Діяльність Міністра юстиції України Оніщука Миколи Васильовича
свідчить про те, що він як посадова особа центрального органу державної
виконавчої влади у своїй службовій діяльності не дотримується приписів
Конституції і допускає перевищення службових повноважень. Про це у
своїх депутатських зверненнях, адресованих Прем’єр-міністру України та
Генеральному прокурору України, стверджує народний депутат України від
Блоку Юлії Тимошенко Святослав Олійник.
НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ Олійник Святослав Васильович
Генеральному прокурору
№VI- 362/08 від ” 07 “листопада 2008 р. України
МЕДВЕДЬКУ О.І.
ДЕПУТАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ
Щодо вирішення питання про відповідальність Міністра юстиції України М.Оніщука за перевищення ним своїх службових повноважень
Шановний Олександре Івановичу!
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Діяльність Міністра юстиції України Оніщука Миколи Васильовича свідчить про те, що він як посадова особа центрального органу державної виконавчої влади у своїй службовій діяльності не дотримується зазначеного припису Конституції і допускає перевищення службових повноважень.
Так, 27 серпня 2008 року Міністр юстиції України Оніщук М.В. вніс Президенту України подання (лист № 22-06/746 від 27 серпня 2008 р.) про утворення Центрального окружного адміністративного суду міста Києва, Лівобережного окружного адміністративного суду міста Києва та ліквідацію окружного адміністративного суду міста Києва.
До цього подання Міністр юстиції України Оніщук М.В. додав проект Указу Президента України, яким, зокрема, передбачалося:
— утворити з 14 жовтня 2008 року Центральний окружний адміністративний суд міста Києва у кількості 37 суддів та Лівобережний окружний адміністративний суд міста Києва у кількості 22 суддів;
— ліквідувати окружний адміністративний суд міста Києва.
На підставі цього подання 13 жовтня 2008 року Президент України видав указ № 922/2008 “Питання мережі та кількісного складу суддів адміністративних судів України”, яким, зокрема, утворив з 14 жовтня 2008 року Центральний окружний адміністративний суд міста Києва та Лівобережний окружний адміністративний суд міста Києва, визначив кількість суддів цих судів — відповідно 37 та 22, а також ліквідував окружний адміністративний суд міста Києва.
При внесення вказаного подання Міністр юстиції України Оніщук М.В. перевищив свої службові повноваження, що виразилося у такому.
1. Міністр юстиції України Оніщук М.В. вніс Президенту України зазначене подання, не погодивши його, як того вимагає закон, з Головою Верховного Суду України або головою Вищого адміністративного суду України.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України “Про судоустрій України” суди загальної юрисдикції утворюються та ліквідуються Президентом України відповідно до цього Закону за поданням Міністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду.
Разом з тим, своє подання Міністр юстиції України Оніщук М.В. не погодив ні з Головою Верховного Суду України (за Конституцією України Верховний Суд України є найвищим судовим органом в системі судів загальної юрисдикції, до якої входять і адміністративні суди, а відповідно до пункту 5 частини першої статті 50 Закону України “Про судоустрій України” Голова Верховного Суду України погоджує подання щодо утворення та ліквідації судів загальної юрисдикції), ні з головою Вищого адміністративного суду України (за Конституцією України Вищий адміністративний суд є вищим спеціалізованим органом адміністративних судів, а відповідно до пункту 8 частини першої статті 41 Закону України “Про судоустрій України” голова вищого спеціалізованого суду погоджує подання щодо утворення та ліквідації відповідних місцевих судів). Про це на засіданні президії Ради суддів України заявив Голова Верховного Суду України Онопенко В.В. Це також документально підтвердив голова Вищого адміністративного суду України Пасенюк О.М., який у своєму листі від 15 жовтня 2008 р. № 1720/18/13-08 зазначив, що “подання Міністра юстиції України щодо утворення та ліквідації зазначених вище судів з Головою Вищого адміністративного суду не погоджувалося”.
Посилання Міністра юстиції України Оніщука М.В. на те, що таким погодженням можна вважати звернення голови Вищого адміністративного суду України Пасенюка О.М. від 14 травня 2008 р., у якому викладена пропозиція щодо утворення Центрального і Лівобережного окружних адміністративних судів міста Києва, є безпідставним з огляду на таке.
