Человек не терпит насилия!

Правнуки Шарикова

5555

Як відомо, коли Бог хоче покарати людину, то він, передусім, позбавляє її розуму. Треба думати, що керманич Житомирської обласної державної адміністрації Сергій Рижук не на жарт прогнівив Господа. Доказом чого є той факт, що пан губернатор зареєструвався кандидатом у народні депутати України й кинувся у вир виборчої кампанії. Було б у Рижука подай двійко клепок у голові, він би цього, звісно ж, не зробив. Бо раніше лише Рижуковська дружина знала про те, що її благовірний, хильнувши чарочку, любить вити під баян й не знає, як користуватись туалетом. Але тепер, через оті кляті вибори, про ці особливості губернаторського інтелекту довідалась вся Україна. Завдяки чому Сергій Миколайович навіть одержав серед земляків прізвисько «Сєрьога-засранець».

До пари йому й секретар Житомирської міської ради Наталія Леонченко, чия зовнішність типової підпарканної потаскушки перебуває в просто приголомшливій гармонії з її внутрішнім світом. Наталія Петрівна заслужено вважається пам’яткою місцевого значення, оскільки має дві непересічні особливості. По-перше, вона член Партії Регіонів з 2003 року (мозком цієї партії, як відомо, є Сергій Рижук, а Наталія Петрівна – просто член).

3333 1 
Член Партії Регіонів з 2003 року Наталія Леонченко

По-друге, як стверджують гострі на язик житомиряни, пані Леонченко зажила не абиякої популярності в медичних колах. Кажуть, що кожне її відвідування стоматолога збирає натовп глядачів, позаяк Наталія Петрівна від народження має чорну пащу. Остання обставина в купі з винятковими розумовими здібностями, притаманними секретареві Житомирської міськради, подеколи спричиняє просто феєричний ефект. Що, власне, і підтвердив скандал, який вибухнув після проведення в Житомирі на День Незалежності наркоманського фестивалю на підтримку кандидата в народні депутати України Сергія Рижука.

«Соціально близькі»

У чию обкурену голову спала ідея провести в Житомирі збіговисько наркоманів – достеменно невідомо й досі. Кажуть, ще в липні 2012 року в Управління культури й туризму Житомирської обласної держадміністрації прийшли два якихось студенти й запропонували організувати в ніч з 23 на 24 серпня «фестиваль електронної музики» під егідою Партії Регіонів. Студенти довго розповідали, що такий фестиваль всеукраїнського масштабу щороку проходить в Криму й називається «Казантип», що цей «Казантип» — то є найбільша розвага для молоді, і якщо Партія Регіонів влаштує щось подібне в Житомирі, перемога губернатора Рижука на виборах до парламенту гарантована.

Зачаровані словом «вибори» і можливістю зайвий раз лизнути рижуковську дупу, чиновники навіть не додумались «погуглити» і з’ясувати, що становить собою отой легендарний «Казантип». Не кажучи вже про те, щоби замислитись – на який саме контингент розраховані подібні нічні фестивалі.

Кажуть, культуртрегери з обласної держадміністрації та секретар Житомирської міськради ледь не побились за право очолити оргкомітет «Угару Ангара» — кожному хотілось продемонструвати свою любов до начальства. Перемогла в тяжкій битві пані Леонченко, яка й взялась організовувати «Угар» по-житомирськи.

Воістину, у світі є лише дві безмежності – зоряне небо над головою та несамовита дурість секретаря Житомирської міськради. Агітувати за Рижука вирішили з розмахом – тим більше, назва фестивалю зобов’язувала. Загальний кошторис заходу оцінили в 150 тис. грн. Житомирський міський осередок Партії Регіонів виділив з «чорної» передвиборної каси 30 тисяч, а на решту Леонченко розпорядилася «нагнути» міський бюджет і автоперевізників.

