Человек не терпит насилия!

Новий виток «справи Слободяна»

ment 1

Ранок 17 березня. У майже порожній на цей час кав’ярні в центрі Києва ми спілкуємось з Гезою Макгілл, співробітником чи не найвідомішої правозахисної організації «Міжнародна амністія». Геза – уповноважена по Україні, Білорусі та Молдові – приїхала на кілька днів з Лондона для підготовки традиційного звіту «Міжнародної амністії» щодо дотримання Україною міжнародних зобов’язань у галузі прав людини. Власне, ми обидва розуміємо, що слово «дотримання» треба брати в лапки й натомість слід говорити про перетворення правоохоронних органів, прокуратури, судів і адвокатури в Україні на єдину корпорацію, що займається грабежами мирного населення. Тож мета приїзду Гези – вибрати найкричущі випадки з тим, щоби включити їх у звіт «Міжнародної амністії» і взяти жертви свавілля під міжнародний захист. Всім, ясна річ, допомогти неможливо, доводиться обмежуватись кількома десятками випадків. У першій п’ятірці претендентів, обраних міжнародними правозахисниками – 19-річний Максим Слободян з Кривого Рогу.

Напередодні Геза зустрічалась з адвокатом Максима – Тетяною Монтян, яка безплатно надає хлопцеві правову допомогу. Сьогодні – моя черга, як автора багатьох публікацій про Максима та мимовільного свідка того, що коїлось у Довгинцівському районному відділі міліції м.Кривий Ріг у ніч з 26 на 27 грудня 2011 року.

Ця історія є абсолютно буденною для України. Ввечері 26 грудня 2010 по місту Кривий Ріг рискали міліціонери, яким треба було виконати план і здати начальству гроші для проведення новорічного корпоративну в Головному Управлінні МВС України в Дніпропетровській області. Під руку дільничному міліціонеру Горбунову потрапив 19-річний Максим Слободян, студент Криворізького металургійного технікуму. «Мусора» притягнули юнака в Довгинцівський райвідділ, побили, пограбували, відібрали мобільний телефон та без жодного документального оформлення протримали до ранку в сподіванні отримати викуп від батьків. А оскільки вночі на сайті «ОРД» вийшло повідомлення про цей випадок, то на ранок Горбунов вирішив підстрахуватись і повів Максима до голови Довгинцівського райсуду мадам Пруднік.

Щоби не допустити судово-медичного освідування побитого хлопця та унеможливити його спілкування з журналістами, Пруднік без проведення судового засідання, без жодного документа з міліції й навіть не поцікавившись у затриманого як його звати, дала вказівку своїй помічниці виготовити постанову про адміністративний арешт Слободяна на 10 діб за начебто «дрібне хуліганство». Новий Рік Максим зустрів у камері ІТТ, у той час як у нього вдома напризволяще залишились 6-річна сестра та важкохвора матір-інвалід, яка не здатна обслуговувати ані себе, ані малолітню дитину.

Отже, звичайна собі історія – такі щодня трапляються по всій Україні. Але те, що відбулось далі, жахнуло навіть міжнародних правозахисників, яких, здавалося б, вже важко чимсь здивувати.

З повідомлень у пресі про історію з Максимом довідалась Наталія Марчук, недавно призначена на посаду прокурора Дніпропетровської області. Пані Наталія всю свою кар’єру робила в прокуратурі Донецької області, де прислужувала нинішньому Генеральному прокуророві України Віктору Пшонці й завдяки шершавому язику та глибокій глотці пройшла шлях від рядової шавки до першого заступника прокурора області. Майстерність Наталії Василівни Віктор Павлович не забув і на подяку пожалував підстаркуватій кокетці багатостраждальну Дніпропетровську область – «на кормлєніє». Тепер пані Марчук вважає себе повною хазяйкою регіону, вимагає, щоби її називали «залізною леді» і заявляє, що вона й лише вона буде карати чи милувати своїх підданих.

Довідавшись про пограбування й незаконний арешт криворізького хлопчика, Марчук замість того, щоби навести бодай видимість порядку в прокуратурі Довгинцівського району, стала погрожувати порушити проти Максима кримінальну справу. А коли зрозуміла, що руки в неї ще коротші, аніж розум, і ніякої справи вона не порушить – взялась усіляко перешкоджати покаранню грабіжників.

Розумовий рівень Марчук характеризує хоча б такий епізод.

