Напечатанная вчера в «Украинской правде» статья Татьяны Черновол «И вся страна покроется домами Азарова» в правовом государстве уже сегодня привела бы не только к громкой отставке действующего премьер-министра, но и к возбуждению против него уголовного дела. Но это – в правовом государстве. В нашем – власть скорее всего сделает вид , что публикации «не заметила» и не скажет ничего. Ну, разве что Борис Колесников использует ее для реализации своих карьерных планов. Хотя факты, изложенные в статье – действительно «бомбовые». В свое время о деятельности азаровского фонда «Профессионал» писали много, но никто не подозревал, что масштабы вымогательства и воровства Азарова столь потрясающи. Будучи при Кучме главой ГНАУ Азаров был не просто «налоговым рекетиром», он был убийцей бизнеса и мародером, упырем, уничтожающим нарождавшуюся украинскую рыночную экономику. Впрочем, почему был? Как выяснилось, и сейчас, на должности премьер-министра Азаров продолжает воровать госимущество, незаконно лоббировать строительный бизнес своего сына и жены. И все это под вопли о том, какой страшный в стране был кризис из-за деятельности правительства Тимошенко.

Кстати, в свете статьи Татьяны Черновол совершенно по иному читаются фрагменты пленок Мельниченко, посвященные Азарову. Помните эпизод, в котором Азаров просил Кучму дать ему согласие на противозаконное приобретение трехкомнатной квартиры площадью 180 кв. г. в обмен на то, что он отдаст двухкомнатную квартиру площадью 50 кв. метров. Для этого он просил разрешения отселить из излюбленного помещения неких “жидов”? Разговор происходил в 2000-ом году, рекетирско-налоговый фонд «Профессионал» уже вовсю действовал. Азаров уже тогда был миллионером и мог позволить себе купить сотню таких квартир. Но перед Кучмой строил из себя честного чиновника и выпрашивал квартиру. «Крысятничал»? Еще как. Удивительная мимикрия. Впрочем, лицемерия Азарову – не занимать. Достаточно вспомнить, что он чуть ли не первым из ближайшего окружения Кучмы – его же, Кучму и сдал. И прибежал на Майдан, постоять на трибуне рядом с Ющенко. Согласитесь, что даже по нашим весьма заниженным политическим меркам – Николай Янович все-таки исключительная мразь?

И вся страна покроется домами Азарова?

Татьяна Черновол, УП _ Среда, 08 сентября 2010, 14:01

З початку свого прем’єрства Микола Азаров регулярно піднімає тему відчуження земельних ділянок під будівництво так званого доступного житла.

“Я дав доручення мерам міст надавати майданчики під будівництво безкоштовно, причому, це мають бути не пустирі. Це мають бути підготовлені майданчики. Так, ми зараз підемо на втрати, тому що підготовка майданчика — це комунікації, це мережі, але ми зараз повинні на це піти…”, — якось, наприклад, заявив Микола Янович.

Разом з тим немає жодної гарантії, що реформи Азарова не призведуть до того, що під роздачу під будівництво елітних будинків “своїм” людям підуть в першу чергу дорогі землі в центрах міст та на курортах.

При чому за “своїми” далеко ходити не треба. Будівельний бізнес не чужий родині прем’єр-міністра. Його син є членом елітного клубу найкрутіших будівельників, що знаходиться у Москві. До того ж цей бізнес не тільки сина. Опоненти Азарова з парламентської трибуни вже не раз казали про те, що сам Микола Янович створив його з нуля зусиллями загонів податкової поліції, прозваної народом ”маскі-шоу”.

Історія становлення бізнесу Азарова — яскравий приклад того, як українські політики стають мільйонерами, використовуючи державні посади. І хоча факти грубого зловживання Миколою Азаровим адмінресурсом, про які буде йти мова, трапилися досить давно, однак саме завдяки цій давності схема збагачення нинішнього прем’єр-міністра стала очевидною.

Ще п’ять років тому Азаров міг сказати: “Я не маю до цієї теми жодного відношення”, і журналістам бракувало б фактів довести протилежне. Але за роки, що минули, багато таємного стало явним. І нині є докази того, що частина коштів, які вичавлювали податківці під керівництвом Миколи Азарова з українських підприємців, пішла на закупівлю активів, якими нині управляє син прем’єра.

А тепер про все по-порядку.