До речі, якщо хто не знає – у Житомирській області 267 загальноосвітніх шкіл не забезпечені холодною проточною водою і не каналізовані, 148 шкіл області працюють на пічному опаленні, кілька десятків шкіл потребують негайного ремонту дірявого даху (лише в Житомирському районі таких шкіл 7). У 32% загальноосвітніх навчальних  закладах не обладнані спортивні та ігрові майданчики, 350 шкіл не мають спортивних залів, у 21% – взагалі відсутні будь-які спортивні приміщення. Але для освітян, проведення спортивних заходів чи профілактики підліткової злочинності грошей у Партії Регіонів немає. Інша річ – свято наркоманів. Тут знайшлись і кошти, і адміністративний ресурс.

Де саме фестивалити – довго не думали. На в’їзді в Житомир з боку Києва з давніх-давен був обласний аеропорт, який вже років з десять як припинив своє існування. Залишки аеропорту давно приватизовані,  зокрема територію колишнього аварійно-рятувальної служби та ремонтної бази орендують спортсмени-парашутисти, що об’єднались у Авіаційно-спортивний центр імені Валентини Закорецької. Кращого місця для свята наркоманів годі й шукати, тож пані Леонченко розпорядилась провести «Угар Ангара» саме тут – на базі унікального спортивного закладу. Зрозуміло, що згоди спортсменів ніхто питати не став.

Про те, який шабаш Рижук, Леонченко та їхні однопартійці влаштували в Житомирі, вже писалось чимало. З ранку 23 серпня 2012 року на території навчально-тренувальної бази Авіаспортцентру ім. В.Закорецької без відома хазяїв «регіонали» стали встановлювати агітаційні намети, розвішувати прапори Партії Регіонів та облаштовувати пересувні генделики з продажу пива.

Оскільки очікувалось прибуття самого «героя свята» — губернатора Рижука – дорогу до аеродрому перекрили численні наряди Державтоінспекції, а на аеродромному полі гарцювала кінна міліція. Міськвиконком зобов’язав автоперевізників змінити рух автобусного маршруту №2 із заїздом до колишнього аеропорту, про що сповіщало оголошення на сайті Житомирської міськради

http://zt-rada.gov.ua/news/p2460

«До уваги мешканців міста Житомира
У зв’язку проведенням 23 та 24 серпня 2012 року Фестивалю електронної музики на території аеропорту «Житомир» перевезення мешканців міста до місця проведення заходу буде забезпечуватись автобусним маршрутом № 2 «селище Лісове – Полісся»:
— 23.08.12 з 15-00 до 22-00 з заїздом до Аеропорту;
— 23.08.12 з 22-00 до завершення заходу з Аеропорту до площі Перемоги м. Житомира».

Зрозуміло, що все це задоволення оплачувалось з бюджету – як державного, так і місцевого. А з тим, щоби кандидат у народні депутати Рижук не витрачався на оплату електроенергії, необхідної для освітлення, роботи звукопідсилювального устаткування й холодильників з пивом, організатори «Угару» самовільно підключились до енергорозподільчого щита Авіаспортцентру й всю ніч угарали за чужий рахунок.

Щоправда, Рижук приїхати на свято в честь себе, коханого, не зміг. Бо якраз цієї ночі Вищий адміністративний суд України розглядав питання про зняття з виборів його конкурента по 62-му округу Володимира Сацюка. І Сергій Миколайович, як подейкують злі язики, знімаючи нервову напругу, начебто трохи хильнув зайвого, після чого витягнув баян і до ранку усолоджував слух охоронців будинку Облдержадміністрації взірцями високого мистецтва. Тож «Угар Ангару» відкрив заступник голови Житомирської облдержадміністрації Віктор Болюрко.

