Человек не терпит насилия!

«Картаве» обличчя українського парламентаризму

27 квітня 2010 з закритою черепно-мозковою травмою був госпіталізований народний депутат України Олесь Доній — людина, яка ще далекого 1990 року ввійшла в історію України як організатор студентської «революції на граніті». Олесь досі в лікарні — він лише 9 травня став самостійно підводитися з ліжка. Що трапилося з відомою людиною бачила з телеекранів уся країна — прямо в сесійному залі парламенту його побив кримінальний авторитет «Картавий», колишній член злочинного угруповання братів Кушнірів, що позбавило життя екс-Голову Нацбанку Вадима Гетьмана, народного депутата Євгена Щербаня та президента ФК «Шахтар» Ахатя Брагіна.

Ну, а тим, хто не бачив, рекомендуємо для перегляду:

http://www.youtube.com/watch?v=9IH5uiRzlgg

З березня 2010 року «Картавий» є народним депутатом України від Партії Регіонів і в списках законодавців значиться під іменем Василя Петровича Стельмашенка.

Того дня у Верховній Раді мали розглядатися два, м’яко кажучи, неоднозначних питання: ратифікація угоди про подовження базування в Севастополі Чорноморського флоту Росії та державний бюджет на 2010 рік. Олесь, який напередодні був прооперований, тим не менш прибув до парламенту, щоби не давати поживи для домислів з приводу своєї відсутності. Пересуватися О.Донію було важко, тож він стояв, обпершись о стіну бокової ложі та спостерігаючи за тим гармидером, що коївся в залі. Хтось кинув димові шашки, почалася штовханина. Як раптом з ложі на нього кинувся «Картавий», б’ючи кулаками по голові…

Про кримінальний шлях «Картавого» сайт «ОРД» вже розповідав зразу ж після скандальної події (http://ord-ua.com/2010/04/29/olesya-doniya-bil-kartavyij-/), тож у такій поведінці Стельмашенка нема нічого дивного. Як потім говорили авторові знайомі «регіонали», Олесь, мовляв, винуватий сам, бо спровокував «Картавого», прийшовши на роботу у вишиванці. А «Картавий» на дух не переносить «хохлів» з їх мовою та їх вишиванками. Тому й нарвався Олесь на черепно-мозкову травму — нехай, мовляв, наступного разу думає, що вдягати…

Відповідно до порядку взаємодії між правоохоронними органами та установами охорони здоров’я, про кожний випадок звертання по медичну допомогу громадянина, тілесні ушкодження якого можуть мати кримінальне походження, медперсонал зобов’язаний негайно поставити про це до відома чергову частину найближчого відділку міліції. Таке повідомлення має бути записане в Книгу обліку злочинів і правопорушень та перевірено в порядку ст.97 КПК України з виїздом працівників міліції до лікарні.

Так ось, керівництво лікарні «Феофанія», куди 27 квітня звернувся О.Доній з черепно-мозковою травмою, заборонило співробітникам повідомляти про цей факт у міліцію. Даремно й рідні Олеся, і автор цих рядків закликали заступника головного лікаря «Феофаніі» виконати свій службовий обов’язок — відповіддю було категоричне «Ні!».

Тоді помічник Олеся Сашко Сидоренко, який, власне, і доставив О.Донія в лікарню, біля 9-ї години вечора 27 квітня зателефонував за номером 102 та, пояснивши, що побито народного депутата, викликав у «Феофанію» наряд міліції. Виклик був начебто записаний, але міліція так і не приїхала. Пізніше з’ясувалося, що інформація про дзвінок О.Сидоренка насправді не записана, злочин не зареєстровано.

Наступного дня, 28 квітня, ЗМІ передали, що прокуратура м.Києва за заявою народного депутата України Валерія Бондика (фракція Партії Регіонів) порушила кримінальну справу «за фактом хуліганства, вчиненого групою народних депутатів України 27 квітня 2010 року в сесійній залі Верховної Ради під час пленарного засідання VI сесії VI скликання, за ч.2 ст.296 КК України». Така несамовита оперативність прокурорів не могла не вразити. І автор зразу ж зателефонував до приймальні столичного прокурора Юрія Ударцова з безневинним запитання: до кого треба звернутися, щоби подати заяву про визнання Олеся Донія потерпілим?