В кінці 90-тих, скоро після того, як Микола Азаров очолив Державну податкову адміністрацію України, при ДПА виник Всеукраїнський благодійний фонд “Професіонал” з цілою купою дочірніх підприємств. Благою метою діяльності цього фонду було здійснення благодійної діяльності в інтересах працівників та пенсіонерів податкової. Це була офіційна, але не основна його спеціалізація.

Нажаль нині в інтернет-просторі майже не лишилося документів, які стосувалися комерційної діяльності цього фонду, однак автору вдалося знайти наказ голови ДПА Миколи Азарова № 570 від 15 жовтня 1999 року “Про стан роботи по надходженню коштів від реалізації конфіскованого майна”. В цьому документі Азаров наказує, що право на реалізацію конфіскованого податківцями майна повинно позачергово надаватися ВБФ ”Професіонал”.

Кілька наступних років, як свідчать новини, улюбленець Азарова БФ “Професіонал” реалізовував і спирт, і овочі, і авіаційні двигуни, та багато чого іншого.

Крім того, згідно з іншими документальними свідченнями, податківці збирали з бізнесменів безповоротну фінансову допомогу на рахунки фонду, а також “Професіонал” не гребував гуманітарною допомогою.

Існує інформація, що в свій час фонд поповнювався відсотком від кожного штрафу, накладеного податківцями на підприємців, однак автор не знайшов документів, які це підтверджують. Але навіть без цього джерела доходів фонд і так смоктав кошти з податкової, як чимала насосна станція.

Що ж стосується витрат на благодійництво, то про знайшлося це ще менше свідчень, ніж про його комерційну діяльність. Хорошими справами не хваляться? А може не було чим особливо хвалитися?

Бо ті приклади благодійності “Професіоналу”, які знайшов автор, лише обурюють.

Наприклад, у 2000-му році Азаров підписав наказ про встановлення стипендій ДПА студентам вищих навчальних закладів за рахунок коштів ВБФ “Професіонал”. На благу мету було виділено аж 6 тисяч гривень. І це в той час, коли обласканий увагою Азарова “Професіонал” мав на рахунках мільйони.

Доказ тому, що у “Професіонала” були великі кошти — масове скуповування цим фондом санаторіїв податкової та іншої нерухомості.

Автор має документи, які підтверджують, що в 2000-2004 роках “Професіонал” купив корпус №1 Навчально-курсового комбінату ДПА в елітному селищі Козин по сусідству з нинішнім маєтком братів Клюєвих, санаторні комплекси в Криму — “Пушкіно” та ММЦ “Гурзуф”, отримав в якості добровільного пожертвування частину санаторію “Сонячне Закарпаття” в Західній Україні, отримав в подарунок два будинки в центрі Києва на Басейній 7-Б та на Великій Житомирській 19-Б, все це загальною вартістю 91, 5 мільйонів гривень.

Санаторій “Сонячна поляна” — колишнє “Сонячне Закарпаття”, відчужене “Професіоналом”

Також треба зауважити, що ті об’єкти “Професіоналу”, які не були йому даровані, фонд придбав на сумнівних конкурсах приватизації за ціною, заниженою в кільканадцять разів.

“Професіоналу” вдалося провернути такі вигідні купівлі завдяки особливій ласці з боку керівництва ДПА., адже більшість приватизованих об’єктів значилися саме на балансі податкової.

Наприклад, у випадку з приватизацією ММЦ “Гурзуфський” у 2004 році близький до Азарова заступник керівника ДПА Вадим Копилов підписав лист-відмову від бази відпочинку, мовляв податкова не має коштів утримувати здравниці на узбережжі Чорного моря.

Там, де об’єкти нерухомості потрапляли до “Професіоналу”, місцеві жителі підозріло часто бачили представників родини Азарових, і за ними закріплялася слава власності Азарова. Однак сам Микола Янович завжди заперечував свою причетність до ”Професіоналу”.

Проте вже на кінець 2004 року були докази того, що Азаров таки не чужий до “Професіоналу”, його коштів і нерухомості.

Перший доказ: Азаров, перебуваючи на керівних посадах спочатку керівника податкової потім першого віце-прем’єр-міністра та міністра фінансів, сприяв діяльності та збагаченню БФ ”Професіонал”.

Другий: в будинку на Житомирській 19-Б, який “Професіоналу” подарували, коли Азаров очолював податкову, в 2001-2002 році знаходився центральний штаб “Партії Регіонів” і приймальня її голови… Миколи Азарова.