За кілька днів після арешту Максима його батько, Юрій Миколайович, звернувся в прокуратуру Довгинцівського району з заявою про порушення кримінальної справи щодо судді Пруднік. Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення про наявність чи відсутність у діях судді складу злочину може прийняти лише Генеральний прокурор України або його заступник. Але, зрозуміло, що Генеральний прокурор не буде їздити по районах і перевіряти кожну скаргу на кожного суддю. На то є районні прокурори, які й мають приймати заяви від громадян про порушення кримінальних справ щодо носіїв правосуддя, проводити перевірки й направляти матеріали в Генеральну прокуратуру в порядку статті 97 КПК України для прийняття процесуального рішення.

Так ось, осатаніла Марчук, довідавшись, що в прокуратуру Довгинцівського району надійшла заява про порушення кримінальної справи відносно судді Пруднік, заборонила прокуророві району Власенку перевіряти цю заяву та пересилати її в Генеральну прокуратуру. Натомість зобов’язала Власенка самому винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи – на правах Генерального прокурора України. А на всі зауваження, що подібні дії Віктор Пшонка може розцінити як плювок у свою сторону і, якщо дізнається про таке, то постанову Власенка скасує, Марчук верещить, що вона хазяйка в області і що хоче, то й буде робити.

Більш того. Усього в прокуратуру Довгинцівського району надійшло три повідомлення про вчинені щодо Максима злочини – по різних епізодах. Дві заяви подав сам Максим, одну – його батько. Ясна річ, що ніяких наслідків ті повідомлення не мали. Але, відповідно до статті 99-1 КПК України, прокурор у такому випадку зобов’язаний видати заявникові копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, щоби заявник скористався правом оскаржити її до суду.

Після того, як в прокуратурі Довгинцівського району здуру один раз виконали вимогу закону й видали Максиму відмовну постанову щодо міліціонера Горбунова, хлопець миттєво звернувся до суду зі скаргою. Тоді Марчук, побачивши таке, наказала просто не видавати Максиму та його батькові відмовних постанов. Два з половиною місяці юнак регулярно ходить у прокуратуру району, вимагає дати відповідь на подані ще бозна коли заяви про порушення кримінальної справи, але в прокуратурі його просто посилають подалі.

Але й це не все. До сього дня Слободян так і не знає за що його протримали 10 днів у тюрмі, оскільки матеріали адміністративної справи йому не показують. Виявляється, проститутка від юстиції Пруднік заборонила видавати Максиму для ознайомлення адміністративну справу, бо боїться, що він її скопіює для Європейського суду з прав людини. Звісно, знімати копії з матеріалів справи – невід’ємне право Слободяна, але кого це цікавить? Ну, не Пруднік і Марчук – це точно.

zayava 5 

Два з половиною місяці Максим Слободян безуспішно вимагає від голови Довгинцівського районного суду видати йому для ознайомлення та копіювання матеріали справи, на підставі яких Пруднік арештувала хлопця.

Наслідки не забарились. У квітні 2010 року «Міжнародна амністія» планує провести прес-конференцію в Києві, до участі в якій вже запрошений Максим Слободян. Також прийнято рішення про надання йому матеріальної допомоги з боку міжнародних інституцій, бо хлопцеві треба терміново купити мобільний телефон та інші речі першої необхідності.

Окрім того, зараз складається список українських чиновників, причетних до порушень прав людини. Правозахисники прохатимуть Євросоюз ухвалити рішення про заборону цим покидькам подорожувати по країнах Європи. Наразі до списку включено шістьох учасників «справи Слободяна». Це – прокурорша Дніпропетровської області Наталія Марчук, прокурор Довгинцівського району м.Кривий Ріг Богдан Власенко, голова Довгинцівського райсуду Надія Пруднік, суддя Довгинцівського райсуду Варвара Папарига, заступник голови Апеляційного суду Дніпропетровської області Павло Румянцев і начальник Департаменту зв’язків з громадськістю МВС України Вікторія Кушнір.

Але це – тільки початок. Вже два тижні, як Довгинцівським районним судом зацікавились Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Про подробиці ми розповімо в наступних публікаціях: судячи з інформації, яка надходить з Кривого Рогу, судді Пруднік і Папарига вже зараз гірко шкодують, що стали обслуговувати забаганки прокурорші Марчук та міліціонерів-грабіжників. А зараз подаємо мій лист до голови Вищої ради юстиції у зв’язку з тим, що Пруднік не дає Максиму можливості ознайомитись з матеріалами адміністративної справи.

Голові Вищої ради юстиції КОЛЕСНИЧЕНКУ В.М.