Те, що міліціонери не реагують на інформацію про злочин, скоєний відносно громадянина Донія, є достатньою підставою для притягнення їх самих до кримінальної відповідальності. Але якщо кримінальна справа у зв’язку з подіями у Верховній Раді вже порушена прокуратурою, міліцейська недбалість не може перешкодити покаранню злочинця — достатньо слідчому лише опитати лікарів «Феофаніі» та визнати Олеся потерпілим. Щоправда, сам Олесь писати-читати не може й подати відповідну заяву не здатен. Але й це не біда — ще в жовтні 2009 року Управління кадрів Апарату Верховної Ради України посвідчило довіреність, якою народний депутат України Доній Олександр Сергійович уповноважував автора цих рядків представляти його інтереси в усіх правоохоронних органах і суді та користуватися всіма його процесуальними правами, зокрема, правами потерпілого та цивільного позивача в кримінальному провадженні.

Одним словом, автор, склавши від свого імені відповідну заяву та долучивши до неї довіреність О.Донія, поцікавився в приймальні Ю.Ударцова, кому ту заяву вручити. Трохи перелякана секретарка попрохала перетелефонувати й пішла до Ю.Ударцова радитися. За п’ять хвилин вона повідомила, що номер телефону слідчого вона не дасть, а звертатися до органів прокуратури нікому в цій країні не заборонено — хоч поштою, хоч через приймальню громадян. Втім, телефон приймальні громадян люб’язно повідомила.

У приймальні громадян прокуратури м.Києва були ошелешені: «А ми тут до чого? — Це Вам до слідчого треба». «До якого? — кажу, — ім’я, сестро, ім’я». «Ну, мабуть до того, який оглядав сесійний зал у Верховній Раді». «А я, що, знаю, хто оглядав?».

Тоді я запропонував черговому прокурору записати всі мої координати й повідомити їх у слідчий відділ. Хвилин за десять знову телефоную: «Ну, що, зі слідчим відділом говорили?» — «Говорили, але …».

Наступного дня довелося мені їхати в столичну прокуратуру. Далі приймальні громадян не пустили, але, прочекавши в черзі 45 хвилин, мені вдалося здати заяву наступного змісту:

29 квітня 2010 р.

Прокуророві м.Києва

УДАРЦОВУ Ю.В.

вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150

З А Я В А

про визнання потерпілим по кримінальній справі

народного депутата України Донія О.С.

та допущення до участі в справі представника потерпілого

За повідомленнями засобів масової інформації, прокуратурою м.Києва порушена кримінальна справа за ознаками ч.2 ст. 296 КК України у зв’язку з подіями, що мали місце 27.04.2010 в приміщенні Будинку сесійних засідань Верховної Ради України.

Цим інформую, що 27.04.2010 приблизно о 10-30хв. у сесійній залі Верховної Ради України були завдані тілесні ушкодження народному депутатові України Донію Олександру Сергійовичу. Донія О.С. 27.04.2010 госпіталізовано з закритою черепно-мозковою травмою, наразі він перебуває в стані, який виключає можливість його спілкування з представниками правоохоронних органів та підписання процесуальних документів.

Відповідно до довіреності, виданої на моє ім’я Донієм О.С. і посвідченої Управлінням кадрів Апарату Верховної Ради України, мені надані повноваження представляти інтереси Донія О.С. в усіх правоохоронних органах і суді; зокрема для виконання представницьких функцій від імені Донія О.С. мені надано право користуватися всіма його процесуальними правами потерпілого та цивільного позивача в кримінальній справі.

Виходячи з наведеного та на підставі ст.ст. 49, 52 КПК України, —

п р о ш у :

визнати Донія Олександра Сергійовича, народного депутата України, потерпілим по кримінальній справі та допустити мене в якості представника потерпілого.

