Человек не терпит насилия!

ПОСАДА НАЧАЛЬНИКА СБУ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ. ЛЮСТРАЦІЯ-НЕ КАСТРАЦІЯ, ПРЕТЕНДЕНТІВ БАГАТО

Начальник СБУ в Івано-Франківську. Люстрація — не кастрація, претендентів багато

Те, що відбувається зараз навколо посади начальника СБУ в Івано-Франківській області, більше за все нагадує фільм «Зловісні мерці», коли напіврозкладені зомбі, труп за трупом вилазять з-під землі та наступають на живих, відштовхуючи одне одного. Їх веде непереборна спрага пожерти все, що дихає і живе на цьому світі. Їх ніяк не знищиш , бо вони вже мертві. Навіть без голови зомбі йдуть на запах живої плоті, і поки тримаються на ногах, готові навалитися та роздерти на шматки.
В Івано-Франківську вже втомилися рахувати бажаючих «послужити» народу України на посаді начальника СБУ. «Ім’я мені легіон» колись відповів нечистий дух на запитання Сина Божого. При цьому кожний наступний кандидат за рідкими виключеннями жахливіший за попереднього.
Призначення силовиків в Івано-Франківську нині не відбувається без погодження з громадськістю, різні групи впливу, наближені до влади — вчорашньої опозиції користуються цим, щоб просунути свої креатури . Найбільшу активність виявляє тандем Олександр Шевченко, директор ТК «Буковель», якому власний начальник СБУ потрібен як «дах» для своєї діяльності, та Дмиро Втерковський, директор ДП ВО «Карпати», якому «свій» начальник СБУ потрібен для сприяння кар’єрі його сина, Володимира Втерковського, якого батько бачить на посаді заступника начальника СБУ. Володимир Втерковський та Олександр Шевченко – куми, тому у політичних баталіях за посаду начальника СБУ області діють злагоджено.
Першою їх кандидатурою став полковник Сергій Цідило, блискучий зовні але наскрізь прогнилий всередині фігурант числених корупційних скандалів. За корупцію його вигнали з СБУ, але полковник Цідило врятувався, вийшовши у декретну відпустку. А рятуватися Цідилу є від чого. Ще у 90-х у відділі по боротьбі з корупцією він продавав кримінальні справи ОЗУ циганів; разом з покійним слідчим Шевчуком крав вартісні докази у кримінальних справах, продавав і самі справи. Після початку кримінального розслідування Шевчук застрілився, а Цідило виплив. На посаді начальника відділу контррозвідувального захисту економіки кришував нелегальний обіг спирту та виготовлення контрафактної горілки, разом з забудовником Балагурою провертав афери з квартирами, на замовлення конкурентів знищив ікорний бізнес фірми «Камчадал плюс», придбав посаду головлікаря для своєї дружини та багато іншого, Google пам’ятає все.
Коли громадськість, обурена тим, що їй намагаються продати зігнилий товар за свіжий, з тріском провалила кандидатуру Цідила, він вичекав, поки заспокояться пристрасті, і тепер пробиває чи вже пробив собі інший непоганий варіант – начальник відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю -заступник начальника управління СБУ в Івано-Франківській області. В умілих руках ця посада може приносити дуже хороші прибутки. У цьому йому допомагає кадровик – Перепелиця Людмила Михайлівна, якій Цідило просто близький по духу. Крім того, не віриться, що за таку аферу Людмилі Перепелиці не пообіцяли подяку в конкретних послугах, а може й в цифрах.
Поки Шевченко, Цідило та Втерковські оговтувалися від поразки і виробляли тактику на майбутнє, «вільною касою» скористався Василь Попович, голова фракції ВО «Свобода» в обласній раді, керівник Штабу національного спротиву. Він оперативно висунув на начальника СБУ свою кандидатуру — полковника Романа Бубну, який до 2013 року був першим заступником начальника СБУ, а потім і виконуючим обов’язки начальника обласного управління. Пара Шевченко-Втерковський не виступала проти, тому що Бубна вигідний і їм. Роман Мирославович Бубна та Дмитро Дмитрович Втерковський — вихідці з радянської номенклатури та тісно знайомі між собою. В обмін на просування по службі в СБУ свого сина Володимира Втерковського, Дмитро Дмитрович зробив не одну цінну послугу Роману Бубні, та й не тільки йому, забезпечивши Володі ріст до підполковника. В обмін на лояльність під час люстрації, у разі свого призначення Бубна повинен забезпечити Володимиру Втерковському посаду заступника та наступне звання -полковник. Перед цим така сама умова ставилася Цідилу, вона ставиться і іншим претендентам на посаду в обмін на підтримку. Тато затявся: Володя буде полковником, навіть якщо для цього доведеться спалити не тільки СБУ, а й всю область.
Громадським активістам на співбесіді Бубна Роман Мирославович розповів, що службу починав у «органах держбезпеки». Але це не зовсім точно. Свою службу він почав у КДБ УРСР, що приховав, знаючи: така інформація автоматично ставить крапку в подальшій розмові. Не розповів він і того, що впродовж десяти останніх років був незмінним куратором лінії «Т», створеної на базі колишнього 5 Управління КДБ по боротьбі з інакодумством. В Україні воно було названо «управлінням захисту національної державності», але кадри на зразок Бубни, що перекочували туди із КДБ, спотворили українську національну ідею. За влади Януковича повернулися і кадебістські методи роботи.
