Атомні пройдисвіти

Хто в Україні крутіше всіх? Риторичне питання — звичайно ж, геніальний син українського народу, Президент України — Віктор Федорович Янукович. Обізнаний, наполегливий, а у прийнятті рішень — мудрий та послідовний. Втім, злі язики подейкують, що Поводир Нації не може осягнути неосяжне (хоча, бачить Бог — докладає титанічних зусиль), а тому приймає вольове рішення лише тоді, коли це саме рішення йому пропонують, разом із готовою резолюцією. Брешуть, мерзотники, паплюжать світлий образ Гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод громадян. Таким чином, якщо керуватися тією паскудною логікою легковірів, виходить, що крутіше Президента Януковича буде той, хто буде доповідати Лідеру про наявну проблему, а також аналізувати і підносити, в готовому для вживання вигляді. Хоча, як би там не посміхалися злостивці, як би не лили брудні помиї “продажні журналісти”, факт залишається фактом: особиста зацікавленість певного сорту людей може дозволити успішно й безсоромно дерибанити держмонополію з 16 мільярдним оборотом в рік.

Як ви вже здогадалися, мова йде про ДП НАЕК «Енергоатом», який, впродовж довгих років, спокійнісінько доять народні обранці — Коля Мартиненко й Додік Жванія. Ця солодка парочка, безумовно, у своїй повсякденній діяльності керується основним принципом: дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, подібно іншим 450 лицарям законодавчої ініціативи. Ясна річ — раз депутат є найкращим представником, з числа народу, то й те — що добре депутату, добре і народу, а що добре народу — добре й Батьківщині. А тому нехай Янукович скільки завгодно вважає, що корупція загрожує національній безпеці, і, як істинно обізнаний, заявляє, що корупцією в Україну займається не більше 5% громадян (у чому безумовно прав, позаяк 450 від 47 мільйонів це буде набагато менше, ніж ті самі 5%), всі його прагнення зробити краще — мишача метушня. Оскільки навряд чи йому повідомлять, що всі доручення ГПУ і КРУ, щодо посилення боротьби з корупцією, розслідування безлічі кримінальних справ — існують лише у вигляді локшини, котру будь-який з 450-ти, має права вішати на вуха лохократу з телеекрану, та й то, під пильним наглядом вищої проби толерантного викривача неправди Савіка Шустера.

Що й казати, багато було доручено Президентом виконавцям найвищого рангу. Які, в свою чергу передоручили виконавцям середньої ланки, ті — ще нижчому, як це зазвичай і буває. І от поки завдання спускалися вниз, то, подібно сиру, який котиться з гори, від нього відлітали чималі шматочки, себто, завдання зменшувалися, цілі змінювалися та перекручувалися, конвертуючи в цілком відчутні аргументи. Як це було, наприклад, у відомій історії з такою собі фірмою «МКС-Енерго». Тільки уявіть собі: видатній письменниці Дар’ї Донцової (як і її літературним неграм), укупі з Маріо Пьюзо та Чингізом Абдулаєвим в самих розпалених уявах не зміг би народитися сюжет, в якому переплелися донецький міністр спорту Сафіуллін, помаранчеві депутати Мартиненко-Жванія, головний слідчий МВС Вася Фаринник, а також гроза злочинного світу та іншої богопротивної корупції — хитробожий прокурор Ренат Равильевич Кузьмін. Власне кажучи, детектив був простий і невигадливий — одні вкрали, інші дізналися. Враховуючи, що сума збитків державі перевищувала межу середньозваженої депутатської жаби (такіх собі 30 мільйонів бюджетних коштів), кримінальну справу № 222-2 порушили, провели обшуки та показові арешти. Але далі ситуація розвивалася вже за класичними законами детективного жанру. До того ж щедро приправленого корупційною складовою, про яку так любить розмірковувати і таврувати праведним гнівом двічі несудимий Президент.