Мої анкетні дані:

……

Додаток:

  1. Довіреність (у світлокопії) на 1 арк.

В.М.БОЙКО (підпис)

Впродовж наступних двох тижнів я майже щодня телефонував то начальнику слідчого відділу прокуратури м.Києва Олександру Олександровичу Буряку (тел. 521 66 94), то слідчому з особливо важливих справ Олександру Анатолійовичу Нечвоглоду (тел. 521 66 63) який, власне, і розслідує, що ж трапилося під куполом Верховної Ради 27 квітня 2010 року.

Начальник слідчого відділу взагалі відмовився розмовляти, пояснивши, що кожний його підлеглий є самостійною процесуальною фігурою і він вказівок слідчим не дає. Дарма, що О.Буряк не знайомий з Кримінально-процесуальним кодексом — він би узнав масу цікавого для себе, прочитавши, наприклад, статтю 114-1 КПК України, яка так і називається «Повноваження начальника слідчого відділу». А ще О.Буряк розповідав мені, що в потерпілого не може бути представника — у нього є, мовляв, захисник. «Шановний, — кажу, — захисник — це особа, яка надає правову допомогу підозрюваному, обвинуваченому, підсудному або засудженому. Інтереси ж потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача по кримінальній справі представляє людина, яка так і називається — представник». — «Такого не може бути», — каже начальник слідчого відділу.

Не знаю, на якій помийці підібрали цього Буряка, але чувак феноменально безграмотний.

Слідчий О.Нечвоглод справив більш приємне враження. Можливо, він навіть колись читав КПК. Це вже радує. Але розглядати заяву про визнання Олеся Донія потерпілим О.Нечвоглод відмовився, пояснивши, що на це в нього бракує часу.

Між іншим, як потім вдалося довідатися з прокурорських джерел, вказівку не реєструвати злочин, скоєний відносно О.Донія, дав заступник глави Адміністрації Президента Геннадій Васильєв. Він же заборонив прокурору м.Києва Ю.Ударцову притягувати до відповідальності «Картавого». Більш того, як подейкують у прокуратурі Києва, саме Г.Васильєву паном Президентом доручено організувати досудове слідство по цій справі таким чином, щоби кілька депутатів від НУНС, які також бешкетували у Верховній Раді, отримали довідки про судимість — для деморалізації опозиції. У випадку успіху Г.Васильєву обіцяна посада Генерального прокурора України.

А, між тим, у лікарні коїлися події не менш дивовижні. По-перше, лікарі категорично відмовилися записувати в історії хвороби наявність в Олеся синців і крововиливів. По-друге, записали в історію хвороби, що О.Доній звернувся у зв’язку з загостренням дитячої травми, яку він начебто отримав у віці 1 рік (насправді, ніякої дитячої ЧМТ у Олеся ніколи не було). По-третє, стали лікувати його так, що впродовж наступних 10 діб стан хворого лише погіршувався. Запрошений для консультації колишній міністр охорони здоров’я Микола Поліщук схопився за голову: якщо О.Донія й лікували, то, хіба, від пологової лихоманки. Тоді після візиту М.Поліщука лікування припинилося взагалі.

Причина такої чудасії лежить на поверхні. Прокуратурі буде непросто «відмазати» Стельмашенка від кримінальної відповідальності у випадку, якщо виявиться, що О.Донію завдані тілесні ушкодження хоча б середньої тяжкості, тобто такі, які викликали розгляд здоров’я на строк не менше трьох тижнів. У такому разі кримінальну справу доведеться порушувати якщо не за статтею 296 («хуліганство») чи 346 («насильство щодо державного діяча»), то, принаймні, за статтею 122 («умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження») Кримінального кодексу України.