вул. Артема, 89, м. Київ, 04050

БОЙКА Володимира,

журналіста;

Шановний Володимире Миколайовичу!

Прошу Вас невідкладно втрутитися в ситуацію, що склалась в Довгинцівському районому суді м.Кривий Ріг. Голова цього суду, Пруднік Н.Г., демонстративно порушуючи присягу судді, не дає можливості ознайомитися з матеріалами адміністративної справи та зняти з них копію 19-річному студенту Криворізького металургійного технікуму Максиму Слободяну. У такий спосіб Пруднік Н.Г. намагається приховати низку службових злочинів, скоєних відносно Максима в ніч з 26 на 27 грудня 2010 року співробітниками Довгинцівського районного відділу Криворізького міськуправління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, які незаконного затримали юнака, без будь-якого документального оформлення протримали його в райвідділі 12 годин, побили й пограбували.

Вступивши в зговір з міліціонерами, Пруднік Н.Г., з метою приховати ці факти, на ранок 27 грудня 2010 року розпорядилась піддати жертву міліцейської сваволі адміністративному арешту на строк у 10 діб за начебто «дрібне хуліганство». При цьому вдома в Максима залишились напризволяще важкохвора матір та 6-річна сестра.

Постанова про арешт була складена 27 грудня 2010 року помічницею судді Пруднік Н.Г. за усною вказівкою останньої без проведення судового засідання та без адміністративного протоколу, який міліціонери виготовили вже після того, як в ГУ МВС України в Дніпропетровській області розпочалась перевірка публікацій у пресі з цього приводу.

Арешт юнака, вчинений з метою приховати злочини правоохоронців, та неправосудні судові рішення призвели до зливи критичних публікацій в центральних і місцевих друкованих та Інтернет-виданнях, виступів правозахисників і звернень народних депутатів України.

Про особливий цинізм і наругу над правосуддям з боку голови Довгинцівського суду Пруднік Н.Г. свідчить також та обставина, що до цього дня попри неодноразові усні та письмові прохання М.Слободяна, ані йому, ані його адвокатові в Довгинцівському районному суді м.Кривий Ріг не видають для знаття копії матеріали адміністративної справи. Прудник Н.Г. відмовляється проінформувати Максима, за що саме вона його арештувала й чим доводиться його вина.

Зокрема, 30 грудня 2010 року адвокат, запрошений правозахисниками для представлення інтересів М.Слободяна, звернувся в Довгинцівський районний суд з проханням ознайомити його з матеріалами адміністративної справи. Але в цьому йому було відмовлено, натомість видана лише копія постанови про арешт. Того ж дня адвокат подав апеляційну скаргу на зазначену постанову. Ч.3 ст. 294 КпАП України встановлює, що матеріали адміністративної справи мають направлятися в суд апеляційної інстанції впродовж 3-х днів з моменту надходження апеляційної скарги, тим не менш ці матеріали перебували в Довгинцівському районному суді впродовж двох тижнів, аж доки М.Слободян не подав у районну прокуратуру заяву про порушення за цим фактом кримінальної справи.

12 січня 2011 року М.Слободян письмово звернувся в Довгинцівський районний суд з проханням ознайомити його з матеріалами справи, але йому було відмовлено.

25 лютого 2011 року М.Слободян знову письмово звернувся в Довгинцівський районний суд з проханням видати йому матеріали справи для ознайомлення. Йому знову було відмовлено.

1 березня 2011 року М.Слободян подав заяву в Довгинцівський районний суд з вимогою припинити порушення Конституції та ознайомити його з матеріалами адміністративної справи. За вказівкою судді Пруднік Н.Г. співробітники канцелярії відмовили М.Слободяну, мотивуючи відмову тим, що в Довгинцівському суді це заборонено. У той же час копія адміністративної справи потрібна Максиму для долучення до скарги в Європейський суд з прав людини.

Окрім того, звертаю Вашу вагу на ту обставину, що Довгинцівський районний суд при вході прикрашений табличкою, де зазначено, що ця установа є підрозділом Міністерства юстиції України.

Також інформую, що в ході журналістського розслідування мені вдалося розшукати людей, з яких суддя Пруднік Н.Г. вимагала гроші за винесення того чи іншого рішення. Зокрема зараз мною підготовлено для друку інтерв’ю з громадянкою Оленою Д-юк, яка була змушена заплатити Пруднік Н.Г. 15 тисяч доларів США за постановлення законного й обґрунтованого вироку по кримінальній справі. Ці гроші Пруднік Н.Г. вимагала, шантажуючи громадянку Д-юк тим, що в протилежному випадку винесе неправосудне рішення й засудить невинувату людину.

