Человек не терпит насилия!

«Фокстрот» — еще одно убийство

О «Фокстроте» мы неоднократно писали в связи с конфликтом учредителей этой компании (сейчас группы компаний) в ходе которого у одного из основателей компании Владимира Шульги пытались отнять его бизнес. Методы в этой борьбе применялись откровенно криминальные – железной трубой избивали товарища Шульги, на жизнь самого Владимира покушались. В полну силу использовались коррумпированные сотрудники Генпрокуратуры и милиции. В конце концов дело кончилось тем, что милиция по заказу оппонентов Шульги – последнего убила. Потому что иначе чем убийством незаконное задержание и применение физической силы к человеку, больному серьезным сердечным заболеванием – назвать сложно. И вот – Шульга погиб, конфликтная ситуация среди учредителей ликвидирована, казалось бы – начинайте жить честно, граждане бандиты, легализуйтесь. Но нет, видимо это уже просто природа, с которой невозможно бороться.
Уже в этом году руководители ООО «Фокстрот-Донецк» незаконно лишили человека свободы, занимались вымогательством, а в конце концов – решили убить человека. Убийство смогли предотвратить сотрудники УБОП, однако, сейчас руководство «Фокстрота» лихорадочно пытается замять это дело. И, возможно, это ему и удастся. Даже несмотря на то, что это дело сейчас находится на контроле СБУ, прежде всего именно по его коррупционной составляющей. Очень знаете ли интересно отследить перемещение крупных денежных сумм из контрабандных схем «Фокстрота» в коррупционные схемы прокуратуры и суда.
Но обо всем по порядку.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Голові Комітету
Верховної Ради України
з питань правосуддя
КІВАЛОВУ С.В.
01008, м. Київ, вул. Садова, 3-А

Корольової Надії Сергіївни,
08.04.1984 р.н.,
проживає за адресою:
м. Донецьк, вул.. Терпигор’єва, 7

Шановний Сергію Васильовичу!