З наступними роками доказів стає більше.

Після помаранчевої революції власники ВБФ “Професіонал” гарячково ліквідували фірму, а все майно благодійного фонду за договорами благодійного пожертвування подарували благодійній організації ВБФ ”Гарант”.

Це була бутафорна передача: БФ “Гарант” мав тих самих засновників і директорів, що і БФ “Професіонал”. Помінявся лише офіс: “Гарант” розмістився в будівлі на Басейній 7-Б, яка також була йому подарована ”Професіоналом”.

В тому самому офісі в наступні роки розташувалася туристична фірма “Благовіст-тур-Україна”, яку заснувала Азарова Людмила Миколаївна — дружина Миколи Яновича. Ця фірма презентувала себе генеральним розпорядником номерів в санаторіях, відчужених “Професіоналом”, які перераховані в договорі благодійного пожертвування.

Те, що спадкоємець БФ “Професіонал” БФ “Гарант” не чужий родині Азарових, підтверджує і той факт, що нинішній міністр фінансів Федір Ярошенко(сусід Азарова в колишньому будинку відпочинку Кабінету міністрів в Конча-заспі) у 2008 році був керівником групи радників цього фонду.

А тепер про сучасний стан страв

Найцікавіша інформація виплила, коли автор дослідив, що відбувається з колишніми об’єктами податкової, а потім БФ “Професіонал”, а потім БФ “Гарант” нині.

Як виявилося, на території колишнього санаторного комплексу “Пушкіно” та ММЦ “Гурзуфський” будується сучасний супер-готель “Пушкін-плаза”. Нині вже виритий котлован та зводиться фундамент. Управляє цим проектом ВАТ “Група розвиток”.

На вулиці Ленінградській в Гурзуфі, де раніше знаходився величезний басейн санаторного комплексу “Пушкіно”, приватизованого “Професіоналом”, заплановано будівництво “SPA & Wellness Центр”. Управляє проектом теж ВАТ “Група розвиток”.

Офіс ВАТ “Група Розвиток” має в тому самому офісному центрі на Басейній 7-Б, що був подарований “Професіоналу”. А телефон у неї спільний з телефоном туристичної фірми, яку заснувала дружина Азарова.

Але найцікавішу для нашого журналістського розслідування інформацію автор знайшов на російському сайті елітного клубу девелоперів “Білдінг”. Члени цього клубу — найжирніші забудовники Російської Федерації, і серед них фігурує один українець — “голова ради директорів “Групи “Розвиток” — Олексій Азаров”. Саме так звати сина Миколи Яновича.

На сайті розміщені кілька фото Азарова-молодшого у всій своїй красі.

В цих фото автор упізнав чорноволосого чоловіка, якого бачив біля офісного центру на Басейній 7-Б, коли оглядав будівлю. Син Азарова, тоді у супроводі численної охорони, вийшов з дверей цього офісного центру і сів в шикарний чорний мерс з крутим номерним знаком з чотирма сімками.

Цікаво, що коли автор спробував дізнатися, на кого зареєстрований   автомобіль, то з’ясував, що такий номер не існує. Отже син Азарова їздить на автомобілі-невидимці. Йому не випишеш штраф, не притягнеш до відповідальності, якщо, не дай Бог, трапиться дорожньо-транспортна пригода з серйозними наслідками.

Авто це зовсім новеньке. Адже поки воно чекало сина Азарова на ганочку перед будинком БФ “Гаранту”, водій захоплено демонстрував цяцю кільком співробітницям з офісу. Дівчата охали та ахали…

Тепер підведемо підсумки. Ті кошти, які “податковий рекетир” — БФ “Професіонал” зібрав у свій час з платників податків, нині стали активами у бізнесі Азарова-молодшого. Однак це зовсім не значить, що це бізнес тільки сина прем’єра.

В першу чергу це бізнес Азарова-батька, адже саме він, використовуючи посаду керівника ДПА, створив справу, яку тепер розвиває його син.

І, здається, зайве уточнювати, що від такої організації бізнесу пахне корупцією.

Треба також зауважити, що перераховані вище об’єкти будівництва — це далеко не повний сучасний бізнес родини Азарова.

На сайті ВАТ “Група Розвиток” представлена купа інших проектів будівництва в елітних місцях Києва. А в офісі “Гаранту” на Басейній 7-Б зареєстровані десятки споріднених фірм, які займаються будівництвом нерухомості в Криму, в Києві та під Києвом.