Таким чином, можна констатувати, що Довгинцівський районний суд очолює людина, яка демонстративно нехтує вимоги Конституції України, настанови чинного законодавства, присягу судді та міжнародні зобов’язання нашої держави в галузі прав людини.

Виходячи з наведеного, з урахуванням того, що Пруднік Н.Г. відмовляється добровільно виконувати вимоги ст. 268 КпАП України, —

п р о ш у :

витребувати в голови Довгинцівського районного суду м.Кривий Ріг Пруднік Н.Г. копію матеріалів адміністративної справи відносно Слободяна Максима Юрійовича, який постановою помічника судді Пруднік Н.Г. від 27.12.2010 р. був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.173 КпАП України. Копію зазначених матеріалів прошу надіслати Слободяну Максиму Юрійовичу, який мешкає за адресою вул. ххххх, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, для долучення до скарги в Європейський суд з прав людини.

Володимир БОЙКО

03.03.2011 року

Цікаво, а чи замислюється вся ця шобла – Марчук, Пруднік, Папарига, Власенко, Румянцев і Кушнір – про те, що буде далі? Ну, Папарига, наскільки нам відомо, вже замислюється. І навіть дуже. Пруднік ще сподівається відкупитись, але в судді Папариги дурних грошей точно не має – вона лише рік тому була призначена на посаду, всі заощадження віддала за придбання суддівської мантії і заробити грошенят ще не встигла (тим більше, що хлібні справи собі забирає Пруднік).

Але на що сподівається та ж Віка Кушнір, яка зовсім недавно була призначена головним піар-менеджером Міністерства внутрішніх справ, одначе замість того, щоби займатись своєю безпосередньою роботою в кімнаті відпочинку Могильова, взялась знищувати докази по справі Слободяна? Воно їй треба? Заради чого Кушнір хоча потрапити в перелік ізгоїв і втратити право подорожувати по цивілізованих країнах – заради криворізького дільничного інспектора Горбунова? Чи вимагательки Пруднік?

Хоча шукати логіку в діях правоохоронців і суддів – то марна справа. Там можна знайти лише хапальні рефлекси й переконаність у власній безкарності.

Володимир БОЙКО, спеціально для «ОРД»

В тему:

«Вікно в Європу»:

http://ord-ua.com/2011/02/14/vikno-v-yevropu/

http://ord-ua.com/2011/02/17/vikno-v-yevropu-2/

http://ord-ua.com/2011/02/20/vikno-v-yevropu-3/

http://ord-ua.com/2011/02/28/vikno-v-yevropu-4/

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

37 ответов

  1. Где ты, прокурорский надзор за соблюдением законности? Где ты, объективный и беспристрастный суд???????…

    Там же,где и все мы — в п….))

  2. Хо хо!!!!…Вижу что Вы подключили крупную артилеррию..))))Вибачте Володимир,шо россiйською,але так мені зручніше, сподіваюсь це Вас не образить…Этот факт(разбирательства членами ВРЮ) ,если он найдет свое подтверждение и результат,если он и будет ,только утверждает мой тезис ,высказанный ранее,что все зависит только от уровня связи и кто за это возьметься …(т.е. к кому Вы обратились)( в первых статьях была Шишкина дочь,простите не помню как ее фамилия, как депутата ВР) но что она запрос какой то посылала,я лично скептически к этому относился,на него бы наплевали,мягко говоря( …если Валерий Бондик захочет и другие,это другое дело … районного председателя Прудник уволят они конечно могут за пять минут ,за Румянцева сомневаюсь,думаю не потянете вы его …да и случай все таки не такой уж и кричащий …
    зы.ну а то что я не “Горизонт” ,сподиваюсь Вам за это известно …))))))

  3. Я не бачу ІР-шників відвідувачів сайту, я не можу ані ставити матеріали, ані стирати коментарі, і, взагалі, маю такий же доступ до сайту, як і будь-який інший читач. Прошу не приписувати мені зайвого.

    До речі, Максим минулої п’ятниці самостійно провів свій перший судовий процес. Постанова прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи проти дільничного інспектора Горбунова за скаргою Максима визнана незаконною та скасована. А перед тим Апеляційним судом Дніпропетровської області була скасована безумна постанова судді Папариги про відмову в прийнятті скарги Максима.

