Человек не терпит насилия!

Оральне правосуддя

Не знала, ой, не знала голова Довгинцівського районного суду м.Кривий Ріг Надія Григорівна Прудник, в яку халепу її втягують місцеві менти. Знала б – можливо б замислилась. Але думати Надії Григорівні, здається, вже нема чим. Старість – не радість. Та й далася взнаки багаторічна суддівська звичка одночасно смоктати в прокуратури й підмахувати міліції. Коротше кажучи, 27 грудня 2010 року пані Прудник суттєво збагатила вітчизняну правничу думку. Вона вперше в історії України винесла УСНУ постанову про арешт людини. Відповідно до цієї усної постанови негайно були вдягнути наручники на 19-річного хлопця, добре відомого читачам сайту «ОРД» — вихованця Єнакіївського державного авіаційно-технічного спортивного клубу Максима Слободяна.

Як Максим опинився в статусі «правопорушника», ми розповіли напередодні:

http://ord-ua.com/2010/12/27/u-krivomu-rozi-militsioneri-zatrimali-j-pobili-vihovantsya-yenakiyivskogo-aviasportklubu/?lpage=1

Сказати направду, подробиці цієї пригоди нам відомі ще не в усіх деталях, але дечого з’ясувати вдалося. 26 грудня хлопець, на руках якого тяжко хвора матір і 5-річна сестра, їхав додому в маршрутному таксі. Водій з якихось причин (тут ще треба розбиратись) став ображати пасажирів і негідно висловлюватись на їхню адресу. Урешті решт, Максим не витримав і повідомив телефоном міліцію. Тоді водій під’їхав до Довгинцівського райвідділу, відкрив вікно й крикнув міліціонерам, щоби вони забрали одного «щєнка». Ті кинулись у салон, витягнули Макса, завели його в приміщення райвідділу й полишили в «передбаннику».

Впродовж тривалого часу Максим вимагав, щоби міліціонери з чергової частини або пояснили, чого його тут тримають, або випустили на вулицю. У відповідь лунали погрози та нецензурна лайка. Все це хлопець записував мобільним телефоном, переведеним у режим диктофону. Але після того, як до райвідділу стали телефонувати автор цих рядків і редактор сайту «ОРД», міліціонери вирішили, що треба якось прикрити свої правоохоронні сідниці. Тобто – скласти протокол про дрібне хуліганство з боку Максима. Бо, як відомо, чим більше паперу, тим чистіша дупа.

Процес складання протоколу я чув телефоном, який Максим умикнув на моє прохання: якийсь мент (урочисто обіцяю, що його прізвище буде обов’язково встановлено) став тягати «правопорушника» за волосся, вимагаючи, щоби він підписав «пояснення». Натомість юридично грамотний хлопець (ось що означає регулярне спілкування з авторами «ОРД»!) зажадав освідування в нарколога. Підписувати будь-які папери Максим відмовився й сказав, що пояснення буде давати виключено в денний час.

Урешті-решт у міліцію під’їхав батько Максима – робітник «Криворіжсталі» Юрій Миколайович Слободян. Юрія Миколайовича я також знаю, він після розлучення живе окремо, хоча, звісно, усіляко допомагає сину, доглядає доньку, коли Макс уїжджає на тренування, і, взагалі, це той щасливий випадок, коли попри зруйновану сім’ю син і батько залишились друзями. Міліціонери передали Юрію Миколайовичу мобільний телефон Максима та виставили його з райвідділу геть.

На початку дев’ятої ранку 27 грудня я зателефонував батькові Максима й порадив їхати в райвідділ. Бо за законами жанру менти, почувши запах смаженого, мали б сфальсифікувати адмінматеріали щодо хлопця й терміново передати їх до суду – аби перекласти відповідальність на суддю.

Інструкції, отримані від мене, були чіткими: разом з сином і міліціонерами прийти до суду та, показавши судді паспорт на доказ того, що Максим, дійсно, є близьким родичем, заявити клопотання про перенесення судового розгляду на наступний день, аби запросити адвоката. А також – щоби дати мені можливість приїхати в Кривий Ріг та надати в суді свідчення про те, що саме я чув телефоном під час спілкування Максима з міліціонерами.