Інша річ, якщо судово-медичний експерт дійде висновку, що «Картавий» завдав Олесю легкі тілесні ушкодження — тоді в прокуратурі скажуть, що ніякого хуліганства в діях Стельмашенка не побачили (умислу, скажуть, у нього не було, спрямованого на порушення громадського порядку — на відміну від Гримчака та Парубія), а насильство він коїв не щодо державного діяча, а відносно громадянина Донія, до якого, мовляв, має неприязне ставлення. Що ж стосується легких тілесних ушкоджень, то їх походження прокуратуру не цікавить, позаяк відповідний злочин (стаття 125 КК України) належить до так званого приватного обвинувачення. Досудове слідство по таких статтях не проводиться, а справу порушує безпосередньо суддя за заявою потерпілого, якому й належить підтримувати обвинувачення замість прокурора.

Є, щоправда, нюанс — притягнути народного депутата до кримінальної відповідальності за статтею приватного обвинувачення неможливо навіть теоретично. Бо згоду на зняття депутатської недоторканності Верховна Рада може дати лише за поданням Генерального прокурора України, а прокуратура злочини приватного обвинувачення не розслідує — це робить безпосередньо суд, який правом звертатися до Верховної Ради не наділений.

Зрозуміло, що рано чи пізно, але направляти О.Донія на судово-медичний огляд прокуратурі все однаково доведеться. Огляд буде робитися по документах — тобто на підставі записів у історії хвороби. І що експерт там побачить? — Гематом, синців і крововиливів у шкіряні покрови на момент госпіталізації не зазначено. Можливо, хтось і вдарив хворого по голові, але це ніяких наслідків не спричинило — лікувалося ускладнення дитячої травми. Через десять днів призначення ліків було взагалі припинено — мабуть, хворий видужав. Який висновок зробить експерт? — Отож …

Можна було б довго моралізувати на тему беззахисності перед «картавими» не лише пересічних громадян, але навіть народних депутатів. Говорити про продажність лікарів, про безграмотність прокурорів, які обслуговують криміналітет замість того, щоби охороняти закон… Можна, але який сенс обговорювати очевидні речі? Залишається хіба поздоровити один одного з тим, що Україна вступила в нову епоху — епоху «картавого» парламентаризму та єнакіївського правосуддя.

Володимир БОЙКО, спеціально для «ОРД»

Від редакції: у продовження теми подаємо депутатський запит Геннадія Москаля, проголошений у Верховній Раді України 14 травня 2010 року

Генеральному прокуророві України

МЕДВЕДЬКУ О.І.

ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАПИТ

щодо порушення прокуратурою м. Києва

процесуальних прав народного депутата

України Донія Олександра Сергійовича

Шановний Олександре Івановичу!

Як повідомлялося в засобах масової інформації, прокуратурою м. Києва за заявою народного депутата України Бондика В.А. порушена кримінальна справа за ознаками ч.2 ст. 296 КК України («хуліганство») у зв’язку з подіями, що мали місце 27 квітня 2010 року під час пленарного засідання в сесійному залі Верховної Ради України. Зокрема під час цих подій окремими народними депутатами порушувався громадський порядок, а також були завдані тілесні ушкодженні народному депутатові України Донію Олександру Сергійовичу у вигляді закритої черепно-мозкової травми, множинних ушкоджень голови та ніг. Того ж дня Донія О.С. госпіталізовано, наразі він перебуває в лікарні.

З оприлюднених у ЗМІ відео — та фото матеріалів видно, що Доній О.С. був жорстоко й без будь-яких мотивів побитий у сесійній залі Верховної Ради народним депутатом України Стельмашенком Василем Петровичем, що набув депутатські повноваження 30 березня 2010 за списком Партії Регіонів (довідка: міліцією м. Донецька відносно Стельмашенка В.П. була порушена й передана до суду кримінальна справа №4066 по обвинуваченню в шахрайстві, доля якої наразі невідома).

Але, як з’ясувалося, факт жорстокого побиття народного депутата України приховується міліцією та прокуратурою м. Києва, а історія хвороби Донія О.С. фальсифікується з метою применшення ступеню тяжкості завданих йому тілесних ушкоджень.