    Така нечувана оперативність пояснюється дуже просто – член Вищої ради юстиції Бондик В.А. вніс подання про звільнення з посад за порушення присяги судді: голови Довгинцівського районного суду Пруднік Н.Г., судді Папариги В.А. та заступника голови Апеляційного суду Дніпропетровської області Румянцева П.О. Окрім того, свою перевірку здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

  4. То R.E.M… Уважаемый Вы ошибаетесь,я не писал и не пишу комменты под разными никами.Вынужден Вас разочаравать, я не Евент Горизинт))) есть землю конечено не стану,но думаю что это вам могут подтвердить Владимир Бойко и др.. кто видит наши ай пи на сайте ОРД..А вообще то если Вы внимательно почитаете мои посты,то увидите что я спорил ,если можно так высказаться с автором (Владимиром Бойко)исключительно по сути юридических вопросов,и не ставил под сомнение саму суть случивщегося с Максимом Слободян.Более того ,я говорил что мелкими придирками изложенными в ряде публикаций,с точки зрения автора “существенными нарушениями УПК и КоАп Украины”,так вот ими они нивелируют саму суть вопроса и в этом теряется весь смысл…
    Если Вы считаете,что написать что то против мнения автора,это троллество сетевое,то тогда зачем вообще эти публикации и комменты?мне кажеться в этом и есть вся суть,журналисты делают свою работу,освещают,кто то из читателей это обсуждает и пусть даже поправляет,осуждает…в чем проблема?

  5. Флойд и Алекс(он же Ивент Горизон)- классические тролли. Не вступайте с ними в диалоги и споры-это бессмысленно. А кстати, Алекс(он же Ивент Горизон)- че вернулся на форум ? Обещал же больше сюда ни ногой. За базар надо отвечать,болобол.

  6. Снова удалили комментарии, в которых Бойко уличался во лжи. И это в который раз.

    Алексу респект — пожал бы Вам руку, если мог бы)).

  7. Бойко пише — ” постановою помічника судді Пруднік Н.Г. від 27.12.2010 р.”. Ах,ах, які ми розумні і дотепні ! Постановою помічника судді!!! Ах, яка тонка “підколка” ! Чи це просто банальні ознаки геніальності автора в епістолярному та журналістському жанрі ?

  8. «ВИТЕБСКОЕ ДЕЛО». За убийства, совершенные маньяком Михасевичем , успели осудить 14 ни в чем не повинных людей. Одного из них расстреляли, один ослеп в тюрьме…

  9. лучший следователь республики Михал Кузьмич Жавнерович…
    И лишь после вопиющего беззакония “витебского дела” вдруг обнаружилось, что слава белорусского Мегрэ добыта преступным. Михал Кузьмич находил невиновного, но слабого человека, прятал его в тюрьму и угрозами, иногда побоями, добивался признательных показаний. А потом уже, по ходу дела , подсказывал обвиняемому детали убийства или изнасилования.
    Бригада следователей из Москвы, распутывая “витебское дело”, вдруг обнаружила, что “лучший следователь республики” имеет интеллект колхозного пастуха, косноязычен настолько, что не может правильно выговорить двух слов подряд, что его знание уголовного кодекса равноценно знанию им устройство атомной бомбы… И т.д. Но это были еще только цветочки…
    Оказалось, что все сфабрикованные Жавнеровичем и К° уголовные дела, в основном, на признаниях обвиняемых, благополучно проходили и через суды! На большинстве процессов люди, будучи невиновными, отказывались от своих признаний на предварительном следствии, но тем не менее…
    Липовое следствие покрывалось таким же липовым судом. Пятнадцать лет подряд!

  10. То “Почитал, подумал” … В принципе,по большому счету Вы может и правы, но тогда и обсуждать здесь совсем нечего,правильно сказал Отставник,это не самый кричащий случай ….

  11. По Житомиру — вчора прозвучало по одному з центральних телеканалів (ніби 1+1). Суд вищої інстанції виправдав засудженого до довічного ув”язнення за вбивство. Попередні суди не врахували наявність алібі (?!?!) у засудженого. Загалом,виходячи із досвіду, не виключено, що цей “фігурант” дійсно скоїв, але суд вищої інстанції оцінив докази на його користь. Таке буває… Сумнівно, що б нижчі суди “брали на себе” сміливість засудити так би мовити, просто так. Хіба що на слідстві якісь бузувіри були та вибили визнання.Розбиратись,звісно, предметно треба і,без сумніву, розборка буде серйозна !!! Хто пам”ятає, як в 70-х роках було так зване “витебское” дело, важняк із Генпрокуратури Союзу із білоруським прізвищем (орден отримав)так “дорозслідувався”, що десь трьох чи чотирьох невинних розстріляли — зеленкою лоба намазали,як кажуть на зоні. А потім серійного вбивцю знайшли…