Юрій Миколайович зайшов у райвідділ, пояснив мету візиту, черговий сказав, що зараз його колеги готують адмінматеріали, і як тільки закінчать писати папери, всі разом з Максимом попрямують до судді. За сорок хвилин по тому підійшов усміхнений «правоохоронець» і, сміючись в обличчя, сказав батькові, що його син вже заарештований на десять діб – виявляється, Максима вивели через інший вихід, щоби не дати можливості запросити адвоката.

За моєю порадою Юрій Миколайович негайно пішов у суд – це, буквально, сусідній будинок. І там з’ясувалось, що адмінматеріали розглянула голова суду Прудник – впродовж кількох хвилин. Без захисника, без допуску батька в зал засідань, без виклику свідків, без прослуховування зробленого хлопцем диктофонного запису. Але це не все. Виявилось, що ця стара лярва, якій, очевидно, перед пенсією набридло носити суддівську мантію, винесла УСНУ постанову, а точніше – сказала на словах, що присуджує «правопорушнику» десять діб в’язниці, після чого доручила помічникові, коли буде час, пізніше написати «Іменем України» судове рішення про арешт Максима.

Коли батько звернувся до помічника з проханням видати йому копію постанови про арешт сина, щоби оскаржити в апеляційному порядку, то отримав виняткову за своїм нахабством відповідь. Мовляв, зараз нема часу постанову писати, тож, можливо, після 13-ї години є сенс ще раз навідатись… Зрозуміло, що арештованому також нічого суддя не вручила. Оскільки батькові треба було їхати на роботу, постанову він так і не побачив. Залишаємо за дужками питання, по якому документу хлопця прийняли в ІТТ – очевидно, Максима просто продовжували незаконно тримати в «мавпятнику» райвідділу.

А, між тим, історія вже набувала скандального розголосу. На сайті Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з’явилось повідомлення наступного змісту:

«27.12.2010 на Інтернет сайті «ОРД» був розміщений матеріал Володимира Бойка «У Кривому Розі міліціонери затримали і побили вихованця Енакіївського авіаспортклубу» в якому йдеться про нібито незаконне затримання співробітниками Довгинцівського райвідділу міліції Криворізького МУ 19-річного Максима Слободяна.

Повідомляємо, що 26.12.2010 о 22.30 водій маршрутного таксі № 307, 1963 р. н. був вимушений з’їхати з маршруту та під’їхати до приміщення Довгинцівського РВ, яке знаходилося поблизу, та зробити заяву про те, що в автомобілі громадянин знаходиться в стані алкогольного сп’яніння та намагається здійснити хуліганські дії відносно нього та інших пасажирів. Затриманий, який знаходився у вищевказаному маршрутному таксі, виявився громадянином Слобоян Максим Юрійович 1991 р. н., студентом ІІ курсу Криворізького металургійного технікуму.

Він був оглянутий у лікарні на предмет наявності алкоголю в крові та відсутності тілесних ушкоджень. Аналіз показав наявність алкоголю в крові, а огляд – відсутність тілесних ушкоджень. Близько 03.00 27.12.2010 Слободян М. Ю. був відпущений додому. О 9.00 27.12.2010 він прибув до Довгинцівського РВ де у супроводі дільничного інспектора міліції був доставлений до приміщення Довгинцівського районного суду з метою притягнення його до відповідальності відповідно до ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Дрібне хуліганство»).

За даним фактом ГУМВС України в Дніпропетровській області проводить службову перевірку»

Годі й казати, що правди в цьому тексті – лише моє прізвище, назва публікації та рік народження Максима. До речі, він навчається не на 2-му, а на 4-му курсі. Але особливо привернула увагу наступна брехня – міліціонери стверджують, що о третій ночі вони Максима випустили, а о 9-й ранку він прийшов у міліцію сам. Розумієте, що це означає? – Закон забороняє тримати людину в райвідділі понад три години.

