Человек не терпит насилия!

неправосудне судове рішення (вже виконане)

взято з інтернету (сайт реєстру судових рішень):

Справа № 2а-1784/10

П О С Т А Н О В А
Іменем України

07 грудня 2010 року Франківський районний суд м. Львова в складі головуючого:
судді Кузя В.Я.
при секретарі: Швед Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Львові, в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фінансово – економічного відділення штабу Західного Оперативного командування про зобов’язання донарахувати та виплатити йому грошове забезпечення , —

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із адміністративним позовом до Фінансово – економічного відділення штабу Західного Оперативного командування про зобов’язання здійснити донарахування в період з травня 2003 року по грудень 2007 року і виплатити грошове забезпечення, матеріальну допомогу, допомогу на оздоровлення, інші види виплат та премій, виходячи не тільки з посадових окладів.
Свої позовні вимоги мотивує з покликанням на Постанову Кабінету Міністрів України № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09 березня 2006 року, Постанову Кабінету Міністрів України № 984 «Про деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 19 липня 2006 року. Також просить суд, ухвалити рішення, яким зобов’язати відповідача здійснювати донарахування не тільки у відповідності цих постанов, але й усіх інших, раніше виплачуваних надбавок, у тому числі, передбачуваних Указами Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року та № 389 від 05 травня 2003 року, а також здійснити донарахування премії у розмірі 50% від щомісячного грошового забезпечення та зобов’язати відповідача виплатити вказані, нараховані грошові кошти, починаючи з травня 2003 року по час подачі заяви до суду з урахуванням індексу інфляції та індексації за весь час прострочення виплат відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року.
Представник позивача, що на підставі доручення діє в його інтересах з наділенням усіх процесуальних прав, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснення дав аналогічні викладеним в адміністративному позові. Додатково пояснив, що його довіритель проходить військову службу в органах військової прокуратури на посаді військового прокурора Західного регіону України у військовому званні «генерал-майор юстиції». Виплата грошового забезпечення за займаною посадою, як і іншим прокурорсько – слідчим працівникам військової прокуратури ЗРУ, здійснюється через Фінансово –економічне відділення (самостійний структурний підрозділ) штабу Західного Оперативного командування, яке входить в систему Міністерства Оборони України.
9 березня 2006 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої служби, органів прокуратури, судів та інших органів», яка набрала чинності з 1 квітня 2006 року. Відповідно до пункту 5 цієї постанови, її дія поширена також на військовослужбовців, які проходять службу в органах військової прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах. Згідно положень даної постанови та постанов Кабінету Міністрів України № 984 від 19 липня 2006 року «Деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” та № 700 від 12 травня 2007 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268», встановлені нові розміри посадових окладів, у тому числі й для його довірителя.
Відповідно до вимог п.1 «Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України», затвердженого наказом МО України № 75 від 05.03.2001 року, грошове забезпечення ОСОБА_1, складається з основних (посадовий оклад, військове звання і вислуга років) та додаткових видів грошового забезпечення, до яких серед інших, входили надбавки, передбачені Указами Президента України № 173 від 23.02.2002 року та № 389 від 05.05.2003 року.
Відповідно до Указу Президента України № 1234 від 18.12.2007 року зазначені Укази Президента України втратили чинність з 01 січня 2008 року.
Вважає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року відповідач зобов’язаний був перерахувати та виплатити грошове забезпечення його довірителю — ОСОБА_1 з 1 квітня 2006 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням нових розмірів посадових окладів із збереженням раніше виплачуваних надбавок, у тому числі передбачених Указами Президента України № 173 від 23.02.2002 року та № 389 від 05.05.2003 року.
Однак, відповідач таких нарахувань та виплат до грошового забезпечення не здійснював, у зв’язку з чим його довіритель змушений був звернутися до відповідача із заявою про поновлення його прав на належні грошові кошти.
Не зважаючи на очевидність порушення відповідачем вимог вказаних вище нормативних актів, та усталену судову практику з вирішення цих спорів судами України, у тому числі й Вищим адміністративним судом України, Фінансово-економічним відділенням штабу Західного ОК відмовлено його довірителю — ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті грошового забезпечення, чим порушено Конституційні права останнього, та вимоги чинного законодавства, що регулює відповідні правовідносини.