Крім того автор натикнувся в інтернеті на інформацію про продаж в 2007 році 8 га землі в селі Зазим’я під Києвом фірмою, яку заснувала дружина Азарова.

Отже родина Азарових має чималий бізнес, який жодним чином не був відображений в декларації про доходи Миколи Азарова, яку він подавав, влаштовуючись на роботу прем’єром.

Але не це обурює. Найгірше, що Азаров і нині на посаді прем’єр продовжує сприяти розвитку бізнесу своєї родини.

Адже зовсім недавно за ініціативою Миколи Азарова заступнику міністра молоді і спорту Вадиму Сисюку було доручено розпорядитися 150 мільйонами бюджетних коштів. Ці гроші були виділені для будівництва хокейних арен. І не може бути випадковим збігом обставин, що цей самий Сисюк є засновником азаровської ВАТ “Група Розвиток”, яке займається реконструкцією льодового стадіону ”Авангард”.

Автор дозволить собі ще один невеличкий приклад в підтвердження головної тези. В Криму є санаторій Державної податкової служби “Дніпро” поблизу Ластів’ячого гнізда. Після того, як автор зайнялася темою відчуження майна ДПА, то припустила, що “Дніпро” також міг частково потрапити в руки родини Азарова.

Автор подзвонила в адміністрацію санаторію і запитала, чи немає приватизованих об’єктів на території. І там розповіли, що напередодні помаранчевої революції була відчужена третина земель, в тому числі і відомий Палац “Харакс”, який ще називався “Романівський корпус”.

В “Дніпрі” розповіли, що цей Палац був побудований двоюрідним дядьком останнього російського царя. Під час революційних подій 1917 року у ньому перебували під домашнім арештом кілька князів Романових з родинами. Нині в ньому номера для відпочиваючих, та ресторан “Романівська кухня”, навколо — парк, який вважається одним з найкращих на узбережжі.

Відчужували цю маєтність кілька фірм: ТОВ “Зорич”, компанія “Антарекс”, ТОВ “Харекс-Інвест”. Працівники санаторію стверджують, що палац дістався останній фірмі.

Автор з’ясувала дані цієї фірми. І де думаєте, ця фірма зареєстрована?! У тому самому будинку “Професіонала-Гаранта” на Басейній 7-Б! Засновник її Вадим Сисюк! Той самий заступник міністра, що будує хокейні арени, та “Пушкін-плази”, підлеглий Олексія Азарова у ВАТ “Група Розвиток”.

Палац Харакс на території санаторія “Дніпро”

Хіба це все не вражає? Хіба не приголомшує те нахабство, з яким ДПА залишили без численних рекреаційних об’єктів маленька група осіб?

Інші фірми, які приватизували частину території “Дніпра” також досить цікаві. За ними стоїть відомий депутат Партії Регіонів Григорій Смітюх. Його родина так би мовити партнери з родиною Азарових в бізнесі та побуті. Наприклад, в статті “Межигір’я Азарова” автор описував, як ці дві родини разом приватизували колишню Базу відпочинку Кабміну в Конча-Заспі.

Отже, загальний висновок нашої історії невтішний — в тих державних установах, де Азаров займався реформами, державне прилипало до фірм, які не чужі його родині. А що відбувається нині, коли цей держслужбовець очолює уряд?

Поки що це риторичне питання. Нажаль хитрі схеми перетікання державного у приватні руки можна повністю розгледіти лише, як мине кілька років. Тоді українці можуть раптом з’ясувати, що вся країна покрилася будинками одного маркіза Карабаса.

P.S. З початку вересня львівським підприємцям з офіційного телефону-факсу місцевого Держказначейства почали надходити “листи щастя” від Благодійного Фонду “Гарант” з проханням зробити благодійні пожертвування для допомоги “малозабезпеченим верствам населення”.

Листи надходять підприємствам, які виконують державні замовлення, наприклад, ремонтують школи. Підприємці скаржаться, що, відмовившись пожертвувати, вони мають проблеми з перерахуванням коштів з Держказначейства.

Що це? БФ “Гарант” збирає кошти з народу для зведення шикарного готелю “Пушкін-Плаза” на березі Чорного моря? Чи терміново потрібні інвестиції для інших будівельних фантазій сина Миколи Азарова? © 2000-2010 “Українська правда”