Звернутися до Вас мене змусили непрофесійні та упереджені дії суддів Ворошиловського районного суду м. Донецька та Апеляційного суду Донецької області.
Так, згідно із ст. 1 Кримінально-процесуального кодексу України завданнями кримінального судочинства є захист прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке та повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Ст. 129 Конституції України визначає законність, як одну з основних засад судочинства.
Ст. 6 Закону України «Про статус суддів» зобов’язує суддів при здійсненні правосуддя дотримувати Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків, а також не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності.
Однак зазначені вимоги законодавства України були грубо порушені з боку суддів Ворошиловського районного суду м. Донецька та Апеляційного суду Донецької області при наступних обставинах.
Станом на 27 лютого 2008 року я фактично працювала в ТОВ «Фокстрот-Донецьк». До моїх обов’язків входило отримання грошових коштів за реалізований товар та їх облік. У зазначений день у касі підприємства було виявлено нестачу грошових коштів у сумі 1 999 000 грн. До вказаної нестачі я не мала ніякого відношення, але керівництво ТОВ «Фокстрот» звинуватило мене у привласненні зазначених грошових коштів.
За вказівкою директора ТОВ «Фокстрот-Донецьк» Крамора М.О. мене протягом 2 діб утримували в одному з кабінетів підприємства, здійснювали на мене психічний тиск та погрожували фізичною розправою мені та членам моєї родини у разі, якщо я не поверну кошти у касу підприємства.
При таких обставинах я та моя родина були змушені прийняти рішення щодо прийняття на себе зобов’язання щодо повернення грошових коштів до каси підприємства, у зв’зку з чим 1 березня 2008 року мною, моїм батьком Корольовим С.С. та моїм цивільним чоловіком Єлисєєвим В.В. було укладено 3 договори безпроцентної позики грошових коштів строком до 20 квітня 2008 року з одним із засновників ТОВ «Фокстрот» Лазовською С.К. на загальну суму 1 999 000 грн.
У зазначений у договорах термін моя родина грошові кошти Лазовській С.К. не повернула, після чого остання звернулася до суду із позовом про утримання грошових коштів за вказаними договорами, хоча їй було достовірно відомо, що коштів у неї ні я, ні члени моєї родини не брали.
У зв’язку з тим, що погрози з боку керівництва ТОВ «Фокстрот-Донецьк» на мою адресу та на адресу моєї родини продовжувалися,  я була змушена звернутися із заявою до правоохоронних органів. На підставі моєї заяви слідчим управлінням ГУМВС України в Донецькій області стосовно Крамора М.А. та Лазовскьої С.К. були порушені кримінальні справи за фактами незаконного позбавлення волі та вимагання.
25 вересня 2008 року посадовими особами ТОВ «Фокстрот-Донецьк» було сплановано та організовано замах на життя мого батька Корольова С.С., але завдяки діям працівників міліції вбивства вдалось запобігти. За даним фактом також було порушено кримінальну справу, а Крамора М.А. і Лазовську С.К. разом із начальником охорони ТОВ «Фокстрот-Донецьк» Піуном І.С. та громадянином Давидовим А.І. було затримано за підозрою у скоєнні злочину.
29 вересня 2008 року Ленінським районним судом м. Донецька стосовно Піуна І.С. та Давидова А.І. було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
У той же час 6 жовтня 2008 року рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька відмовлено у обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно Лазовської С.К. та Крамора М.А. і останніх було звільнено.
Більш того, 15 жовтня 2008 року рішенням Апеляційного суду Донецької області звільнено з під варти Піуна І.С. та Давидова А.І.
Хоча я і не маю змоги ознайомитися із зазначеними рішеннями судів, ці рішення вважаю незаконними та такими, що суперечать вимогам Кримінально-процесуального кодексу України.
Так, у відповідності до ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Згідно із ст. 155 КПК України взяття під варту, як запобіжних захід, застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
Постійні погрози на мою адресу та на адресу моєї родини разом з вимаганням грошових коштів з боку Лазовської С.К. та Крамора М.А., а також факт організації замаху на життя мого батька з боку зазначених осіб, Піуна І.С. та Давидова А.І., дають всі підстави вважати, що всі зазначені особи і в подальшому будуть перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі та можуть продовжувати злочинну діяльність.
Крім того, усі перелічені особи обвинувачуються у скоєнні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання  у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
Отже, наявні всі підстави для обрання стосовно Крамора М.А., Лазовської С.К., Піуна І.С. та Давидова А.І. запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Очевидно, що Ленінський районний суд м. Донецька, ухваливши рішення про взяття Піуна І.С. та Давидова А.І. під варту, діяв строго у відповідності із вимогами ст. ст. 148 та 155 КПК України.
У той же час незрозуміло, якими нормами закону керувався Ворошиловський районний суд м. Донецька при ухваленні рішення про відмову у взятті під варту Крамора М.А. та Лазовської С.К., а Апеляційний суд Донецької області – при ухваленні рішення про звільнення з під варти Піуна І.С. та Давидова А.І. Не підлягає сумніву той факт, що зазначені рішення судів грубо порушують вимоги КПК України.
Крім того, 15 жовтня 2008 року постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька відкрито провадження за скаргою адвоката Бачурської О.З. – захисника Крамора М.А. – на порушення кримінальних справ стосовно Крамора М.А.
У відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України суд, у разі відкриття провадження за скаргою про порушення справи,  зобов’язаний направити копію постанови про відкриття провадження, у тому числі, потерпілому або особі, за заявою якої було порушено справу.
Однак, Ворошиловським районим судом м. Донецька вказані вимоги закону були проігноровані. Копію постанови про відкриття провадження я не отримала, а про наявність скарги на постанову про порушення справи та про дату розгляду справи – 21 жовтня 2008 року – мені стало відомо від працівників міліції.
Також від працівників міліції мені стало відомо, що слідчі дії по кримінальній справі стосовно Крамора М.А. зупинено судом на час розгляду скарги.
Дійсно, у відповідності до ст. 236-8 КПК України суд має право вирішувати питання про зупинення слідчих дій у справі на час розгляду скарги, але таж сама стаття передбачає, що таке зупинення повинно бути доцільним.
У даному випадку зупинення слідчих дій може лише нашкодити розслідуванню кримінальної справи.
Враховуючи викладене та з огляду на вже прийняті Ворошиловським районним судом Донецької області рішення про запобіжні заходи стосовно Крамора М.А. та Лазовської С.К., що не відповідають законодавству України, в мене є всі підстави для сумнівів у об’єктивності та неупередженості суду при розгляді скарги на порушення кримінальної справи.
В теперішній час у зв’язку з тим, що Крамор М.А., Лазовська С.К., Піун І.С. та Давидов А.І. знаходяться на волі, я обґрунтовано вважаю, що існує реальна небезпека для мого життя та життя моєї родини, а упереджені та незаконні дії суддів Ворошиловського районного суду м. Донецька та Апеляційного суду Донецької області не дозволяють мені сподіватися на захист моїх прав та законних інтересів, а також швидке та повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності, як то визначено у якості завдань кримінального судочинства у ст. 2 КПК України.

На підставі викладеного, прошу Вас розібратися у даній ситуації та прийняти передбачені законодавством заходи дисциплінарного впливу до суддів Ворошиловського районного суду м. Донецька і Апеляційного суду Донецької області, винних у порушення діючого законодавства України.

З повагою,
                             ______________________ Корольова Н.С.

20 жовтня 2008 року

(продолжение следует)
Станислав Речинский, «ОРД»

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также

Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Ирина Долозина -- чемпион по "скруткам". При всех начальниках
НЕНУЖНОСТЬ ГОСУДАРСТВА

НЕНУЖНОСТЬ ГОСУДАРСТВА

Последние российские новости впечатляют. Бывший журналист «Новой газеты» Сергей Канев пишет, что под Питером была обнаружена частная тюрьма с крематорием.…
Большая фармацевтическая афера: «фуфло» и ценовой сговор

Большая фармацевтическая афера: «фуфло» и ценовой сговор

  Почему крупные дистрибьюторы лекарств и торговцы «самопальными» медпрепаратами попали в одно уголовное дело. Весной этого года, 25 марта, федеральный суд…
НОВОСТИ