По-перше, і Голова Верховного Суду України, і голова Вищого адміністративного суду України чітко і однозначно заявили, що вказаного подання не погоджували.
По-друге, пропозиції голови Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2008 р. ніяк не можуть вважатися погодженням цього подання, оскільки вони вносились ще до появи такого подання — на той момент подання не Існувало в природі. Не можна погодити те, чого не існує.
По-третє, якщо навіть пристати на вказану позицію Міністра юстиції України, то й при цьому виходять істотні неув’язки із погодженням подання. Так, голова Вищого адміністративного суду України у своєму зверненні від 14 травня 2008 р. пропонував утворити не Центральний окружний адміністративний суд міста Києва, а інший — Правобережний окружний адміністративний суд міста Києва. При цьому територією, на яку мали поширюватися повноваження Правобережного окружного адміністративного суду міста Києва, пропонувалося визнати місто Київ. Натомість у доданому до подання Міністра юстиції України від 27 серпня 2008 р. проекті Указу Президента України Оніщуком М.В. запропоновано поширити повноваження Центрального окружного адміністративного суду міста Києва лише на частину території міста Києва. Крім того, ініціюючи у травні цього року зміни у мережі адміністративних судів, голова Вищого адміністративного суду України Пасенюк О.М. пропонував їх зробити з 1 листопада 2008 р., а Міністр юстиції України Оніщук М.В. запропонував іншу дату ліквідації та утворення адміністративних судів — 14 жовтня 2008 р.
Викладене однозначно свідчить про те, що Міністр юстиції України Оніщук М.В. вніс Президенту України подання від 27 серпня 2008 року про утворення Центрального окружного адміністративного суду міста Києва, Лівобережного окружного адміністративного суду міста Києва та ліквідацію окружного адміністративного суду міста Києва, не погодивши його з Головою Верховного Суду України або головою Вищого адміністративного суду України. Тим самим він порушив вимоги частини першої статті 20 Закону України “Про судоустрій України”, перевищивши свої як Міністра юстиції України повноваження.
2. Міністр юстиції України Оніщук М.В. вніс Президенту України пропозицію про утворення та ліквідацію зазначених судів за відсутності передбачених у законі підстав.
Відповідно до частини третьої статті 20 Закону України “Про судоустрій України” підставами для утворення чи ліквідації суду є: 1) зміна адміністративно-територіального устрою; 2) передислокація військ або реорганізація Збройних Сил України; 3) зміна визначеної цим Законом системи судів; 4) інші підстави, передбачені законом. Виходячи з цього, пропозиція та рішення про утворення чи ліквідацію суду обов’язково має бути обґрунтованим відповідною підставою, передбаченою у законі, з посиланням на конкретну статтю конкретного закону, яка містить вказівку на таку підставу. У своєму листі до Голови Верховного Суду України від 21 жовтня 2008 р. № 22-17/815 Міністр юстиції України Оніщук М.В. як на підставу утворення та ліквідації зазначених судів 27 серпня 2008 р. вказує на абстрактну “необхідність забезпечення основних завдань адміністративного судочинства,… а також доступність правосуддя”.
Таким чином, Міністр юстиції України Оніщук М.В. вніс подання про утворення та ліквідацію судів за відсутності передбачених законом підстав. Ні вони вносились ще до появи такого подання — на той момент подання не Існувало в природі. Не можна погодити те, чого не існує.
По-третє, якщо навіть пристати на вказану позицію Міністра юстиції України, то й при цьому виходять істотні неув’язки із погодженням подання. Так, голова Вищого адміністративного суду України у своєму зверненні від 14 травня 2008 р. пропонував утворити не Центральний окружний адміністративний суд міста Києва, а інший — Правобережний окружний адміністративний суд міста Києва. При цьому територією, на яку мали поширюватися повноваження Правобережного окружного адміністративного суду міста Києва, пропонувалося визнати місто Київ. Натомість у доданому до подання Міністра юстиції України від 27 серпня 2008 р. проекті Указу Президента України Оніщуком М.В. запропоновано поширити повноваження Центрального окружного адміністративного суду міста Києва лише на частину території міста Києва. Крім того, ініціюючи у травні цього року зміни у мережі адміністративних судів, голова Вищого адміністративного суду України Пасенюк О.М. пропонував їх зробити з 1 листопада 2008 р., а Міністр юстиції України Оніщук М.В. запропонував іншу дату ліквідації та утворення адміністративних судів — 14 жовтня 2008 р.