До речі, тим хто не знайомий зі сценічною творчістю житомирського губернатора і не знає, на що може бути здатний придурок, допущений до державної служби, дуже рекомендуємо продивитись оцей відеозапис інструментального дуету: Сергій Рижук і Ян Табачник.

http://www.youtube.com/watch?v=4XuzC5ORnYw&feature=related

А також – сольний виступ Рижука в супроводі дитячого хору. Директор міланського театру «Ла Скала» судомно кусає лікті й мріє отримати собі в трупу такого вокаліста:

http://www.youtube.com/watch?v=yqUXFKYiudw&feature=related

«Це парашутисти насрали»

Керівник Партії Регіонів Микола Азаров бідкається, що про його партію та її діяльність дуже мало розповідають на українських телеканалах. Та будь ласка, Миколо Яновичу. Дивіться й насолоджуйтеся – сюжет на «5-му каналі» про те, як однопартійці Азарова за чужий рахунок усю ніч веселились на приватній території без дозволу хазяїв, погромивши літаки та перетворивши навчально-тренувальну базу Авіаційно-спортивного центру на один суцільний туалет.

http://www.youtube.com/watch?v=-V5Xf8goMK4

Особливо радимо прем’єр-міністра порадуватись за інтелектуальний рівень члена Партії Регіонів з 2003 року мадам Леонченко. Ця підстаркувата кікімора вважає цілком нормальним привезти на приватну території без відома хазяїв кілька тисячі відморозків та організувати їм впродовж усієї ночі продаж алкогольних напоїв та наркотиків. При цьому Наталії Петрівні навіть на думку не спало, що 4 тисячі осіб, які, з її слів, відвідали «Угар Ангара», мали б десь справляти свої природні потреби.

Аналогічним чином і пан Рижук, доживши до 62-х років, досі так і не збагнув, навіщо існують туалети. Очевидно, його цілком влаштовує присідати під парканом, підтираючись лопушком. Тому на агітаційний захід був привезений лише один туалет, який поставили біля сцени й навіть не відкрили. Натомість у суцільний нужник на ранок була перетворена вся навчально-тренувальна база.

Два потрощених літаки АН-2, гори шприців, купи лайна, калюжі блювотних мас і сечі, у яких спали обколені виборці Рижука – ось що на ранок становила собою навчально-тренувальна база Авіаційно-спортивного центру, де парашутисти не дозволяли навіть сірника кинути. Але самим образливим для спортсменів було те, що вже другий рік поспіль на аеродромі коштом ентузіастів ведеться робота з профілактики підліткової злочинності та популяризації серед молоді здорового способу життя. При цьому ані влада, ані опозиціонери, які прикрашають своїми мармизами біг-борди по всій області, ніколи на цю роботу не виділили й шеляга.

У травні 2012 року Авіаспортцентр направив Рижуку листа, в якому пропонував перейняти досвід сусідньої Росії та затвердити розроблену фахівцями комплексну програму боротьби в області з підлітковою злочинністю. Ось цей лист:

11 травня 2012 р.       №4-12

Голові Житомирської обласної державної адміністрації
РИЖУКУ С.М.

Щодо розвитку в області парашутного
багатоборства з метою запобігання
підлітковій злочинності та пропагування
здорового способу життя

Шановний Сергію Миколайовичу!

Загальновідомо, що Житомирська область посідає одне з перших місць в Україні за рівнем підліткової злочинності. Попри чималі зусилля, які докладають органи державної та місцевої влади для виправлення ситуації, рівень криміналізації в підлітковому середовищі залишається високим, а в структурі підліткової злочинності понад дві третини становлять тяжкі й особливо тяжкі злочини.

У той же час, як показує досвід Російської Федерації, одним з найбільш ефективних методів профілактики підліткової злочинності є розвиток парашутного багатоборства – єдиної спортивно-технічної дисципліни, якою можна займатись з 10 років, і яка містить плавання, легкоатлетичний крос  та стрибки з парашутом. Парашутне багатоборство розраховане на участь у змаганнях спортсменів усіх вікових категорій й різного ступеню підготовки (спортсмени молодших вікових груп замість парашутного стрибка демонструють техніку відокремлення від літака на макеті або стрибають з тросової гірки чи трампліна та змагаються в швидкості польової збірки парашута), надає юнакам і дівчатам перший змагальний досвід. У Російській Федерації розвиток парашутного багатоборства є наріжним каменем федеральної програми «Діти Росії».