  12. Согласен с Відставником, что с Житомирским пожизненником ситуация гораздо интереснее на тему нарушений. Можно смело сказать, что в Украине случилось ЧУДО! Интересно узнать от компетентных людей как это ему удалось? Может акция сейчас в судах проходит, так пусть и другие 50 000 невинно осуждённых о ней узнают. Может и они смогут прикоснуться к чуду? ОРД, поведайте нам об этой истории со счастливым концом. Искренне поздравляю и желаю всего наилучшего этому вновь рождённому человеку из Житомира!

  13. Алекс и Флойд, Вы знаете, мне тоже как-то раз пришлось не слабо пострадать от правоохранителей — по беспределу и не по закону. И времени, вроде не так уж много прошло, а вот предложи мне рассказать всё связно и ничего не перепутать — не смогу. А уж про беды других рассказывать и не перепутать и того труднее. Вы не придирайтесь к мелочам, а смотрите по сути. Я не являюсь поклонником Бойко, так как общение с ним оставило у меня не самый приятный след, но отдаю ему должное за то, что не бросает писать. И пусть будет 48-я часть и 148-я, главное, чтобы результат был. А он, думаю, у Бойко будет.

  14. Бойко пише — “Найкричущі випадки…У першій п’ятірці претендентів, обраних міжнародними правозахисниками – 19-річний Максим Слободян “.
    Брехня повна ! При всьому беззаконні в Україні, то це “найкричуще” !?!. Тут же переважно амбіції Бойка, бо посилають скрізь на три букви, а він пнеться довести, що такий “крутий” — знімає погони, виганяє прокурорів і суддів, типу “лівою ногою ” двері в Страсбурзі відчиняє. Потуги нікчемні.
    “Найкричущий” випадок !?!?!
    Недавно виправдали в Житомирі засудженого за вбивттство до довічного ув”язнення !!! Але телефон у нього не пропав і цими,як їх,водими лижами не займався. З.Ы. Хіба що,скоріше всього,правозахисники з тієї ж “бойківської” породи. Як казав нещодавно Москаль (мент), то всі вони десь з психушок…

  15. Для Бывшего милиционера….Вы может и по долгу службы и разбирали жалобы,но видно как то не срослось у Вас …про юридическую некомпетентность,право это смешно слышать,особенно от милиционера)))) Вы судя по по коменту, судите по одной статье,а удосужтесь прочитать всю серию от начала и до конца,в том числе и комментарии наши ,с чем мы соглашались, а с чем нет ,и тогда рассуждайте,если сможете подисскутировать…))))…
    зы. по поводу насмешливого тона,признаться я вчера писал их “навеселе”,но перечитав их сегодня не увидел в чем нетерпимость? я нормально отношусь к точке зрения В.Бойко, :))) и других кто пишет в защиту этого Максимки,не вопрос…просто у одних одно понимание законодательства,у других другое…Вам в школе милиции не говорили что есть такая поговорка,”два юриста,три мнения…” а если сюда добавился еще и журналист,то держись)))))

  16. Для “Просто шел мимо”. Вы быстро и легко раскусили “Флойда” и “Алекса”. Я же заметил их сходство по таким параметрам: общая юридическая некомпетентность, незнание данного случая в частности, неумение дискутировать по сути вопроса, нетерпимость к иному мнению, уверенность в собственной правоте без приведения убедительных аргументов, насмешливый тон (очевидно, от иллюзии собстенного превосходства над оппонентом). Исходя из этого, пытаться объяснить им или доказать что-либо — бесполезное занятие.
    Поэтому я пишу не для них, а для форумчан. В статье В.Бойко много конкретной информации. По долгу службы я часто занимался проверками информации, содержащейся в обращениях граждан в органы милиции. Сразу скажу, что в большинстве случаев информация не подтверждалась но иногда и пдтверждалась. За многие годы подметил такую закономерность: чем меньше в обращении конкретики, тем больше в нём обвинений и тем чаще эти обвинения не подтверждаются. В данном случае в статье В.Бойко не всё идеально, но ситуация описана ясно и понятно, в логической последовательности, с указанием места, даты и времени происходящего, а также учреждений и должностных лиц, ставших героями (антигероями) статьи. Проводить проверку информации в статье В.Бойко легко — было бы желание. Как проводить проверку, знают и в милиции, и в прокуратуре, и в суде. Где же вы, современные стражи законности и правопорядка ? Где ты, прокурорский надзор за соблюдением законности? Где ты, объективный и беспристрастный суд???????…