Викладене однозначно свідчить про те, що Міністр юстиції України Оніщук М.В. вніс Президенту України подання від 27 серпня 2008 року про утворення Центрального окружного адміністративного суду міста Києва, Лівобережного окружного адміністративного суду міста Києва та ліквідацію окружного адміністративного суду міста Києва, не погодивши його з Головою Верховного Суду України або головою Вищого адміністративного суду України. Тим самим він порушив вимоги частини першої статті 20 Закону України “Про судоустрій України”, перевищивши свої як Міністра юстиції України повноваження.
2. Міністр юстиції України Оніщук М.В. вніс Президенту України пропозицію про утворення та ліквідацію зазначених судів за відсутності передбачених у законі підстав.
Відповідно до частини третьої статті 20 Закону України “Про судоустрій України” підставами для утворення чи ліквідації суду є: 1) зміна адміністративно-територіального устрою; 2) передислокація військ або реорганізація Збройних Сил України; 3) зміна визначеної цим Законом системи судів; 4) інші підстави, передбачені законом. Виходячи з цього, пропозиція та рішення про утворення чи ліквідацію суду обов’язково має бути обґрунтованим відповідною підставою, передбаченою у законі, з посиланням на конкретну статтю конкретного закону, яка містить вказівку на таку підставу. У своєму листі до Голови Верховного Суду України від 21 жовтня 2008 р. № 22-17/815 Міністр юстиції України Оніщук М.В. як на підставу утворення та ліквідації зазначених судів 27 серпня 2008 р. вказує на абстрактну “необхідність забезпечення основних завдань адміністративного судочинства,… а також доступність правосуддя”.
Таким чином, Міністр юстиції України Оніщук М.В. вніс подання про утворення та ліквідацію судів за відсутності передбачених законом підстав. Ні прямо визначених у частині третій статті 20 Закону України “Про судоустрій України”, ні інших передбачених законом підстав для такого рішення не існувало. Таким чином, і у цій частині діяльності Оніщука М.В. на посаді Міністра юстиції України вбачається перевищення службових повноважень.
3. Міністр юстиції України Оніщук М.В. у своєму поданні усупереч вимогам закону визначив кількість суддів у Центральному та Лівобережному окружних адміністративних судах міста Києва, яку потрібно передбачити у цих судах. За законом до повноважень Міністра юстиції України не віднесено внесення пропозицій з цього питання.
Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону України “Про судоустрій України” кількість суддів у судах визначається Президентом України за поданням голови Державної судової адміністрації України, погодженим з Головою Верховного Суду України чи головою відповідного спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу роботи, та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України.
За наявною інформацією, голова Державної судової адміністрації України не вносив Президенту України подання про визначення кількості суддів у Центральному та Лівобережному окружних адміністративних судах міста Києва. Не погоджувалося це питання і з Головою Верховного Суду України та головою Вищого адміністративного суду України.
Таким чином, усупереч вимогам закону Міністр юстиції України Оніщук М.В. самовільно визначив кількість суддів, яку потрібно передбачити у зазначених судах, чим вийшов за межі наданих законом йому повноважень.
Крім того, ним було порушено вимогу закону щодо можливості визначення кількісного складу суддів відповідних судів в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів. У Державному бюджеті України на 2008 рік не передбачено утворення і фінансування діяльності замість окружного адміністративного суду міста Києва Центрального окружного адміністративного суду міста Києва і Лівобережного окружного адміністративного суду міста Києва.
4. Подання Міністра юстиції України Оніщука М.В. про ліквідацію окружного адміністративного суду міста Києва не відповідає Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачається діяльність у місті Києві лише одного окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Так, у частині третій статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України; адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, їхня посадова чи службова особа; а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Тобто, у законі йдеться не про два, а про один окружний адміністративний суд, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Аналогічні положення про існування у місті Києві одного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, встановлюються частиною третьою статті 20, частиною третьою статті 172, частиною третьою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому згідно з частиною третьою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України виключно окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ розглядаються і вирішуються усі адміністративні справи щодо оскарження усіх рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, крім тих, які пов’язані з встановленням результатів виборів чи всеукраїнського референдуму, які підсудні Вищому адміністративному суду України.
