Коли Партія регіонів починає забагато розмірковувати над глибинним змістом своєї улюбленої приказки «Донбасс никто не ставил на колени», із холодного мороку стабільності завжди вихлюпується Віктор Федорович і переконливо пояснює мислителям, кому що дано, а кому – не дуже.
Якщо вірити офіційному речнику темної сторони Януковича Володимиру Олійнику, сьогодні країна майже на цілу годину зависла над прірвою миру та спокою, і лише героїчні жертовні зусилля Віктора Федоровича змогли врятувати священну війну режиму проти народу від наглої кулі в лоб. І особистий візит Януковича до лігвища зрадливих кнопкодавів був аж ніяк не найстрашнішим, що загрожувало їм особисто та мільйонам таких самих чесних громадян.
Про те, що з фракцією ПР коїться щось підозріле, стало відомо ще вчора, коли нардепи від Ріната Ахметова, забувши про своє донецьке коріння, русскій мір і духовниє скрєпи, раптом захотіли бачити, що підписують і за що голосують. І як не намагалися мудрі чечетови фракції переконати бунтівників у тому, що менше знаєш – міцніше спиш, особливо в комендантську годину, привид «донецького бунту» в донецькій же фракції вимальовувався все чіткіше.
І тоді Віктор Федорович зрозумів, що подолати заразу вільнодумства в партії можна лише за допомогою зовнішнього ворога, страшнішого, ніж він сам. А оскільки сам Віктор Федорович останній десяток років боявся лише одного – Майдану, то й вигадувати нових страховиськ йому не довелося. Відтак учора, без оголошення капітуляції, український президент почав на зло своїм невдячним посіпакам демонстративно виконувати вимоги повсталого народу.
Першим буревісником майбутнього шторму став Микола Янович Азаров, звільнення уряду якого Майдан вимагав іще на початку грудня. Тоді, нагадаємо, теж одна бабка сказала, що у фракції зріє бунт імені Льовочкіна, проте Віктору Федоровичу вдалося цей бунт придушити навіть без демонстративного зшибання кочанів з уряду. Нині ж президента чекало гірке розчарування: списання Яновича на пенсію не вичавило не те що раба, а навіть сльозинки з очей – спливла доба, а ренегати все так само не полишали планів зруйнувати хиткий терор держави проти громадян. Більше того, опозиційні мефистофелі вже вголос тішилися з придбання чергової порції душ (цього разу – в Фірташа) і всерйоз міркували над якимось «переформатуванням більшості».
Міцно примотавши неслухняний вінок до політичної могилки вірного Миколи Яновича, Віктор Федорович перехрестився та рушив у Раду на останній герць із гідрою мирного врегулювання. У рукаві відчайдушного воїтеля лишалося лише два останніх козирних тузи – і навіть атеїст Чечетов побожився би, що одного цілком могло й не вистачити…
Перший козир – обіцянка розпустити Раду – з порога приголомшив зграю зловмисників. Звісно ж, і сам Янукович, і кожен із членів фракції ПР читали Конституцію (а Олійник із Колісніченком – навіть розфарбовували), тож усім стало одразу зрозуміло: якщо Віктор Федорович погрожує розпустити Раду, не маючи на те сьогодні жодних підстав і повноважень, то в Майдану дуууже довгі руки. Якщо Янукович здатен цинічно накласти на закон, виконуючи навіть ті вимоги, про які й сам Майдан забув іще перед Різдвом, то який же крок буде наступним?! – шепотілися в кулуарах перепуджені законослухняні кнопкодави.
І відповідь голови держави не забарилася. Грізний та суворий Янукович сумирно вклав своє дебеле жертовне тільце на стіл Рибака й почав надиктовувати старому заяву про особисту відставку з посади президента. «Він говорив не тільки про розпуск, він говорив відверто про президентські вибори. Але він говорив – будь ласка, я готовий, будь ласка, але брати на себе подальшу відповідальність за розвиток подій – хай беруть лідери опозиції», – ці слова нардепа Олійника в коментарі УП колись будуть надруковані в усіх підручниках історії. Чи повірять у них наші нащадки, чи зрозуміють їх – хтозна. Але завдяки цим словам нам сьогодні стало відомо, що у власній любові до стабільної крові на вулицях Віктор Федорович ладен був виконати навіть найголовнішу вимогу Майдану. Цілу годину країна утримувала реальний шанс остаточно скотитися в демократію, законність та процвітання, але видатна жертва Януковича все-таки розтопила крижані серця внутрішньопартійних опозиціонерів. Піти на відставку Віктора Федоровича не насмілився жоден із тих, хто останніми днями навіть почав несміливо відгукуватися на вітання «Зека – геть!».