Так, наприклад, всупереч вимогам чинного законодавства органами внутрішніх справ не зафіксовано факт госпіталізації Донія О.С. з травмами кримінального характеру. Керівництво лікарні «Феофанія» попри неодноразові вимоги рідних Донія О.С. відмовилося направляти в міліцію повідомлення встановленої форми про те, що по медичну допомогу звернувся хворий з ушкодженнями, завданими внаслідок скоєння дій, що можуть мати ознаки злочину. 27 квітня 2010 помічник-консультант Донія О.С. телефоном 102 викликав у лікарню наряд міліції для того, щоби оформити заяву про порушення кримінальної справи. Але міліціонери, очевидно, виконуючи вказівку «з гори», їхати відмовилися.

29 квітня 2010 року представник Донія О.С., діючи на підставі довіреності, подав до прокуратури м. Києва заяву про визнання народного депутата України Донія О.С. потерпілим по кримінальній справі. Ця заява була подана через відділ звернень громадян, оскільки приймати її в прокуратурі м.Києва взагалі відмовлялися. Попри щоденні нагадування телефоном і неодноразові спілкування представника Донія О.С. з начальником слідчого відділу прокуратури м. Києва та старшим слідчим з особливо важливих справ, у провадженні якого перебуває зазначена кримінальна справа, заява про визнання Донія О.С. взагалі не розглядається. Жодного рішення по ній не винесено. До цього дня Доній О.С. не отримав направлення на судово-медичний огляд.

Одночасно з тим у лікарні «Феофанія» відбувається фальшування історії хвороби. Зокрема, попри вимоги Донія О.С та його рідних у історії хвороби не зазначена наявність численних гематом, що виникли внаслідок побиття, в ділянках гомілок і потилиці, натомість записана вигадана невідомо ким інформація, що начебто Доній О.С. звернувся в лікарню у зв’язку з травмою, яку отримав у дитинстві у віці 1 рік.

Таким чином, можна констатувати, що має місце брутальне порушення процесуальних прав Донія О.С., встановлених Кримінально-процесуальним кодексом України, а також можна припустити, що це робиться в прокуратурі м. Києва навмисно з метою уникнення Стельмашенком кримінальної відповідальності.

Таким чином, є підстави вважати, що розслідування в прокуратурі м. Києва кримінальної справи, порушеної у зв’язку з подіями, що мали місце 27 квітня 2010 року в сесійному залі Верховної Ради України, відбувається не об’єктивно, упереджено та з численними порушеннями процесуального закону.

Відповідно до ч.5 ст. 17 Закону України «Про статус народного депутата України», народний депутат як представник державної влади у разі порушення прав, свобод і інтересів людини та громадянина, що охороняються законом, та інших порушень законності має право на місці вимагати негайного припинення порушення або звертатися з вимогою до відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ та організацій припинити такі порушення. У разі порушення законності народний депутат може звернутися з депутатським зверненням до відповідних посадових осіб правоохоронних органів чи органів виконавчої влади, що здійснюють державний контроль у відповідній галузі.

Виходячи з наведеного, на підставі ст. 15, ч. 5 ст. 17 Закону України «Про статус народного депутата України», —

п р о ш у :

1. Негайно вжити заходи прокурорського реагування для усунення порушень законності, допущених органами внутрішніх справ, службовими особами лікарні «Феофанія» та прокуратури м. Києва щодо народного депутата України Донія О.С.

2. Розглянути заяву представника Донія О.С. щодо визнання народного депутата України Донія О.С. потерпілим по кримінальній справі та винести по ній процесуальне рішення.

