Здається, наша публікація «Ноктюрн для мавпи з гранатою» вибухнула набагато сильніше, аніж ота бомба за батареєю на кухні судді О.В.Ціцака. Принаймні, вибухова хвиля від публікації докотилася до нас аж через тиждень після отого чудернацького «замаху» на життя пана судді. Днями, наприклад, ми одержали листа, автором якого, судячи з усього, є досить компетентний співробітник однієї з правоохоронних структур Закарпаття. І автор цього листа досить переконливо наводить нам такі факти, які повністю підтверджують ті припущення, які ми зробили тиждень тому: «замах» на суддю Ужгородського міськрайонного суду в дійсності є брутальною ПРОВОКАЦІЄЮ, організованою та проведенною «перевертнями у погонах» для знищення не судді Ціцака, а ужгородського мера Сергія Ратушняка. Але не будемо голослівними. Прочитайте, будь ласка, самі, що пише наш автор, і переконайтеся самі, до якої підлоти можуть докотитися люди, які служать не народу і не державі, як присягалися в тому, а виключно своїй власній вигоді і наживі. Отже, читайте, будь ласка (публікуємо мовою оригіналу).
* * *
«Даний лист прошу уважно прочитати та з повною серйозністю віднестись до нижче викладених фактів, які в подальшому можуть стати вам у пригоді під час імовірних наклепів відносно причетності С.Ратушняка до спроби вбивства судді Ціцака О.В.
ФАКТИ, ЩО ВСТАНОВЛЕНІ
25.03.09 р. приблизно о 04 годині ранку на мобільний телефон судді Ціака О.В. зателефонували, і він підняв слухавку, а через 15-20 секунд в приміщення кухні (на першому поверсі), розбивши шибку, залетіла граната Ф-1, як в середині розірвалася. Невідома особа (зріст – 170-160 см) з місця події втекла. При огляді місця події оперативно-слідча група міліції виявила на відстані 50-70 метрів від будинку Ціцака О.В. розбитий мобільний телефон, в якому була картка оператора МТС, з якої і було здійснено дзвінок судді перед вибухом. Також виявлено сліди автомобіля, на якому, імовірно, могла втекти особа (або особи?), причетна до даного теракту.
Слід звернути увагу на мобільний телефон, який міг випасти у втікача, або ж його просто викинули, як такий, що має чисту картку оператора МТС. З роздруківки трафіку видно, що емей даного телефону, про наявність якого у телефоні знає лише незначна кількість компетентних осіб, на протязі півроку двосторонньо із території Івано-Франківської області передзвонювався з телефоном № 8-050-362-02-01, який належить співробітнику карного розшуку Закарпатського обласного Управління МВС України Віктору Б-ля. Останній працює в «убойному» відділі, напрямок – виявлення злочинів, пов’язаних з незаконним володінням зброєю та боєприпасами.
25 березня 2009 року ввечері було проведено обшук в квартирі, де мешкає В.Б-ля. Обшук нібито нічого не дав, хоча в цьому помешканні в дійсності було знайдено цілий арсенал боєприпасів, але цей факт суворо приховується керівництвом міліції. Імовірну причетність співробітника міліції до здійснення теракту проти судді О.Ціцака також всіляко приховують.
З ОПЕРАТИВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ:
Віктор Б-ля до 2004 року працював оперуповноваженим карного розшуку в Ужгородському міськвідділі міліції, а потім в обласному Управлінні МВС України. Під час несення міліцейської служби був зафіксований службою зовнішнього спостереження (на лексиконі – «наружка») в участі у здійсненні крадіжок з квартир мешканців м.Ужгорода. На одному із судових засідань, яке проходило в Апеляційному суді Закарпатської області, група підсудних, яка «гастролювала» по Україні та промишляла крадіжками майна, а в подальшому була затримана, заявила, що у Закарпатській області «наводки» на будинки та квартири закарпатців їм давав саме В.Б-ля, який також мав свою частку зі здобичі.
Після «помаранчевої революції» начальник Закарпатської міліції Ю.Рахівський порушував питання про звільнення В. Б-лі з органів МВС. Але через колишнього заступника начальника відділу внутрішньої безпеки у Закарпатській області В.Мацо та з допомогою 5000 доларів США Віктор Б-ля «вирішив питання» про переведення його у… відділ внутрішньої безпеки, який підпорядковується безпосередньо Міністерству внутрішніх справ. Під час роботи в цьому відділі Б-ля, володіючи тісними зв’язками зі злочинними елементами, неодноразово викликав з Тернопільської, Івано-Франківської та Львівської областей групи кримінальних осіб, які вчиняли крадіжки на території Закарпатської області. За «наводками» Б-лі вони грабували оселі заможних громадян, мешканців Закарпатської області. Після зміни керівництва відділу внутрішньої безпеки, де працював Б-ля, його було усунено з посади. У 2007 році начальником управління карного розшуку УМВС України у Закарпатській області було призначено полковника В.Шелепця, який взяв Б-лю до себе у відділ. І це було зроблено, не зважаючи на те, що жодний начальник різних підрозділів УМВС не хотів брати Б-лю до себе на службу, оскільки про його злочинні зв’язки було відомо практично всьому керівному апарату Закарпатського Управління МВС України. Але, не зважаючи на таку репутацію, Б-ля досить швидко піднімається по кар’єрній драбині у підрозділі В.Шелепця.
