Інформаційна війна: чи дійсно Україні загрожує дефолт

На початку вересня ЗМІ розповсюдили “сенсаційне” дослідження “Сбєрбанку Росії”, у якому йшла мова про те, що гривню найближчим часом очікує дефолт з ймовірністю в 82%.

І хоча дослідження банку дійсно натякає на складну ситуацію у вітчизняній економіці, відверто “проросійських” заяв у ньому, як це обіграли деякі видання, немає.

Ба більше, згодом в пресі з’явилися начебто темники з боку Росії, в яких ЗМІ пропонувалося проаналізувати жахливий стан вітчизняних фінансів і прийти до висновку швидкого дефолту та девальвації гривні.

У розпорядженні “Реальної економіки” опинився документ “Риски наступления дефолта в Украине, в краткосрочной перспективе”. 

Джерела “Реальної економіки” стверджують, що цей документ готували в Москві, і саме по ньому писали тези, що 9 вересня масово оприлюднили ЗМІ.

І хоча гучних офіційних заяв з боку Кремля поки що не було, Москва продовжує шукати слабкі місця у економіці нашої країни.

Незважаючи на те, що торгівельна війна між Україною та Росією завершилась зовнішнім перемир’ям, внутрішня напруга з північним сусідом залишилась. Це й недивно, оскільки Віктор Янукович не тільки піддав блокаду українських товарів на кордоні жорсткій критиці, але й пообіцяв, що Україна може відмовитись від російського газу на користь європейського палива, якщо Росія не погодиться на зниження ціни.

А після того, коли на початку вересня Янукович відверто заявив про те, що Україна буде прискорювати підписання угоди про асоціацію з ЄС, обурення Росії і зовсім нікого вже не дивує.

Перше, на що звертається увага в дослідженні “Ризики настання дефолту” — зростання загального державного боргу України у 3 рази за останні 5 років до 68,5 мільярда доларів одночасно із сповільненням темпів економічного росту.

До того ж, за підсумками 2012 року, як підрахували спеціалісти банку, загальний державний борг складав 36,7% ВВП країни, тоді як наприкінці 2008 року — 19,9% ВВП.

Накопичення державного боргу і дійсно навряд чи є позитивним явищем. Але варто врахувати, що для об’єктивної оцінки наявності або відсутності загроз з боку зовнішнього державного боргу в Європі використовують методики МВФ та Світового банку.

Для цього перш за все використовуються дані про ВВП, експорт та імпорт товарів і послуг, обсяг міжнародних резервів.

Відтак, відношення суми зовнішнього держборгу до експорту товарів і послуг знаходиться на рівні 45,8%, у той час як методики Світового банку і МВФ рекомендують не перевищувати рівень у 60%.

Відношення суми зовнішнього держборгу до ВВП вважається найбільш важливим, оскільки він визначає можливість країни обслуговувати свій зовнішній борг. За критичне значення прийнято вважати 50%. В Україні він знаходиться на рівні 21,4%.

Третій показник — відношення платежів на обслуговування зовнішнього держборгу до експорту товарів і послуг, на що Сбєрбанк робить особливий акцент. Для України цей показник в 2013 році очікується на рівні 7,5%, хоча середнє значення витрат на обслуговування зовнішнього держборгу до експорту по країнах з перехідною економікою знаходиться на рівні 8,2%.

Друга важлива теза російської сторони полягає в тому, що Україна в останні роки стала активно нарощувати обсяги гарантованого боргу з метою збільшення інвестицій у економіку, що несе значних ризиків виникнення боргової кризи в Україні.

Так у період з 2008 року по 2012 рік обсяг позик державними підприємствами, виплати по яких гарантовані державою, збільшився в 2 рази, і станом на 1 червня 2013 гарантований державою борг склав 13,23 мільярда доларів.

Однак, на це можна дивитися із іншого боку: факт нарощування обсягу гарантованого державою боргу говорить про довіру до України з боку зовнішніх кредиторів.

Безумовно, вартість запозичень на даний час є відносно високою, але якщо б нашу державу вважали безнадійним банкротом, навіть під держгарантії вона не змогла би залучати кошти ззовні.

Також Сбербанк стверджує, що пік виплат за державними зобов’язаннями припадає на 2014 рік, і загальна сума підлягає погашенню складає 15,3 мільярда доларів, 7,6 мільярда за зовнішнім боргом — у тому числі.

До того ж, аналітики банку кажуть, що не врахували у своїй сумі ще близько 9 мільярдів доларів боргів до погашення до інших, крім МВФ, міжнародних організацій, через відсутність даних щодо строків їх погашення.