  17. Буду також звертатись у Страсбург !!! Вчора ПРИБРАЛИ мої комменти про те, що статті Бойка — це маячня і все це “шобло” пошле його на три відомі букви. Як же так ?!?!?! Відсужу собі також компенсацію,як Максим…

  18. Жаль, что только в Китае расстреливают чиновников. Иначе вся эта судейско-прокурорская когорта из статьи вела бы себя по-другому. В том, что происходит виноваты мы все, так как сами кормим всех этих вурдалаков в мантиях и погонах. История очень показательная. Вот только Бойко один и со всеми не справится.

  19. Сережене.Да,это тот самый Сергей Петрович Салов,донецкий “известный адвокат — скандалист,защитник,как он сам про себя говорит “униженных и оскорбленных”.Когда в Донецке шла борьба между горисполкомом и рынком,расположенном возле Золотого кольца,за земельный участок, Салов,взяв предварительно,как обычно у него заведено,хорошую предоплату,взялся за дело.Беседуя в кабинете городского головы Донецка Лукьянченко,забыл выключить свой телефон.И предприниматели из неловко подслушанного разговора узнали о себе мнение своего “защитника”.Оказывается они и “быдло” и “торгаши” которые “засрали своими рядами центр города”.Предприниматели отказались от услуг “защитника”,пригласили другого.Вернул ли Салов деньги — неизвестно.И много имеется информации о “защитнике” Салове.

  20. Самое для них страшное-это запрет выезда за бугор. Бабла накрадут, а выехать не смогут. Это будет просто замечательно, если этим проблядям перекроют выезд. Иначе им не понять.

  21. То Просто мимо шел или куда там шел ..неважно…товарищ!!!! мы просто эту тему давно читаем .с января,поэтому и в курсе про все детали и в том числе многочисленные неувязочки…а Вы если шли мимо,то и идите))),раз нечего сказать по существу всех 7 публикаций,то и идите,мимо ….сетевых троллей в инете и без этого хватает ….)))

  22. Да, сразу видно, Флойд и Алекс — классные, умные пацаны! Все нюансы знают, целый вечер у компов просидели, чтобы высказаться о Бойке, с уважением о великих судьях вспоминают, все помнят, кто что обещал… Одним словом, молодцы! Зачем стараетесь? Никто вас не оценит. Умный сразу поймет откуда у вас “ноги растут”, а дураку ваши сложности — побоку.

  23. То Алекс — ))))))))))))) спасибо, посмеялся перед сном. В своих фантазиях Бойко уже идет в один уровень с Толкиеным. Или даже переплюнул признанного мастера. У того “Властелин колец” — у Бойки “Властелин Сони-Эриксона”. У Толкиена книга в 3 частях — у Бойки аж целых 7 или 8. Только “На шляху до Страсбургу” 3 эпических части. Сейчас пошел “новый виток” — видно, что автор не остановится, пока читатель не прочтет “На шляху до Страсбургу-48”. Токотне воды в ступе — виват!

  24. Так вообще можно и до маразма дойти…написать заявление от имени отца максимки…я такой то такой то..видел как Председатель ВСУ Вася Онопенко и Председатель Высшего специализированного суда Леонид Иванович Фесенко вместе с судьей Прудник и судьей гондурасом,который судил в воскресение матч Шахтер-Волынь(((( ,так вот они все вместе насрали мне в мою машину Таврия))) прошу принять возбудить уголовное дело по ст.296 УК ч…такая то и принять решение в соответствии со ст.99 УПК и всякое такое… ну и кто здесь должен принимать решение ?!!! не иначе как ринатка кузьмин должен бросить кучму трамбовать и взяться отказной ваять по этому заявлению,а заодно и по максимке с телефоном ….ой…смех какой то ))))

