До мене вийшов майор міліції, який всупереч ст. 5 Закону «Про міліцію» на моє прохання представитись – фактично відмовився виконувати імперативну норму Закону, а саме: назвати своє прізвище і пред’явити своє службове посвідчення. Більше того, коли я спробував засняти мою з ним розмову на телефон, він почав виривати її з моїх рук, чим «виявив високу культуру і такт» як сказано в ст. 5 Закону «Про міліцію».пану Віталію Захарченко,
генералу міліції, Міністру МВС України
копія: пану Крикуну О.О., генералу міліції, Начальнику ГУ МВС України в м. Києві
від адвоката Веремієнко Олега Ігоровича,
(посвідчення №344510 від 18.10.2007)
адреса: м .Київ 02206 ас №42, 050-947-55-64
копія: Голові Комітету захисту професійних прав адвокатів ВГО «Рада адвокатів України» Степ’юку В.С.
СКАРГА на протиправні дії співробітника ГУБОЗ України в місті Києві
Шановні добродії!
Дозвольте засвідчити мені мою глибоку повагу і розповісти Вам одну ситуацію, що трапилася зі мною і моєю клієнткою Тамарою Іванівною Ольшанською сьогодні.
24.07.2012 близько 18-00 я як адвокат при виконанні своїх службових обов’язків прибув до приміщення ГУБОЗ України в місті Києві по вул. Антоновича (що в районі Володимирського ринку) аби подати заяву в порядку ст. 97 КПК України. Прибув я разом із потерпілою від тяжкого злочину – Тамарою Іванівною Ольшанською 1950 року (ці важкохвора і немічна жінка істотно постраждала від незаконних дій організованого злочинного угрупування, яке відібрало у неї житло – 1 кімн. квартиру у місті Києві (зокрема Тамару Іванівну вони накачали психотропними речовинами і відвезли її 11.08.11 до свого кишенькового державного нотаріуса Губко Ю.В. із Першої Державної нот.контори міста Києва аби оформити правочин №18-976 по безоплатному відчуженню у їхню власність житла жертви, доречі, це їм таки вдалося).
Окрім того в цій заяві в порядку ст. 97 КПК я просив керівництво ГУБОЗ м. Києва накласти невідкладний тимчасовий арешт-заборону на відчуження нерухомості (є така практика в Києві), що її незаконно відібрали у моєї клієнтки шахраї, аби принаймні попередити подальший перепродаж майна третім особам і запобігти виселенню важкохворої жінки на вулицю.
До мене вийшов майор міліції, який всупереч ст. 5 Закону «Про міліцію» на моє прохання представитись – фактично відмовився виконувати імперативну норму Закону, а саме: назвати своє прізвище і пред’явити своє службове посвідчення. Більше того, коли я спробував засняти мою з ним розмову на телефон, він почав виривати її з моїх рук, чим «виявив високу культуру і такт» як сказано в ст. 5 Закону «Про міліцію». Відео тут: http://youtu.be/aQWKNp5tUyY
Більше того, цей майор міліції в категоричній формі відмовився приймати у мене заяву в порядку ст. 97 КПК України і порадив мені звернутись до суду. Вперше за 10 років роботи юристом я зустрічаю такого вихованого і тактовного співробітника міліції, який по-суті своїй, принаймні для моєї важкохворої і немічної клієнтки Тамари Іванівнию Ольшанської є обличчям не тільки ГУБОЗу України в місті Києві, але й інституту міліції загалом.
Так от, після нашого приємного з ним спілкування, я і Тамара Іванівна вишли із приміщення ГУБОЗ, і я провів її до станції метро «Палац Україна». Допоки вона доїхала додому, вона двічі втрачала свідомість і падала: один раз в метрополітені, і один раз в маршрутному таксі.
