«Укрпромбанк», «Родовідбанк», «Київ», «Надра»

Направляється для інформування текст депутатського запиту Щодо грубого та цинічного порушення тимчасовими адміністраторами та посадовими особами банків «Укрпромбанк», «Родовідбанк», «Київ», «Надра» тощо вимог: статті 1060 Цивільного кодексу України — щодо негайної видачі вкладникам їхніх коштів, які були передані до банків на умовах депозиту, статті 20 Закону України «Про звернення громадян» — негайно видавати вкладникам довідки, які підтверджують відмову банку виконати умови договорів по поверненню повернення вкладу (депозиту), вимог законодавства — щодо ведення банками обліку скарг споживачів та своєчасного надання їм відповідей, виявленої нездатності Голови Національного банку України В.Стельмаха своєчасно реагувати на ці систематичні порушення банками та необхідності притягнення органами прокуратури осіб, винних у вищенаведених порушеннях до встановленої Законом відповідальності
із яким народні депутати України:
Ю.Кармазін
Р.Забзалюк
Б.Шиянов
у порядку ст.15 Закону України «Про статус народного депутата України»
звернулися до Генеральному прокурору України Медведька О.І. 01601, м.Київ, МСП-601, вул. Різницька, 13/15 та
Голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики Лосюк Л.В. 01150, м.Київ, вул. Горького, 174

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ

Генеральному прокурору України Медведьку О.І.

01601, м.Київ, МСП-601, вул. Різницька, 13/15

Голові Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики

Лосюк Л.В.

01150, м.Київ, вул. Горького, 174

Щодо грубого та цинічного порушення тимчасовими адміністраторами та посадовими особами банків «Укрпромбанк», «Родовідбанк», «Київ», «Надра» тощо вимог: статті 1060 Цивільного кодексу України — щодо негайної видачі вкладникам їхніх коштів, які були передані до банків на умовах депозиту, статті 20 Закону України «Про звернення громадян» — негайно видавати вкладникам довідки, які підтверджують відмову банку виконати умови договорів по поверненню повернення вкладу (депозиту), вимог законодавства — щодо ведення банками обліку скарг споживачів та своєчасного надання їм відповідей, виявленої нездатності Голови Національного банку України В.Стельмаха своєчасно реагувати на ці систематичні порушення банками та необхідності притягнення органами прокуратури осіб, винних у вищенаведених порушеннях до встановленої Законом відповідальності

ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАПИТ

у порядку ст.15 Закону України «Про статус народного депутата України»

Шановні Олександре Івановичу та Ларисо Володимирівно!

До нас масово звертаються вкладники комерційних банків «Укрпромбанку», «Родовідбанку», «Київ», «Надра» та інших, зі скаргами на чисельні порушення банківського законодавства, конституційного права вкладників — споживачів банківських послуг на приватну власність, грубого та цинічного порушення тимчасовими адміністраторами та посадовими особами банків «Укрпромбанк», «Родовідбанк», «Київ», «Надра» тощо вимог статті 1060 Цивільного кодексу України — щодо негайної видачі вкладникам їхніх коштів, які були передані до банків на умовах депозиту, вимог законодавства — щодо ведення банками обліку скарг споживачів та своєчасного надання їм відповідей.

Керівники комерційних банків та тимчасові адміністратори, призначені постановами Національного банку України, масово відмовляють вкладникам видавати їхні кошти, що передані до банків на умовах повернення вкладу (депозиту), по закінченню встановленого договором строку.

Ці дії, є грубим порушенням вимог частини 2 статті 1060 Цивільного кодексу України, про те, що «за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.».

При цьому посадові особи посилаються на те, що вони діють на підставі постанов НБУ про призначення тимчасових адміністраторів та листи НБУ, що були направлені до банків електронною поштою, і які є для керівників банків обов’язковими для виконання.

До того ж у відділеннях банків не виконуються вимоги законодавства щодо ведення банками обліку скарг споживачів та своєчасного надання їм відповідей.

