Прокурор Гончарук и банки

Генеральному Прокурору України

державному раднику юстиції України

Пшонці В.П.

01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15

Відкритий лист Генеральному Прокурору України

Шановний Вікторе Павловичу!

Неодноразово звертався до Генеральної Прокуратури України, Прокуратури Хмельницької області та прокурора м. Нетішин Хмельницької області з інформацією про злочинні дії у сфері банківської діяльності.

Також неодноразово звертався за допомогою до прокуратури у тих судових процесах де були питання про виселення банками неповнолітніх та малолітніх дітей. Але допомоги ніякої не отримав. Навіть відповіді на звернення не отримав.

Згідно Наказу Генеральної Прокуратури України 21.06.2011 N 3/1гн «Про особливості правозахисної діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей», з метою удосконалення нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод дітей, керуючись статтею 15 Закону України «Про прокуратуру» (1789-12) , співробітники прокуратури повинні організовувати і здійснювати правозахисну діяльність щодо захисту соціальних, житлових, майнових та особистих немайнових прав дітей.

1. Заступникам Генерального прокурора України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, самостійним структурним підрозділам апаратів, міським, районним, міжрайонним та прирівняним до них прокурорам правозахисну діяльність щодо захисту прав і свобод дітей організовувати і здійснювати у порядку, передбаченому наказом Генерального прокурора України від 12.04.2011 N 3гн (v_003900-11) “Про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України” з урахуванням особливостей, визначених у цьому наказі.

7. З використанням представницьких повноважень захищати соціальні, житлові, майнові та особисті немайнові права дітей. За наявності підстав вживати заходи до забезпечення позовних вимог. Своєчасно ініціювати перегляд незаконних судових рішень.

А тепер навожу приклад, як виконуються Ваші накази Прокурором м. Нетішин Хмельницької обл. радником юстиції Гончарук В.В.

У провадженні Нетішинського міського суду Хмельницької області знаходилась цивільна справа № 2 – 709/2211за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Нетішинського відділення ХФ ПриватБанк до Олійник Марії Юріївни про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HMNOGK0000000008 від 06.08.2008 року, в розмірі 34 920 доларів США.

06 серпня 2008 року між Олійникк Марією Юріївною та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» в особі Нетішинського відділення ХФ ПриватБанк було укладено кредитний Договір № HMNOGK0000000008.

В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором № HMNOGK0000000008 від 06.08.2008 року між О_ _ _к Марією Юріївною та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» в особі Нетішинського відділення ХФ ПриватБанк було укладено договір іпотеки № HMNOGK0000000008 від 06.08.2008 року, відповідно до якого було надано в іпотеку квартиру № 75 по вул. Варшавська, буд. 17 в м. Нетішин Хмельницької області, що була придбана за рахунок банківського кредиту та власних грошей. Договір купівлі – продажу квартири та договір іпотеки квартири були посвідчені приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу Хмельницької обл. Ковальчук Людмилою Ясонівною.

В рахунок погашення заборгованості Банк просить:

— звернути стягнення на вище означену квартиру шляхом продажу вказаного предмету іпотеки укладенням від імені Відповідача договору купівлі – продажу будь – яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу;

— виселити Відповідача та її неповнолітню дитину з квартири № 75 по вул. Варшавська, буд. 17 в м. Нетішин Хмельницької області зі зняттям з реєстраційного обліку.

У судовому засіданні мною було заявлено клопотання про залучення до судового процесу Прокуратури (помічника прокурора), інспекцію у справах неповнолітніх при РВВС районів і комісію у справах неповнолітніх.

Ніхто з прокуратури м. Нетішин Хмельницької області у судове засідання не з’явився. І це не зважаючи, що я особисто спілкувався з Прокурором м. Нетішин Хмельницької обл. радником юстиції Гончарук В.В. І не зважаючи, що на час оформлення іпотечного договору згоди інспекції у справах неповнолітніх при РВВС районів і комісії у справах неповнолітніх передачу квартири в іпотеку не було.

Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.

{ Частина третя статті 17 в редакції Закону N 3234-VI ( 3234-17 ) 
від 19.04.2011 }

Діти — члени сім’ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Органи опіки та піклування зобов’язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Згідно із ч.3 ст.17 — батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.

Згідно із ч.3 ст.18 — органи опіки та піклування зобов’язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Тобто явне порушення нотаріусом інструкції Мінюста. А бездіяльність прокуратури м. Нетішин привела до того, що неповнолітня дитина зараз позбавлена житла і права на проживання.