Напевно саме цього, президентського праведного гніву, так перелякався “зіц-прєдсєдатєль” Алекперов Санан Навушевіч, який капаючи сльози і шморгая соплями, прибіг до Равіля Сафовича, та белькотів про якісь там “гарантії”, та про те, що на нього, кришталевої душі людини, інвестора з сонячного Кавказу, наїхали всякі там Черненки, які ставлять дуже неприємні запитання. Безумовно, з боку на одну тільки великодушність та і співпереживання до біди “інвестора”, Сафіуллін дістав свою візитку, зробив на ній запис, після чого зателефонував Фариннику, повідомив того, що зараз від нього приїде людина і віддасть візитку (пароль), та практично слово в слово, процитував слова товариша Саахова: “Торопиться не надо!”. Втім, злі язики подейкують, що в подальшому в Головне слідче управління від Давида Важаєвича за посередництвом Равіля Сафовича потрапили серйозні процесуальні документи в упаковках Акціонерного банку «Діамант», які призвели до того, що у головного слідчого країни Василя Фаринника раптом охолонув інтерес до пред’явлення обвинувачення. Але ж ми пліткарям не віримо — Василь Іванович, як відомо, хабарів не бере та й Сафіулліна знати не знає, а про сумнівні оборудки в НАЕК «Енергоатом» і поготів! У підсумку — ГСУ МВС України вже 1,5 року як не може довести очевидні факти, Санан Навушевіч Алекперов продовжує розкрадати Енергоатом і при цьому похваляється, що вирішив свої питання з Фаринником і в нього дах — заступник міністра МВС! Так і виходить, що остаточне рішення в цій країні залежать зовсім не від Президента, а від доброзичливості слідчого по кримінальній справі та, безумовно, його безсрібників-керівників. В підсумку, всі задоволені, ніхто й не пам’ятає вже, з чого все починалося, та чхати хотіли як на Януковича так і його просторікування про корупцію й боротьбу з неї. Ніякої політики, тільки бізнес!

Годі й сподіватися, що станеться диво, і своє вагоме слово скаже прокуратура. Хоча б тому, що Господь Бог та Віктор Янукович нагородили Україну славозвісним Генеральним прокурором, який ревно вірує в першого та нескінченно відданий другому. І ось даже ця свята людина, мусила відступити перед, напевно, однозначними аргументами. Даруйте, ми помилилися і два роки нам вистачило розслідувати і розібратися в тому, що ніхто у держави сотні мільйонів не крав і Енергоатому ніякого збитку не нанесено. А перераховані на фіктарі грошики, пішли лише в кишені чесним комерсантам (вищої міри невинними, як той Рафік), за чесно і дешево виконані роботи. Тому, справи по Енергоатому (№222-2, 222-9, 493 та інш.) закрити, бандитів відпустити, перед пройдисвітами вибачатися. Крапка.

Тим більш, що вибачатися дійсно є за що: шістсот тридцять мільйонів шістсот п’ятьдесят п’ять тисяч шістсот чотирнадцять гривень, 60 копійок.

Не ловить мишей ще один видатний юрист сучасності — Голова СБУ пан Хорошковський. Дійсно, краще бомбити офіси банку, підприємств і клубу Жеваго, ніж захищати національну безпеку країни від зовнішніх та внутрішніх загроз.

Що ж тоді казати за очільника МВС Могильова! Він, також, ясна річ, не може будти крутіше тих, хто пише для нього довідки та доповіді. За твердженням постійного читача, а по сумісності народного депутата України Л., якби народ знав, яку відповідь йому дало МВС на депутатський запит про хід розслідування кримінальної справи №222-9, в якому розслідується розкрадання 200 мільйонів гривень бюджетних коштів, то ні один простий громадянин не написав би “орлам Могильова” про свої жалюгідни вкрадени копійчини. Воістину, це був верх цинізму і непрофесіоналізму — навіть збрехати нормально не вміють! Так, постанова про порушення кримінальної справи відносно вкрадених у держави 200 мільйонів гривень аферистів, слідчий Черненко склав на 6 сторінках — чітко та лаконічно викладених доказах їх провини. А ось на закриття кримінальної дала, у нього ледве набралося, навіть дуже спірних, пару сторінок!

Зацікавлені можуть зайти на сайт Єдиного державного реєстру судових рішень, та власноручно проаналізували рішення судів за поданнями спрямованим майором Черненко. І здивуватися, тому що, по-перше: всі кримінальні справи МВС, в яких фігурують гроші і керівники Енергоатому, з якоїсь дивної причини, сконцентровані в одного слідчого Черненко. По-друге: цей безумовий фахівець кримінальні справи розслідує по півтора року і більше! І в той же час, факти і доводи, які він застосовував для того, щоб аргументувати проведення обшуків, арештів, виїмок в банках і т.д., він сам вдало спростовує, за такий собі термін в 1,5 року. Даруйте, так коли ж саме помиляеться Черненко, при порушенні справи чи при закритті? І чого варті такі помилки? Зрозуміло, що Мартиненко та Жванія їх оцінили фінансово. А хто буде давати цьому юридичну оцінку?! І чи буде хтось її взагалі давати!? Адже всі задоволені — від міліції, прокуратури до народних депутатів. Тільки Енергоатом без грошей, а Янукович без репутації.