У результаті реалізації подання Міністра юстиції України Оніщука М.В. в місті Києві було ліквідовано окружний адміністративний суд міста Києва та утворено два окружних адміністративних суди, чим фізичних та юридичних осіб позбавлено або обмежено у можливості захищати у суді свої права та законні інтереси від неправомірних рішень, дій, бездіяльності вищих та центральних суб’єктів державної влади.
5. Міністр юстиції України Оніщук М.В. вніс подання Президенту України про ліквідацію окружного адміністративного суду міста Києва, проігнорувавши те, що до повноважень Президента України Конституція України не відносить ліквідацію судів.
Так, пунктом 23 частини першої статті 106 Основного Закону України встановлено, що Президент України лише утворює суди у визначеному законом порядку. Згідно з багатьма загальновідомими Рішеннями Конституційного Суду України повноваження Президента України визначаються виключно Конституцією України. Тобто, Президент України вправі робити тільки те, що передбачено Конституцією України.
Міністр юстиції України за своїм статусом не може не знати цих фундаментальних правових положень, як і того, що згідно зі статтею 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії.
Результатом зазначених вище дій Міністра юстиції України Оніщука М.В. стало видання Президентом України Ющенком В.А. Указу від 13 жовтня 2008 р., який дестабілізував судову систему, призвів до незаконних змін у системі судів України, поставив під сумнів легітимність здійснення адміністративного судочинства у м. Києві, порушив конституційне право людини і громадянина на судовий захист. Цим самим завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам громадян, юридичних осіб, державним і громадським інтересам.
6. З аналогічним ігноруванням положень частини першої, третьої, четвертої статті 20 Закону України “Про судоустрій України” Міністр юстиції України Оніщук М.В. вніс Президенту України подання (лист № 22-06/937 від 15 жовтня 2008 р.) про утворення Вінницького та Житомирського апеляційних адміністративних судів. На підставі цього подання Президентом України було видано Указ від 16 жовтня 2008 р. № 941/2008 “Про вдосконалення мережі адміністративних судів України”, яким, зокрема утворено вказані суди та визначено кількісний склад суддів у них. У цих діях Міністра юстиції України Оніщука М.В. також вбачаються ознаки перевищення службових повноважень.
Виходячи з того, що у вказаних вище діях Міністра юстиції України Оніщука М.В. вбачаються ознаки перевищення службових повноважень, передбаченого статтею 365 Кримінального кодексу України, керуючись статтями 16, 17 Закону України “Про статус народного депутата України”, статтями 94 та 95 Кримінально-процесуального кодексу України,
ПРОШУ:
1) Зареєструвати це звернення як повідомлення про злочин та за результатами його розгляду винести у порядку статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України процесуальний документ який долучити до відповіді на депутатське звернення. У разі неможливості винесення процесуального документу обґрунтувати причину порушення порядку розгляду заяви про злочин.
2) Дати правову оцінку зазначеним діям Міністра юстиції України Оніщука М.В. і вирішити питання про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого статтею 365 Кримінального кодексу України.
3) Про результати розгляду цього звернення і прийняте рішення повідомити в установлений законом строк.
Додаток: на 40 арк.
З повагою,
Народний депутат України
Святослав Олійник
НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ Олійник Святослав Васильович
№VI- 361/08
Від 7.11.08
Прем’єр-міністру України ТИМОШЕНКО Ю.В.
ДЕПУТАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ
Щодо внесення до Верховної Ради України-подання про звільнення М.Оніщука з посади Міністра юстиції України за перевищення ним службових повноважень, порушення присяги члена Кабінету Міністрів України, виявлення професійної некомпетентності.
Шановна Юліє Володимирівно!
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статі 10 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” член Кабінету Міністрів України перед вступом на посаду складає на пленарному засіданні Верховної Ради України присягу, у якій зобов’язується додержуватися Конституції України та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, обстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут Українського “народу, сталий демократичний розвиток суспільства”.
Діяльність Міністра юстиції України, члена Кабінету Міністрів України Оніщука Миколи Васильовича свідчить про те, що він як посадова особа центрального органу державної виконавчої влади у своїй службовій діяльності не дотримується зазначених приписів Конституції та закону України, допускає перевищення службових повноважень, порушення присяги даної ним Українському народові присяги члена Кабінету Міністрів України, виявляє у своїй службовій діяльності непрофесіоналізм.
