Человек не терпит насилия!

Новий виток «справи Слободяна»

ment 1

Ранок 17 березня. У майже порожній на цей час кав’ярні в центрі Києва ми спілкуємось з Гезою Макгілл, співробітником чи не найвідомішої правозахисної організації «Міжнародна амністія». Геза – уповноважена по Україні, Білорусі та Молдові – приїхала на кілька днів з Лондона для підготовки традиційного звіту «Міжнародної амністії» щодо дотримання Україною міжнародних зобов’язань у галузі прав людини. Власне, ми обидва розуміємо, що слово «дотримання» треба брати в лапки й натомість слід говорити про перетворення правоохоронних органів, прокуратури, судів і адвокатури в Україні на єдину корпорацію, що займається грабежами мирного населення. Тож мета приїзду Гези – вибрати найкричущі випадки з тим, щоби включити їх у звіт «Міжнародної амністії» і взяти жертви свавілля під міжнародний захист. Всім, ясна річ, допомогти неможливо, доводиться обмежуватись кількома десятками випадків. У першій п’ятірці претендентів, обраних міжнародними правозахисниками – 19-річний Максим Слободян з Кривого Рогу.

Напередодні Геза зустрічалась з адвокатом Максима – Тетяною Монтян, яка безплатно надає хлопцеві правову допомогу. Сьогодні – моя черга, як автора багатьох публікацій про Максима та мимовільного свідка того, що коїлось у Довгинцівському районному відділі міліції м.Кривий Ріг у ніч з 26 на 27 грудня 2011 року.

Ця історія є абсолютно буденною для України. Ввечері 26 грудня 2010 по місту Кривий Ріг рискали міліціонери, яким треба було виконати план і здати начальству гроші для проведення новорічного корпоративну в Головному Управлінні МВС України в Дніпропетровській області. Під руку дільничному міліціонеру Горбунову потрапив 19-річний Максим Слободян, студент Криворізького металургійного технікуму. «Мусора» притягнули юнака в Довгинцівський райвідділ, побили, пограбували, відібрали мобільний телефон та без жодного документального оформлення протримали до ранку в сподіванні отримати викуп від батьків. А оскільки вночі на сайті «ОРД» вийшло повідомлення про цей випадок, то на ранок Горбунов вирішив підстрахуватись і повів Максима до голови Довгинцівського райсуду мадам Пруднік.

Щоби не допустити судово-медичного освідування побитого хлопця та унеможливити його спілкування з журналістами, Пруднік без проведення судового засідання, без жодного документа з міліції й навіть не поцікавившись у затриманого як його звати, дала вказівку своїй помічниці виготовити постанову про адміністративний арешт Слободяна на 10 діб за начебто «дрібне хуліганство». Новий Рік Максим зустрів у камері ІТТ, у той час як у нього вдома напризволяще залишились 6-річна сестра та важкохвора матір-інвалід, яка не здатна обслуговувати ані себе, ані малолітню дитину.

Отже, звичайна собі історія – такі щодня трапляються по всій Україні. Але те, що відбулось далі, жахнуло навіть міжнародних правозахисників, яких, здавалося б, вже важко чимсь здивувати.

З повідомлень у пресі про історію з Максимом довідалась Наталія Марчук, недавно призначена на посаду прокурора Дніпропетровської області. Пані Наталія всю свою кар’єру робила в прокуратурі Донецької області, де прислужувала нинішньому Генеральному прокуророві України Віктору Пшонці й завдяки шершавому язику та глибокій глотці пройшла шлях від рядової шавки до першого заступника прокурора області. Майстерність Наталії Василівни Віктор Павлович не забув і на подяку пожалував підстаркуватій кокетці багатостраждальну Дніпропетровську область – «на кормлєніє». Тепер пані Марчук вважає себе повною хазяйкою регіону, вимагає, щоби її називали «залізною леді» і заявляє, що вона й лише вона буде карати чи милувати своїх підданих.

Довідавшись про пограбування й незаконний арешт криворізького хлопчика, Марчук замість того, щоби навести бодай видимість порядку в прокуратурі Довгинцівського району, стала погрожувати порушити проти Максима кримінальну справу. А коли зрозуміла, що руки в неї ще коротші, аніж розум, і ніякої справи вона не порушить – взялась усіляко перешкоджати покаранню грабіжників.