Так, наприклад, Правління НБУ прийняло постанову №413 від 4 грудня 2008 року, якою зобов’язало комерційні банки «застосовувати всі необхідні заходи щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів (перш за все, у національній валюті України) з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками», а пізніше НБУ розіслав листа №22-310/946-17250, яким заборонив банкам здійснювати дострокове повернення депозитів, що також грубо порушує вимоги частини 2 статті 1060 Цивільного кодексу України.

Але самим цинічним у діях керівників НБУ є те, що під час розгляду в судовому засідання 10 квітня 2009 року в Окружному адміністративному суді м. Києва незаконних дій НБУ, представник юридичного департаменту Національного банку України заявив, що «… цей лист готувався не юридичним департаментом, і він не є нормативно-правовим актом… Національному банку незрозуміло, чому позивач, формулюючи свої позовні вимоги, посилається саме на цей лист».

Звертаємо Вашу увагу на те, що кошти, не повертають навіть ті банки, де введена тимчасова адміністрація, а термін дії депозиту закінчився вже після її введення.

До того ж, посадові особи банків відмовляються невідкладно надавати вкладникам довідки про відмову повернути належні їм кошти, та вказати дату й черговість їхньої видачі. Причому, вони посилаються на те, що згідно Закону України «Про звернення громадян» вони дадуть відповідь лише через 30 днів, а реально, як свідчать звернення громадян, дають відповідь через півтора  й більше місяця з моменту звернення вкладників.

Навіть, якщо погодитися з банківськими аферистами, які навмисно затягують повернення вкладникам їх вкладів, що питання термінів видачі довідок цим вкладникам регулюються частиною першою статті 20 Закону України «Про звернення громадян», то й тут слід відмітити для цих шахраїв, що нормою вищенаведеного Закону встановлено, що звернення які не потребують додаткового вивчення, розглядаються й вирішуються — невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Ця відстрочка у 15 днів надається для випадків, коли якесь вивчення все ж таки було необхідно. Але у випадку, коли  посадові й службові особи банку точно знають, що вони не хочуть видавати вкладнику вклад, то надання довідки про відмову видачі таких вкладів повинна надаватися невідкладно.

Затримка видачі таких довідок здійснюється банківськими аферистами навмисно для того, аби скрити від Національного банку України факту, що банк протягом 15 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов’язань, внаслідок чого НБУ згідно зі статтею 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зобов’язаний призначити тимчасову адміністрацію в разі істотної загрози платоспроможності банку. Крім того, наявність такої довідки дає можливість вкладникам звернутися до суду з позовом про примушення банку виконати свої зобов’язання перед вкладником.

Відмови негайно видати довідку про відмову видачі вкладу порушують права сотень тисяч громадян — споживачів банківських послуг, які вимушені внаслідок цього звертатися до органів державної влади, у тому числі і до Верховної Ради України.

НБУ, який призначив тимчасових адміністраторів банків, не застосовує заходи впливу до тих з них, які не бажають повертати вкладникам кошти і не виплачують відсотки за час протиправного користування коштами вкладників, не звертаються до суду щодо впливу на власників банків та притягнення до відповідальності осіб, внаслідок дій яких, з банку, у той чи інший спосіб, були виведені активи, яких би вистачило для розрахунку із вкладниками.

Така цинічна і безвідповідальна позиція Голови НБУ В.Стельмаха не витримує жодної критики і потребує негайного «хірургічного» втручання в ситуацію Президента України та Верховної Ради України.

Національний банк України, до повноваження якого відповідно до чинного законодавства відноситься збереження стабільності національної валюти — гривні, у першу чергу, повинен був відіграти провідну роль ще на початку фінансової кризи. Однак внаслідок непродуманих, а в окремих випадках, і просто злочинних дій або бездіяльності керівників Національного банку України, негативні явища, які відбулися на валютному ринку України, набули катастрофічних форм.

Усупереч здоровому глузду, НБУ не здійснив своєчасних кроків зі стабілізації курсу національної валюти. Не було ним забезпечено й контроль за використанням коштів, наданих НБУ комерційним банкам для фінансового оздоровлення по договорах рефінансування та кредитування зі своїх золотовалютних резервів.