Аналогічна ситуація у м. Славута Хмельницької області. ПАТ КБ «ПриватБанк» пользуясь бездіяльністю Славутської прокуратури виселив з квартири дві молоді сім’ї з дітьми рік і півтора року на вулицю.

Цей список можна продовжувати і далі:

-20 лютого 2008 року між Самохіною Марією Олександрівною та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» в особі Нетішинського відділення ХФ ПриватБанк було укладено кредитний Договір № HMNOGІ0000004742 в розмірі 31 383,18 доларів США. На вихованні у Самохіної Марії Олександрівни знаходиться дитина сирота, яка теж завтра або після завтра опиниться на вулиці.

-03 червня 2008 року між Бутрий Володимиром Миколайовичем та Акціонерно — комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Дрогобицького відділення Львівської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» було укладено кредитний Договір № 625/40/2-349 в розмірі 44 000,00 доларів США. На вихованні у Бутрий Володимира Миколайовича знаходяться три дитини (14 квітня 2010 р/н; 03 жовтня 2005 р/н; 29 вересня 2000 р/н, які теж завтра або після завтра опиняться на вулиці.

Банки, не виконуючи приписи діючого законодавства України та Постанов Національного Банку України, заробляють надприбутки унаслідок уведення в оману споживачів фінансового ринку (Позичальників).

І чомусь Прокуратура не бачить, що такі дії комерційних банків мають ознаки злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 КК України «Вчинення злочину організованою групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», ч. 5 ст. 191 КК України «Привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем», ч. 2 ст. 366 КК України «Службове підроблення», ч. 3 ст. 209 КК України «Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом».

Прокуратура посилається на цивільно — правові відносини між Позичальником та Банком. Але питання стосується соціальних, житлових, майнових та особистих немайнових прав дітей, які порушуються.

Користуючись правовою необізнаністю населення Банки ошукують своїх клієнтів на суми біля 60% тіла кредиту. А у деяких випадках такі суми доходять до 110%.

Радник

почесного голови ВГОІ «ІРСТ»

(контактний телефон 067-378-04-49)

______________ Сергій Волкович

Незалежний журналіст

(контактний телефон 097-863-13-89)

______________ Вікторія Лишик

Обшукані позичальники Банку

Молода сім’я Наталія та Роман займаються бізнесом з 1992року. З початку Роман створив приватне підприємство, а потім Наталія відкрила кафе. Безсонні ночі, нехватка грошей, спори у сім’ї та інше. Через усе пройшли Роман і Наталія. Але потрохи діла пішли на лад і з’явилась думка про розширення бізнесу. Звернулися до одного з комерційних банків розташованого на Україні з приводу отримання кредиту для Наталії. З початку усе було добре. Працівники банку проявили максимум уваги до своїх клієнтів, розповіли кучу байок, але забули або навмисно не повідомили що:

1. Кредити в іноземній валюті позичальнику можуть бути надані в іноземній валюті у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Кредити в іноземній валюті надаються позичальникам, у якості яких виступають суб’єкти господарювання для цільового фінансування конкретного проекту чи господарської операції.

2. Видача, облік кредитних коштів, контроль за виконанням позичальником умов кредитного та інших договорів здійснюється відповідними установами (відділеннями) Банку. Працівниками установи здійснюється аналіз фінансового стану, контроль за станом та умовами зберігання застави, ведеться робота по своєчасному погашенню заборгованості за кредитом, відсотками та комісіями, згідно умов кредитного договору.

Результати перевірок оформлюються актами і зберігаються в кредитній справі. Контроль за здійсненням всіх кредитних процедур, які регламентуються законодавством України та які затверджені в комерційних банках достовірність наданої до членів Кредитних комітетів інформації, а також виконання рішень Кредитних комітетів відділень покладається на начальників відділень.

Надання кредиту оформлюється шляхом укладання кредитного договору тільки у письмовій формі. За кредитним договором кредитор зобов’язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах, що передбачені договором, а позичальник зобов’язується повернути основну суму боргу, сплатити проценти та комісії за її користування та нараховані пені і штрафи у визначені строки. Кредитний договір визначає взаємні зобов’язання та відповідальність сторін.