Розумовий рівень Марчук характеризує хоча б такий епізод.

За кілька днів після арешту Максима його батько, Юрій Миколайович, звернувся в прокуратуру Довгинцівського району з заявою про порушення кримінальної справи щодо судді Пруднік. Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення про наявність чи відсутність у діях судді складу злочину може прийняти лише Генеральний прокурор України або його заступник. Але, зрозуміло, що Генеральний прокурор не буде їздити по районах і перевіряти кожну скаргу на кожного суддю. На то є районні прокурори, які й мають приймати заяви від громадян про порушення кримінальних справ щодо носіїв правосуддя, проводити перевірки й направляти матеріали в Генеральну прокуратуру в порядку статті 97 КПК України для прийняття процесуального рішення.

Так ось, осатаніла Марчук, довідавшись, що в прокуратуру Довгинцівського району надійшла заява про порушення кримінальної справи відносно судді Пруднік, заборонила прокуророві району Власенку перевіряти цю заяву та пересилати її в Генеральну прокуратуру. Натомість зобов’язала Власенка самому винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи – на правах Генерального прокурора України. А на всі зауваження, що подібні дії Віктор Пшонка може розцінити як плювок у свою сторону і, якщо дізнається про таке, то постанову Власенка скасує, Марчук верещить, що вона хазяйка в області і що хоче, то й буде робити.

Більш того. Усього в прокуратуру Довгинцівського району надійшло три повідомлення про вчинені щодо Максима злочини – по різних епізодах. Дві заяви подав сам Максим, одну – його батько. Ясна річ, що ніяких наслідків ті повідомлення не мали. Але, відповідно до статті 99-1 КПК України, прокурор у такому випадку зобов’язаний видати заявникові копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, щоби заявник скористався правом оскаржити її до суду.

Після того, як в прокуратурі Довгинцівського району здуру один раз виконали вимогу закону й видали Максиму відмовну постанову щодо міліціонера Горбунова, хлопець миттєво звернувся до суду зі скаргою. Тоді Марчук, побачивши таке, наказала просто не видавати Максиму та його батькові відмовних постанов. Два з половиною місяці юнак регулярно ходить у прокуратуру району, вимагає дати відповідь на подані ще бозна коли заяви про порушення кримінальної справи, але в прокуратурі його просто посилають подалі.

Але й це не все. До сього дня Слободян так і не знає за що його протримали 10 днів у тюрмі, оскільки матеріали адміністративної справи йому не показують. Виявляється, проститутка від юстиції Пруднік заборонила видавати Максиму для ознайомлення адміністративну справу, бо боїться, що він її скопіює для Європейського суду з прав людини. Звісно, знімати копії з матеріалів справи – невід’ємне право Слободяна, але кого це цікавить? Ну, не Пруднік і Марчук – це точно.

zayava 5 

Два з половиною місяці Максим Слободян безуспішно вимагає від голови Довгинцівського районного суду видати йому для ознайомлення та копіювання матеріали справи, на підставі яких Пруднік арештувала хлопця.

Наслідки не забарились. У квітні 2010 року «Міжнародна амністія» планує провести прес-конференцію в Києві, до участі в якій вже запрошений Максим Слободян. Також прийнято рішення про надання йому матеріальної допомоги з боку міжнародних інституцій, бо хлопцеві треба терміново купити мобільний телефон та інші речі першої необхідності.

Окрім того, зараз складається список українських чиновників, причетних до порушень прав людини. Правозахисники прохатимуть Євросоюз ухвалити рішення про заборону цим покидькам подорожувати по країнах Європи. Наразі до списку включено шістьох учасників «справи Слободяна». Це – прокурорша Дніпропетровської області Наталія Марчук, прокурор Довгинцівського району м.Кривий Ріг Богдан Власенко, голова Довгинцівського райсуду Надія Пруднік, суддя Довгинцівського райсуду Варвара Папарига, заступник голови Апеляційного суду Дніпропетровської області Павло Румянцев і начальник Департаменту зв’язків з громадськістю МВС України Вікторія Кушнір.