Так, наприклад, лише в С.-Петербурзі державним коштом утримуються два дитячо-юнацькі парашутні клуби – «Валькірія» та «Дзержинець», які спеціалізуються саме на парашутному багатоборстві. Клуби мають власні аеродроми з умовами для проживання та тренування юних спортсменів. Ці клуби функціонують у тісній співпраці з дитячими кімнатами поліції: «проблемних» підлітків, які взяті на облік як потенційні злочинці, співробітники поліції направляють в парашутні клуби з рекомендацією виконати перший стрибок (за згодою батьків). Фінансування цих клубів здійснюється за рахунок статей бюджету, якими передбачено кошти на профілактику злочинності. Аналогічна ситуація й у інших регіонах Росії.

Заняття парашутним багатоборством є значно більш привабливим для підлітків, ніж відвідування традиційних закладів позашкільної освіти, оскільки виконання стрибків овіяно романтикою та різко виділяє юного парашутиста серед товаришів. Водночас, на відміну від переважної більшості інших спортивних дисциплін, заняття парашутним багатоборством передбачає значний обсяг теоретичної та наземної підготовки. Для успішного виконання парашутних стрибків необхідні знання з основ метеорології, аеродинаміки, літакової та парашутної справи, спортсменам потрібно вміти укладати парашути різних типів, здійснювати самостійний розрахунок стрибка, лагодити парашутну техніку. Заняття з теоретичної та наземної підготовки відіграють значну виховальну роль у формуванні особистості молодої людини.

На жаль, в Україні існує лише один державний заклад позашкільної освіти, що культивує парашутне багатоборство – Єнакіївський державний авіаційно-технічний спортивний клуб, на базі якого в 2009 році Міністерство освіти і науки провело І-і Всеукраїнські змагання з парашутного багатоборства пам’яті льотчика-космонавта Г.Т.Берегового. Але через брак в Україні фахівців, здатних готувати парашутистів-багатоборців і організовувати змагання з такої складної дисципліни, парашутне багатоборство наразі розвивається тільки в одному регіоні України – Житомирській області, і лише завдяки тому, що в 2011 році тут створено Авіаційно-спортивний центрі ім. Валентини Закорецької.

Наразі фахівцями нашої організації розроблено проект плану розвитку в регіоні парашутного багатоборства як дієвого заходу для профілактики підліткової злочинності,  підготовки молоді до захисту Вітчизни, формування в неї патріотичної свідомості, національної гідності, готовності до виконання громадянського та конституційного обов’язку. За час роботи Авіаспортцентру ім. В.Закорецької – з 16 червня 2011 року – понад двісті житомирян вперше виконали стрибок з парашутом; стали традицією показові стрибки наших інструкторів на площі обласного центру під час святкових заходів; у жовтні 2011 року проведено І-й відкритий Чемпіонат Житомирської області з парашутного багатоборства. У цьому чемпіонаті взяли участь спортсмени з чотирьох країни (України, Росії, Білорусі та Казахстану), переможцем змагань став житомирянин Борис Сухович, підготовлений «з нуля» в Авіаспортцентрі ім. В.Закорецької, де він лише за три місяці до змагань виконав свій перший

На веб-сайті Авіаспортцентру ім. В.Закорецької http://ascentre.org.ua/ розміщено унікальні навчальні програми підготовки як парашутистів початкового рівня, так і фахових спортсменів. Зокрема «Робоча програма та методичні плани навчально-тренувальних занять з парашутного спорту для юніорів (14 – 22 роки)», автором якої є заслужений майстер спорту, абсолютна чемпіонка світу з класичного парашутизму, 50-кратна рекордсменка світу Валентина Миколаївна Закорецька (1947 – 2010рр.). З метою практичного втілення цих програм заняття ведуться в двох окремих ланках – ланці парашутно-десантної підготовки, що розрахована на масове залучення до парашутних стрибків початківців, починаючи з 14 років, і ланці парашутно-спортивної підготовки, де здійснюється індивідуальне навчання осіб, які мають не менше 10 стрибків з парашутом і вирішили зайнятись парашутним спортом.