У подальшому в ході судового процесу та дослідженні матеріалів справи, представник позивача вимоги адміністративного позову уточнив, остаточно заявивши перед судом прохання про зобов’язання відповідача здійснити донарахування та виплати його довірителю – ОСОБА_1 грошове забезпечення, матеріальну допомогу, допомогу на оздоровлення, інші види виплат та премій за період з 01 квітня 2006 року по 31 грудня 2007 року, виходячи не тільки з посадових окладів встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09 березня 2006 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 984 «Про деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 19 липня 2006 року, але й усіх інших, раніше виплачуваних надбавок, у тому числі передбачених Указами Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року та № 389 від 05 травня 2003 року із урахуванням індексу інфляції та індексації за весь час прострочення виплат, як це передбачено вимогами Постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року. На решті позовних вимог не наполягає, якщо суд знайде підстави для їх відхилення.
Представник відповідача в судові засідання не прибув двічі та без поважних причин, хоч був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повернутими суду повідомленнями з відміткою про отримання судових повісток. Про причини неприбуття, суд не повідомив, заяви по про розгляд справи за його відсутності не подав. За даних обставин, суд виходячи із вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі зібраних по справі доказів. Представник позивача проти цього не заперечив.
Враховуючи встановлені судом підстави можливого продовження розгляду справи без участі відповідача, суд, виходячи із вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно з якою, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, ухвалив — звільнити позивача від доказування позовних вимог з підстав, передбачених даною нормою закону.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, з’ясувавши дійсні обставини справи шляхом
всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо досліджених у суді доказів, оцінивши їх
належність, допустимість та достовірність у сукупності з іншими матеріалами справи,
приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Так, судом встановлено, що позивач — ОСОБА_1 проходить військову службу в органах військової прокуратури на посаді військового прокурора Західного регіону України у військовому званні «генерал-майор юстиції», що підтверджується належним чином завіреною копією «Послужного списку», особистий номер № ІІ – 057226, а також письмовим рішенням відповідача № 11/4/3591 від 12. .11.2010 року про відмову здійснити спірну доплату.
Відповідно до частини 2 статті 46-1 Закону України «Про прокуратуру», військовослужбовці військових прокуратур у своїй діяльності керуються Законом України «Про прокуратуру» і проходять службу відповідно до Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види постачання і забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.
Соціальний та правовий захист позивача гарантується Конституцією та Законами України. Зокрема, статтею 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» беззаперечно встановлено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Згідно із пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої служби, органів прокуратури, судів та інших органів», передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько – слідчих посадах, складається з посадового окладу, інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, установлених у розмірі і порядку, що визначається законодавством для військовослужбовців.
Указами Президента України № 173 від 23.02.2002 року «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ» та № 389 від 05.05.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу», встановлені щомісячні надбавки у розмірі 100 % грошового забезпечення та надбавки за безперервну військову службу у розмірі 90 %.
Надбавки, що визначені згаданими вище Указами Президента України, безспірно нараховувалися та виплачувалися позивачу до вступу в дію Постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої служби, органів прокуратури, судів та інших органів», тобто до 01 квітня 2006 року, а відтак безпідставно припинені.
Безпідставність припинення спірних виплат до грошового забезпечення позивача підтверджується тим, що Постановою Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року, не обмежувалась чинність і дія Указів Президента України № 173 від 23.02.2002 року та № 389 від 05.05.2003 року. Зазначені Укази Президента України втратили чинність тільки з 01 січня 2008 року, згідно з Указом Президента України № 1234 від 18.12.2007 року.