Протягом 2008-2009 років Голова Національного банку України В.Стельмах виявився нездатним організувати нормальну роботу НБУ та забезпечити стабільність грошової одиниці України.

Більш того, Правління НБУ прийняло постанову №413 від 4 грудня 2008 року, якою зобов’язало комерційні банки «застосовувати всі необхідні заходи щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів (перш за все, у національній валюті України) з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками», що грубо порушує вимоги частини 2 статті 1060 Цивільного кодексу України.

Пізніше, НБУ своїм листом №22-310/946-17250, заборонив банкам здійснювати дострокове повернення депозитів, що також грубо суперечить чинним законам.

А самим цинічним у діях НБУ є те, що під час розгляду в судовому засідання 10 квітня 2009 року в Окружному адміністративному суді м. Києва незаконних дій НБУ, представник юридичного департаменту Національного банку України заявив, що «… цей лист готувався не юридичним департаментом, і він не є нормативно-правовим актом… Національному банку незрозуміло, чому позивач, формулюючи свої позовні вимоги, посилається саме на цей лист».

Ви розумієте, що такі дії банківських аферистів, які довгий час тримали в напрузі всю банківську систему та її користувачів, не могли б мати місце  й без сумніву ніколи не залишилися б безкарними, якби не були санкціоновані керівниками НБУ.

Така позиція НБУ не могла залишитися без належного реагування з боку Верховної Ради України, оскільки відповідно до статті 51 Закону України «Про Національний банк України» НБУ підконтрольний їй у межах конституційних повноважень, а Голова Національного банку України очолює правління центрального банку держави, керує його діяльністю і одноосібно несе відповідальність за це перед Верховною Радою України та Президентом України.

Основний Закон України не передбачає іншого способу припинення перебування на посаді Голови Національного банку України, крім закріпленого в пункті 18 частини першої статті 85 Конституції України, а саме звільнення його Верховною Радою України з цієї посади за поданням Президента України.

Необхідність невідкладного направлення до Верховної Ради України подання на звільнення з посади Голови НБУ Стельмаха В.С. була викликана неефективністю роботи Національного банку України та, як мінімум непрофесійністю його керівника, наслідком чого стали: незабезпечення стабільності грошової одиниці, різка девальвація національної валюти, відсутність стабільності банківської системи, значне скорочення золотовалютного резерву держави, підтримка банківських афер, ігнорування вимог Цивільного кодексу України, грубе порушення прав вкладників банків і фактична крадіжка їхніх вкладів, що підриває стабільність банківської системи.

Ми впевнені, що Ви погодитесь, із тим, що в час фінансової кризи, яка в останній час наносить значні фінансово — економічні збитки для України, чесна й прозора робота банківського сектору у відношенні до клієнтів відіграє величезну роль у стабілізації стану економіки.

Прикладом непрофесійної політики, є випадок із «Промінвестбанком», коли Національний банк запізнився з реагуванням на кризу, що виникла навколо цього банку, і який показав, яку ціну прийшлось заплатити економіці всієї країни за невчасну протидію відповідних органів влади рейдерському нападу на цей банк.

Національний банк України, внаслідок своєї непродуманої політики допуску неконтрольованого розширення валютного кредитування споживчого ринку, та Рада Національного банку України, яка не відреагувала на це, допустили появу ризику неплатежів великої кількості позичальників та масової зміни банками заднім числом, без згоди позичальників, умов кредитних договорів. НБУ й Рада НБУ зайняли позицію невтручання, замість того, щоб втрутитись в ситуацію й змусити банки, якщо і переоформити угоди, то виходячи з офіційного курсу НБУ, а не з комерційного курсу.

Внаслідок, як мінімум неграмотної діяльності Голови НБУ В.Стельмаха й банківських афер, які не могли б існувати без його підтримки, відбулося, і продовжує відбуватися до цього часу, звичайнісіньке шахрайство й пограбування народу України.

Ми, вважаємо, як, напевно, і Ви, що подібні дії посадових осіб «Укрпромбанку», «Родовідбанку», «Київ», «Надра» та інших банків, підривають довіру людей у банківську систему й призведуть до її краху.

І виходячи з цього, скажіть, будь ласка, хто після цього понесе гроші в банк?