Вся ця робота проведена без жодної допомоги з боку органів державної влади Житомирщини, переважно коштом самих спортсменів та інструкторів. На території колишнього аеропорту «Житомир» нами взято в оренду в ТОВ «Житомир-Авіа» (власника більшої частини аеропорту) необхідні споруди, обладнані приміщення для занять та ділянки льотного поля. Вже в цьому, 2012 році, вкладені значні кошти в ремонт орендованого ангара та придбання необхідного для роботи спорядження й інвентарю.

З огляду на вищенаведене, просимо Вас доручити Головному управлінню в справах сім’ї, молоді та спорту, Управлінню освіти і науки Житомирської облдержадміністрації, Управлінню МВС України в Житомирській області спільно з Авіаспортцентром ім. В.Закорецької розробити Програму розвитку в області парашутного багатоборства з метою запобігання підлітковій злочинності та пропагування серед молоді здорового способу життя. Ми готові координувати міжвідомчі зв’язки, подати проект такої Програми, готувати проекти спільних рішень тощо.

На наш погляд, Програма розвитку парашутного багатоборства має передбачати проведення регулярних екскурсій на аеродром учнівської та студентської молоді, обладнання стендів з інформацією про розвиток в області парашутного спорту, створення при навчальних закладах парашутних гуртків і секцій з нашою методичною допомогою. У такі гуртки та секції можна буде залучати як вихованців діючих закладів позашкільної освіти, так і підлітків, яких би для оглядових екскурсій чи навіть виконання першого стрибка з парашутом направляли б дитячі кімнати міліції (за згодою батьків або осіб, що їх замінюють). Часткове видатки на проведення таких заходів ми б могли взяти на себе, частково – профінансувати за рахунок залучених спонсорських коштів.

Окрім того, вбачається з доцільне переглянути розподіл бюджетних видатків, призначених для профілактики підліткової злочинності та позашкільної роботи з дітьми, припинити фінансування малоефективних заходів, натомість направити кошти, що вивільняться, на оплату видатків, пов’язаних з розвитком в області юніорського парашутного спорту.

Зверніть увагу – спортсмени прохали не грошей, а лише сприяння в популяризації здорового способу життя. До листа були докладені фотографії, що ілюстрували ту величезну роботу, яка велась з молоддю на аеродромі. У відповідь отримали лише відписку за підписом все того ж Болюрка…

4444
 
Для організації збіговиська наркоманів у Партії Регіонів є і гроші, і натхнення.

Зараз Рижук розповідає, що це його підставили мер Житомира Дебой та секретарша міськради Леонченко. Мовляв, він не знав, що вони будуть збирати наркоманів і проводити фестиваль на його підтримку. Припустимо, що це дійсно так. Але давайте-но замислимось, що б зробила на місці Рижука  розумна людина, як тільки вибухнув скандал і в пресі пройшли перші повідомлення про шабаш на аеродромі? – Правильно. Розумна людина, передусім, прилюдно б вибачилась за дур підлеглих, по-друге, наказала б комунальним службам негайно поприбирати срач на аеродромі, і, по-третє, відшкодувала б завдані збитки. Урешті-решт, йдеться не про такі вже великі гроші. Так, наприклад, через несанкціоноване підключення до електромережі Леонченко та її наркомани спожили за ніч електроенергії на 900грн. – ця сума цілком посильна для бюджету обласного осередку Партії Регіонів і відшкодувати її парашутистам можна було б без зайвого скандалу.

Але оскільки на чолі Житомирської області перебуває тупеньке бидло, Рижук наказав «на провокації не піддаватись» і вести «контрагітацію». Ця «контрагітація» полягала в тому, що автора цих рядків запросили на обласне радіо, де трійко якихось студентів під дерегуванням прес-секретарки Рижука пані Басової запевняли слухачів, що впродовж 14 годин жоден відвідувач «Угару Ангара» жодного разу навіть не помочився, а гори фекалій, мовляв, на аеродромі залишили самі парашутисти.