Так, 27 серпня 2008 року Міністр юстиції України Оніщук М.В. вніс Президенту України подання (лист № 22-06/746 від 27 серпня 2008 р.) про утворення Центрального окружного адміністративного суду міста Києва, Лівобережного окружного адміністративного суду міста Києва та ліквідацію окружного адміністративного суду міста Києва.
До цього подання Міністр юстиції України Оніщук М.В. додав проект Указу Президента України, яким, зокрема, передбачалося:
— утворити з 14 жовтня 2008 року Центральний окружний адміністративний
суд міста Києва у кількості 37 суддів та Лівобережний окружний адміністративний
суд міста Києва у кількості 22 суддів;
— ліквідувати окружний адміністративний суд міста Києва.
На підставі цього подання 13 жовтня 2008 року Президент України видав указ № 922/2008 “Питання мережі та кількісного складу суддів адміністративних судів України”, яким, зокрема, утворив з 14 жовтня 2008 року Центральний окружний адміністративний суд міста Києва та Лівобережний окружний адміністративний суд міста Києва, визначив кількість суддів цих судів — відповідно 37 та 22, а також ліквідував окружний адміністративний суд міста Києва.
При внесення вказаного подання Міністр юстиції України Оніщук М.В. перевищив свої службові повноваження, що виразилося у такому.
1. Міністр юстиції України Оніщук М.В. вніс Президенту України зазначене подання, не погодивши його, як того вимагає закон, з Головою Верховного Суду України або головою Вищого адміністративного суду України.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України “Про судоустрій України” суди загальної юрисдикції утворюються та ліквідуються Президентом України відповідно до цього Закону за поданням Міністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду.
Разом з тим, своє подання Міністр юстиції України Оніщук М.В. не погодив ні з Головою Верховного Суду України (за Конституцією України Верховний Суд України є найвищим судовим органом в системі судів загальної юрисдикції, до якої входять і адміністративні суди, а відповідно до пункту 5 частини першої статті 50 Закону України “Про судоустрій України” Голова Верховного Суду України погоджує подання щодо утворення та ліквідації судів загальної юрисдикції), ні з головою Вищого адміністративного суду України (за Конституцією України Вищий адміністративний суд є вищим спеціалізованим органом адміністративних судів, а відповідно до пункту 8 частини першої статті 41 Закону України “Про судоустрій України” голова вищого спеціалізованого суду погоджує подання щодо утворення та ліквідації відповідних місцевих судів). Про це на засіданні президії Ради суддів України заявив Голова Верховного Суду України Онопенко В.В. Це також документально підтвердив голова Вищого адміністративного суду України Пасенюк О.М., який у своєму листі від 15 жовтня 2008 р. № 1720/18/13-08 зазначив,
що “подання Міністра юстиції України щодо утворення та ліквідації зазначених вище судів з Головою Вищого адміністративного суду не погоджувалося”.
Посилання Міністра юстиції України Оніщука М.В. на те, що таким погодженням можна вважати звернення голови Вищого адміністративного суду України Пасенюка О.М. від 14 травня 2008 р., у якому викладена пропозиція щодо утворення Центрального і Лівобережного окружних адміністративних судів міста Києва, є безпідставним з огляду на таке.
По-перше, і Голова Верховного Суду України, і голова Вищого адміністративного суду України чітко і однозначно заявили, що вказаного подання не погоджували.
По-друге, пропозиції голови Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2008 р. ніяк не можуть вважатися погодженням цього подання, оскільки вони вносились ще до появи такого подання — на той момент подання не існувало в природі. Не можна погодити те, чого не існує.
По-третє, якщо навіть пристати на вказану позицію Міністра юстиції України, то й при цьому виходять істотні неув’язки із погодженням подання. Так, голова Вищого адміністративного суду України у своєму зверненні від 14 травня 2008 р. пропонував утворити не Центральний окружний адміністративний суд міста Києва, а інший — Правобережний окружний адміністративний суд міста Києва. При цьому територією, на яку мали поширюватися повноваження Правобережного окружного адміністративного суду міста Києва, пропонувалося визнати місто Київ. Натомість у доданому до подання Міністра юстиції України від 27 серпня 2008 р. проекті Указу Президента України Оніщуком М.В. запропоновано поширити повноваження Центрального окружного адміністративного суду міста Києва лише на частину території міста Києва. Крім того, ініціюючи у травні цього року зміни у мережі адміністративних судів, голова Вищого адміністративного суду України Пасенюк О.М. пропонував їх зробити з 1 листопада 2008 р., а Міністр юстиції України Оніщук М.В. запропонував іншу дату ліквідації та утворення адміністративних судів — 14 жовтня 2008 р.