ДІЇ, ЯКІ ТЯГНУТЬ ПЕВНІ НАСЛІДКИ:
Основною версією замаху на життя судді Ціцака О.В. є версія про причетність до цього С.Ратушняка як особи, яка нібито планувала і фінансувала замах. На нараді у начальника карного розшуку Закарпатської області 26.03.09 р. першим заступником начальника УКР підполковником міліції В. Мацо (того самого, який свого часу взяв на роботу Б-ля до відділу внутрішньої безпеки,- І.Ч.) було наголошено, що мер Ужгорода «переступив усі допущені рамки», отож КЕРІВНИЦТВО ОБЛАСТІ ВИМАГАЄ негайного реагування на ці дії. В той же час ФАКТ імовірної ПРИЧЕТНОСТІ ДО ТЕРАКУТУ ОДНОГО З ПРАЦІВНИКІВ САМОГО Ж КАРНОГО РОЗШУКУ взагалі не розглядається як одна із версій. Таким чином С.Ратушняка намагаються будь-яким чином «підставити», як особу, яка нібито агресивно виступає проти клану Балог. Подія, що відбулась 25.03.09 р. (вибух в будинку судді Ціцака), дає вагомі важелі впливу міліції на суд. Зокрема, це може втілюватись в одержанні від суддів різного роду санкцій або у «вирішенні питання» про взяття під варту та утримання в ІТТ (у нроді – «мавп’ятник»,-І.Ч.) окремих осіб. Якщо взяти до уваги той факт, що В.Шелепець, як при першому «замаху» на суддю Ціцака, так і тепер, всіляко намагається зблизитися з потерпілим (О.Ціцаком) та встановити із ним дружні стосунки, то стає цілком зрозумілим, що начальник УКР УМВС України у Закарпатській області буде робити всі дії, спрямовані не на встановлення справжніх злочинців, причетних до замаху на суддю, а на доведення версії про уявну «причетність» до цього злочину ужгородського мера, на чому, до речі, наполягає і сам суддя Ціцак.
Надану мною інформацію ви можете особисто перевірити та впевнитись у достовірності всього того, що я вам розповів, оскільки дані факти приховати практично неможливо, хоча керівництво управління карного розшуку УМВС України у Закарпатській області намагається це зробити всіма можливими способами. А про конфлікт мера Ужгорода з суддею О.Ціцаком через несправедливе вирішення земельних питань знають всі закарпатці. Отож і «перевести стрілку» на С.Ратушняка можна було б досить просто. З повагою!»
* * *
На жаль, не так легко, як то здається автору листа, можна перевірити викладені ним компрометуючі факти. Наші «правопохоронні» структури далеко не завжди виявляють майстерність у встановленні істини, але у ПРИХОВУВАННІ істини від народу вони – справжнісінькі аси. Але про злочинні зв’язки окремих офіцерів міліції з кримінальними сферами ми вже розповідали не раз і не два. В одній із публікацій згадувалась і особа пана Б-ля, який роками вже примудрявся бути і «опером» розшуку, і «злодієм у законі» водночас. Як бачимо, така подвійна сутність «перевертня погонах» аж ніяк не була таємниею і для керівництва міліції Закарпаття, яке, виявляється, «вирішувало питання про звільнення» пана Б-ля замість того, аби вигнати його в три шиї із органів та й засадити за грати, де і належить бути всім злодіям – в погонах і без. Чому ж така поблажливість? Чи не тому, що подібні «перевертні» нині все ж потрібні нашим «правопохоронним» начальникам. Адже брудними руками «перевертнів» можна «вирішувати питання» не лише власного збагачення, але й виконувати політичні «замовлення» нашої кримінальної влади. Бандити з бандитами порозуміються завжди!
Дивує інше. Адже це ми, журналісти, лише тепер дізнаємося про факти кримінально-міліцейської змови, але ж прокуратура мала би знати про них дуже давно. І все ж це не викликало у прокурорських чинів жодних сумнівів і жодного прагнення все ж докопатись до істини, а не брати участь у створенні чергової брехні. Більше того, знаючи, напевно, про “міліцейський слід” в акції “анти суддівського терору”, панове прокурори ще задовго до 25 березня поквапились розповсюдити в пресі інформацію про те, що замах на суддю Ціцака “замовив і організував” ужгородський мер Ратушняк. І навіть приплели до цього “групу слідчих” з Генеральної прокуратури держави, які нібито “вивчали” кримінальну справу, порушену з цього приводу. Таким чином навіть вища прокурорська інстанція виявилась мимоволі причетною до злочинної спільної акції ментів і бандитів. Ну, Б-ля у погонах, та й годі!..
Ігор Чарнота,
Центр журналістських досліджень