Але це – тільки початок. Вже два тижні, як Довгинцівським районним судом зацікавились Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Про подробиці ми розповімо в наступних публікаціях: судячи з інформації, яка надходить з Кривого Рогу, судді Пруднік і Папарига вже зараз гірко шкодують, що стали обслуговувати забаганки прокурорші Марчук та міліціонерів-грабіжників. А зараз подаємо мій лист до голови Вищої ради юстиції у зв’язку з тим, що Пруднік не дає Максиму можливості ознайомитись з матеріалами адміністративної справи.

Голові Вищої ради юстиції КОЛЕСНИЧЕНКУ В.М.

вул. Артема, 89, м. Київ, 04050

БОЙКА Володимира,

журналіста;

Шановний Володимире Миколайовичу!

Прошу Вас невідкладно втрутитися в ситуацію, що склалась в Довгинцівському районому суді м.Кривий Ріг. Голова цього суду, Пруднік Н.Г., демонстративно порушуючи присягу судді, не дає можливості ознайомитися з матеріалами адміністративної справи та зняти з них копію 19-річному студенту Криворізького металургійного технікуму Максиму Слободяну. У такий спосіб Пруднік Н.Г. намагається приховати низку службових злочинів, скоєних відносно Максима в ніч з 26 на 27 грудня 2010 року співробітниками Довгинцівського районного відділу Криворізького міськуправління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, які незаконного затримали юнака, без будь-якого документального оформлення протримали його в райвідділі 12 годин, побили й пограбували.

Вступивши в зговір з міліціонерами, Пруднік Н.Г., з метою приховати ці факти, на ранок 27 грудня 2010 року розпорядилась піддати жертву міліцейської сваволі адміністративному арешту на строк у 10 діб за начебто «дрібне хуліганство». При цьому вдома в Максима залишились напризволяще важкохвора матір та 6-річна сестра.

Постанова про арешт була складена 27 грудня 2010 року помічницею судді Пруднік Н.Г. за усною вказівкою останньої без проведення судового засідання та без адміністративного протоколу, який міліціонери виготовили вже після того, як в ГУ МВС України в Дніпропетровській області розпочалась перевірка публікацій у пресі з цього приводу.

Арешт юнака, вчинений з метою приховати злочини правоохоронців, та неправосудні судові рішення призвели до зливи критичних публікацій в центральних і місцевих друкованих та Інтернет-виданнях, виступів правозахисників і звернень народних депутатів України.

Про особливий цинізм і наругу над правосуддям з боку голови Довгинцівського суду Пруднік Н.Г. свідчить також та обставина, що до цього дня попри неодноразові усні та письмові прохання М.Слободяна, ані йому, ані його адвокатові в Довгинцівському районному суді м.Кривий Ріг не видають для знаття копії матеріали адміністративної справи. Прудник Н.Г. відмовляється проінформувати Максима, за що саме вона його арештувала й чим доводиться його вина.

Зокрема, 30 грудня 2010 року адвокат, запрошений правозахисниками для представлення інтересів М.Слободяна, звернувся в Довгинцівський районний суд з проханням ознайомити його з матеріалами адміністративної справи. Але в цьому йому було відмовлено, натомість видана лише копія постанови про арешт. Того ж дня адвокат подав апеляційну скаргу на зазначену постанову. Ч.3 ст. 294 КпАП України встановлює, що матеріали адміністративної справи мають направлятися в суд апеляційної інстанції впродовж 3-х днів з моменту надходження апеляційної скарги, тим не менш ці матеріали перебували в Довгинцівському районному суді впродовж двох тижнів, аж доки М.Слободян не подав у районну прокуратуру заяву про порушення за цим фактом кримінальної справи.

12 січня 2011 року М.Слободян письмово звернувся в Довгинцівський районний суд з проханням ознайомити його з матеріалами справи, але йому було відмовлено.

25 лютого 2011 року М.Слободян знову письмово звернувся в Довгинцівський районний суд з проханням видати йому матеріали справи для ознайомлення. Йому знову було відмовлено.