Врешті-решт, та репутація швидше постраждає від інших прикрих подій. Справді, хто коли вірив словам Президента про боротьбу з корупцією, або хто з лохократа чув про той Енергоатом?! А ось про те, як Вітя-молодший з ніг валився, стомлений непосильною працею в комітетах Ради водночас ставши зіркою Ютуб’а, відомо вже навіть бабусям на лавочках (на рекорд пішов спадкоємець, мае шанс навіть Допу з Гепой потіснити з п’єдесталу). Доки Янукович зайнятий смакуванням судового дебілізму проти Тимошенко чи Луценковського процесу, він не бачить, що відбувається в тисячах судах Україні. Поки Могилів зайнятий виключно пошуками Луганського мажора Ландика-молодшого (буде чим хвалитися перед Шуфричем, той навіть малесенького крокодила зловити не зміг), якого готують на показовою страти заради “великої мети” повернення Донбаського електорату, інших злодіїв — тупо відпускають. Адже на них не зробиш великої політики!

Навіть якщо повернутися до красномовного прикладу Енергоатому і задати питання: чому не був заарештований комерційний директор ТОВ «Піраміда» Корман С.Ю., який вкрав 200 мільйонів і втік до Німеччини? Відповідь проста: слідчий Черненко просто взяв та закрив кримінальну справу, не дивлячись на рішення суду про арешт Кормана. Тим більше, що Корман відправив свого подільника — Урбанського Віктора Володимировича, віце-президента Енергоатома по організації ремонтів, задля розподілу із МВС і ГПУ «чесно зароблених» енергоатомовських грошенят. Також, знаходячись при справі, він зможе займатися підготовкою до приКорманівання 430 млн. грн., що залишилися нерозподіленими за вищезазначеним договором із ТОВ «ВГЦ «Піраміда». А сам Урбанський спокійно собі чекав коли “блестящіє”, разом з Жванією порешают усі свої, а одночасно і його питання із Фаринником. Він довго соромився свого походження, працюючи в помаранчевому Енергоатомі, але водночас згадав, що тривалий час жив у землі великих людей та навчався в середній школі м. Макіївки. Звичайно, ж, Макіївка не таке велике місто, щоб не знати начальника міліції Могилева чи там вельмиповажного суддю Фаринника, друга прокурора Пшонки!

Так що, майор, тобі напевно з 200, а згодом — 430 мільйонів чимало дістанеться. Так ти навіть посаду начальника управління здобудеш, якщо ти, звичайно, донецький. Тим пак, що після дембелю Фаринника, посад немало звільниться. Навіть Зарембі не потрібно буде займатися тяжкою працею — просиджувати штани. Буде вже самостійно і відкрито поставки на АЕС робити, а не через родичів. Хоча, це тільки до тих пір, поки в Енергоатомі Жванія і Мартиненко рулити будуть.

Вважаю, що читачі відразу розділяться на два табори, з’ясовуя, хто суб’єктивно крутіше: начальник, який приймає рішення на основі того, що дає підлеглий або сам підлеглий? Який може або взагалі не давати начальнику інформацію або дасть в такому розрізі і з такою резолюцією, що «мудре» рішення буде вирішено в “правильному напрямку”. Отже, вічне філософське питання… Курка чи яйце?! Чи не так?

Тобто, якщо раніше Мартиненко в комітеті ВР організовував розкрадання в атомній галузі, а Жванія людьми і схемами в Енергоатомі допомагав — це, через деякий час, перестало бути корупцією? Ще б пак! Оскільки істину тепер по-іншому підносить і Клюєв, який отримує ласий шматок від Мартиненка-Жванії, і Льовочкін, який, як стверджують, теж має свій відсоток від атомного дерібану. Парадокс, але Президенту в цій схемі відводиться роль преферансного дурня: і Енергоатом під регіоналів не забрав (а це 16 млрд. грн. на рік) і помститися по суті не зміг за фінансування Тимошенко на вибори, з тих самих “атомних” грошей.

А як кричали, як кричали про Данилишина та незаконно узгоджені їм закупівлі в одного учасника?! 100 справ кримінальних, розшуки, арешти і т.д. і т.п. Ну, немає Данилишина?! І що?! Він що сам ці поставки на мільярди здійснював!? Звісна річ — він і в очі не бачив 99% постачальників. Данилишин підписував, що скажуть (а що не підписував, то підлеглі підмахували), та й себе доброго не забував, колядував на фінансування блакитного руху за права секс-меншин Києва, а в майбутньому Чехії. Тож, коли грошей не вистачало, а було дуже потрібно, розтягли банк «Київ» за кредитами, гроші Нацбанку з рефінансування всяких так Брокбізнесбанків, Родовідів і т.д.