Суд визнає безпідставними та такими, що суперечать ряду вимог законів України та Конституції України, покликання відповідача на спільний лист заступника Генерального прокурора України № 11/1/1-18-654 від 03.05.2006 року та заступника Міністра оборони України № 220/1867 від 04.05.2006 року, згідно якого, останні визначають непередбачуваними для осіб офіцерського складу військових прокуратур надбавок, встановлених Указами Президента України № 173 від 23.02.2002 року та № 389 від 05.05.2003 року, оскільки даний лист не є нормативно правовим документом чи документом діючого законодавства і не тягне за собою ніяких правових наслідків, що уже неодноразово визнавалося судами України.
Крім цього, вказаний спільний лист, є категорично протилежний змісту частин 1 та 2 статті 22 Конституції України, згідно з якою, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, судом достеменно встановлено, що обсяг прав позивача в частині отримання надбавок, передбачених Указами Президента України № 173 від 23.02.2002 року та № 389 від 05.05.2003 року, які нараховувалися та виплачувалися до 01 квітня 2006 року, не може бути звуженим із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої служби, органів прокуратури, судів та інших органів», а тому вони підлягають відновленню.
Суд, з урахуванням уточнених представником позивача в судовому засіданні позовних вимог та його позицією, щодо їх вирішення, визнає безпідставними вимоги позивача щодо донарахування та виплати грошового забезпечення з травня 2003 року, оскільки в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що надбавки, передбачені Указами Президента України № 173 від 23.02.2002 року та № 389 від 05.05.2003 року, позивачу виплачувалися в повному обсязі до 01 квітня 2006 року.
З цих же доводів, суд визнає безпідставними вимоги позивача, щодо нарахування та виплати грошового забезпечення з урахуванням премії у розмірі 50 %, оскільки щомісячний розмір премії встановлювався та виплачувався відповідно до «Положення про преміювання працівників органів прокуратури України», затвердженого наказом Генерального прокурора України № 623ц від 20.03.2006 року.
З урахуванням викладених вище встановлених судом обставин справи, суд приходить до висновку про визнання безпідставною відмову відповідача щодо донарахування з 01 квітня 2006 року по 31 грудня 2007 року і виплати позивачеві грошового забезпечення, матеріальної допомоги та допомоги на оздоровлення, інших видів виплат та премій, виходячи не тільки з посадових окладів встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09 березня 2006 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 984 «Про деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 19 липня 2006 року, але й усіх інших, раніше виплачуваних надбавок, у тому числі передбачених Указами Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року та № 389 від 05 травня 2003 року.
За даних обставин, суд визнає правомірними вимоги позивача, щодо виплати йому донарахованих з 01 квітня 2006 року по 31 грудня 2007 року сум грошового забезпечення, матеріальної допомоги, допомоги на оздоровлення та інші види виплат та премій із застосуванням компенсації частини грошового забезпечення, у зв’язку з порушенням термінів її виплати, як це передбачено Постановою Кабінету Міністрів №159 від 21 лютого 2001 року «Про порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв’язку з порушенням термінів їх виплати».
На підставі викладеного, керуючись статтями 18, 153, 158, 160, 162, 186 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати фінансово – економічне відділення штабу Західного оперативного командування донарахувати ОСОБА_1 з 01 квітня 2006 року по 31 грудня 2007 року і виплатити грошове забезпечення, матеріальну допомогу та допомогу на оздоровлення, інші види виплат та премій, виходячи не тільки з посадових окладів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 268 „Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” від 09 березня 2006 року, Постанови Кабінету Міністрів України № 984 „Про деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” від 19 липня 2006 року, але й усіх інших, раніше виплачуваних надбавок, у тому числі передбачених Указами Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року та № 389 від 05 травня 2003 року.
Зобов’язати виплатити ОСОБА_1 донараховані з 01 квітня 2006 року по 31 грудня 2007 року суми грошового забезпечення, матеріальної допомоги, допомоги на оздоровлення та інші види виплат та премій із застосуванням компенсації частини грошового забезпечення, у зв’язку з порушенням термінів її виплати, згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21 лютого 2001 року.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, відповідачем з дня отримання копії постанови.
Суддя (підпис) В. Кузь
Постанова не оскаржувалась і набрала законної сили.
Суддя В. Кузь