1 березня 2011 року М.Слободян подав заяву в Довгинцівський районний суд з вимогою припинити порушення Конституції та ознайомити його з матеріалами адміністративної справи. За вказівкою судді Пруднік Н.Г. співробітники канцелярії відмовили М.Слободяну, мотивуючи відмову тим, що в Довгинцівському суді це заборонено. У той же час копія адміністративної справи потрібна Максиму для долучення до скарги в Європейський суд з прав людини.

Окрім того, звертаю Вашу вагу на ту обставину, що Довгинцівський районний суд при вході прикрашений табличкою, де зазначено, що ця установа є підрозділом Міністерства юстиції України.

Також інформую, що в ході журналістського розслідування мені вдалося розшукати людей, з яких суддя Пруднік Н.Г. вимагала гроші за винесення того чи іншого рішення. Зокрема зараз мною підготовлено для друку інтерв’ю з громадянкою Оленою Д-юк, яка була змушена заплатити Пруднік Н.Г. 15 тисяч доларів США за постановлення законного й обґрунтованого вироку по кримінальній справі. Ці гроші Пруднік Н.Г. вимагала, шантажуючи громадянку Д-юк тим, що в протилежному випадку винесе неправосудне рішення й засудить невинувату людину.

Таким чином, можна констатувати, що Довгинцівський районний суд очолює людина, яка демонстративно нехтує вимоги Конституції України, настанови чинного законодавства, присягу судді та міжнародні зобов’язання нашої держави в галузі прав людини.

Виходячи з наведеного, з урахуванням того, що Пруднік Н.Г. відмовляється добровільно виконувати вимоги ст. 268 КпАП України, —

п р о ш у :

витребувати в голови Довгинцівського районного суду м.Кривий Ріг Пруднік Н.Г. копію матеріалів адміністративної справи відносно Слободяна Максима Юрійовича, який постановою помічника судді Пруднік Н.Г. від 27.12.2010 р. був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.173 КпАП України. Копію зазначених матеріалів прошу надіслати Слободяну Максиму Юрійовичу, який мешкає за адресою вул. ххххх, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, для долучення до скарги в Європейський суд з прав людини.

Володимир БОЙКО

03.03.2011 року

Цікаво, а чи замислюється вся ця шобла – Марчук, Пруднік, Папарига, Власенко, Румянцев і Кушнір – про те, що буде далі? Ну, Папарига, наскільки нам відомо, вже замислюється. І навіть дуже. Пруднік ще сподівається відкупитись, але в судді Папариги дурних грошей точно не має – вона лише рік тому була призначена на посаду, всі заощадження віддала за придбання суддівської мантії і заробити грошенят ще не встигла (тим більше, що хлібні справи собі забирає Пруднік).

Але на що сподівається та ж Віка Кушнір, яка зовсім недавно була призначена головним піар-менеджером Міністерства внутрішніх справ, одначе замість того, щоби займатись своєю безпосередньою роботою в кімнаті відпочинку Могильова, взялась знищувати докази по справі Слободяна? Воно їй треба? Заради чого Кушнір хоча потрапити в перелік ізгоїв і втратити право подорожувати по цивілізованих країнах – заради криворізького дільничного інспектора Горбунова? Чи вимагательки Пруднік?

Хоча шукати логіку в діях правоохоронців і суддів – то марна справа. Там можна знайти лише хапальні рефлекси й переконаність у власній безкарності.

Володимир БОЙКО, спеціально для «ОРД»

В тему:

«Вікно в Європу»:

http://ord-ua.com/2011/02/14/vikno-v-yevropu/

http://ord-ua.com/2011/02/17/vikno-v-yevropu-2/

http://ord-ua.com/2011/02/20/vikno-v-yevropu-3/

http://ord-ua.com/2011/02/28/vikno-v-yevropu-4/

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

37 ответов

  1. Бойко пише — ” постановою помічника судді Пруднік Н.Г. від 27.12.2010 р.”. Ах,ах, які ми розумні і дотепні ! Постановою помічника судді!!! Ах, яка тонка “підколка” ! Чи це просто банальні ознаки геніальності автора в епістолярному та журналістському жанрі ?

  2. Снова удалили комментарии, в которых Бойко уличался во лжи. И это в который раз.

    Алексу респект — пожал бы Вам руку, если мог бы)).