Про результат 10-річної роботи Романа Бубни на посаді застначальника СБУ можна розповідати довго: не маючи на це права, він отримав державну квартиру, у лісі біля Ценжіва у Старій Гуті за шлагбаумом з написом «Приватна власність» збудував дім з тенісним кортом, басейном та квадроциклами. Його сусідами по цій «дачі» стали регіонал Богдан Гдичинський, а також брат Володимир Бубна, який тривалий час служив у внутрішній безпеці СБУ, відтак все про всіх знав, і цими знаннями разом з братом успішно користувався для власної вигоди. Із інших видатних діянь Романа Бубни на посаді заступника начальника СБУ можна назвати те, що він придбав мережу аптек, котрі записав на дружину та почав кришувати ресторанний бізнес.
Коли запахло невідворотним виходом на пенсію, здоров’я Романа Бубни, до того міцне нівроку, раптово різко погіршилося. За якихось три місяці він вийшов на пенсію зі сфальшованою інвалідністю. За втрачене «на захисті безпеки» здоров’я отримав від держави солідну компенсацію, що вимірюється в сотнях тисяч гривень.
Про ці сторінки своєї біографії «полковник запасу» Роман Бубна «забув» повідомити Штаб національного спротиву, Громадську раду і майданівців. Однак, народ має знати, які герої хочуть йому служити, щоб вирішувати, хоче він таких «служак», чи ні, і вірніше за все, Романові Бубні повинні вручити здорового стиглого гарбуза.
На випадок цілком ймовірного провалу кандидатури Романа Бубни, пара Шевченко-Втерковський заготовила іще одного кандидата, пенсіонера СБУ Михайла Угрина. Він також починав службу у КДБ. На початку 2000-х, коли стартував дерибан землі на «Буковелі», Михайло Угрин не зміг стояти осторонь процесу та відкраяв від земель Паляницької сільської ради декілька скибочок. Землю на «Буковелі» Михайло Угрин набирав на прапорщиків, своїх підлеглих по черговій службі. Про це стало відомо. Коли в СБУ почався земельний «Буковельгейт», Михайло Угрин навіть під загрозою кримінального переслідування не зміг відмовитися від землички і переписав ділянки на дружину. Будучи начальником режимно-секретного відділу, тобто командиром чергової служби, він у місті незмінно представлявся заступником начальника СБУ! Під виглядом головного сбушника за гроші захищав інтереси тих, кому потрібен був «дах». Розмахуючи «ксивою» дозволяв собі тиснути на суддів та погрожувати їм розправою. Налагодив «доїння» підприємців, у яких збирав все : від помідорів з Богородчанських теплиць до конкретних грошових сум нібито на потреби СБУ. Переважно до управління ці гроші не доходили. Коли начальник СБУ Михайло Курник після неодноразових попереджень припинити кришування та інші фокуси вказав Угрину на двері, Михайло Угрин оформив собі липову інвалідність, та здер з держави більше 100 тисяч компенсації за втрату здоров’я, виступаючи ледь не лежачим хворим. Сьогодні, коли на кону посада начальника управління, схоже що проблеми зі здоров’ям позаду. Крім чудесного повернення втраченого здоров’я, у Михайла Угрина є ще один неспростовний аргумент «за» його призначення. Це конкретна сума з шістьма нулями, яка, кажуть, вже завезена в Київ, щоб розвіяти сумніви тих осіб, які не вірять в здатність Михайла Угрина пройти люстрацію.
На олімпійській дистанції «пенсіонер КДБ – керівник СБУ» Цідилу, Бубні, Угрину дихають в потилицю й інші спринтери. Продовжуючи кінематографічну тему фільмів жахів, згадується стрічка «Той, що повстав із пекла», у російському перекладі «Восставший из ада». За сюжетом, варто було один раз необережно прочинити ворота у «той світ», як демони з пекла почали лізти у наш. Кіно пригадалося, коли одразу після пожежі у чорному від саджі управлінні СБУ з’явилися один за одним пенсіонери-КДБісти: колишній заступник начальника СБУ полковник Богайчук Богдан Данилович; колишній заступник начальника СБУ полковник Марчук Валентин Іванович; колишній начальник відділу контррозвідки випускник Московської Вищої школи КДБ Томащук Василь Дмитрович.
Усі ці мастодонти тихо сиділи на пенсії, насолоджуючись здобутими за життя статками, і намагалися не привертати до себе зайвої уваги, щоб ніхто не почав ставити питань про квартири, ремонти, доми, машини і фірми. Однак коли стало зрозуміло, що здобуті Майданом можливості належать будь-якому хвату, аби лиш ніхто не завадив йому їх ухопити, нерви не витримали і жадібність взяла верх над здоровим глуздом. І поперли, як л…но з забитого унітазу.
Богдан Богайчук , наприклад, відчув запах майбутнього ремонту. Місту і області Богайчук запам’ятався не результатами у захисті економіки, куратором якої був, а постійними штукатурками, малюваннями та фарбуваннями СБУ, якими ревно займався впродовж чотирьох чи п’яти років. Усім охочім слухати полковник Богайчук пояснював свою любов до реконструкцій турботою про будівлю СБУ. Справедливо буде зазначити, що Богдан Богайчук і справді зробив багато корисного. Попри справді зроблений ремонт полковник Богайчук поклав чималу суму «відкатів» у власну кишеню. Вийшло так, що ремонт управління СБУ як раз завершився, коли Богдан Богайчук як раз отримав державну (вже не першу) квартиру у центрі міста. Потрібно було робити в ній ремонт. Довелося починати «другу чергу» ремонтів в управлінні СБУ. Гроші, виділені на них, частково йшли на недешевий євроремонт у квартирі Богайчука. Тепер він знову прагне ремонтувати будівлю, бажано вже не на посаді заступника, а на посаді начальника Управління. Більше можливостей, ви ж розумієте.