Звичайно, це жодним чином не пов’язано з поведінкою даного майора міліції. Але те, що ця ситуація істотно вплинула на погіршення стану її самопочуття Тамари Іванівни – не викликає жодних сумнівів, бо я був очевидцем цього «спілкування» і вмовляння не подавати заяву.
Я в черговий раз почав замислюватись над тим, що напевно треба нам в Україні щось таки починати робити в напрямку реформування МВС, наслідуючи досвід Грузії, Італії, США та інших демократичних країн, де міліцію дійсно поважають, і де вона викликає повагу, а не навпаки.
Мені, як юристу було сьогодні справді соромно і прикро за поведінку цього майора міліції (прізвище якого я нажаль не знаю).
Переконливо прошу Вас – провести бесіду з цим співробітником ГУБОЗу МВС України в місті Києві, і можливо це хоч якось дозволить покращити його культуру спілкування, як окремо взятого працівника, що також послужить прикладом для інших.
Дякую за Вашу розуміння і сподіваюсь на відповідь.
Щиро бажаю Вам сили і натхнення в Вашій нелегкій праці!
З повагою, Олег Веремієнко (м. Київ)
24.07.2012
43 ответа
Для Ответ Юристу.
Ты в своем коментарии прикалываешся, или Ты психичести больной ?
Всем ментам, которые тут под никами умничали. Если брать за основу культуру, то должностное лицо на рабочем месте должно носить бейджик с указанием должности и Ф.И.О., тогда отпадет необходимость выспрашивать с кем имеешь дело (с дворником, уборщицей, самим…). Я не знаю, что написал адвокат в заявлении, но если он ссылается на ст. 97 УПК, то это должно быть заявление о преступление. Дежурный обязан был его принять, зарегистрировать и передать начальнику органа. По заявлению должно быть принято решение в 3 -дневный срок. Начальник УБОПа в этот срок должен был отправить его в РОВД. Если бы сами начали проводить проверку, то решение принимается в 10-дневный срок. Не какие-то исключительные обстоятельство, а проведение проверки позволяет принимать решение в 10-дневный срок. Конечно, ни опер, ни начальник органа не может накладывать арест на имущество, тем более во время доследственной проверки, но кое-какие действия в этом направлении может предпринять. В гражданском судопроизводстве адвокат мог поставить такой вопрос перед судьей. Почему перепуганный майор? Потому что эти подразделения изжили себя, люди туда не ходят по собственной инициативе. Увидев адвоката с заявителем задрожал дежурный (он представил себе как начальник будет орать на него за принятое заявление — начальнику ведь работать прийдется: читать, ставить визу, потом сопроводительную подписывать. Конечно дежурного надо привлекать к дисциплинарной ответственности. И еще. В советское время при проверке региона в милицию, прокуратуру, органы власти приходил человек и заявлял об украденном велосипеде или баране. И не дай Бог послать этого заявителя!
УЧИТЕ РУССКИЙ ЯЗЫК: Для Ответ Юристу. Ты в своем ком(М)ентарии прикалываеш(ь)ся, или Ты психичес(К)и больной
Судя по трем последним строчкам вашего поста, Вы не “старый прокурор”, а старый балабол…
Вот про советской власти ВпооолЕ! могли не принять заявление.
А уж с таким (как на видео) “адвокатом” говорили бы — совершенно — совершенно не вежливо.
Не слыхали о таком? Или забыли? Да скорее вего вообще не знали…
Учите матчасть.
