Тернопіль, як любе українське місто, нічим не різниться від інших – тотальна корупція в судовій гілці влади. Підкріплена ця корупція вседозволеністю і безкарністю, які мають місце із-за безсилості або меркантильної зацікавленості конкретних правоохоронців. Таке поєднання набуває страшних форм у випадку існування ще й родинних уз між членами такого злочинного угруповання.
Ні для кого не секрет, що найбільшим тернопільським «узаконеним» ОЗУ в судовій гілці влади є клан Стадників. Очолює його суддя господарського суду Тернопільської області Стадник Марія Степанівна (дружина), кличка «Русалка», інші члени – суддя апеляційного суду Тернопільської області Стадник Олег Богданович (чоловік), Стадник Віталій Олегович та Стадник Валентин Олегович (сини), один з яких працює в прокуратурі Тернопільської області. Окреме місце в ОЗУ займає адвокат, громадянин Молдови (прописаний в м.Бєльци) Влад Авдєєнко (з українського громадянства не вийшов).
На молдаванину слід окремо зупинитися. Знайшла його свого часу землячка, згадана Марія «Русалка», «пригріла», «підтягнула», «навчила», словом, чого не зробиш для коханця. Згодом, у спарці з «Русалкою» він «навчився» вигравати усі господарські суди, за що отримав почесне прізвисько «Золотий адвокат». Саме з допомогою молдаванина Марії Степанівні вдалося організувати свого часу рейдерське захоплення тернопільської фабрики «Ромашка», чортківського млина з 50 сотками у центрі міста, пізніше перепрофільованого під жилий будинок. А чого тільки варті виграні Авдєєнком В.В. завідомо програшні справи №7/86-1298 (рішення від 09.04.2012р.) та 7/96-1725 (рішення від 03.12.2010р.). Така безапеляційна успішність адвоката Авдєєнка В.В. у судових процесах під головуванням судді Стадник М.С. очевидно зумовлена взаємовигідними умовами співпраці на бартерній основі: адвокат виграє всі справи своїх клієнтів в рахунок чого чемно оплачує «послуги» судді з кишені тих же клієнтів.
Кульмінацією очевидних зловживань службовим становищем членів клану Стадників стала їх судова війна з ТІЗ «Добробуд» із-за будівництва на проспекті Ст.Бандери, 81. Свого часу «Добробуд» отримало в оренду земельну ділянку за зазначеною адресою під будівництво 35-квартирного будинку і через рік вказаний будинок у встановленому законом порядку був введений в експлуатацію. На підставі розробленої документації та погодженої у встановленому законом порядку документації на ділянці, що залишилася вільною поблизу новозведеного будинку, «Добробут» виявило намір здійснити будівництво ще 6-ти квартирного житлового будинку за адресою пр. Ст.Бандери, 81а.
Не повезло «Добробуду» з новими мешканцями за адресою пр. Ст.Бандери, 81 – там заселився практично весь клан Стадників (без молдаванина). «Русалка», дізнавшись про наміри добудувати ще 6-ти квартирний будинок, запропонувала керівництву «Добробуд» свою мовчазну згоду взамін на 2 квартири своїм синам. Зі слів Стадник М.С., у разі відмови, вона зробить усе можливе, щоб заборонити подальшу будову. Зрозуміло, що такі дарунки «Добробудівці» робити не можуть, адже вони не в судах працюють, а завдяки їм працівники прогодовують 50 сімей тернополян.
Зловживання почалися відразу – чисельні судові позови вирішувалися виключно «по дзвінку» і «по проханню» членів клану Стадників. Організовувалися їх поїздки в робочий час до знайомих суддів у Львові і Києві, за сприяння сина, працівника прокуратури чинився тиск на простих робочих людей під час незаконних викликів, чинився тиск на керівництво мерії Тернополя із погрозами змінити милість на гнів в розгляді справ за участю міськради у господарському суді. Наразі, дана справа на розгляді у Верховному Суді України.
