Калузький агресор

Швидкість, із якою Микола Янович Азаров змінив своє ставлення до жертв беркутні з «так ніззя, але треба розібратися» до «мало, казли, отримали», яскраво свідчить, що декому безкарність забирає не лише гальма, але й інстинкт самозбереження.

Пошуку стрілочників, які мусять відповісти за розправу режиму Януковича над Євромайданом, можна вже не чекати. Які ще стрілочники? Адже прем’єр-міністр України Микола Азаров сьогодні прямо у вічі заявив генсеку Ради Європи Торбйону Ягланду, що «на головній площі столиці не було жодного студента, натомість – добре підготовлені провокатори». Можна, звісно, дивуватися з клінічної дрімучості Миколи Яновича, який навіть не здогадується, що генсек Ради Європи не міг не бачити жахливе відео погрому й напевне знає, кого місили вночі на Майдані. Але факт від того не зміниться: офіційний Уряд України схвалює дії підконтрольних йому злочинців і офіційно оголошує злочинцями їх жертв. Когось після того дивує, що й начальник київської міліції Коряк, і ватажок карального загону Кусюк, і сам міністр Захарченко спокійно працюють на своїх місцях? Дивуватися швидше варто буде, якщо за два тижні в День міліції хоч хтось із них залишиться без ордена за сумлінно виконану працю. Всі ж чули, від яких небезпечних диверсантів бійці «Беркуту» о 4-й ранку врятували йолку.

Звісно, будь-який допитливий слідчий, якщо йому колись пощастить вести бесіду саме з Миколою Яновичем, неодмінно запитає: а звідки Ви, пане прем’єр-міністре, знаєте, що це були «підготовлені провокатори»? Та ще й настільки, щоби оприлюднювати цю інформацію, невідому нікому в країні, в міжнародних переговорах? Ви ж начебто самі ще в суботу казали, що винних у «подіях на Майдані» буде встановлювати правосуддя! Натомість вирок із вуст голови уряду вже прозвучав та оскарженню не підлягає – це ж не «Беркут» запідозрити в перевищенні повноважень.

Ще будь-якому слідчому, та у усім нам, громадянам України, хотілося би почути конкретно: до яких саме провокацій так добре підготували тих, серед кого «немає жодного студента»? На відео розгону така провокація спостерігається лише одна: купка дівчат, до яких через скалічені тіла хлопців пробивається банда відморозків, співає гімн України. Може, для «калузького асесора» Азарова це справді достатній злочин, щоби закатати дітей в асфальт, але закони України досі були геть іншої думки. Як і мільйони людей, готові за дитячу кров закатати в асфальт самого Миколу Яновича.

Утім, на таку корисну справу в мільйонів іще буде час і натхнення, а поки що мусимо констатувати, що голова Кабміну нарешті взяв на себе відповідальність за тяжкий злочин. Більше того – ця відповідальність тепер стосуватиметься не окремих виконавців та організаторів, на яких до заяви Азарова можна було списати ганебне свавілля, а всієї владної вертикалі включно з Януковичем. Влада офіційно продемонструвала, що не бачить у діях «Беркуту» нічого екстраординарного, що не мали б робити правоохоронці.

Будемо чесними: в діях «Беркуту» й справді немає геть нічого екстраординарного. Пригадайте, чи мало за останні роки ви бачили повідомлень ЗМІ про те, що в українських тюрмах практикуються тренування цих бійців на живих людях? Що «беркутята» вчаться відбивати беззахисним в’язням внутрішні органи, бо життя, безпека та здоров’я ув’язнених мало цікавить не лише державу, але й правозахисників, політиків та журналістів? Що цих звірів навмисно виховують так для виконання певних задач, і вміння за кілька секунд зламати, розтоптати, принизити будь-яку людину, відбивши в неї будь-яке бажання та фізичні сили до опору, є фактичним елементом підготовки бійця цієї контори? Годі шукати якихось причин для жорстокості працівників «Беркуту» – чи то спеціальний наказ, чи психологічна накачка, чи наркотики. Нинішній «Беркут» просто такий і є, працювати інакше він не вміє та не навчиться. Тому кожен міліційний начальник, що отримував та спускав нижче наказ застосувати саме це стадо гоблінів для силового «витіснення» мирних людей (та ще й уночі, коли свідків мало), чудово усвідомлював, у що виллється така геніальна ідея.

Чи усвідомлює це Азаров, який ледь косоворотку на грудях не рве, вигороджуючи ментівських зарізяк? Судячи з того, як роздратовано він відмахується від будь-яких прямих доказів злочину, чудово усвідомлює. Як усвідомлює й те, що Янукович із легкістю зіллє Миколу Яновича у відставку, щойно побачить неможливість надалі заперечувати очевидне. Може, через це Азаров і рубає нині останні мости між режимом та цивілізованим світом, демонструючи Віктору Федоровичу, що по цьому морю крові їм тепер доведеться пливти лише разом?

У такому разі навісному «калузькому агресору» варто би все-таки притримати свого язика. Бо поки у Віктора Федоровича є такий загін законослухняних хлопців із кийками, навіть для Миколи Яновича можуть існувати речі, страшніші за відставку.

Юрко КОСМИНА, для «ОРД»