Суд між прокурором Малиничем та журналістом Кошутою все ще продовжується. Сам пан прокурор на судове засідання прибув на джипі, походження якого вже давно стало підставою публікацій про корупційні дії сумнозвісного прокурора. Справа набуває цікавих обрисів: у той час, коли відповідач Кошута подає один за одним клопотання, які відхиляються судом, на прохання позивача Малинича, суд приєднує до справи таємничі постанови прокуратури Закарпаття.
У четвер, 24 лютого, відбулось чергове засідання суду по справі між заступником прокурора міста Ужгорода Андрія Малиничем проти журналіста Миколи Кошути стосовно захисту своєї честі, гідності та ділової репутації. Нагадаємо, що цей позов було подано в наслідок публічного виступу на засіданні сесії Ужгородської міської ради, у якому пан Кошута, секретар Закарпатського відділення Національної спілки журналістів України, звернувся до депутатів, посилаючись на багаторічні публікації ЗМІ щодо хабарництва заступника прокурора обласного центру Андрія Малинича.
Тож відбулось чергове слухання, на якому відбувались досить цікаві події. По-перше, не можна оминути той факт, що судом було відхилено майже всі клопотання журналіста, а задоволено лише одне і те частково. В одному з своїх клопотань відповідач просить приєднати до справи виступ перед журналістами бувшого міського голови Ужгорода Сергія Ратушняка, в якому той прямо називає дії прокурора злочинними. Також журналіст просив дозволити викликати до суду самого Ратушняка, в якості свідка, аби підтвердити факт вимагання хабара в нього Андрієм Малиничем на суму 500 тис. доларів США.
Однак за рішенням суду це клопотання було задоволено лише частково, а саме першу його частину – приєднання до матеріалів справи виступ Сергія Миколайовича Ратушняка на прес-конференції 5 жовтня 2010 року. Нижче ми подаємо частину цього тексту, аби переконати, що він має пряме відношення до справи, оскільки характеризує діяльність заступника прокурора міста Ужгорода не з кращого боку:
«Які разом зі своїм «дахом» від прокуратури, мільйонером, махінатором і здирником Малиничем пограбували «Укрпромбанк» на 2 мільйони доларів. Зараз ще два банки грабують на 800 тисяч. А ви, шановні, будете очікувати де ваші депозити – ось де ваші депозити. Звідки будуються об’єкти готелі «Унгварські», на Театральній, 1 і так далі.
Одна із форм отримання хабара Малиничем – через здирництво з підприємців, юридичних, фізичних осіб. Це рахуночок, куди ви повинні сплатити і «допомогти» релігійній громаді. А релігійна громада у нас відокремлена від держави. І тому мільйони, які туди надходили і переводились у готівку Малиничем-старшим, для Малинича-молодшого, перетворювалися в ресторани, вілли з басейнами, з вежами і спортзалами для Малинича.
Наведіть порядок. Вони кажуть – «Всі бояться всесильного Малинича». Це не всесильний, це жаба, яка зажралася, розжерлася до розмірів свині і зараз має луснути. По українській традиції – на підвищення, або кудись переведуть. Якщо це по закону має бути, то йому місце там де і Волошину за рекет і інші злочини, і за пограбування банків, побиття людей, пограбування людей і таке інше».
В свою чергу, судом було задоволено клопотання позивача щодо приєднання до справи таємничої постанови прокуратури Закарпатської області, де відмовляється у порушенні кримінальної справи проти заступника прокурора міста Андрія Малинича за вимагання ним хабара від тодішнього міського голови Сергія Ратушняка. Таємничою ця постанова є тому, що до моменту судового засідання про неї ніхто не знав, в тому числі і сам Ратушняк. Датовано її 26 червня 2010 року, тоді як справу почали розглядати на два роки раніше – 16 червня 2008 року. Підписано постанову прокурором-криміналістом, але жодної печатки, яка б засвідчувала її законність – немає. Відтак постанову до справи було приєднано, не зважаючи на всі ці деталі, але викликає значні сумніви те, чи справді існує така постанова, чи, все-таки, пан Малинич таким чином просто «прикриває тили».
Ще один цікавий момент на суді – це присутність на ньому підконтрольних Андрію Малиничу ЗМІ, а саме представників сайту «Вся Закарпатська Правда». Оскільки судом було дозволено відеозйомку, вони не гаяли часу, а «сумлінно» виконували свою роботу. Оператор «ВЗП» навіть настільки захопився зйомкою пана Кошути з-за ґрат, що суддя не витримав і виставив його геть з зали засідання суду. Навіщо ж проводились такі зйомки – не важко здогадатись: залякування журналістів перспективою потрапити «за ґрати» — звична практика правоохоронної системи в Закарпатті. Крім того, ужгородцям добре відомі факти нападу на журналістів, погрози фізичної розправи, де незмінно фігурувало прізвище Малинич.
З цього приводу варто нагадати як, власне, розпочався цей судовий процес і реакцію журналістів на злочинні дії Малинича та судді Ротмістренко. Потерпілий від злочину прокурорсько-суддійського тандему журналіст Микола Кошута на прес-конференції для представників засобів масової інформації публічно нагадав судді Ротмістренко, що новий Закон України “Про судочинство і статус суддів” передбачає кримінальну відповідальність суддів за подібні дії. Після цього суддя вийшов з судового процесу, задовольнивши заяву журналіста про його відвід. Однак виглядає, відчувши безкарність, прокурор Андрій Малинич виношує нові плани помсти журналісту за його громадянську позицію.
http://www.youtube.com/watch?v=Tep8zPu14cM
Оскільки засідання майже повністю складалось із задоволення та відхилення клопотань, часу розглядати матеріали справи практично не залишилось. І хоча суд встиг таки перейти від стадії пояснень до стадії вивчення матеріалів справи, було призначено наступне засідання, яке відбудеться 1 березня о 14:00.