Якщо врахувати, що «Русалка» наразі «обробляє» стару гвардію суддів для отримання більшості голосів під час виборів голови господарського суду, обіцяючи усім свою могутню кришу і зв’язки в Генеральній прокуратурі, не за горами рейдерське захоплення кланом Стадників усього Тернополя з його жителями.
Форум ”ОРД”
64 ответа
І чому сім’я таких високваліфікованих юристів — Стадник, які добре заробляють, не можуть купити власне житло, а шукають різні щілини, щоб пролізти в нужденні і отримати безкоштовне житло, а інваліди, багатодітні та інші незаможні громадяни, яким потрібен соцзахист, десятками років стоять в чергах втративши будь-яку надію? Люди вже звикли до того, що безкоштовних квартир в Тернополі не дають, тому що панове судді, прокурори, співробітники Служби безпеки та МВС потребують ПОЛІПШЕННЯ ЖИТЛОВИХ УМОВ для себе, для дітей, для батьків, для собак і т.д. Вони не можуть чекати чи їхати за кордон, як робить значна частина тернополян, “не царское это дело”.
Сподіваюсь, що скоро стадники виправдають себе і нахабні будівельники заплатять сповна
Такий самий хабарник є суддя львівського господарського суду Юрченко Ярослав Олександрович. Він буквально мстить стороні судового процесу, затягуючи процес та виносячи незаконне рішення, якщо вона не дасть йому хабаря. Юрченко вважає, що позивач, який заявив позов у суд зі своїми проханнями, повинен дати йому хабаря, якщо він хоче, щоб позов був задоволений на його позивача користь.
Нічого не можна сказати про суддю, коли він вислуховує представників сторін, приймає документи та вчиняє інші процесуальні дії і в кінці виносить навіть саме незаконне, абсурдне рішення. Це може статись в будь-якій країні з самою досконалою судовою системою, бо любий самий професійний та порядний суддя може зробити помилку. ПРОДОВЖЕННЯ. Але коли Юрченко Ярослав навмисно та нахабно затягує розгляд справи, єхидно та нахабно посміхаючись, дразниться з стороною, яка подала позов, відверто говорить, що він не може винести справу на користь позивача, приймає лише до розгляду клопотання та докази відповідача, відмовляє клопотанням позивача і т.д., то відразу стає зрозуміло, що він хоче хабаря. Інакше б Ярослав Юрченко не затягував розгляд справи аж на 6 засідань, протягом яких ведеться лише пуста розмова та сварка між сторонами процесу, а відразу б виніс рішення таке, яке він хоче. Це ж відразу видно, як суддя Ярослав Юрченко прикидується дурником та тормозом, що він не розуміє позов позивача, не хоче навіть прочитати закони та розглянути докази , які позивач йому пхає під ніс, відвертає свій погляд, коли йому позивач дає читати документи та закони, відхиляє клопотання та відверто, нахабно посміхаючись, заявляє, що експертизи не потрібно, коли позивач подає клопотання провести експертизу, бо він Ярослав Олександрович Юрченко, як він заявляє, єхидно посміхаючись, сам без експертизи бачить (сік !) , що всі документи та підписи на них є автентичними, коли позивач достеменно знає, що документи та його підписи є сфальшованими, що його відсутність в установі в цей день, коли фальшувалися документи, підтверджуються іншими доказами, зокрема відсутністю пропуску в установу в цей день і т.д.
Юрченко Ярослав — це тупа вусато-козяча морда, яка тільки мріє здерти хабаря з сторони судового процесу, якщо знає, що представники сторони мають з ним знайомство. Бо тільки бидло ще боїться брати хабар від незнайомих людей.
Це навіть не бидло, бо сказати, що юрченко — це бидло — це сказати дуже легко.
Насправді Юрченко — екслюзивно рідкісний бидлюк.
Як вирішилась справа сьогодні, цікаво