Парламентський представник Громадянського руху «Народна самооборона» Геннадій Москаль звернувся до Прем’єр-міністра України Миколи Азарова із проханням призначити службову перевірку за компрометуючими фактами, оприлюдненими в ЗМІ (провокування бійки, зняття нижньої білизни у людних місцях, спроба примусити до орального сексу незнайому жінку, брутальна поведінка, тощо) щодо «призначеного Нестором Шуфричем його друга Мирослава Щербея начальником Головного Управління МНС України в Закарпатській області».
Пропонуємо вашій увазі це депутатське звернення і текст, компрометуючий Мирослава Щербея, оприлюднений у 2000 році в газеті «Старий Замок» за 12 жовтня.
Азарову М.Я.
ДЕПУТАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ
(в порядку ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України»)
Шановний Миколо Яновичу!
14 квітня 2010 року Міністр з питань надзвичайних ситуацій України Н. Шуфрич призначив свого старого друга пана Щербея Мирослава Васильовича начальником Головного Управління МНС України в Закарпатській області.
Надсилаю Вам статтю, надруковану в газеті «Старий замок», в якій фігурує ім’я Мирослава Щербея. Факти, які описані в статті, паном Щербеєм М.В. не оскаржені в судовому порядку, а отже немає доведених аргументів про невідповідність дійсності газетних матеріалів щодо нього.
Шановний Миколо Яновичу, прошу Вас призначити службову перевірку за компрометуючими фактами, пояснити як може людина з такими моральними та діловими якостями призначатися а потім і працювати на керівній посаді в області.
За результатами перевірки прошу вжити заходів, передбачених Законом України «Про державну службу».
Додаток: стаття на 1 арк.
З повагою, народний депутат ВР України VI скликання, Перший заступник голови Комітету ВР України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Г.Г. Москаль.
У 2000 році в газеті «Старий Замок» за 12 жовтня в опублікованій статті відображено діяльність Щербея: «У неділю ввечері у Волівці, депутат обласної ради від Воловецького району, житель Мукачева Мирослав Щербей вирішив наочно продемонструвати, що сила і вплив його аж ніяк не ослабли. Завітавши напідпитку разом із друзями до престижного в селищі бару «Надія», депутат розпочав буйно доводити, що «наші ще повернуться», а його призначать на відповідальну в районі посаду. Очевидно, вже добре увійшов у роль, бо вирішив, що волівчани повинні йому безумовно підпорядковуватись. Пан Щербей вподобав собі симпатичну відвідувачку, почав до неї чіплятися, а коли та відмовила (мовляв, ви мене з кимось сплутали), з його вуст посипалася змішана з перегаром лайка. За мить у барі розпочалася справжня бійка. За, поки що неуточненими даними, під час бійки депутат, знявши нижню білизну, наполягав, щоб відвідувачка зайнялася з ним… оральним сексом. Схвильована жінка продовжувала відмовляти. Депутат схопив її за волосся, і так смикнув, що жмут опинився в його руці. Власник бару Іван Мадяр негайно викликав міліцію. Захисники порядку приїхали через кілька хвилин, але затримати бешкетника не змогли – він устиг зникнути.
Наступного дня підозрюваного у хуліганстві викликали до міліції. Як поінформувало джерело, близьке до правоохоронних структур, Мирослав Щербей усі свідчення проти нього заперечує, і стверджує, що навколо його особи тривають «політичні спекуляції». Втім, покази семи свідків однозначно вказують на те, що п’яну бійку з образами затіяв саме Щербей.
Як розповідають волівчани, це вже не перший випадок, коли депутат «встановлював свої порядки» у селищі. Місяць тому, в цьому ж таки барі «Надія» депутат спровокував конфліктну ситуацію, але бійки завдяки втручанню власника вдалося уникнути. Півроку перед цим подібний інцидент стався в одному з платних туалетів селища, коли на вимогу заплатити за вхід до закладу депутат почав розповідати, хто він такий, і брутально облаяв касирку. В облдержадміністрацію скаржились деякі голови сільських рад на те, що пан Щербей застосовував до них фізичну силу. Можливо, були й інші витівки народного достойника, але хто ж насмілювався витягувати «на-гора» забруднену «честь мундира? З іншого боку, якби на місці Щербея опинився звичайний «бездаховий» громадянин, яка б його спіткала учать? Напевно, сидів би за гратами.
32-річний пан Щербей, нині працівник ФСК «Закарпаття» і член постійної комісії з питань освіти, культури, духовного розвитку та молодіжної політики обласної ради, донедавна очолював Закарпатський центр соціальних служб для молоді. Звільнився через «політичні утиски» з боку керівництва ОДА і через те, що облдержадміністрація не реалізує молодіжну політику. За словами заступника голови ОДА Володимира Приходько, його професійні якості на цій посаді були зовсім невисокими, професійний рівень – незадовільний, але пан Щербей, мав не один шанс проявити себе.