3 ответа
Ви що панове, думаєте, що такий прокурорський тільки в Ужгороді? І ніхто про це не знає? Це все “система”. Я з нею воюю вже чотири роки.
Американский эксперт: Через 2-3 года от Украины ничего не останется
Брюс Джексон. Иллюстрация: revisor.od.uaЕсли в следующие 18 месяцев кто-то из украинских оппозиционных лидеров попадет в тюрьму, то мы распнем Украину на кресте. Об этом в интервью украинской газете “День” 8 февраля заявил американский эксперт, президент Проекта переходных демократий, известный политтехнолог Брюс Джексон.
По мнению Джексона, Украина сейчас идет в сторону западни. “В октябре 2010 года прошли местные выборы, и если в следующие 18 месяцев кто-то из оппозиционных лидеров попадет в тюрьму, то мы распнем Украину на кресте. Это будет так же, как было в последние годы президентства Кучмы. Но если кто-то из правительства Тимошенко или кто-то другой украл 100 млн долларов и вы ее или его отпустите, скажете, что все о’кей, нет никаких проблем, то мы и за это также вас распнем на кресте. Мы здесь несколько застряли и не можем ничего сделать, ведь каждый день вы получаете письма от президента европейского парламента Бузека или какого-либо сердитого европарламентария, и постепенно Украина начинает кровоточить, пока это не приведет ее к гибели в европейской политике”, — заявил представитель США.
Эксперт также рассказал о своем разговоре с Януковичем, имевшим место 2 февраля. “Он говорил со мной больше часа и был очень откровенным. Идея закрыть все эти дела (уголовные дела против представителей оппозиции) из-за того, что правосудие потерпело поражение, по его мнению, будет означать, что он отказывается от своей ответственности. Люди будут его критиковать за то, что он испугался. Это большая дилемма. Но настоящая проблема заключается в том, что вся стратегия защиты, особенно Тимошенко, диаспоры в Америке — всех их, заключается в уничтожении Украины. Они везде и всем говорят, что Украина, украинское правительство полностью коррумпированы, люди коррумпированы, и в целом все охвачено коррупцией. Тимошенко не защищает себя и не пытается доказать, что она ничего не делала, но она фактически судится против Украины. Я думаю, через два-три года правительство добьется вынесения обвинительного приговора, но к этому времени ничего не останется от этой страны”.
Кроме того, Джексон рассказал изданию, что провел много времени с Януковичем и его окружением и имеет о них позитивное мнение. “Как разведчик и контрразведчик я имел дело с бандитами, военными преступниками. Действительно, я видел много плохих людей. Люди в администрации Януковича неплохие. Возможно, они не чувствуют себя уверено, возможно, им недостает какого-то образования и они несколько провинциальны и, возможно, не знают всех законов или Конституции. Но они не хладнокровные убийцы, это не те люди, которые пытаются установить авторитарное государство. Когда я говорил с ними, то большинство из этой политической элиты недовольны ситуацией, как и простые украинцы”, — сказал он.
Rambler-Новости
•Организатор убийства Старовойтовой назвал заказчика преступления
•Путин рассказал о смешных аббревиатурах в полиции
•Светлана Слепцова расплакалась во время интервью
Подводя итоги первого года работы Януковича на посту президента, глава Проекта переходных демократий подчеркнул, что для Януковича и нового правительства 2010 год был очень удачным, но при этом по ряду причин все ненавидят власти. “Правительству удалось достичь договоренности с МВФ, начать интенсивные переговоры относительно принятия зоны свободной торговли с ЕС, подписать в ноябре План действий по либерализации визового режима. Возобновился рост экономики, и страна не стала банкротом подобно Греции. В общем мы можем рассматривать Украину как “новую Польшу”, а не новую Белоруссию. И все это хорошо воспринимается. Но никто не отдает должное Януковичу за эти достижения. Все ненавидят правительство… этому есть три объяснения. Во-первых, судопроизводство на Украине — это катастрофа. Во-вторых, СБУ не помогает выправить ситуацию. В-третьих, когда политическая буря стихла и нет политической борьбы, мы можем открыто посмотреть на украинскую экономику. И видим, что существуют серьезные проблемы с коррупцией. Многие утверждают, что ситуация все ухудшается и ухудшается. Я думаю, что это не так. Она не ухудшается, это, скорее, лишь впервые на эту проблему обратили внимание. Если раньше здесь не было больших компаний, то теперь те, которые пришли сюда, кричат все громче. Коррупция, скорее, является предпосылкой ведения бизнеса. Я не думаю, что все правительство коррумпировано, но коррупцией пронизана милиция, здравоохранение, образование — вообще вся структура государственной экономики”.
Подробности: http://www.regnum.ru/news/polit/1372695.html#ixzz1FiAtM94l
Любое использование материалов допускается только при наличии гиперссылки на ИА REGNUM
У свою чергу проблеми, пов’язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод ( 995_004 ) в рішеннях у справах “Нікула проти Фінляндії” ( 980_042 ), “Яновський проти Польщі” та інших, Європейський Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян. Тому, якщо посадові чи службові особи діють без правових підстав, то мають бути готовими до критичного реагування з боку суспільства. (абз. 6 п. 3 рішення Конституційного Суду України у справі про поширення відомостей від 10 квітня 2003 року № 8 рп/2003).
Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод людини (далі – Конвенція) визначається пряма дія рішень Суду в країнах — учасницях Конвенції, включаючи Україну. Згідно ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ “Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод” (далі — Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. В рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лінгенс проти Австрії” (1986 р.) суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст. 10 Конвенції.