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

16 ответов

  1. 16 листопада, помер колишній військовий прокурор Західного регіону Богдан Ринажевський.
    В грудні 2005 року наказом Генпрокурора призначений військовим прокурором Західного регіону.
    В липні 2010 подав рапорт про відставку з посади, 23 липня 2010 року на його місце був призначений Леонід Лузан.

  2. для особо одаренных — если вас волнует тема “получил-не-получил” обратитесь к закону украины “О доступе к публичной информации” в соответствии с которым органы госвласти обязаны отвечать на запросы о расходовании бюджетных средств. Когда этот закон вступит в силу будет соответствующий запрос, будет расследование, будет возмещение ущерба и каждому — будет!

  3. нет, у финансистов еще не потеряно чувство самосохранения и по всякой лабуде денег платить не будут — криминальное дело! Это ваш ЛУЗАН от жадности к деньгам потерял чувство самосохранения и требует от кое-кого чтобы надавил на фиников и они исполнили “решение суда”. Но лодка уплыла — кое-кто уже пролетел с прокурорским (региона) местом — договор с ЛУЗАНОМ расторгнут.

  4. а что — внутренняя безопасность во главе с Кравченко В.И. не видела эти безобразия своры Лузанов?

  5. да ето он. Он не только успел квартирку для себя и сыну в Киэве получить, а еще и дачу в конче построить и Х-5 сыну купить.
    у него был первым замом Зелик он тоже такой же. Типа правельный. А несколько квартирок тоже получил.

  6. бродяги, а этот чел ЛУЗАН не бывший ли главный в Киеве военный прокурор? Если да, то правдивый ли чес что он хапнул в Киеве две квартиры (одну — для сына, который уже в Одессе отгреб себе еще “хатынку”)? А когда ЛУЗАН-старший служил во Львове то заграбастал квартиру на себя и на свою умершую к тому времени мать? Если чес реальный — то я в шоке!

  7. чому тут дивуватися. МАЙЖЕ 70 ВІДСОТКІВ ОФІЦЕРІВ ПРОКУРАТУРИ ЦЕНТРАЛЬНОГО РЕГІОНУ ЯКІ ЗВІЛЬНИЛИСЯ ДО НОВОГО РОКУ МАЮТЬ набагато КРУТІШІ СУДОВІ РІШЕННЯ.

  8. образец судейского беспредела. особенно последняя фраза в решении, что оно “набрало законной сылы” поскольку не обжаловалось. Судья вынес решение которое в момент вынесения сразу вступило в силу. Вот молодца!!!

  9. я так понимаю, что неправосудное решение по процессуальным вопросам: нарушены сроки, нарушена териториальная подсудность, не было стороны ответчика, решение исполнено сразу после его вынесения с фальсификацией сроков (видно по списку на сайте решений). Судя по званию истца — он не простой прокурор, а руководитель. Торопился получить деньги по сфабрикованному судебному решению. Но вопрос остается в судье — как он мог на такое пойти?…

  10. а почему неправосудное? все вроде бы по закону — не хотели платить, обратился в суд, вот есть судебное решение?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Читайте также

ДСНС чи МНС

Шановні рятувальники! Ця тема призначена для комплексного обговорення проблем та пропозицій! Хто на вашу думку був би гідний очолити службу?

ДЛЯ ОКПП

Що еліта мовчите? А де прес-служба, а де ця блядь? Показушно-брехлива зі своїм фотоапаратом? Яка вміє тільки про псів писати……

В Україні обговорюють статтю Путіна

На провідному експертному інтернет-телеканалі «UkrLife.TV» методолог, радник Офісу президента і політолог розповіли, що вони думають про висловлювання російського президента у…
НОВОСТИ