Коли саме реально затримали Макса – невідомо. Але я вперше зателефонував у райвідділ о 12-й ночі. Менти просто приплюсували до часу мого дзвінка три години й написали, що Максима, як і належить, вони начебто випустили. А насправді хлопець перебував у «клітці». Іншими словами, вже мова йде про ч.1 ст. 371 КК України – завідомо незаконно затримання. І повідомлення на міліцейському сайті якраз підтверджує, що так звані «правоохоронці» усвідомлюють всю незаконність своїх дій.

Тоді я зателефонував за номером, зазначеним на сайті Дніпропетровського обласного управління, і потрапив до Управління внутрішньої безпеки. Про ситуацію в Кривому Розі вони знали, сказали, що розпочато перевірку. «Так якщо висновків перевірки ще не має, навіщо ж Ви ахінею на сайті Головного управління розміщуєте?», — питаю я. «Це не ми, — каже черговий, — ми внутрішня безпека, а сайт – це прес-служба».

Черговий записує мої координати й вислуховує категоричне бажання дати свідчення по цій справи. За кілька хвилин мені вже телефонує «вебешник» з Кривого Рогу. Нахабним тоном, не даючи слова сказати, він щось там пирхає на мене і заявляє, що я не міг чути по телефону, як били Максима. Я ці просторікування перериваю й питаю, коли й де я можу написати пояснення. «Якщо Вам так кортить, — каже співрозмовник, — то приїжджайте до нас в Кривий Ріг».

Дуже б хотілося б з цього приводу почути коментар керівництва МВС України. Бо якщо почну безграмотне міліцейське марення коментувати я…

Цілий день абсолютно безрезультатно я намагався дотелефонуватися до прес-служби МВС України та Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС. Але жоден із зазначених на сайті Міністерства телефонів не відповідав – знайома картина. З таким міністром, як Могильов, громадянам, чий права порушені міліціонерами, залишається хіба дзвонити в рейку.

Втім, вдалося таки поспілкуватись з помічником прокурора Довгинцівського району Дмитром Володимировичем Коржем. Дмитро Володимирович пішов до суду, погортав папери, але ніяких порушень законності не встановив. Ні, він не заперечує, що суддя Прудник винесла постанову про арешт в усній формі – прокурор спілкувався з арештованим Максимом і вже знає, що йому постанова вручена не була. Також пан Корж не спростовує той факт, що Максим провів у райвідділі не 3 години, а як мінімум 10. І те, що адвокат не був допущений — прокурору відомо. І що свідків суддя не опитувала — теж. Натомість помічник прокурора щиросердно сказав, що він доповідав ситуацію начальству і отримав вказівку прокурора району без письмового звернення народних депутатів ніякої перевірки не проводити.

І то вірно. Ну, проведе зараз прокуратура перевірку, і що тоді – порушувати кримінальну справу відносно голови суду Прудник, яка давно вижила з розуму (якщо колись його мала)? Чи брати під варту чергового по райвідділу Бугріма, який несе повну відповідальність за незаконне затримання Максима? Тому прокуратура знайшла соломонове рішення – позаяк народні депутати роз’їхались до 11 січня наступного року, хай Максим сидить і надалі.

Але світ не без добрих людей. На наше прохання відгукнулась народний депутат України Еліна Шишкіна – донька всіма шанованого першого Генерального прокурора незалежної України, а нині судді Конституційного Суду України Віктора Івановича Шишкіна. З Еліною Вікторівною ми зустрілись на станції метро (до речі, перший раз у житті бачив народного депутата, який без усіляких «понтів» їздить громадським транспортом, не користуючись жодними пільгами), де вона й вручила мені депутатське звернення для передачі факсом у Довгинцівську районну прокуратуру.

Ось його текст:

27 грудня 2010 р.

Прокуророві Довгинцівського району м.Кривий Ріг

молодшому радникові юстиції

ВЛАСЕНКУ Б.С.

вул.Л.Бородича,3, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, 50086;

факс (0564) 71 68 87

Про перевірку обставин затримання

та адміністративного арешту Слободяна М.Ю.

і принесення протесту на постанову судді

Довгинцівського районного суду по справі

про адміністративне правопорушення

Шановний Богдане Сергійовичу!