Торує собі шлях назад в СБУ ще один колишній заступник полковник Марчук Валентин Іванович. У Івано-Франківськ він прийшов із Закарпаття, де як раз перед тим розгорівся скандал з підземним тунелем під Українсько-Словацьким кордоном. У тунелі було прокладено рейки, якими йшла вагонетка, перевозячи контрабанду. В долі були і міліція, і прикордонники, і СБУ. Викрили тунель словацькі прикордонники. Чи міг не знати про існування підземної товарної магістралі Валентин Марчук? Міг. Але зобов’язаний був знати, оскільки відповідав за контррозвідувальний захист економіки. У Івано-Франківськ він прийшов вже при владі Януковича, та пробув на посаді недовго. У Івано-Франківську результатами у роботі не відзначився, зате відзначився корупційним скандалом. Управління СБУ оголосило тендер на закупівлю бензину. До тендерної комісії входили помічник начальника СБУ з господарських питань Роман Найдич та Валентин Марчук. Бензин закупили за завищеною ціною, це виплило. В результаті Роман Найдич був понижений по посаді, а Валентин Марчук — виведений в розпорядження. Сьогодні він повертається під прапором людини, яка постраждала від режиму.
До речі, можливість відіграти все назад з’явилася і у Романа Найдича. Його брат, пенсіонер СБУ, також висловив готовність боротися за посаду начальника управління в Івано-Франківській області. У Івано-Франківську він відомий мало, оскільки служив у Києві заступником начальника управління. Відомо, що працював він по тій самій «ідеологічній» лінії «Т», що і Роман Бубна.
Колишній начальник відділу контррозвідки обласного СБУ полковник Василь Томащук взагалі вразив громаду області наповал, коли заявився серед претендентів на головного сбушника. Справа в тому, що не дивлячись на диплом Вищої школи КДБ у Москві, його загальний та професійний рівень досить низький. Говорячи простіше, контррозвідник Томащук не впізнає російського шпигуна, навіть якщо той стоятиме перед ним голяка з наколкою «ГРУ РФ» на сідницях. Зате, подейкують, Василь Дмитрович розрізняє марки горілки не те що на смак, а навіть по запаху, без етикетки. У цьому, нібито, він настільки ретельно вправлявся, що одного разу, втомившись від виснажливих тренувань, справляв малу потребу просто з балкону другого поверху райвідділу у Надвірній, котрий, як відомо, знаходиться на головному майдані міста. Судячи з інших розповідей надвірнянців про Василя Томащука, він настільки безсовісний, що цей епізод він ще й намагатиметься видати за підтримку Майдану.
У приймальній новопризначеного голови Івано-Франківської ОДА Андрія Троценка відмітився і Кримський варяг полковник Роман Лесюк — заступник начальника головного управління СБУ в Автономній республіці Крим. Роман Лесюк — виходець з Івано-Франківщини, впродовж 15 років служив у АРК. На посаді заступника начальника ГУ СБУ був куратором все тієї ж лінії «Т» . Саме за його бездіяльності в Криму розцвіли пишним цвітом «Русский блок», «Партия политики Путина», «Союз» та «Русское единство» з її лідером Сергієм Аксьоновим. Те, що яскравий представник криміналітету очолював партію та проводив свою злочинну діяльність у Криму – заслуга Романа Лесюка в тому числі. Адже поставити на місце конкурента «Партії регіонів» у Криму можна було і за влади Віктора Януковича. І було за що. Чого вартий хоча б минулорічний погром кримсько-татарського містечка, вчинений цією партією. Якби Аксьонов сів за грати тоді, він не закликав би на нашу землю окупантів тепер. Ганьбою України та Служби безпеки є також колектив підзвітного Роману Лесюку відділу кримського відділу «Т. Під час пікетування засланими козачками та бандитами-самооборонцями головного управління СБУ в Криму частина колективу управління заявила про те, що буде вірною присязі українському народу, а от особовий склад відділу «Т» перейшов на бік окупантів. Їх не морили голодом, як екіпажі українських кораблів, не тримали у багатоденній облозі як колективи військових частин, не погрожували їхнім родинам. Вони просто здалися ворогу, тому що самі були ворогами України. Тепер Роман Лесюк хоче свій геній керівництва спробувати у Івано-Франківську. Що ж, доведеться членам люстраційної комісії винести рішення: направити патріота назад в Крим, виправляти результати свого керівництва на місці. У Івано-Франківську зрадників і нездар вистачає без нього.
Спостерігаючи цей парад монстрів, які оббивають пороги громадських та народних рад і штабів, схиляють на свою підтримку публічних та тіньових агентів впливу, об’єднуються у тимчасові союзи, інтригують і зраджують, стає страшно… Як припинити навалу із пекла?!!!! Господи, всели цих бісів у свиней, де їм і місце, та потопи їх у морі…
Чуєте, монстри епохи, що минула, залишайтеся в минулому та не тривожте живих! Нашої крові ви напилися достатньо. Не лізьте на наше світло зі своїх могил, дайте нам жити. Дайте шанс молодим, не отруєним совком, корупцією, жадібністю і страхом. Є такі, хто хоче будувати, а не кришувати. Хто працює і завжди працював за совість. Ви, у вашій звичці красти, навіть не уявляєте, що є такі, хто несе на роботу, а не з роботи. Для кого «наше» важливіше ніж «моє».
Нас навчив Майдан: вас треба гнати, не чекаючи, коли ви ввійдете в силу, закріпитеся, обкладетеся вірними лизоблюдами, пустите коріння. Ви вже маєте свій «золотий батон», чого вам ще треба?! Чого ви ще від нас хочете?! Осики? Срібних куль? Коктейлів молотова?! Майдан навчив нас: це все вам буде.