М-да… Подібний епізод вже був описаний у літературі – великим Михаїлом Булгаковим у «Собачому серці». На докори професора Преображенського в крадіжці двох червонців тов. Шариков відповідав: «Я не один в доме живу. Может, Зинка взяла?»

http://www.youtube.com/watch?v=xZ_NxzItT8E&feature=BFa&list=PL7341830F98E528D8

Пане Рижук, Ви себе не впізнаєте?

(далі буде)

Володимир БОЙКО, спеціально для «ОРД»

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

11 ответов

  1. Интересно, это профессиональная деформация личности или существует некий вирус пиздаватизма? Похоже, вместе с должностью они получают какой-то вирус, который коренным образом изменяет сознание. А потом, эти тяжело больные люди, неинфицированных просто не пускают дальше секретарского закутка. Я так понял, в Житомирской области многое связано с фекалиями. Так в Бердичеве построили современную станцию переработки сточных вод и, после удачных испытаний, порезали ее на металлолом. В Житомире на день независимости обосрали аэродром, вместо того, чтобы оборудовать “праздник” туалетами. Просто копрофаги какие-то…

  2. Украина, за свою многовековую историю видела всякое. Вот мне интересно, что напишут историки про период истории правления донецких лет через 50? Жаль не доживу…

  3. Вот вам уровень тех, кто у корыта и тех, кто хочет к нему пробраться. Вместо того, чтобы демонстрировать свой профессионализм, совесть и стремление к справедливости — они обливают друг друга говном.
    На выборах всем им воздам: поставлю галочки напротив всех партий сразу. Отмечу качественное противостояние 🙂

  4. вообще у Партиии рэгонов стабильно 25%:10% чинуши-паразиты и их выродки, 10% запуганные и зомбированные пропагандой, и 5% дебилы,ккоторым все равно, они голосуют на ”Гы-Гы”!

  5. А помнете с истории Украины о 32-33 годах, а не задавали вопрос себе, а почему народ давал себя как “свиней резать”. Если это в генах или климат здесь такой, то эта команда здесь навечно.

  6. Хлопчик,а кто тебе сказал,что в 32-33г.г.нард давал себя как свиней резать? Просто”неудобно”с вилами против пулеметов идти,да и в армии среди украинцев бунты были ичасти были выведены с территории Украины,все не так просто…

  7. ця повія нехай наб*є собі на пихву -з хамом назавжди- ото буде а так собі лесбійка як лесбійка та ще трохи чі то на жидівку чі циганку схожа а те одне одного додає бо секс меншини завжди хочуть відрізнятися ну хоча б написом та нехай їм грець вже недовго лишилось а там побачим -Слава Героям

  8. Статья на 5% правда.Про шабаш на аэродроме да. Про все остальное — дерьмо, как на картинке. При всей моей “любви” к рыгианалам скажу проще : бойко, будете и далее продолжать в том же духе , верить перестанут вообще. Некрасиво мужику оппонентку называть такими грязными словами. А хотя разве журналист может быть мужиком? Нечто среднее , среднего рода.

  9. Бойко, посмотрись в зеркало, ты там увидеш типичного подзаборного пидараса, сходи к проктологу,пусть он проверит,не перепутал ли боженька твой рот с анальным отверстием.

  10. Бойко типичная черноротая истеричка, т.к. мужчиной её назвать нельзя.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Читайте также

Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Ирина Долозина -- чемпион по "скруткам". При всех начальниках
НЕНУЖНОСТЬ ГОСУДАРСТВА

НЕНУЖНОСТЬ ГОСУДАРСТВА

Последние российские новости впечатляют. Бывший журналист «Новой газеты» Сергей Канев пишет, что под Питером была обнаружена частная тюрьма с крематорием.…
Большая фармацевтическая афера: «фуфло» и ценовой сговор

Большая фармацевтическая афера: «фуфло» и ценовой сговор

  Почему крупные дистрибьюторы лекарств и торговцы «самопальными» медпрепаратами попали в одно уголовное дело. Весной этого года, 25 марта, федеральный суд…
НОВОСТИ