Як повідомили засоби масової інформації, 26 грудня 2010 року співробітниками Довгинцівського РВ Криворізького міськуправління ГУ МВС України в Дніпропетровській області був затриманий студент металургійного технікуму Слободян Максим Юрійович, 1991 року народження.

Максим Слободян є вихованцем Єнакіївського державного авіаційно-технічного спортивного клубу, спортсмен-парашутист, за успіхами якого уважно слідкують народні депутати України. Максим є частим гостем у Верховній Раді України й тому інформація про те, що він був затриманий за скоєння дрібного хуліганства, не могла пройти непоміченою.

З матеріалів, опублікованих в Інтернет-виданнях та з інформації, отриманої від Бойка Володимира Марковича (тел. 050 327 хх хх), можна припустити, що затримання М.Слободяна та його наступний адміністративний арешт супроводжувались порушенням законності з боку працівників міліції та судді Прудник Н.Г. А саме:

М.Слободян був затриманий працівниками міліції в громадському транспорті – маршрутному таксі. Але протокол затримання не складався, причини затримання М.Слободяну не пояснювались. Біля 24 години 26.12.2010 М.Слободян зателефонував Бойку В.М. та пояснив, що він тривалий час перебуває в приміщенні Довгинцівського РВ, протокол затримання відсутній, працівники міліції відмовляються пояснювати причину затримання та назвати себе.

На пропозицію Бойка В.М. М.Слободян залишив умикнутим мобільний телефон, завдяки чому Бойко В.М. чув, як співробітники райвідділу в нецензурній формі погрожували М.Слободяну замість того, щоби пояснити причину затримання.

Бойко В.М., а також редактор сайту «ОРД» Речинський С.Ф. неодноразово телефонували черговому по райвідділу, вимагали дотримуватись законності та припинити погрози й образи на адресу М.Слободяна. Натомість до М.Слободяна, за твердженням Бойка В.М., була застосована фізична сила. Зокрема, співробітники міліції тягали його за волосся, вимагаючи підписати якісь пояснення. О 1-й годині ночі 27.12.2010 в райвідділ прибув батько М.Слободяна – Слободян Юрій Миколайович. Протоколу затримання на цей момент не було, ніяких пояснень працівники міліції йому не надали, а лише передали мобільний телефон Максима.

Наступного ранку Слободян Ю.М. о 9-00 прибув до Довгинцівського РВ, оскільки Бойко В.М. попередив батька, що працівники міліції можуть сфальсифікувати адмінматеріали відносно його сина та внести їх в суд з метою адміністративного арешту Максима. Слободян Ю.М. мав намір заявити клопотання про перенесення в такому випадку судового засідання на один день для запрошення захисника, а також – клопотання про допит свідків, у тому числі Бойка В.М., який погодився приїхати з Києва до Кривого Рогу. Але співробітники міліції обманним шляхом вивели Максима через інший вихід і приховали від батька дату й місце розгляду адмінматеріалів, внаслідок чого Максим був позбавлений правової допомоги.

О 10-30 працівники міліції сказали Слободяну Ю.М., щоби він не чекав, оскільки суддя вже винесла постанову про арешт Максима. Тоді Слободян Ю.М. самостійно звернувся в Довгинцівський районний суд, де довідався, що суддя Прудник Н.Г. винесла усну постанову про арешт його сина. Зі слів секретаря судового засідання, текст постанови буде готовий лише після 13-00 год. Ані арештованому, ані його батькові постанова вручена не була.

Того ж дня ГУ МВС України в Дніпропетровській області розповсюдило заяву про те, що начебто Максим був звільнений о 3-й годині ночі, а о 9-й годині самостійно з’явився до Довгинцівського РВ і разом з дільничним міліціонером прибув до суду. Ця заява не відповідає дійсності й має на меті приховати факт тримання Максима в райвідділі понад встановлені законом 3 години. Такі дії співробітників Довгинцівського РВ самі по собі містять ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст. 371 КК України. Окрім того, всупереч вимогам ч.29 ст. 10 Закону України «Про міліцію», співробітниками Довгинцівського РВ було порушено право адміністративно затриманого на захист.

