Корупція, за визначенням одного українського політолога, це те, в чому ми не беремо участі. За звітами деяких держустанов, в Україні просто-таки буяє боротьба з корупцією і сьогодні перебувають під слідством та притягнуті до відповідальності щонайменше 478 високопосадовців.
Але як наголошувалося на bezopasnost.org активне буяння української Феміди якось тишком-нишком обходить наших дорогеньких чиновників (у погонах і без) з Міністерства оборони. А даремно, адже в цьому відомстві у царині розподілу службового житла кояться речі не просто дивні, а навіть – безмірні.
Якось довелося автору цих рядків спілкуватися у режимі „of-records” з колишнім фахівцем військово-квартирних органів Збройних сил, а конкретно – Головного квартирно-експлуатаційного управління. Не бажаючи викривати свої анкетні дані, чиновник розповів про те, що справи тут зовсім кепські. Для Збройних сил будується дедалі менше житла (останні роки, практично, -нічого), а от розмір хабарів за безпроблемне отримання службової хатинки – зростає. Під великим секретом, чиновник повідав, що у гарнізоні Києва хабарні суми сягнули 20-ти, 40-ка та 60-ти тисяч звичайних американських долярів за отримання одно-, дво- та трикімнатної службової квартири відповідно.
Коли Ваш покірний слуга розповів про таке міноборонівське неподобство офіцерові запасу МВС, то дізнався, що „такого паскудства (щодо квартирно-службового хабарництва, — авт.) не має навіть у них”. За словами міліціонера (а ним був підполковник МВС), там відповідна „подяка” може вимірюватися „ну хіба що кількома тисячами доларів … а щоб … оце … кілька десятків тисяч … – ну то ж треба совість мати.”
Показовою рисою останніх років, на думку того ж таки лякливого „інформатора” з МО, є те, що за відсутності будівництва одні офіцери, нерідко, полковники з родинами, поневіряються на горищах, у підвалах, занедбаних дачах, у кращому разі, погано опалювальних санаторіях – і все, як то кажуть, на пташиних правах, проте – за грубі гроші; натомість, щоб надати службову хатинку якомусь „крутому перцю” у погонах, на Повітрофлотському, 6 можуть витратити таку кругленьку суму, якої вистачило б на придбання кількох квартир офіцерам, не обтяженим надмірною волохатістю. Мимоволі пригадуєш анекдот початків Незалежності: „У Збройних силах полковники діляться на „товариш полковник”, „просто полковник” та „ей, полковник”.
Про те, як при розподілі житла
запускають у небо „крокодила”
На можливість подібних ґешефтів вказує хоча б Службове розслідування, що його Військова служба правопорядку Збройних сил разом з фахівцями інших установ МО здійснила протягом березня – квітня 2010 року за наказом Міністра оборони Єжеля № 170 від 30.03.2010.
Ще у січні 2010-го у гарнізоні м. Києва відповідними структурами було здано й прийнято 101 квартиру по вулиці Бориспільській, 26-з. Наказом Начальника столичного гарнізону від 15.02.2010 № 5 половина з цих квартир, тобто 50 %, визнали службовими. Т.В.О. Міністра оборони Валерій Іващенко, саме той, що з приходом команди „міцних господарників” відчув буяння української Феміди, затвердив Список військовослужбовців-щасливчиків на отримання службового житла.
Для особливо зацікавлених, а такими у Києві, мабуть, є близько 8 000 безквартирних військовиків, повідомляємо, що 16.02.2010 пан Іващенко затвердив Список, яким надано квартири 46-ти військовикам та 2 працівникам ЗС України. Крім того, як йдеться у Службовому розслідуванні, квартиру № 160 було зарезервовано під рішення суду.
Втім, як насправді відбувався розподіл? І чого там тільки не коїлося? Все коїлося, одного не робилося. Абсолютно не виконувався закон. „Комісією з проведення службового розслідування … встановлено наявність суттєвих порушень:
- 13-ти військовикам та 1 цивільному працівнику ЗС України було надано службові квартири на Бориспільській, 26-з. Та 11 з них вже мали службові квартири у Києві (двічі службова квартира не надається – авт.);
- 2 військових та 1 цивільний мали приватне житло (особисто або хтось із членів родини);
- 1 військовослужбовцю надано службове житло без погодження з Комісією з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗС (за пропозицією Головного квартирно-експлуатаційного управління).”
Як бачимо, законність тут не ночувала, а чинним законодавством і не пахло. І таких порушень розкрито на 20-ти аркушах службового розслідування ВСП.
З перевищенням встановлених норм житлової площі, ощасливили 14 військовиків. Окремі з них на сім`ю з 3-х осіб отримали 3-кімнатні хатинки, а на родину з 2-х осіб – двокімнатні. Так би мовити, для зручності у лічбі.