Текст кредитного договору складається у необхідній кількості аутентичних екземплярів, які підписуються уповноваженими, згідно статутних документів позичальника, особами, або особами, які мають право підпису кредитного договору на підставі належним чином оформленої довіреності, виданої уповноваженою посадовою особою позичальника, та представником банку (посадовою особою, яка діє на підставі статуту, нотаріально посвідченої довіреності або наказу Голови Правління), та скріплюються печатками обох сторін. Кредитні договори візуються працівниками кредитної та юридичної служб, які безпосередньо займались оформленням кредиту. З боку кредитора кредитний договір підписується уповноваженою особою тільки при наявності протоколу Кредитного комітету, оформленого належним чином.

Кредитні договори підлягають обов’язковій реєстрації у Книзі реєстрації кредитних договорів.

Після прийняття рішення Кредитним комітетом, комісією інформація про позичальника заноситься до бази даних операційного дня банку, позичальнику відкриваються рахунки для обліку кредитної заборгованості, доходів, забезпечення (застави) у відповідності до Плану рахунків бухгалтерського обліку і комерційних банків України, Облік зобов’язань повинно бути зроблено своєчасно (не пізніше останнього дня місяця в якому надано кредитні кошти).

Дотримання відповідних процедур реєстрації, перевіряння, вивіряння, обліку операцій та контроль за їх проведенням забезпечують працівники бек-офісу банку та відділення, які взаємодіють: відповідальними працівниками головного офісу або відділення.

Працівники, які виконують функції бек-офісу банку (відділення), відповідають за:

— перевіряння отриманих від фронт-офісу банку (відділення) документів на паперових та/або електронних носіях щодо достовірності наданої інформації;

— реєстрацію операцій і введення потрібних даних до автоматизованої системи;

— проведення перевіряння лімітів кредитування за контрагентами;

— підготовку відповідних розпоряджень дія здійснення розрахунків;

— перевіряння правильності відображення операцій;

— зберігання інформації про операції (вся електронна інформація має зберігатися в захищеному від модифікації вигляді);

— нарахування доходів за кредитами, комісійних тощо;

— контроль за обробленням даних, здійсненням розрахунків;

— контроль за виконанням умов кредитного договору;

— розрахунок резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

3. Під час контролю за виконанням укладених договорів працівники бек-офісу перевіряють:

— відповідність операції законодавству України та прийнятим Банком процедурам.

Кредити надаються суб’єктам господарської діяльності у безготівковій формі на підставі належним чином оформлених документів.

З позичкового рахунку грошові кошти можуть бути направлені:

— за реквізитами наданих позичальником договорів, контрактів, рахунків — фактур та інше;

— на поточний рахунок позичальника в Банку;

— на транзитні рахунки в Банку (біржовий рахунок для придбання валюти, рахунки покриття гарантій та акредитивів, інші рахунки);

— на поточний рахунок позичальника в іншому банку.

Порядок перерахування грошових коштів з позичкового рахунку обумовлюється кредитним договором. Контроль цільового використання кредитних коштів при їх наданні покладається на працівника підрозділу супроводження кредитів.

На працівників бек-офісу покладається відповідальність за своєчасне перенесення кредитної заборгованості на рахунки простроченої та сумнівної заборгованості, відображення відповідних операцій на позабалансових рахунках та в базі даних операційного дня Банку.

Відповідальний працівник кредитної служби контролює сплату процентів позичальником, а також несе відповідальність за своєчасність та правильність підготовки документів для проведення кредитної операції в порядку, передбаченому діючим законодавством України, нормативними актами НБУ та внутрішніми інструктивними матеріалами Банку.

Також згідно п. 2.4. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, банки зобов’язані отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення з вищенаведеною інформацією. Цього не було зроблено. Не вказано, що перед укладанням цього Договору Позивач отримав від банку інформаційний лист згідно вимог законодавства, зокрема Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до п. 2.5. зазначених Правил, Банки розробляють форму (бюлетень, довідка, повідомлення тощо) надання споживачу достовірної інформації про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, яка повинна бути затверджена рішенням уповноваженого органу банку та повідомлена його відповідним структурним підрозділам.