При розгляді адмінматеріалів суддя також не взяла до відома ту обставину, що Максим Слободян живе в неповній сім’ї, батько мешкає окремо після розлучення. На руках у Максима перебуває важкохвора матір, яка страждає на нервову хворобу з розпадом психіки, а також 5-річна сестра. Арешт Максима поставив членів його сім’ї у вкрай тяжкий стан, оскільки матір не здатна обслуговувати ані себе, ані малолітню доньку.

Виходячи з наведеного, на підставі ч.5 ст.17 Закону України «Про статус народного депутата України», —

п р о ш у :

внести протест на постанову судді Довгинцівського районного суду м.Кривий Ріг Прудник Н.Г. про адміністративний арешт Слободяна Максима Юрійовича з метою забезпечення його права на захист та повний і всебічний розгляд адміністративних матеріалів. Зокрема – шляхом надання Максиму Слободяну та його захисникові можливості опитати в судовому засіданні свідків, у тому числі Бойка В.М., та заявити клопотання про прослуховування аудіозапису подій, які відбувались під час перебування М. Слободяна в Довгинцівському РВ, що збереглись у його мобільному телефоні.

З повагою,

народний депутат України Е.В.ШИШКІНА

На ранок районному прокуророві Власенку доведеться сушити мозок, як вийти з цієї ситуації. Сподіваємось, йому ще є що сушити. Хоча, на правду сказати, після попередніх подій ніяких ілюзій щодо наявності в пана Власенка лобних частин головного мозку ми не плекаємо.

При цьому вже всі розуміють, що кожна хвилина перебування Максима за ґратами лише додає проблем тим, хто його туди запроторив. Вже очевидно, що на мадам Прудник очікує спілкування з Вищою радою юстиції на предмет того, чи не муляє їй мантія й чи не бажає вона піти під три чорти за порушення присяги судді.

Вже очевидно, що непереливки буде тим мерзотникам у погонах, які сфальсифікували адміністративні матеріали та тримали хлопця в райвідділі понад встановлені законом 3 години. Вже очевидно, що виправдовуватись доведеться й прокурору Власенку, а також пояснювати по начальству, що коїться в нього під боком, і чому помічник прокурора Корж не перевіряє щодня кімнату затриманих у райвідділі.

А ми, зі свого боку, потішимо читачів продовженням цієї новорічної історії. Залишайтесь з нами – розваги гарантовані.

Володимир БОЙКО, спеціально для «ОРД»

P.S. Автор цих рядків, користуючись нагодою, передає привіт прокуророві Дніпропетровської області Наталі Марчук:

Наталю Василівно, я думаю, що заради спокою судді Прудник, по якій тюрма плаче, та кількох знахабнілих міліціонерів з Кривого Рогу нам не варто псувати високий стиль наших відносин.

Дайте, будь ласка, вказівку прокуророві Довгинцівського району Власенку негайно внести протест на усну постанову попсуй-судді Прудник про арешт Максима Слободяна. Адміністративні матеріали мають бути розглянуті відповідно до вимог закону – з залученням захисника, допитом свідків і т.д.

Бо чим далі в ліс – тим товщі партизани. Ви ж мене знаєте…

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

65 ответов

  1. Не могу понять, из-за чего такой шум.
    В 2006 году сам был жертвой ментовского беспредела. Перешел дорогу некоторым людям и те решили меня изолировать. Надолго так, лет на 7. Доблестные работники милиции сфальсифицировали дело по разбою. Нашли терпилу, которая несколько раз показания меняла (не совпадали с ее показаниями вещдоки — одежда, орудие преступления, изъятые у меня — так она просто поменяла показания, подогнала их к результатам обыска), результаты экспертизы противоречили показаниям, протокол допроса подделан путем использования лезвия для правок. Но это все не помешало довести дело почти что до суда.
    А тут какое-то банальное админнарушение…