Характерник внутрішньої безпеки штабс-капітан Сірко

Оцените материал:
54321
(Всего 1, Балл 5 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

124 ответа

  1. Піздець! Тіко тепер набрів на статтю і, як та коняка в анекдоті, аж охуїв. Автор красава, порадував…особливо тішився коли про богайчука писав:-)

  2. Полувек отстучал, запорошила пыль,
    Время мчится, держа подлокотники.
    Вновь на землю легла
    Тень от крыльев орла,
    Только в небе ни видно охотника.

    Тот орел был силен, он летел лишь вперед
    И пропахивал небо движением,
    В мышцах сила и сталь,
    Взгляд, направленный вдаль.
    Ненавистный, но с уважением,

    Как к любому врагу, показавшему лик,
    Относились к орлу огромному.
    Бились с ним, что есть сил,
    Шли по кромкам могил,
    И убили, но всё же запомнили.

    Только нынче орел потускнел, обмельчал,
    В тени нет ни искры напряжения.
    Тонкий клюв, словно гвоздь,
    В крыльях лень, в лапах трость.
    Просто разума трюк, наваждение.

    Тот орёл был вверху, этот лишь на земле,
    Ветер дунет – тень станет тревожною.
    Только воздух донес,
    Клекот, полный угроз,
    Правда, все они пустопорожние.

    Только шелест бумаги застыл в небесах
    Если есть тот орел – плохи плотники.
    Через шорох помех,
    Бьет задиристый смех,
    Тех, кто видел реальных охотников…

  3. Завистники прикрывают чувством досады, вызванным счастьем другого человека собственное неблагополучие.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также

ДСНС чи МНС

Шановні рятувальники! Ця тема призначена для комплексного обговорення проблем та пропозицій! Хто на вашу думку був би гідний очолити службу?

ДЛЯ ОКПП

Що еліта мовчите? А де прес-служба, а де ця блядь? Показушно-брехлива зі своїм фотоапаратом? Яка вміє тільки про псів писати……

В Україні обговорюють статтю Путіна

На провідному експертному інтернет-телеканалі «UkrLife.TV» методолог, радник Офісу президента і політолог розповіли, що вони думають про висловлювання російського президента у…
НОВОСТИ