народний депутат ВР України

VI скликання

Г.Г. Москаль

посвідчення № 372

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

20 ответов

  1. А я и не говорил, что Доний принес яйца или шашки. Я лишь хотел сказать о не верено занятой им позиции. Кто ж так безпечно подходит к высотке (правительственное ложе находится чуть выше первых рядов основного зала). Да и артобстрел провели в не правильном направлении — яйцами обкидали Литвина, а по шее получили с фланга. По большому счету на месте Дония мог оказаться кто-то другой из нынешней опозиции, лучше было бы если это был Парубий, но видно не судьба. А Доний, мало того что оказался в “обдуваемом всеми ветрами” месте, еще и рядом с “Картавой”, так наверное еще и не молчал. Он хиленький что-либо делать. А вот например Славик Кириленко, молчал и держался за стол и что, потолкали и все, обошлось. Зато полководцы, как по Чапаеву — весело наблюдали за происходящим сзади.
    И вообще, если проносили шашку, так надо было пронести что-то посерьезней, так чтобы раз и навсегда. Ну побыл бы три дня траур в стране, аля “Норд ост-2”, зато как потом бы жилось. Все передовики были в зале, а кто в списках остается: водители, секретарши, массажистки, артисты и бабка Параска. Все!!! Количество партий уменьшилось бы — лидеры аля капут. Ну и т.д. Эх какую перспективу просчелкали. А может это была проверка на вшивость охраны ВР — увидят-не увидят, а в следующий раз …

  2. Комментарии, конечно, гениальные. В зале Верховной Рады депутата избивает криминальный авторитет, член бригады, на которой — самые резонансные убийства за время независимости. Прокуратура расследовать избиение депутата отказывается. Об этом сообщает пресса. Тогда платные комментаторы начинают скулить: а зачем депутат лег именно в эту больницу — нужно было в другую ложиться.

  3. Вообще то как то по детски неубедительно звучит комент автора: ну я воощето как единственный законный представнык пытался лично, тайно вывезти из Феовании в другую больницу, а вот родственники такие сякие мне кислород перекрыли и т.д. Зачем сопли размазывать? Исли ты хотел, то надо было брать и делать, а не оправдываться почему не получилось. Правильно написал один из предидущих коментов, чего он поперся в эту Феофанию, если там все так плохо?

  4. Встряска, так встряска. Вряд ли это отрезвит саму Григян и её ближайшее окружение, слишком уж велик страх перед ответственностью за всё что “вона” наворотила, но донии помельче уяснят: дымовые шашки и яйца в ВР безнаказанными не останутся.

  5. Господа, то что произошло с уважаемым Олесем и с его не совсем … собратьями по фракции всего-навсего легализовало давно уже сложившиеся отношения между правоохранительными органами и остальным народонаселением. К сожалению, без встряски мозгов народных избранников в прямом и переносном смысле втаких случаях не обойтись.

  6. Ребята! Да за те деньги, что платят в “Феофане” даже младшему медперсоналу, я готов огнестрел в голову записать как “разрыв тканей головного мозга от несварения желудка при явно выраженном метеоризме”.

  7. Дончанин, тебе лучше нас знать как “Картавые” попадают в списки ПР, и кто за эти списки голосует. Что касается “Феофании”, то интересующиеся могут поискать бюджет этого лечебного учреждения и сравнить с бюджетом всей медицинской отрасли Украины.

  8. Ситуація з Донієм надзвичайно показова для всього українського суспільства — від простих трудяг зі всієї України до так званої еліти. Кучма “застругував” державу виключно під себе та наближених “олігархів” (первинне накопичення капіталу), а Ющенко не лише розвалив її вщент, а більше того свідомо посприяв тому, щоб відверто злочинні угруповування не лише підпорядкували собі залишки державного апарату, але й повністю захопили владу в державі. Причому, завдяки Ющу до влади прийшли самі найгірші — ті, що накопичували первинний капітал із застосуванням брутального насильства (вбивства, розбійництво, здирництво). Ось вони і продовжують підкоряти собі територію, яка поки що має назву “Україна”. Доній — народний депутат, якого було побито просто так, тому що він із інтелігентів у “вишиваночці”, але жодна із державних інституцій не виконала покладених на неї обов”язків — ні лікар, ні органи правопорядку (міліція), ні прокуратура. Більше того, ніхто кримінальної справи не порушить — я в цьому більше ніж впевнений. Раніше, можливо, і порушили би, але лише для того, щоб “наліпити” туди доказів, що Доній сам бився головою об стойку, а “рило” з депутатським значком йому в цьому перешкоджало. А зараз, скоріше за все, загонять як епізод до справи відносно Парубія і там “похерят”. І тепер і ті, що голосували “за”, і ті, що голосували “проти” і особливо “противсіхи” нехай приміряють ситуацію з Донієм на власну дурну голову.