  2. Могу себе представить что бы написал Бойко про ситуацию с ZT

  3. Читаю Ваши коментарии и просто улыбаюсь! Быдло, другого слова нету, пристает к пасажирам маршрутного такси и несёт за это наказание, но увы у него есть знакомые “депутаты” и тд тп которые его защищают! подумайте трезво головы, на какой водителю маршрутки нужно было подьезжать в РО , и вобще постороннего, неизвестного ему человека оговаривать!??? тем более он не один был, были другие пасажиры! которые тоже это всё подтверждают! ну опять же, это ж дружок депутата “он не мог так поступить” потому как не пьёт, не курит, прям пример для подрожания! а когда такое избалованное быдло тронет Ваших детей , вы будете просить правоохранителей его наказать, а они разведут руки и скажут, что им эти проблемы не нужны! и тогда менты опять будут виноватые!! ознакомтесь глубже с ситуацией чем несите такую чушь!

  4. Уважаемые Читатели. От всех этих статей прёт не заказухой, а ГОЛУБИЗНОЙ! Только ПИДАРы так рвут свою жопу за жопу сопидара!!!))) так как жопы — главное их достояние. А вы рассуждаете о политике и ментах. И сережка это не дань моде (как указано в статье), а точный признак. Пидар-пидара — узнает из далека!!!
    ИТОГО: Бойко точно ГЕЙ!!!!!!!!!!!!!!! А как красиво он рассказывал о размерах его конечностей, и похоже что вхож к малышу в семью!!! ООООЙ) вырвалось)))