Що ж, остаточно свої можливості він проявив у неділю в барі «Надія». Правоохоронці збираються проти нього порушити кримінальну справу за ст. 206, ч.1 (бешкетництво) і, можливо, сумнозвісною 117-ю (спроба згвалтування).»
Джерело: “Народна самооборона”
8 ответов
есть еще интереснейшее интервью от Москаля. Смотреть тут: http://pn.mk.ua/articles/24323.html
особенно интересно заявление :”…возвращают не профессионалов, а лиц неизвестно откуда. Один только пример – по Мукачево. Повторять, что было на мукачевских выборах, думаю, не надо? Так вот, речь идет о фигурантах лета 2004 года – Русине, Дерновом, Варцабе. Первые двое полгода находились в следственных изоляторах, а Варцаба – в розыске Интерпола. И сейчас всех вернули на руководящие посты! Русин – начальник ГУМВД Закарпатья, Варцаба – Прикарпатья, а Дерновой, будучи судимым (я уже получил копии приговора), назначается начальником ГУМВД Черкасской области….”
дааа.. нечего добавить!
Назначение Щербея это очередной ляп новой власти.Очевидно именно такие профессионалы им нужны,но я недавно читал интервью г-на Москаля, где он рассказывает о совместной трапезе со своим другом Анатолием Присяжнюком,. в одном из самых дорогих ресторанов Киева .Заслужил Господин Москаль такое угощение от вора и иуды,и не возмущался его назначением Губернатором Киевской обл.Может Москаль не знал,что Присяжнюк воровал В МВД, что полностью разворовал Черноморнефтегаз,воровал в СБУ,теперь Киевская обл.,или дорогие угощения все покроют.
Сенсация, господа.
Национальный укро-символ и уже почти херой сродни бандере
* Максим Чайка — банальный педераст .
Покажите фотки детям для лучшего осознания, что неонацизм отнюдь не так гламурен и готичен, как его пытаются представить маргиналы от “швабоды”.
http://vefff.livejournal.com/190640.html *
Змей! Я завтра викладу фотку, де Діма дуплить Вову. Або Чугун підрилить Козлярича. Ото буде бомба! Правда? ФСБ-шна гомота вже починає порно розповсюджувати?
Совсем с ума поспрыгивали, уроды кремблядские!!!!! при чем тут верхние фотки к нижним с гомосятами? подстава! заказуха! так уже было в истории, когда переодетые под латышских стрельцоФФ или власовцев (не говоря уже о бандеровцах и мельниковцах) НКВДшники жгли села и насиловали женщин, уничтожали детей. К сожалению методы вавана неПутевого и его своры оголтелых придуров не изменились. Точно провоцируют на конфликт на нац почве. И до всего им дело есть. Вот уже и по Киргизии выступили, мол наши-де, русские (а их всего то 7% населения) обратились дескать к нам за помощью в наведении порядка. Мы видим, что Киргизстан реально мол может расколоться на два государства — север (это к паРашке, конечно же) и Юг, — это сами хавайте. Обкатывают на менее сильных и влиятельных государствах запланированные мероприятия по Украине! 100% добром это не кончится. хотя жаль! ведь есть же много нормальных людей среди русского народа, но почему они себя рабами дают делать своре кремлевских петухов? непонятно…
Геннадий Москаль требует уволить амнистированного руководителя УВД на Черкащине. Документы
адерес статьи: http://h.ua/story/267404/
Народный депутат Украины, министр внутренних дел оппозиционного правительства Геннадий Москаль обратился к Кабинету министров Украины и к министру внутренних дел Украины с требованием немедленно освободить от должности начальника УВД в Черкасской области полковника милиции Валерия Владимировича Дернового, который 22 ноября 2006 года Мукачевским горрайонным судом был признан виновным в свершении преступления, предусмотренным в ст.366 ч.1 Уголовного кодекса Украины, однако в силу Закона об амнистии попал под действие данного Закона и был амнистирован.
Геннадий Москаль напомнил, что согласно положению о прохождении службы лицами руководящего и рядового состава органов внутренних дел данные обстоятельства исключают возможность прохождения службы в системе органов внутренних дел Украины и занятия в них руководящих должностей не только В.В. Дерновому, а и его детям и родственникам.
Народный депутат выразил надежду, что указанное им лицо будет в ближайшее время уволено с должности, которую не имеет права занимать, а Анатолий Могилев в дальнейшем будет внимательнее относиться к кадровым вопросам во вверенном ему ведомстве.
Со своей стороны, Г.Москаль пообещал и в дальнейшем предоставлять А.Могилеву копии решений суда, выводов обвинения и других документов на прочих руководителей областных управлений внутренних дел МВД, которые в свое время привлекались к уголовной ответственности, либо на них составлялись протоколы согласно Закону Украины о борьбе с коррупцией.
Копии документов прилагаются.