  3. Флойд и Алекс(он же Ивент Горизон)- классические тролли. Не вступайте с ними в диалоги и споры-это бессмысленно. А кстати, Алекс(он же Ивент Горизон)- че вернулся на форум ? Обещал же больше сюда ни ногой. За базар надо отвечать,болобол.

  4. То R.E.M… Уважаемый Вы ошибаетесь,я не писал и не пишу комменты под разными никами.Вынужден Вас разочаравать, я не Евент Горизинт))) есть землю конечено не стану,но думаю что это вам могут подтвердить Владимир Бойко и др.. кто видит наши ай пи на сайте ОРД..А вообще то если Вы внимательно почитаете мои посты,то увидите что я спорил ,если можно так высказаться с автором (Владимиром Бойко)исключительно по сути юридических вопросов,и не ставил под сомнение саму суть случивщегося с Максимом Слободян.Более того ,я говорил что мелкими придирками изложенными в ряде публикаций,с точки зрения автора “существенными нарушениями УПК и КоАп Украины”,так вот ими они нивелируют саму суть вопроса и в этом теряется весь смысл…
    Если Вы считаете,что написать что то против мнения автора,это троллество сетевое,то тогда зачем вообще эти публикации и комменты?мне кажеться в этом и есть вся суть,журналисты делают свою работу,освещают,кто то из читателей это обсуждает и пусть даже поправляет,осуждает…в чем проблема?

  5. Я не бачу ІР-шників відвідувачів сайту, я не можу ані ставити матеріали, ані стирати коментарі, і, взагалі, маю такий же доступ до сайту, як і будь-який інший читач. Прошу не приписувати мені зайвого.

    До речі, Максим минулої п’ятниці самостійно провів свій перший судовий процес. Постанова прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи проти дільничного інспектора Горбунова за скаргою Максима визнана незаконною та скасована. А перед тим Апеляційним судом Дніпропетровської області була скасована безумна постанова судді Папариги про відмову в прийнятті скарги Максима.

    Така нечувана оперативність пояснюється дуже просто – член Вищої ради юстиції Бондик В.А. вніс подання про звільнення з посад за порушення присяги судді: голови Довгинцівського районного суду Пруднік Н.Г., судді Папариги В.А. та заступника голови Апеляційного суду Дніпропетровської області Румянцева П.О. Окрім того, свою перевірку здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

  6. Хо хо!!!!…Вижу что Вы подключили крупную артилеррию..))))Вибачте Володимир,шо россiйською,але так мені зручніше, сподіваюсь це Вас не образить…Этот факт(разбирательства членами ВРЮ) ,если он найдет свое подтверждение и результат,если он и будет ,только утверждает мой тезис ,высказанный ранее,что все зависит только от уровня связи и кто за это возьметься …(т.е. к кому Вы обратились)( в первых статьях была Шишкина дочь,простите не помню как ее фамилия, как депутата ВР) но что она запрос какой то посылала,я лично скептически к этому относился,на него бы наплевали,мягко говоря( …если Валерий Бондик захочет и другие,это другое дело … районного председателя Прудник уволят они конечно могут за пять минут ,за Румянцева сомневаюсь,думаю не потянете вы его …да и случай все таки не такой уж и кричащий …
    зы.ну а то что я не “Горизонт” ,сподиваюсь Вам за это известно …))))))

  7. Где ты, прокурорский надзор за соблюдением законности? Где ты, объективный и беспристрастный суд???????…

    Там же,где и все мы — в п….))

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Читайте также

Грымчаку дали десять лет

Бывшему заместителю министра по вопросам временно оккупированных территорий Юрию Грымчаку объявлен приговор 23 февраля. Как сообщает САП, ему назначено наказание…

В земельном департаменте КГГА прошли обыски. У Кличко всё отрицают

В помещениях аппарата Киевсовета и Департаменте земельных ресурсов прокуратура и Нацполиция провели обыски. Как сообщили в городской прокуратуре, следственные действия…

Харьковский облпрокурор записал имущество на родственников

Глава Харьковской областной прокуратуры Александр Фильчаков почти всю недвижимость записал на родственников. Об этом стало известно из его декларации. Согласно…
НОВОСТИ