Уряд бореться за отримання від МВФ кредиту в розмірі 2-3 мільярдів доларів. У цей же час, внаслідок непрофесійної роботи керівництва НБУ, лише за простими підрахунками, з банківського сектору було виведено й зараз знаходяться на руках у громадян більш ніж 100 мільярдів грн.  десятки мільярдів доларів США і євро.

Можна й далі наводити сотні фактів грубих порушень банківськими аферистами прав українських громадян. Ми впевнені, що Ви також отримуєте сотні звернень з цього приводу.

Але найбільш цинічним і нахабним є те, що в той час, як вкладникам відмовляють видавати їхні вклади, банківські власники та керівники жиріють на загально національній біді, мають захищеними свої банківські вклади та отримують півмільйонні зарплати, премії тощо.

Нажаль НБУ та Рада НБУ мовчать, вважаючи, що все йде нормально. Причому НБУ ще й видав цим банкам мільярди гривень на рефінансування, після чого скупка банками доларів прийняла такий розмір, що ціна долара перевищила 10 гривень. І це при тому, що ще в травні 2008 року із-за супер-«професійної» роботи керівництва НБУ та Ради НБУ було дестабілізовано курс долара по відношенню до гривні.

Переконані, якби, хоч в одного банку за такі оборудки забрали ліцензії, та заборонили його керівникам назавжди займати посади в банківському секторі,  а окремих  «діячів» ще й посадили до буцегарні, то ситуація змінилася б кардинально.

Але цього не було зроблено, і «дякуючи» В.Стельмаху банківські афери стали нормою, суди завалені позовами обманутих і  пограбованих вкладників, а органи державної влади — скаргами цих громадян.

Не вжиття заходів зі звільнення В.Стельмаха з посади Голови НБУ означає особисту зацікавленість Президента України у збереженні на своїй посаді В.Стельмаха, без якого банківські афери не набули б такого розмаху, і фінансова стабільність держави не стала б такою крихкою.

Саме тому до Президента України було направлено підтриманий 319 народними депутатами України депутатський запит щодо необхідності невідкладного подання ним до Верховної Ради України  подання про звільнення Голови НБУ В.Стельмаха.

Але до моменту внесення такого подання Генеральна прокуратура Україна повинна й сама зробити свій внесок у припинення цинічного й зухвалого порушення вимог частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян» щодо невідкладного розгляду й вирішення по суті питання про видачу громадянам споживачам банківських послуг довідок про відмову виконання банком їхніх вимог. А це буде сприяти прискоренню вирішення конфлікту між вкладником і банком у суді, а не через скарги до органів державної влади.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись статтею 15 Закону України «Про статус народного депутата України»,

ПРОСИМО:

І. Генерального прокурора України:

1.      Доручити силами підпорядкованих йому прокурорів областей, Автономної Республіки Крим, міст та районів негайно здійснити перевірку дотримання комерційними банками, які діють на території України, вимог частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян» щодо невідкладного розгляду й вирішення по суті питання про видачу громадянам споживачам банківських послуг довідок про відмову виконання банком вимог вкладників про отримання ними свої коштів.

2.        Вирішити питання щодо притягнення до відповідальності службових і посадових осіб таких банків до встановленої законом відповідальності за порушення вимог частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян» та звернути увагу Голови Національного банку України Стельмаха В.С. на неприпустимість відсутності ефективного реагування Національного банку України на порушення банками вимог Закону України «Про звернення громадян».

 ІІ. Голову Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики:

1.                 Негайно доручити територіальним управлінням у справах захисту прав споживачів здійснити перевірку дотримання комерційними банками вимог законодавства щодо ведення книг скарг і пропозицій, забезпечення безперешкодного доступу до цих книг громадян — споживачів банківських послуг, дотримання термінів відповіді на їхні звернення щодо порушення банками їхніх прав споживачів банківських послуг.

Про результати розгляду цього депутатського запиту просимо повідомити нас в установлений законом 15-денний строк.

Народні депутати України:

Ю.Кармазін (389)

Р.Забзалюк (209)

Б.Шиянов (464)