Позаяк на всіх такої халяви забракло, були й нещасливці. Підполковнику С. Поліщуку, підполковнику А. Мирончику та майору С. Тарасюку на родини з 3-х осіб надали однокімнатні квартири. Ну просто як у відомому анекдоті.
Прапорщика питає солдат чи літають крокодили? Той обурено заперечує. Та солдат не здається й посилається на вищий авторитет:
- А от товариш генерал казав, що літають.
- Та ж то низенько-низенько, — не розгубився дотепний прапорюга.
Схоже, що у Головному квартирно-експлуатаційному управлінні Збройних сил навчилися у сенсі законності запускати крокодилів у захмарні висоти.
Тортури бездомністю
або справа безхатченка «афганця» Вадима Голубка
Саме до когорти, ну дуже вже, нещасливчиків потрапив полковник Генштабу, офіцер-афганець, колись представлений до нагородження орденом «Червоної зірки», нагороджений медаллю «За бойові заслуги», прослуживший у Збройних силах близько 29 років, і проживший у Києві близько 5 років у службовому кабінеті, Вадим Голубко.
Його історія проста як кут дверей, а тому неабияк безмірна і цинічна. Щодо нього тодішній керівник оборонного відомство Валерій Іващенко прийняв чітке однозначне рішення – надати службову квартиру на Бориспільській, 26-з. Як пише сам Голубко у багаточисельних скаргах до посадових осіб: «Питання забезпечення меня житлом було вирішено в особистому порядку в кабінеті ТВО Міністра оборони України в присутності начальника Генерального штабу – Головнокомандувача ЗСУ, начальника ГОУ ГШ ЗСУ, начальника ГОЛОВКЕУ та мене особисто. ТВО Міністра обороны України прийняв справедливе рішення щодо надання мені службової квартири в новозбудованому будинку. Таким чином, моє прізвище було внесено до списку військовослужбовців на отримання службового житла по вул. Бориспільській 26-з (додаток 3). У цьому списку я був під номером 15.»
Надто, було визначено і № квартири. 147. «Щасливому» полковнику подякували й сказали: «Служи спокійно … Службовим житлом Вас забезпечено.”
Однак Комісія, що, до речі, складається великою мірою з фахівців Головного квартирно-експлуатаційного управління, прийняла рішення надати розподілену Голубку квартиру 147 „полковникові Курдюку, який був вже забезпечений двома кімнатами у 5-тикімнатній службовій квартирі у Києві.”
(Ця ж Комісія з контролю за розподілом житла виключила безквартирного афганця-полковника з омріяного списку, прикриваючись, тобто страхуючись, колегіальним решенням. Надалі полковник Голубко з`ясував, що жодного негативного колегіального решення щодо нього не було. Та був «кидок»! А колективний чи ні – це вже інше питання.).
Підкреслені 2 рядки є цитатою з 22-сторінкового Акту службового розслідування ВСП з підпункту „Під час проведення засідань Комісією були допущені наступні порушення.”
У пропозиціях „за результатами службового розслідування” ВСП пропонує Начальнику Головного КЕУ ЗС України генерал-лейтенанту Петру Онофрійчуку вжити заходів щодо визнання недійсними в судовому порядку виданих ордерів на службові житлові приміщення по вулиці Бориспільській, 26-з, а у подальшому – виселення із службових житлових приміщень наступних осіб. Їх список наведено нижче у таблиці.
А поки що такі, справді безквартирні, військовики, як полковник-афганець Вадим Голубко, здобувають справедливість у чисельних кабінетах:
- Прем`єр-міністра України Миколи Азарова;
- міністра оборони (нинішнього та минулого);
- уповноваженої ВР з прав людини Ніни Карпачової;
- органах прокуратури;
- парламентського комітету з питань Національної безпеки та оборони;
- віце-прем`єра В. Сівковича та інших,
bezopasnost.org у допомогу згаданим посадовим особам та для забезпечення громадського контролю над діяльністю сумнозвісної установи, у військовому народі пойменованої Головним квартирно-експлуатаційним управлінням ЗС, скорочено ГоловКЕУ ЗСУ, друкує нетлінне свідоцтво ретельності розслідування Військової служби правопорядку та посадового безміру вищезгаданих у розслідуванні осіб.