Викладене однозначно свідчить про те, що Міністр юстиції України Оніщук М.В. вніс Президенту України подання від 27 серпня 2008 року про утворення Центрального окружного адміністративного суду міста Києва, Лівобережного окружного адміністративного суду міста Києва та ліквідацію окружного адміністративного суду міста Києва, не погодивши його з Головою Верховного Суду України або головою Вищого адміністративного суду України. Тим самим він порушив вимоги частини першої статті 20 Закону України “Про судоустрій України”, перевищивши свої як Міністра юстиції України повноваження.
2. Міністр юстиції України Оніщук М.В. вніс Президенту України пропозицію про утворення та ліквідацію зазначених судів за відсутності передбачених у законі підстав.
Відповідно до частини третьої статті 20 Закону України “Про судоустрій України” підставами для утворення чи ліквідації суду є: 1) зміна адміністративно-територіального устрою; 2) передислокація військ або реорганізація Збройних Сил України; 3) зміна визначеної цим Законом системи судів; 4) інші підстави, передбачені законом. Виходячи з цього, пропозиція та рішення про утворення чи ліквідацію суду обов’язково має бути обґрунтованим відповідною підставою, передбаченою у законі, з посиланням на конкретну статтю конкретного закону, яка містить вказівку на таку підставу. У своєму листі до Голови Верховного Суду України від 21 жовтня 2008 р. № 22-17/815 Міністр юстиції України Оніщук М.В. як на підставу утворення та ліквідації зазначених судів 27 серпня 2008 р. вказує на абстрактну “необхідність забезпечення основних завдань адміністративного судочинства,… а також доступність правосуддя”.
Таким чином, Міністр юстиції України Оніщук М.В. вніс подання про утворення та ліквідацію судів за відсутності передбачених законом підстав. Ні прямо визначених у частині третій статті 20 Закону України “Про судоустрій України”, ні інших передбачених законом підстав для такого рішення не існувало. Таким чином, і у цій частині діяльності Оніщука М.В. на посаді Міністра юстиції України вбачається перевищення службових повноважень.
3. Міністр юстиції України Оніщук М.В. у своєму поданні усупереч
вимогам закону визначив кількість суддів у Центральному та Лівобережному
окружних адміністративних судах міста Києва, яку потрібно передбачити у цих
судах. За законом до повноважень Міністра юстиції України не віднесено
внесення пропозицій з цього питання.
Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону України “Про судоустрій України” кількість суддів у судах визначається Президентом України за поданням голови Державної судової адміністрації України, погодженим з Головою Верховного Суду України чи головою відповідного спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу роботи, та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України.
За наявною інформацією, голова Державної судової адміністрації України не вносив Президенту України подання про визначення кількості суддів у Центральному та Лівобережному окружних адміністративних судах міста Києва. Не погоджувалося це питання і з Головою Верховного Суду України та головою Вищого адміністративного суду України.
Таким чином, усупереч вимогам закону Міністр юстиції України Оніщук М.В. самовільно визначив кількість суддів, яку потрібно передбачити у зазначених судах, чим вийшов за межі наданих законом йому повноважень.
Крім того, ним було порушено вимогу закону щодо можливості визначення кількісного складу суддів відповідних судів в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів. У Державному бюджеті України на 2008 рік не передбачено утворення і фінансування діяльності замість окружного адміністративного суду міста Києва Центрального окружного адміністративного суду міста Києва і Лівобережного окружного адміністративного суду міста Києва.
4. Подання Міністра юстиції України Оніщука М.В. про ліквідацію окружного адміністративного суду міста Києва не відповідає Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачається діяльність у місті Києві лише одного окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Так, у частині третій статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України; адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, їхня посадова чи службова особа; а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Тобто, у законі йдеться не про два, а про один окружний адміністративний суд, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Аналогічні положення про існування у місті Києві одного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, встановлюються частиною третьою статті 20, частиною третьою статті 172, частиною третьою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому згідно з частиною третьою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України виключно окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ розглядаються і вирішуються усі адміністративні справи щодо оскарження усіх рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, крім тих, які пов’язані з встановленням результатів виборів чи всеукраїнського референдуму, які підсудні Вищому адміністративному суду України.