  9. А что, Доний имел какое-то отношение к шашкам, драке и т.д.? Или, может быть, он бросился бить “Картавого”, а тот защищался? К чему все это словоблудие? На видео все видно. Бандит “Картавый” внезапно напал на Дония, схватил его за волосы, стал бить по голове, а также — головой о барьер. И, вообще, как “Картавый” оказался в Раде? Может быть активисты Партии Регионов пояснят? За какие такие заслуги перед народом? Что это за выдающийся политический деятель и юрист-законотворец?

  10. А кто был зачинщиком драки? Вообще, кто начал? Кто принес дымовые шашки, яйца? По видимому “Картаве” ночью жена не дала, вот он и прибежал в верховну раду драться, а тут такой несчастный Доний, который кричал: “Не виноватая я, я мимо проходил”. Не хрен было начинать, а то что оказался в ударном месте, то сам виновать — надо было “клином” идти, или на худой конец “черепашкой”, т.е. коллективно и строем.

  11. Интересно девки пляшут: коль скоро менты нарушают права человека и истязают задержанных, то, по логике ГВП, это дает право кримынальным авторитетам не только иметь статус народных депутатом, но еще и людей бить безнаказанно.
    И, во-вторых. Что же творится в прокуратуре, если там не рассматривают заявления даже народных депутатов? На что же в таком случае рассчитывать простому гражданину, если его покалечит “картавый” с депутатской “ксивой”? Ситуация с Донием показательна именно в этом плане.

  12. Полагаю, что по-человечески можно пожалеть родных и близких пострадавшего, но в
    остальном… Депутат побил депутата — да побольше было бы таких случаев!
    Так что пускай по выздоровлению вместе с коллегами-подельниками как следует вломит
    обидчику, а тот пусть тоже не зевает, и так как можно дольше!
    Ибо все они — депутаты.

  13. Все правильно. Новая власть научилась безнаказанно бить у выдающегося мента всех стран и народов Луценко-картавого (Черновецкий и бедные немецкие полицейские). ДТП с Омельченко до сих пор зависло. А вообще, что так расшумелись по поводу народного избранника, так называемой элиты общества. Да наша доблестная милиция за последних 5-10 лет “замочила” не одну сотню безневинных простых граждан. Но за них-то вступиться некому, ну не лечатся они в Феофании, а тихо подыхают в районной поликлинике или в кювете. Не разделяю на цвета — все одинаковые. Чтобы купить мандат нужно бабла срубить немеряно или подонком продажным стать (как некоторые лауреаты премий за восхваление КПСС). Положительным только Славка Вакарчука считаю. Сам сдал ксиву, глядя на этот дурдом. Кстати, бандиты не имеют национальной и региональной принадлежности. В Куршавеле или в Ницце за одним столиком сидят и Колесников и Парубий и Черновил.

  14. “юдина, яка ще далекого 1990 року ввійшла в історію України як організатор студентської «революції на граніті». ”

    По делам им и воздастся.

  15. Я не погу понять одного:почему не привлекают к уголовной ответственности человека,который совершил злостное хулиганство и нанес тяжкие телесные повереждения?Что мне остается делать,если побьют моего сына и я не то что привлечь к ответственности преступника,но и даже подать заявление не смогу?Вывод очевиден:Придется самим разбираться с бандитами,своими методами,без прокуратуры, милиции и иже с ними.Иного выхода просто нету!