  25. Да уж…каждая последующая статья все ниже и ниже …это по моему 6-7 по счету ? все хуже и хуже….прав Флойд,конкретики никакой ,одни эмоции,угрозы,обещания неисполнимые..
    По правовому “пониманию” автора ,на всякие “заявления” о возбуждении уг.дел в отношении судьи должен выносить постановление лично наверно Пшонка или кто то в ГПУ?)))) я представляю себе эту ситуацию…все заявления наших всех граждан ,в том числе и что греха таить “больных” шизофреников… должны ретельно изучать именно в ГПУ и именно они должны выезжать на места и всех опрашивать и потом дела возбуждать…)))наверно автору плохо представляется ситуация с такими заявлениями,их тысячи,каждый месяц,в каждой области.Давайте в ГПУ еще одно ни кому не нужное Управление создадим и они добросовестно будут каждый день весь этот бутор разбирать и отказные шлепать….вообщем все понятно..фактов нет, одни эмоции..где до речи распечатка записи с максимкиного (спрятанного в носке диктофона) ??? ее же два месяца назад вроде отдали на экспертизу…

  26. Галайде.
    Не этот ли Салов ? Цитирую: “У день президентських виборів 31 жовтня 1999 року адвоката С.Салова затримали правоохоронні органи. Знайдені в його сумці п`ять фальшивих екземплярів газети «Голос України», в якій йшлося про те, що нібито Л.Кучма помер, а країною править його двійник, послужили приводом для звинувачення адвоката в наклепі. С.Салов тоді стверджував, що просто дістав ці газети зі своєї поштової скриньки.

    Спочатку суддя Куйбишевського райсуду Донецька Олександр Тупицький відправив справу на дорозслідування, але потім, після втручання Генпрокуратури, визнав С.Салова винним у особливо тяжкому злочині, давши йому 5 років позбавлення волі з відстроченням вироку на 2 роки. Загалом за гратами адвокат провів 8 місяців і добився скасування вироку лише через Європейський суд із прав людини”.

  27. Да,очень плохо… Одно не может не радовать,что пять лет, целых пять лет (!!!) удалось пожить в правовом государстве (2005-2009 г.г.).

  28. Респект Бывшему Милиционеру — жаль,
    что порядочные люди оттуда уходят,а остаются такие
    как Плужник.

  29. Зная изнутри реальное состояние дел в органах милиции и много лет общаясь с органами прокуратуры и суда, обоснованно считаю, что всё (или почти всё) описанное в статье В.Бойко — правда. Вполне возможно, что М.Слободян совершил правонарушение, но суть статьи в другом — милиция, суд и прокуратура нарушили (или не соблюли) закон, а значит, он был арестован незаконно и за это все фигуранты должны ответить по закону. А какая может быть законность в стране, где власть в плотной связке с криминалом? Поэтому В.Бойко молодец — потому что не боится, потому что неравнодушен к чужой беде и потому что делает то, что в его силах. Побольше бы нам таких журналистов, тогда народу было бы легче защищаться от нынешней власти, а власть вынуждена бы считаться с народом, но не потому что она уважает народ, а потому, что боялась бы. Такие чувства, как уважение к своему народу, для нынешней власти неведомы, а вот страх за собственную шкуру, страх потерять наворованное — очень присущее голубовластным правителям чувство.

  30. Пакостная статейка, с элементами профанации. Во-первых, в отношении судьи уголовное дело ВОЗБУЖДАЕТСЯ ГПУ или его заместителем. По поводу того, кто отказывает в возбуждении уголовного дела в описанном в статье Законе ничего не сказано. Во-вторых, а где написано, что откопировать административное дело — конституционное право Слободяна? В Конституции? Знакомится может, а копировать — на усмотрение судьи. Как-то так.

  31. Владимир,напиши,пожалуйста, про донецкого “адвоката” Салова Сергея Петровича,ты его в свое время,живя в Донецке,хорошо пропиарил,он стал скандально известным.Не заключая с клиентами договоров берет деньги и не малые,но в судебные заседания не является,стал “доверенным” лицом судей Киевского райсуда Донецка Попревича В.М. и Яши Рассуждая и отказавшиеся от его услуг клиенты больше своих денег не видят.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Читайте также

У Венедиктовой просят арестовать Рудьковского

Офис генерального прокурора инициирует вопрос изменения меры пресечения экс-министру транспорта и связи Николаю Рудьковскому, подозреваемому в организации похищения и пытках…
Раскладка по перестановкам в Нацполиции

Раскладка по перестановкам в Нацполиции

Если Иван Виговский попал (https://t.me/shadow_anonymous_insights/1733) на должность главы столичной полиции через знакомство полтавского губернатора Олега Синегубова с замглавы ОП Олегом…

От суда сбежал экс-командир роты "Беркута"

Подольский суд Киева объявил в розыск экс-командира роты батальона милиции особого назначения «Беркут» Виктора Шаповалова. Его обвиняют в превышении власти…
НОВОСТИ