Ось, наприклад, для забезпечення фінансування розкрадання 630 млн. ПАБ АКБ «Київ» № 003/09 від 23.11.2009 (ДП НАЕК «Енергоатом» № 2558/35-НАЕК від 23.11.2009 р., по кредитному договору 2475-4/35 на 390 млн грн “Брокбізнесбанк” отримав у заставу електроенергію на 1,129 млрд. грн, а потім ще зобов’язав “Енергоатом” внести на депозит, в якості застави 100 млн. грн., Які Енергоатом взяв із того ж кредиту! Маленький нюанс: дозвіл на проведення закупівлі в одного учасника з цього кредитів 11 червня 2009 р. “Енергоатому” видав тодішній міністр економіки Богдан Данилишин, узгодження з його підписом під номером 631 на право залучення до 450 млн. грн. є, але в реєстрі міністерства його знайти не можуть. Диво, та й годі! І служби Мінекономіки застосування процедури такої закупівлі не аргументувала, папери не готувала. Думаєте питання вирішувалося на дуже високому рівні? Ні, я впевнений, що воно вирішувалося банально і суто виконавцями, а саме: підробили за гроші!

Можливо, “Енергоатом” і Мінекономіки виділили “Брокбізнесбанк” із сотні інших фінансових установ за пільгові умови кредитування? А зась! Позика була видана під 26% річних. Питання: так в чому ж цимес? А в тому, що, за неофіційною інформацією, “Брокбізнесбанк” допоміг Енергоатому за рахунок коштів рефінансування Національного банку, яке залучив під 16,5% річних. Тобто пан Недашковський зі своїми фінансовими геніями Резунніком і Важеєвським в черговий раз нагріли державу на 10% в рік від 400 млн. грн.

При тому, що банк Буряка зовсім не цікавить пана Хорошковського, на відміну від банку такого ж БЮТівця Жеваго. Не цікавить він також Фаринника з Зарембою (заступник начальника ГСУ МВС). Адже кілька мільярдів гривень, вкрадених з банку «Київ», у тому числі 200 млн. грн., на фінансування Енергоатому, це не замовлення по банку «Надра». І з банком «Київ» можна простіше і цікавіше спрацювати — продати кримінальні справи за мільйонним кредитами юр.осіб, та замилювати очі бурхливою діяльностю — відпрацьовуючи (у відомому сенсі) фіз.осіб. Доповідати, доповідати, доповідати все вище і вище … про те, що все добре … і завдання виконуються, з надією на те, що великі забудуть і все пробачать, плюс, в Генпрокуратурі є не тільки вороги, а й друзі! Звісна річ — друзі за гроші.

Годі й казати, що паливного міністра Бойко також зробили тим самим преферансним дурнем, вельми простим способом, а саме так. Є ряд підприємств, які контролюються наближеними до Резуніка, Важеєвського і Кохненко людьми: наприклад Качковий, Гук, Коновалов, які, в свою чергу, контролюють по 5-10 фірм (приклад: ТОВ «Івко-Інвест», ТОВ «Атомстройсервіс», ТОВ «Техенергокомплект», ТОВ «Алдек груп», Polynks gmbh і т.д.). Далі, за допомогою колишньої керівниці одного з департаментів Енергоатому, підприємствам віддавалися перемоги на конкурсних торгах із завищенням цін в 3-5 разів, пояснюючи при цьому, що п’ятикратне збільшення ціни — це частка міністра Бойко. Який й гадки не мае, скільки він “заробляє” насправді.

Економічна безпека Енергоатому теж буде не проти, адже пан Візитів має родинно-кумівські стосунки з керівництвом юридичної служби Енергоатому. А зараз оближно кидає своїх реальних господарів. Йому складніше, адже представники його босів не змогли тишком зайти в Енергоатом. Зараз відкриті активні бойові дії між командою Бойко-Хорошковського і Мартиненка-Жванії, яких підтримує Клюєв. Тому, історія протистояння двох грандів, що претендують на фінансові потоки Енергоатому, й буде предметом нашого подальшого спілкування!

Припустимо, уклав “Андрій” і “Женя” договір № 111611065 між «Івко-інвест» і “Атомкомплектом” мільйонів так на 10. Походження запчастин, ясна річ — сумнівне, ціна раз в 5 завищена. Переходимо до математики: 10 мільйонів дали, за 2 купили, вісім вкрали заробили. У підсумку виходить, що регіоналам і Бойковцам давали 3%, а це 0,45 млн. грн. Як на мене, значно відрізняється від 8 млн. грн. Хто ж дерибанив — питання відкрите, але підсумок сумний — той хто, по суті є господарем становища, отримує копійки, а найняті працівники тільки дивуються дурості новомодних ”атомників”.

Олег Немов, для ”ОРД”

(далі буде)