  5. СЕРГЕЙ БУХАНОВ . РЕСТОРАН “BOMOND”. ГАННОВЕР . ГЕРМАНИЯ .
    Как я переехал в Германию !!!!
    В период пребывания в лагере переселенцев во Фридланде нас как приехавших жить на халяву в Германии не хотели селить в отдельные комнаты , твердили, что мы все попрошайки и поселили в одну комнату с арабскими мужиками . Да, это так и было. Я об этом не жалею. Ночью я почувствовал руку одного из них у себя на члене и член у меня встал . Я сам очень озабоченный и мне безразлично с кем трахаться , ручки у меня маленькие , поэтому и член крохотный . тот кто меня ночью лапал был арабом , он мне предложил старую немецкую посуду если я возьму его огромный член в рот и в задницу . я согласился , бесплатная посуда нам была нужна . Араб меня оттрахал и в рот , и в задницу , мне очень понравилось . Сейчас этого так не хватает…
    Теперь я каждый месяц отдаюсь арабам , для этого они снимают комнату и дарят мне пищу и поношенную одежду . Трахаемся мы с арабами ладно, без особых претензий друг к другу. Арабы представители настоящей старой гей -прослойки Германии с шикарным багажом опыта за плечами. В свои 70 лет они выглядят живенько, всегда ухоженные пенисы , с прической на голове и промежности и ярко накрашенными губами. Иногда к нам по вечерам приходят негры и мы вместе пьем и курим марихуану. Негры носят длинные, не по-мужски ухоженные волосы, у них постоянно стоят члены и одеты они в яркие свитера. А манера поведения, и голос, и жесты совершенно не соответствовали мужчинам . Арабы за глаза называла их ебарями , а если конкретнее «двухствольными гомиками». Я не понимала, зачем арабы так над ними издевались , негры мне очень нравились , а главное они готовы были мне отдать свои продукты питания бесплатно . Да негры с женским характером, огромными членами , тонкой натурой, интересующихся женскими принадлежностями моей жены ) и моей задницей и ртом тоже . Во всяком случае, с таким мальчиком я дружил в школе, трахался с ним под партой . Но однажды, в один из таких вечеров пьянки один негр мне сказал мне: Сергей , а я ведь я гей , как и ты , давай трахнемся . Я думаю, ты не заметил, какой у меня огромный член . Я попыталась зачем-то запротестовать, но он мне не дал сказать не слова и вставил свой член мне в рот , начал в него кончать при этом залезая в трусы моей подруги Маргариты Поповой (тетки с дохлой овцой на башке ) . — В 18 лет меня, как и всех нормальных парней забрали в армию. Провожали меня всем сочинским двором. Пацаны, уже отслужившие, рассказывали, как я должен вести себя, отдавая дань своей Родине. Бабульки пели песни под баян дяди Вани – нашего местного музыканта. А моя девушка и мать горько плакали всю ночь, я не мог успокоить ни одну, ни вторую. Как сейчас помню, утираю им слезы, а у самого член на баяниста дядю Ваню стоит, будто вижу его в последний раз. А сам шучу, смеюсь над ними. Девчонку я свою не любил , больше смотрел на мальчиков, в Германии это мне помогает выжить . Геям больше платят социал , а я люблю попрошайничать, Все говорили, что не любят так, и в жопу и в рот , только в фильмах да сказках такое бывает. А бабульки все приговаривали, что такая любовь к хорошему не приводит. Я ведь поэтому никогда и не женился , потому что продолжал пежиться с мальчиками. Теперь всю жизнь жалею, что не женился на гармонисте дяде Вани . Уехал я. На присягу мои ебарь баянист дядя Ваня и Маргарита Попова (тетка с убитой овцой на башке ) приехали вдвоем. И все! А потом начались казарменные будни, письма писал и получал, честное слово, каждый день. Потом началось страшное.
    Первые две недели баянист дядя Ваня писал мне письма с рисунками членов , а потом наступила тишина. Письма приходили всем, но только не мне. Я не мог понять, что происходит, почему он молчит. Я мучался, по ночам спать перестал, все думал, думал о членах баяниста . А однажды ночью у меня сильно начала болеть голова, сильней и сильней стала пульсировать кровь в висках, я почти потерял сознание и вдруг такой стук в ушах и тише, тише, боль исчезла совсем. В ту ночь я впервые за неделю выспался. А днем мне сообщили, что сегодня ночью скончался баянист дядя Ваня , резиновый член запихнул в жопу , а вынуть не смог , фельдшер это делать отказался . . Я заревел, как зверь, мне было все равно, что обо мне подумают. Жалею, что на похороны меня не пустили, он ведь не мужем мне был, браки с геями были запрещены , поэтому я и не женился . Я выл, как сумасшедший. Попал в госпиталь, отвалялся месяц. Потом было две попытки самостоятельно уйти на тот свет, к моему любимому баянисту дяде Ване . После второго попадания в госпиталь меня комиссовали из армии . Тетушка моя еще долгое время не знала, что я вернулся. Я жил на могиле дяди Вани . Весь зарос, ходил в чем попало. Люди начали шептаться, слухи доползли и до моей тетушки. Она-то и вернула меня в эту дикую реальность. Я пошел учиться на парикмахера , появились кое-какие знакомые. В голове будто что-то изменилось. Я стал ненавидеть женщин, это даже была злость. Я смотрел на девушек и думал, мой любимый баянист дядя Ваня лежит в земле, а вы здесь ходите. Меня тошнило от прикосновения женщин, я начал их сторониться. А однажды знакомый позвал меня на вечеринку, где были одни парни… Честно признаюсь, сработал животный инстинкт, влечение к неизведанному. Я и по сей день не знаю, что произошло. Но уверен, что, если я когда-нибудь пересплю с женщиной, то изменю баянисту дяде Ване . А я так не хочу этого… Теперь живу в Германии в Ганновере и пежусь в ресторане “BOMOND ” . Жирею . Работать не хочу . Предпочитаю пежиться и за подарки трахаться с неграми и арабами .

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Читайте также

МВД нашло нарушения в части, где служил убийца Рябчук. Енин...

Комиссия МВД обнаружила в воинской части в Днепре, где нацгвардеец Артемий Рябчук устроил стрельбу, нарушения порядка и организации службы, что…

МВД проведет учения по защите административных зданий от захвата

Министерстве внутренних дел (МВД) Украины планируют проведение учений на востоке и центральных областях Украины. Также будут проведены отработки с Вооруженными…
​​Енин ждет продолжение бунта в надежде, что Монастырский и Клименко не справятся

​​Енин ждет продолжение бунта в надежде, что Монастырский и Клименко...

Служивые говорят, что бунт полицейских может сыграть на руку первому замминистру внутренних дел Евгению Енину, который умело расставляет своих людей…
НОВОСТИ