  16. З тим, щоби припинити інсинуації відносно госпіталізації Олеся у “Феофанію” пояснюю: з моєї точки зору, як законного процесуального представника О.Донія (до речі — єдиного представника, більш ніхто від його імені говорити права не має), на госпіталізацію у “Феофанію” ні в якому випадку не можна було погоджуватися. Але це вирішував не я і, тим більше, не Олесь (він взагалі не знає, що коїться, оскільки ніяка негативна інформація до нього не доводиться, а читати він доки не може). Є ще рідні. 10 травня я намагався без відома родичів перевезти Олеся в іншу (звичайну) лікарню, вже було все домовлено. Але… Тому давайте поговоримо на іншу тему.

  17. Умные люди от власти в подобных ситуациях НИКОГДА не госпитализируются в Феофанию. Закрытый режим заведения еще со времен советов активно используется для уничтожения или нейтрализации неугодных. Сам слышал от ведущего врача одного из отделений(ныне покойного, умер на работе !?…), как он по распоряжению главного трижды подряд назначал пациенту барокамеру по 5 дней + 2 передышки, без медицинских к тому показаний. Кто знает — барокамера является полностью изолированным от внешнего мира помещением, в котором поддерживается повышенное давление. Связь с волей только по переговорнику с дежурной сестрой(если он включен), питание — через шлюз. Давление можно поднять так, что мозги лопаются от боли. А можно и кессонную болезнь искусственно вызвать… Да много чего можно, это как в “слоника” в противогазе в ментовке играют.

    А чего стоит отделение для психов. Официально такого стационара в Феофании не существует, называется оно отделением функциональной неврологии, но двери без ручек, охрана из санитаров комендатуры, усиленные и обычные палаты налицо. Комфорта, правда, побольше, чем в Павловской больнице. Чем не тюрьма?

    Кто помнит, в бытность Лазаренко премьером, его однажды по приказу Кучмы задержала личная девяточная охрана и привезла в изоляцию в Феофанию, где продержала под арестом более недели. Из близких к тому эпизоду источников слышалось, что вынудил тогдашний президент своего премьера подписать чек (или другой документ) на 1 миллиард долларов из честно заработанных и размещенных в Швейцарии средств. После завершения трансакции Петю освободили…

    Поучителен пример Салия. В будущность мером в опале от принудительной госпитализации в Феофанию он надежно скрылся в Минскую районнную больницу под защиту своего кореша главрача. Отбился, ныне здраствует.

    С Донием, жаль, время упущено. Поможет только отстрел “сук” и яйца в дверь медикам. Так, гниды, на суде откажутся все равно.

  18. До тех пор, пока существует депутатская неприкосновенность,”феофании” и т.п.Пока народ будет поделен на касты,у нас будет такое происходит постоянно.Партия регионов на сегодня -это симбиоз бывшей номенклатуры и криминалитета,для которых не существует общепринятых норм и законов.Так что беспредел только начинается.

  19. Всё закономерно…привыкли к “избранности”. Зачем в Феофании лечится при такой системе? да, едьте в любую поликлинику по месту жительства, в Борис или Медиком…меньше трепитесь об обстоятельствах, всё засвидетельствуйте, сдайте анализы, сделайте МРТ — будут снимки, будут свидетельства…а так, еще и поиздеваются, когда по документма у Дония диагностируют “запор”… А “Картавые” будут до тех пор, пока народ не заставит землю под их ногами гореть…

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Читайте также

Минэкономики практически не поддерживает экономическое развитие

Минэкономики практически не поддерживает экономическое развитие

За три месяца ведомство не продемонстрировало практического стремления ни помочь бизнесу, ни защитить его от вредительских инициатив. За экономическое развитие в стране отвечает Минэкономики. Три месяца…
«Дело ювелиров». Судья Вовк и следователь ГПУ Безушко хотят «разжиться камушками»

«Дело ювелиров». Судья Вовк и следователь ГПУ Безушко хотят «разжиться...

Недавно сменившееся руководство страны в лице президента Владимира Зеленского и его соратников заявило о том, что украинскому бизнесу, а в…
Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Ирина Долозина -- чемпион по "скруткам". При всех начальниках
НОВОСТИ