не понял при чем тут москаль….сказано пришли бандюковичи,так что извените.принимаются только те кто привлекался,а кто сидел, то это уже народный депутат…
Криміналізація, як система державного управління
Чи здійснив Азаров службовий злочин, призначивши судиму особу заступником міністра оборони
Рішенням нинішнього уряду Олександр Черпіцький (запам’ятаймо це прізвище, воно поширене у законодавчій і судовій владі) призначений заступником міністра оборони. Більш того, Черпіцький поєднуватиме роботу заступником міністра з посадою директора Департаменту реалізації надлишкового майна і земель Міноборони.
Уже те, що об’єднуються дві вищі посади, пов’язані з розпорядженням матеріальними цінностями, мало б стати викликом для уряду та змусити його особливо прискіпливо віднестись до пошуку високоморального кандидата на таку критичну посаду. Адже, якби Азаров керувався здоровим глуздом, то мав би розуміти, що необхідність залучати до прийняття матеріальних рішень двох високопосадовців уже понижує можливість зловживань.
Звичайно, попередня владна практика представників фінансово-промислового угрупування, що називає себе партією регіонів, уже прищепила суспільство від надмірної цнотливості.
Але останнє кадрове рішення “професіоналів-управлінців”, м’яко кажучи, вражає. Маємо тут прояв аморальності, неприкриту торгівлю посадами, нагле ігнорування вимог до професійного рівня високих призначенців та ліберальне ставлення до кримінального минулого урядовців.
Газета “Дзеркало тижня”, інші ЗМІ, опублікували цікаві документи про життя-буття братів Черпицьких, до речі, не оскаржені в суді. З них випливає, що новий заступник міністра оборони нібито має прізвисько ”Чепчик”, у 1988 и 1990 притягався до суду за здирництво й хуліганство, у 1991-1992 роках, відсидів ”положене”, судили його за рекет, розбій, грабіжництво, побиття жертв, у яких на дорогах відбирали майно, гроші, ще й калічили. Але, як видається, колонія свого виховного покликання у випадку з Черпіцьким не досягла, оскільки він і далі перебував не в ладах з законом. Більш того, навіть разом з братом (нині ”народний” депутат) поширив свою спортивно-розбійну ”діяльність” на територію Чехії, де у 1995 році був заарештований за грабунок, а в 1997-1999 рр орудував на Житомирщині, Львівщині, Закарпатті й Києві, на трасі Київ-Чоп, втік від слідства та оголошений у міждержавний розшук, переховувався у Словакії. Розширилась і сфера інтересів нинішнього урядовця, до розбоїв добавились контрабанда та торгівля людьми, утримання борделя у тій же Чехії. У 2001-му О. Черпіцького у черговий раз затримують та відкривають проти нього карну справу, звинувачують у злочинах, по статтях КК 229 (незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару) та 215 (підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків).
Ось таким є життєвий досвід особи, що віднині ”берегтиме” державну власність та у поті чола ”кріпитиме” обороноздатність держави. Але, хай це залишиться одним із фрагментів характеристики професійного рівня й компетентності нинішньої влади, котру нам обіцяли на виборах.
Я ж хотів би торкнутись моральних питань цього призначення.
Не буду нині питати у міністра оборони, чому той не відстояв свою позицію, коли на уряді заперечував проти поєднання посад. По великому рахунку, Михайло Єжель сам вибрав свою долю, коли погодився на посаду, і його майбутнє – роль цапа-відбувайла, що відповідатиме за всі рішення, що приймаються по мимо його волі.
Не питатиму й тричі міністра оборони Олександра Кузьмука, чи мав він можливість, як член керівного органу партії регіонів, вплинути на таке, ганебне для українського війська, кадрове рішення, чи хотів того. Чи буде якось виправляти цю ганьбу. Чи, може, після відомих подій з формуванням уряду, промовчить.
Але мені болить становище, у яке поставила нинішня влада сивочолих генералів та полковників, що віддали ратній службі все своє життя, мають за плечами по дві-три вищі освіти, а нині, як люди підневільні, вимушені будуть вітати військовим вітанням, а то й потискати руку (якщо правдою є написане у ЗМІ) не зовсім порядній людині.
Адже військові статути вимагають від них дорожити славою Збройних Сил (навіть якщо нею, тією славою, не дорожать їх, ЗС, керманичі), честю і гідністю військовослужбовця, бути чесними й сумлінними, виявляти повагу до нового заступника міністра оборони, беззастережно виконувати його накази, і захищати його в бою, берегти (від нього?) державне майно та стримувати його від вчинення протиправних дій.
То ж навіщо було верховному головнокомандувачу Збройних Сил України, освятивши це призначення, так образити й принизити українське військо. Чи зможе він пояснити мотиви такого призначення молодим офіцерам, що мають захищати нашу Вітчизну, чи матиме моральне право подивитись їм у вічі на найближчому параді, коли виголошуватиме здравницю на честь ратної праці.
Відповіді на таке запитання не маю.