«Погана війна завжди краща за добрий мир», – погодилася з Віктором Федоровичем фракція, проголосувала замість законопроекту про амністію якусь «клятву юного шантажиста» та роз’їхалася лякати своїми позеленілими мармизами Канари й Куршевель. Звільняти адмінбудівлі ніхто не збирається, заручників режиму – відповідно, теж. Тепер Віктор Федорович може й розслабитись. Проте ненадовго: підступний мир, як відомо, не дрімає! І хтозна, чи вже 4 лютого, коли Верховна Рада знову збереться на засідання, у фракції ПР не почнуть знову пробиватися паростки нездорового пацифізму. І хтозна, чи встигне цього разу Віктор Федорович стрімким «беркутом» метнутися до вередливої фракції, і чи не спинить його стіна з полум’яних шин десь під Радою, а то й під самим Межигір’ям…
Юрко КОСМИНА, для «ОРД»
12 ответов
Висловлювання мешканців Донбасу “про порожняк”, “про не стояння на колінах” та подібні засвідчують закомплексованість мешканців цього краю хронічним їх приниженням “хазяями життя” та вертухаями.
Захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації, ФІЗИЧНОЇ або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення БУДЬ-ЯКОЇ, ЯК УМОВИ ЗВІЛЬНЕННЯ ЗАРУЧНИКА.
2. Об’єктивна сторона його характеризується суспільне небезпечними діями у двох можливих формах: 1) захоплення особи як заручника; 2) тримання особи як заручника.
Догралися. 232 народних депутати вчинили замах на ч. 2 ст. 147 КК України. Злочин стане закінченим з моменту вступу закону в дію. Тоді зміниться і коло осіб, які його вчинили. Якщо президент підпише, стане співвиконавцем. Нагадую, диспозицію.
І. Захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника —
карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
2. Ті самі дії, якщо вони були вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою, або були поєднані з погрозою знищення людей, або такі, що спричинили тяжкі наслідки,-
караються позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.
1. Об’єктом злочину є особиста воля. 2. Об’єктивна сторона його характеризується суспільне небезпечними діями у двох можливих формах: 1) захоплення особи як заручника; 2) тримання особи як заручника.
З вступом закону у дію, раніше затримані (хоч і на законних підставах) особи переходять у статус заручників, оскільки утримуються з метою спонукання певної кількості фізичних осіб до звільнення адмінбудівель. При цьому, КК вказує на «будь-які дії» навіть законні. Об’єктивна і суб’єктивна сторона доводиться елементарно – результатами голосування.
Лукаш, Портнов! Ви юристи? Ви мабуть вважаєте, що будь-яку політичну домовленість можна «загнати» в межі Закону? Ось результат — 232 особи вже можуть бути під слідством. Чи то такий спосіб «замазати», щоби вже потім не «рипались». Ну а ви народні депутати? Ну нема знань, ну хоч інтуїція, почуття страху, має ж бути? Тепер заручники ви, вітаю!
Що робити затриманим? Як тільки закон набере законної сили, негайно до Європейського суду з захисту прав люди з позовом до держави Україна. Злочин проти вас вчинено державою Україна, шляхом прийняття завідомо злочинного закону, якого суди місцевої юрисдикції не можуть не виконувати. Це позбавляє вас необхідності шукати правди в судах місцевої юрисдикції, а до КСУ ви просто не маєте підстав звернутись. Не забудьте, що з 1 січня введено нові правила (новий бланк) подачі заяви.
Для опозиції – до Конституційного суду, нехай ще і ці покрутяться і остаточно дискредитують себе і допоможіть людям позови скласти до Європейського суду.
Президенту – підпишете закон станете співвиконавцем, але то Вас мабуть не турбує…А от щодо господ Лукаш та Портнова, мабуть таки варто вчинити «насильницькі дії», однією статтею більше, однією менше….
Ну і керівникам тих установ де утримуються люди. У вас також не все просто. З 0 годин після вступу закону в силу ви також потрапляєте під 147 КК України. Навіть не знаю, що вам порадити. Оптимально, мабуть звільнитись.
Космина — молодчага! Ирония, а не “мудрые анализы возможного поведения” — вот, что необходимо для Мопуту. Ирония так же проста, как яйцо, от которого рухнул этот большой, как Африка жлоб. Ирония ему не понятна и этим разрушительна страшна ужасом непонимания: “Почему не боятся?!!”.
Янукович пішов на лікарняний
Віктор Янукович перебуває на лікарняному. Про це заявив Заступник керівника Державного управління справами з медичних питань Олександр Орда, повідомляє прес-служба президента.
«Президенту України відкрито лікарняний лист у зв’язку з гострим респіраторним захворюванням, що супроводжується високою температурою», — сказав Орда.
Нагадаємо, за інформацією ЗМІ, Янукович вчора прибув до парламенту прямо з лікарні. “У мене був крововилив, я лежав під крапельницею. Але побачивши, що тут відбувається, я приїхав до вас ” , — переказують депутати слова Януковича.
Втім погане самопочуття не завадило президенту задушити бунт у фракції ПР.