прочитал “поэму” “старого прокурора” и “заплакать” захотелось!!!!!! побольше бы стране таких прокурорских, чтоб “гнобили” и “указывали” на их место ментам и т.п.!!!!!!!! … чтоб те бейджики носили и лучше исполняли команду “к ноге”!!!!!!!! … а такие структуры как убоп, убэп и сбу — как полностью “изживших” себя — выгнать ввон !!! … лучше набрать охранников, ппс-ников и гаишников!!! над ними издеваться легче и не так уж много думают!!! … а то эти начнут задумываться — почему множество уголовных дел расследуемые и курирующиеся “старыми прокурорами” не имеют логического конца, почему как только есть теневые земельные и иные денежные вопросы есть запах “старых прокуроров”, почему почти у каждого “старого прокурора” дом на два этажа выше, а машина в три раза дороже чем у обычного офисного менеджера с такой же официальной зарплатой!!! … конечно легче по-гнобить во всех средствах массовой информации милиционера, который не знал, что ответить истеричке адвокату требующему “перекрыть аэропорты и вокзалы”, чем подойти к любой прокуратуре и спросить у ее работников “откуда денЮшка” на все это???
К сведению. Сотрудники УБОП уже извинились перед адвокатом и приняли заявление.
Голодным милиционерам. В былые времена прокуроры не имели двухэтажных особняков и дач в Монако. Да и дураков в милиции было куда поменьше. И преступления раскрывали. НЕ буду спорить, были отказные материалы типа бабка плохо кормила гусей, они на нее обиделись и улетели с мимо пролетающими в теплые края дикими гусями. Или там, где паслася корова, бродили дикие голодные собаки, которые и съели корову. Но была и прокурорская реакция. Не исключаю, били людей, но инвалидами не делали. А тех, кто попался — выгоняли, редко сажали. Но и случаев этих были единицы. И жалоб таких было кот наплакал. Теперь время другое. Преступления не раскрывают, назначают виновных. В Советское время любой человек мог просто зайти в РО милиции. Сейчас там автоматчик, решетки… Прокурору туда попасть не просто, а адвокату заказано. Была такая погорка — соцзаконность заканчивается с уходом прокурора домой. Поэтому опера днем имели пару часов отдыха, а ночью “кололи”. Теперь убивают прямо днем. Сажал я придурков и предателей в погонах, да видно мало. Вы дожились до того, что методы оперативной работы К. Стогний по телевизору рассказывает всей братве. А ведь это секретная информация. Я уже не говорю о документах с грифом “секретно”, которые все чаще попадают в СМИ. Вы — позор общества!
Позор общества это, в первую очередь, не милиция… а именно прокуратура. Зажравшаяся, на 99% состоящая из продажных жлобов, мажоров…
Это твои приемнички господинчик “старый прокурор”.
Что? Не правда?
ПРАВДА!((((
и Это именно ты их ПОДГОТОВИЛ и ВОСПИТАЛ… старый балабол.
Сажало оно……… грозный шпак….
К счастью далеко не все прокуроры раньше были такими как вышеотписавшийся надутый значимостью “старый прокурор”.
До чего сейчас дошла современная прокуратура — всем известно
Милиция против нее — дети…
БЫДЛОПРОКУРОРЫ — правят бал, а “старые их учителя” — подпевают
Мусор придурок или нет, судить не нам. А вот заяву обязан был принять.
Адвокат — жалкий никчемный клоун. Сожалею о времени, которое потеряли его клиенты на общение с ним. Ужас, смешное и недолугое(((
Малограмотный адвокат так увлекся игрой на публику, что перепутал уголовный процесс с гражданским процессом — это суд по ходатайству истца может наложить арест на спорный объект для обеспечения рассмотрения иска. А в уголовном процессе арест может быть наложен только на имущество подозреваемого или обвиняемого, но не на объект преступного посягательства. И прецедентов наше право не признает.
А малограмотный милиционер — просто опечалил. Развалили милицию окончательно.
К сожалению Сергей, Вы ошибаетесь. В Украине уже лет 5 как действует прецедентное право. Тупо переносят законы и правила из Европы не думая о последствиях. Никого даже не интересует, что прецедентное право совершенно не согласуется с системой права в Украине. Это все привело к тому, что уже сейчас ничего никому нельзя доказать. Фактически любые дела выигрывает только тот, кто обладает либо властью, либо большими средствами. Смотрите ст.17 Закона Украины “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” от 23.02.2006 г.