Інформація про умови кредитування та сукупну вартість кредиту повинна містить:

існуючі форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов’язаннями споживача;

тип процентної ставки;

орієнтовна сукупна вартість кредиту й вартість послуги з оформлення кредитного договору (перелік всіх витрат, пов’язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням і поверненням; наприклад, таких, як: адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення й т.д.);

строк, на який кредит може бути отриманий;

варіанти повернення кредиту і його умови;

необхідність здійснення оцінки майна й, якщо оцінка необхідна, ким вона здійснюється;

податковий режим сплати відсотків і державні субсидії, на які споживач має право, або вказівка, від кого споживач може одержати докладну інформацію;

позитивні й негативні аспекти пропонованих схем кредитування;

І от нарешті, 09 березня 2006 року між комерційним банком та громадянкою України Наталію було укладено кредитний договір № 11-1/84к-06, згідно якого Банк надав Наталії кредит у розмірі 50 000,00 (п’ятдесят тисяч) доларів США, під 14,5% річних, з терміном повернення 08 березня 2011 року (як було зазначено у кредитному договорі).

Тепер заглянемо у бухгалтерію банку. По бухгалтерії банку була зроблена проводка і занесені данні в графу фінансової звітності – видача кредитів у любій валюті – 252 500,00 грн. (50 000,00 × 5,05 = 252 500,00).

Також 09.03.2006 року бухгалтерія банку повинна була відмітити для себе прогнозований дохід (без здійснення рахункового проведення) у розмірі 183 062,50 гривні (252 500,00 × 14,5% × 5).

До 24.12.2008 року розбіжностей між платежами у валюті та гривні практично не було, а якщо і були то незначні (колихання курсової різниці).

Але після 24.12.2008 року, коли долар США став дорівнювати 7,79 грн., Наталія проводячи розрахунки з Банком у доларах США стала переплачувати за рахунок курсової різниці. Оскільки за період з 24.12.2008 року по 29.03.2010 року Наталія фактично сплатила Банку:

% — 10 270,89 доларів США, що на той час дорівнювало 80 010,23 грн.

тіло кредиту – 14 166,61 долар США, що на той час дорівнювало 110 357,89 грн.

А повинна була сплатити:

% — 51 867,68 грн.

тіло кредиту – 71 541,61 грн.

Різниця між прогнозованим доходом Банку і фактично отриманим дорівнює 66 958(шістдесят шість тисяч дев’ятсот п’ятдесят вісім) грн. 83 коп.

Крім цього, 23 лютого 2012 року від комерційного банку були отримані виписки руху коштів по розрахунковим рахункам Наталії.

Під № 1запису з виписки зазначено – 29.03.2010 – видача позики – 57 583,26 доларів США (дата перекридитації).

Відповідно, 29.03.2010 року по бухгалтерії банку повинна була бути зроблена проводка у графі – видача кредитів у любій валюті – 456 635,25 грн. (57 583,26 × 7,93 = 456 635,25).

І якщо врахувати, що 09.03.2006 року кредит фактично дорівнював 252 500,00 грн. (сума яка повинна була пройти по фінансовій звітності Банку) то різниця, яка сталася при перекредитації дорівнює 204 135,25 грн.

При перекредитації Наталія понесла непередбачені витрати у розмірі 204 135 (двісті чотири тисячі сто тридцять п’ять) грн. 25 коп.

05.09.2012 року комерційний банк звертається до районного суду м. Львова з позовною заявою про стягнення заборгованості з Наталії у сумі 58 801доларів США, 15 центів, що на дату розрахунку становить 469 997 грн. 59 коп.

24.09.2012 року не діждавшись вироку районного суду м. Львова подає до другого районного суду м. Львова позовну заяву про звернення стягнення на майно у сумі 58 801доларів США, 15 центів, що на дату розрахунку становить 469 997 грн. 59 коп.

Панове! Так що ж це відбувається. Банк називає суму заборгованості і йому не потрібно визнання цієї суми судом. Йому потрібно тільки Рішення суду щоб обідрати свого клієнта. Якщо врахувати,що банк робить ще два позова де Наталія виступає поручителем, то це вже психологічний тиск на людину. А скільки вже сталося самогубств, коли людина трішки фінансово похитнулася і стала не спроможна у повному об’ємі сплачувати кредит.

І хто буде нести відповідальність за доведення до самогубства?

І чому порушення чинного законодавства України банком не є приводом для визнання кредитного договору не дійсним?

І чому банки тримають своїх клієнтів за «лохів»?

І ще багато чому.

Радник

почесного голови ВГОІ «ІРСТ»

(контактний телефон 067-378-04-49)

______________ Сергій Волкович

Незалежний журналіст

(контактний телефон 097-863-13-89)

______________ Вікторія Лишик