Однак, розрахунки Мінітерства фінансів свідчать, що у 2014 році на обслуговування держборгу буде витрачено 43,2 мільярда гривень, або 5,4 мільярда доларів.

Натякають у російському банку і на те, що протягом останніх 3 років у структурі валового зовнішнього боргу України спостерігається різке зростання зовнішнього корпоративного запозичення: обсяг зобов’язань українських компаній перед зовнішніми кредиторами щорічно виростав майже на 20% і станом на 1 квітня 2013 досяг 74,03 мільярда доларів, а його частка в структурі валового зовнішнього боргу зросла на 12% і склала 54%.

“Україна — не Росія, тому відстань між корпоративним і державним боргами тут набагато більша, ніж у Росії. Тобто корпоративний борг не може представляти пряму загрозу державі”, — підкреслює аналітик Укрсоцбанку Тантелі Ратувухері.

Крім того, російські спеціалісти звертають увагу , що протягом останніх 3-х років обсяг валютних резервів України не покриває повністю зовнішній державний борг.

Однак, наша країна не є виключенням. Наприклад, у Німеччині зовнішній борг складає 5,62 трильйона доларів при обсязі резервів 184,5 мільярда доларів; у Великобританії 9,84 трильйона доларів при обсязі резервів 134,2 мільярда доларів.

Відтак, якщо в Україні держборг перевищує міжнародні резерви в 2,8 рази, то в Німеччині в 22,6, у Франції в 30,5 рази, у Великобританії в 73,3 рази. Тому, якщо слідувати цій логіці, найбільші країни Євросоюзу вже давно мали оголосити дефолт.

До того ж, у дослідженні не сказано, що із загальної суми держзапозичень за 1 півріччя 77,6% припадає на внутрішні, що є значно менш ризиковими, ніж залучення коштів ззовні.

Крім того, в Сбєрбанку натякають, що Україна до сих пір не відновила програму співробітництва із МВФ за кредитом stand-by. Але, не треба забувати, що для цього фонд висуває достатньо жорсткі вимоги, — перегляд ціни на газ у бік підвищення чи повну зміну валютної політики в країні, — згода на які може нанести вітчизняній економіці більше шкоди, ніж відсутність грошей МВФ.

Також у дослідженні стверджується, що після аналізу корпоративних кредитних портфелів українських банків було виявлено, до більшість боргів є короткостроковими.

Але навряд чи можна вважати негативом те, що в умовах значного зниження прибутковості бізнесу — за 1 півріччя поточного року українські підприємства отримали у 3,8 менше прибутку до оподаткування, ніж за аналогічний період минулого року — нарощування частки довгострокових буде надто необачним кроком з боку банків.

Безумовно, економічну ситуацію в Україні не варто ідеалізувати: дефіцит держбюджету в січні-травні 2013 року, порівняно з січнем-травнем 2012 року, виріс в 5,05 разу — до 18,488 мільярдів гривень; до кінця року Україна має погасити близько 7,9 мільярда доларів державних боргів, для чого з резервів НБУ буде потрібно вилучити ще 2,95 мільярдадоларів, а валовий зовнішній борг України, згідно з даними Нацбанку, складає майже 77% ВВП.

І Росія в дійсності має достатньо вагомі інструменти для розхитування гривні. Зокрема — це черговий газовий шантаж, в тому числі у вигляді штрафів за недобір газу.

“Крім того, на сьогодні на два російських державних банки припадає майже 5,5% всіх активів банківської системи України. А якщо взяти чотири основних російських банки в Україні, то це майже 11% активів, в розрізі депозитів — 4,5% і 9% відповідно. Відтак, ми отримуємо достатньо вагомий тиск на банківсько-фінансову систему”, — вважає Тантелі Ратувухері.

При цьому, крім банківської системи, російський капітал також серйозно присутній в активах українських компаній, на фондовому ринку. Різкий відтік цього капіталу здатен також дестабілізувати гривню.

Але робити висновок, що саме боргова політика є визначальною для економіки та для валютної стабільності, у тому числі, — є помилковим. Тому, незважаючи на складність, ситуація поки що цілком контрольована, і у найближчий рік уряд має всі шанси зберегти стабільність гривні.

“Тиск на гривню різко зросте напередодні виборів. Але я не бачу ситуацію катастрофічною, тому що з неї є вихід — треба сідати і домовлятися з МВФ, виконувати їхні вимоги і проводити необхідні реформи. В іншому ж випадку — особливо якщо натисне Росія, є ризик піти за сценарієм 2008 року”, — говорить начальник відділу аналізу та досліджень “Райффайзен Банку Аваль” Дмитро Сологуб.