У результаті реалізації подання Міністра юстиції України Оніщука М.В. в місті Києві було ліквідовано окружний адміністративний суд міста Києва та утворено два окружних адміністративних суди, чим фізичних та юридичних осіб позбавлено або обмежено у можливості захищати у суді свої права та законні інтереси від неправомірних рішень, дій, бездіяльності вищих та центральних суб’єктів державної влади.
5. Міністр юстиції України Оніщук М.В. вніс подання Президенту України про ліквідацію окружного адміністративного суду міста Києва, проігнорувавши те, що до повноважень Президента України Конституція України не відносить ліквідацію судів.
Так, пунктом 23 частини першої статті 106 Основного Закону України встановлено, що Президент України лише утворює суди у визначеному законом порядку. Згідно з багатьма загальновідомими Рішеннями Конституційного Суду України повноваження Президента України визначаються виключно Конституцією України. Тобто, Президент України вправі робити тільки те, що передбачено Конституцією України.
Міністр юстиції України за своїм статусом не може не знати цих фундаментальних правових положень, як і того, що згідно зі статтею 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії.
Результатом зазначених вище дій Міністра юстиції України Оніщука М.В. стало видання Президентом України Ющенком В.А. Указу від 13 жовтня 2008 р., який дестабілізував судову систему, призвів до незаконних змін у системі судів України, поставив під сумнів легітимність здійснення адміністративного судочинства у м. Києві, порушив конституційне право людини і громадянина на судовий захист. Цим самим завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам громадян, юридичних осіб, державним і громадським інтересам.
6. З аналогічним ігноруванням положень частини першої, третьої, четвертої статті 20 Закону України “Про судоустрій України” Міністр юстиції України Оніщук М.В. вніс Президенту України подання (лист № 22-06/937 від 15 жовтня 2008 р.) про утворення Вінницького та Житомирського апеляційних адміністративних судів. На підставі цього подання Президентом України було видано Указ від 16 жовтня 2008 р. № 941/2008 “Про вдосконалення мережі адміністративних судів України”, яким, зокрема утворено вказані суди та визначено кількісний склад суддів у них. У цих діях Міністра юстиції України Оніщука М.В. також вбачаються ознаки перевищення службових повноважень.
У вказаних вище діях Міністра юстиції України Оніщука М.В. вбачаються перевищення службових повноважень, ігнорування вимог Конституції та законів України, що є також порушенням присяги члена Кабінету Міністрів України.
Це може свідчити або умисне порушення ним чинного законодавства, або про недостатній фаховий рівень, який не дозволяє Оніщуку М.В на належному рівні здійснювати повноваження Міністра юстиції України.
Крім того, Міністр юстиції України Оніщук М.В. неодноразово, у тому числі публічно, виявляв некомпетентність з важливих правових питань, що є не сумісним з його високим службовим статусом.
Так, у інтерв’ю, яке М.В. Оніщук як Міністр юстиції України дав інтернет виданню “Українська правда” (“Без домовленості з Тимошенко провести вибори буде складно”1 за 27 жовтня 2008 р.), він висловився, зокрема, стосовно позиції судді Конституційного Суду України Домбровського про те, що БЮТ має право оскаржити указ про вибори в адміністративному суді. Громадянин для захисту порушеного права не може звернутися безпосередньо до Конституційного суду, тому громадянин може звернутися в суд адміністративний.
Міністр юстиції України Оніщук М.В. заявив таке: “Кодекс адміністративного судочинства говорить, що е такому разі суд, який приймає до провадження справу і встановлює, що це не його юрисдикція, зобов ‘язаний справу відправити в КС.
Іншими словами, коли суди загальної юрисдикції вбачають, що це справа конституційної юрисдикції, вони відправляють її до КС. При цьому цілком зрозуміло, що КС, відкриваючи провадження, не зупиняє дію акту. Саме в цьому і полягає суть правової помилки, якої припустився суддя Окружного адміністративного суду Києва, рішення якого щодо забезпечення позову скасовано Центральним окружним адміністративним судом Києва.”
Така точка зору Міністра юстиції України Оніщука М.В. є юридичне необгрунтованою, не відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та положенням конституційного судочинства.
Річ у тім, що юрисдикція адміністратив<