Додаток 1
СПИСОК
військовослужбовців гарнізону міста Київ, які, на час отримання службового житла по вул. Бориспільській, 26-з, мали службове та постійне житло у м. Києві та отримали службові житлові приміщення з перевищенням норм житлового законодавства України
№ п/п |
Військове звання, прізвище та ініціали |
Місце служби |
Яке житло мав у Києві |
Отримане службове житлове приміщення |
Кількість осіб, які перебувають на квартирному обліку |
Розмір Житлової площі за нормою на склад родини (кв. м.) |
Розмір перевищення отриманої житлової площі |
1 |
Полковник КУРДЮК В.Ф. |
НУОУ |
вул. Курська, 7 кв. 20 |
Кв. 147, 3-кімнатна, 67, 5 кв.м. жилплощі |
4 |
52, 6 |
13,1 |
2 |
Полковник ШЕМАЄВ В.М. |
НУОУ |
Повітрофлотський проспект, 28 корпус 70, блок 214. 2-кімнатна квартира в м. Харків |
Кв. № 50, 3-кімнатна, 64, 6 кв.м. жилплощі |
3 |
40,95 |
23, 65 |
3 |
Полковник медслужби СОБКОВ Я.В. |
ГВКГ |
2-кімнатна службова квартира, вул. Дегтярівська, 26 Б, кв. 103 |
Кв. № 15, 3-кімнатна, 65,6 кв.м. жилплощі |
4 |
52, 6 |
13,0 |
4 |
Підполковник ЛИПКО Ю.А. |
ГоловКЕУ ЗСУ |
1-кімнатна службова квартира, Рибалка1,кв. 52 |
Кв. 25, 3-кімнатна 65,1 кв.м. жилплощі |
4 |
52,6 |
12,5 |
5 |
Підполковник ТОКАРЄВ В. О. |
30 автобаза ГШ ЗСУ |
2-кімнатна службова квартира вул. Московська, 45/1 кор.26, кв. 44 (на черзі з 2004 р.) Призначений до Києва, як забезпеч. житлом |
Кв. № 159, 3-кімнатна, 66, 0 кв. м. Жил площі
|
4 |
52,6 |
13, 4 |
Далі буде.
“ОРД” за матеріалами сайта Агентство журналістських розслідувань „ТОП-тема” (автор — Ігор Рудич)
7 ответов
В конторе под названием “Агентство журналістських розслідувань „ТОП-тема”” явно проблемы с кадрами, поскольку нормальное издание (даже в Инете) журналиста, пишущего так коряво, как автор этого оППуса, после пробного материала в качестве фри-лансера даже на порог бы не пустило. Из-за корявого изложения, пресыщеного тупыми, “як кут дверей”, сравнениями, статья тянет на стопудовый “неуд” с занесением автору в трудовую книжку гонорара в виде общественного порицания с одновременным лишением талонов на питание в столовой.
А шо робить? Маемо тэ, що маэмо — прозорливо сказал когда еще первый президент и гетьман нэньки.
Главное, чтобы по духу наш был, а то что писать не умеет — та то ничого…
Сайт — частный, отбор в авторы — по преданности идее, захотелось высокого штилю — это не здесь — здесь борьба насмерть!
Не важно как автор написал, важное , что, а штабисту из мо неуд.
В данном случае неважно как изложена статья. Суть понятна. Весь ужас в том, что слуги отечества должны платить взятки за жилье, которое ему положено, а не заплативший, даже очень заслуженный боевой офицер остается маяться по углам. Можно ли такую армию называть армией, а государство государством? Видимо нет.
Автору — для загального розвитку: мінімальна норма забезпечення житлом – 21 кв.м. загальної площі на одну людину і додатково 10 кв.м. на сім’ю.
Да неважно как эта статья написана, главное что факты, изложенные в статье — правда!! Бедный Вадик куда только не писал (даже однокласснику Ахметову!), а воз и ныне там! Знаю его лично — все еще бегает и пишет свои жалкие заявления куда только можно..
А жилье в этом доме получили даже некоторые майоры, выслуга у которых сами понимаете, правда Педченко одного из них выгнал (тот уже и ремонт начал там делать). Так что с Бориспольской — полный бардак, и виноват в этом кто? Додумаете сами.
Тут недавно давали служебные квартиры на Андрющенка (уже при Ежеле), так там вообще КАРАУЛ! Лейтенантке из телерадиокомпании МОУ хотели дать 1 комн. квартиру — видно уже заслужила..)))Позвонили Ежелю откуда то и просто попросили приютить подающее надежды дарование..
Посммотрите сейчас сколько таких юных лейтенанток ходит по Министерству — службу правильно начинают! Потом декрет — и 3 года должность занята..Куда только кадры смотрят? А некоторые уже в положении приходят, скрывая..
Давно надо сделать как в России — сертификат на квартиры дают — получил один раз и свободен!Так кому ж это у нас выгодно? как же ж некоторые генеральчики по второй и третьей (для сына и дочки) квартире получат?
А хоть один из этих вояк безквартирных пожаловался,что у него вымогают взятку за выделение служебного жилья? Нет не пожаловался. а пошел собирать деньги да искать, кому бы их всучить. А дед Онуфрий ждет — не дождется, когда клерки ему доляшку принесут. А еще в том списке получивших не указали 1го ЗНГШ ЗСУ и прокурорского из ГУВП ГПУ, которые за эти метры не только прикроют от контролирующих органов, но и грудью станут. Одна шайка-лейка. А Голубку советую собрать манатки и на малую Родину с детями, а то и здесь на…ут.