Луценко-агент Клюева- уже предложил майдану очистить админиздания….Информация проверенная –-работают тандемом с братом на связи Клюева в качестве голубей мира
Вот прочитал статью про “Беркут” и заплакал….http://mvs.gov.ua/mvs/control/poltava/uk/publish/article/103804
ОСЬ ТАК, в большей степени с тобой согласен. Все, кто занимается фальсификацией, сами себя документируют в своих преступлениях. Только на мой взгляд, что это один из эпизодов преступления против “людяності”, как и избивание беркутом, вылавливание активистов, разбивание автомобилей, тётушки и другое. Все это в комплексе может быть указано в одном большом обвинении. Есть такая тактика, сообщить человеку, что за ним охотятся органы, и он в панике начинает делать ошибки и дает возможность получить те доказательства, которых раньше не было для следствия. Раньше можно было догадываться, что кто-то влияет на стадо, которое пасется на одном поле, но когда увидишь пастуха, понимаешь почему стадо находится в определенных границах. Думаю понятно изложился.
На этот раз получилось блефануть. Кто-то умный подучил, а он сделал и сработало. Но второй раз пойти ва-банк не получится. Придется реально уходить на пенсию. А вообще, у Яныка есть один рычаг, на который он может давить еще долго. Сам по себе он никого не пугает, его орева и мата никто там не боится. Но он имеет на всех компромат. И будет каждого из них беспощадно шантажировать. А среди членов ПР не все такие отмороженные, как Герман или Олейник с Чечетовым. Они боятся потерять “лицо”. Еще бы — столько лет выдавали желаемое за действительное, что сами поверили. Кроме того, они, будучи малодушными и трусливыми, боятся потерять материальное благополучие и комфорт, которые им дает их нынешнее положение. На них надо так надавить чтобы они Яныка сдали. Санкции Европы и США были бы сейчас очень к месту.
Сотруднику. Приболел пастух. Ну, бывает. Видимо, пока, подписывать не будет. А может и подписать, тогда, нужно одномоментно подать 200 заявлений в Европейский суд с пометкой “срочно” (есть такая процедура.) А можно и всех, кто в этот период был задержан не взирая на причины ибо то что есть такие люди указано прямо в этом “законе” и теперь государство Украина должно доказывать, что тот кто обратился задержан, например, за изнасилование крупного рогатого скота. Европа тянуть не будет, ибо явление носит массовый характер, “подсуетятся”. Во всяком случае их точно попросят не тянуть. Нарушение Конвенции налицо. Результат понятен. А это уже не химеры типа: били не били, говорил, не говорил…, это решения суда международной юрисдикции и этот суд сам может передать материалы в Гаагский трибунал. Ну а это, даже не санкции. Высунул нос за границу, тут же под руки и взяли. Так что вышли они на себя “сзади”. Одним словом, заявление, к нему копию закона и справку о задержании, или что там сейчас? А стадо таки есть стадо. Не понимаю, зачем их столько? Голосуют то по любому как им скажут. Пусть будет их 5, а по результатам выборов сделать как в АО, чем больше голосов тем больше акций и голосуй ими потом.
Хто насправді керує Рівненським майданом?
Влада – солодка та бажана річ. Можливість нав’язувати свою волю іншим всупереч їх бажанням та переконанням, використовувати інших для власного блага. Про це мріє чи не кожен більш-менш заможний українець. Чомусь в українських громадян склалася стала парадигма — маю гроші, іду в депутати. І не важливо від якої партії та під якими гаслами, аби скоріше. А краще негайно.
З цієї точки зору, хорошим прикладом для «дослідів» є родина Кіріллових. Звичайно не вся їх [вибачте за русизм] «родословная», а батько та син – Кіріллов Михайло Юрійович та Кіріллов Михайло Михайлович. Здавалося б, ну люди як люди, чого причепилися? Якби не одне але… Молодший, котрий Михайлович, — член ВО «Батьківщина» та громадський активіст, всією широкою душею вболіває за Україну та її європейське майбутнє. І нічого тут немає поганого. От тільки питання одне – як біля такого проросійського батька зміг вирости такий великий патріот? Адже чого варті дописки Юрійовича. Назви говорять самі за себе: «Хахол – это звучит гордо!»… трошки про євроінтеграцію — «Гомосексуалізм як дзеркало європейської демократії».
Можливо відповідь проста — колись давно вони посварилися та більше не розмовляють. Але тоді звідки в молодшого комерційні підприємства, почесне звання депутата облради в 30 з гаком років? Невже все сам? Питання риторичне… Тоді більш конкретне – навіщо батьку, який за «Рассею болеет» спонсорувати своїх прямих опонентів, навіть у вигляді власного «отприска»? Мабуть тому, що не такий вже Михайло Михайлович демократичний, як хоче здаватися. Пройти у вищу лігу української політики на проросійських гаслах на Рівненщені завдання не з простих. А от створити образ демократа, який пішов проти батька заради світлого майбутнього країни – це хід достойний справжнього PR-щика. Так і хочеться сказати – «молодець!» і проголосувати «правильно». Але слід пам’ятати, що діти – відображення батьків. І перш ніж пробивати власним чолом вікно в велику політику для «отцов і дєтєй», мабуть слід подумати, а чи не будуть потім ці «домочадци» об ваше розбите чоло ноги витирати…
Ох, Юльку би сюди… На фоні нинішніх — вона як ягня… Комусь би відРИГнулись би її сльозоньки. Не бачу іншої кандидатури. Вона зможе!