Міліція заявляє: “Добкін М. отримав диплом про освіту на підставі підроблених документів”. Прокуратура мовчить.
З достовірних джерел стало відомо, що органами міліції вивчаються документи про зарахування громадянина Добкіна М. до навчальних закладів та отримання ним дипломів про освіту.
З автобіографії відомо, що громадянин Добкін М. закінчив одну із середніх шкіл міста Харкова ще у 1987 році, але подальшого бажання “гризти граніт науки” не мав, тому заяву на вступ до Харківського інженерно-економічного інституту подав лише у 1990 році на заочний факультет, де виявив бажання отримати спеціальність «бухгалтер». Однак, дістатися до фінішу навчання з першої спроби не вдалося.
Мабуть формули та цифри наганяли смуток. А може рівень отриманої у школі освіти не дозволив засвоїти матеріали. Так як би там не було, але вже на другому році навчання студент не спромігся здати іспити та був відрахований з інституту.
Звісно, що без документа про освіту важко досягти вершин кар’єрного росту, а тим більше таких, які вніс до планів свого життя громадянин Добкін М.
Після довгих роздумів, які тривали понад 5 років, та, мабуть, довгої і виснажливої підготовки до вступних іспитів, він знову ризикнув стати абітурієнтом та подав заяву до Харківського університету внутрішніх справ.
Саме тут в біографії громадянина Добкіна М. з’являється цікаві біографічні моменти, бо виявилося, що заява на вступ до ВУЗу написана не власноруч, а невідомою особою. Ким же саме? Це питання зараз і намагаються з’ясувати працівники міліції, хоча багато кому не хочеться, щоб міліціянти “докопалися” до істини.
Може рівень грамотності не дозволив громадянину Добкіну М. власноруч написати заяву? Може на той момент абітурієнт досяг таких вершин ділової кар’єри, що тримати ручку вважав справою минулого дитинства? А може адміністрація ВУЗу, намагаючись звести до мінімуму розумову напругу абітурієнтів, підготувала для них вже готові тексти заяви? Та як там не було, але на підставі невідомо ким написаної та невідомо ким підписаної заяви “горе – абітурієнт” був допущений до вступних іспитів.
І могло б бути все гаразд, якби громадянин Добкін М. доручив написання диктанту людині, яка, як то кажуть, “пуд солі з’їла” на цій справі. Але ця ідея чомусь запізнилася, і диктант громадянин Добкін М. вирішив написати самостійно. Хотів зробити як краще, приложити руку до справи, внести, як то кажуть, свій внесок. Здавалося, все б нічого. Написав твір з української мови, отримав оцінку «добре» (4), був зарахований на позабюджетну заочну форму навчання на факультет «право і підприємництво» за спеціальністю «правознавство».
Але читаємо висновки фахівців Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, до яких вищезгаданий твір був направлений на дослідження: “спираючись на критерії чинної на 1997 рік програми української мови, за яким на оцінку «4» допускається не більше 5 помилок, а всього у творі абітурієнта Добкіна М. припущено 20 помилок, замість 11 вказаних, оцінка «добре» (4), виставлена за твір необ’єктивно”.
Хто саме перевіряв твір громадянина Добкіна М. і так “об’єктивно і неупереджено” оцінив роботу абітурієнта? Відповіді на ці питання в цей час і намагаються знайти правоохоронці. Хоча, зрозуміло, що ні сам громадянин Добкін М., ні адміністрація вищого навчального закладу не зацікавлені, щоб в цьому питанні поставити крапку над “І”.
Особливо адміністрація ВУЗу, яка не тільки допустила до вступних іспитів особу, яка усупереч всіх канонів та правил не писала заяву, але й прийняла на навчання абітурієнта, грамотність якого не можливо оцінити балами від “0” до “5”, а систему оцінки від ” мінус 1” та нижче у нашу систему освіти ще не ввели. Сподівалися додати дивідендів “престижними” студентами, а на практиці лише “підмочили” і без того хитку репутацію ВУЗу. Перестаралися. З ким не буває.
Але на цьому “цікаві” моменти біографії тепер уже “студента” не завершилися. За період навчання в учбовій справі студента Харківського університету внутрішніх справ Добкіна М. з’явилося до десяти заяв про надання дозволів на складання іспитів та заліків поза сесіями в індивідуальному порядку. Вказані заяви виконані як рукописно, так і друковані, але впевнено можна сказати, що підписані вони різними особами, однак не Добкіним М.
У такий же спосіб, на підставі невідомо ким написаної заяви, Добкіна М., на той час вже народного депутата, зарахували до Харківського національного економічного університету на факультет «міжнародна економіка» для одержання другої вищої освіти за контрактною формою навчання. Інформація з висновків експерта від 15.09.2008 № 316 “заява про вступ Добкіна М. до Харківського державного економічного університету та його підпис виконані не Добкіним М., а іншою особою”. Зрозуміло, що заліки та іспити за час навчання у ВУЗі складалися ним за окремим графіком з посиланням на зайнятість у зв’язку з виконанням депутатських повноважень.
Цікавий і той факт, що чоловік методиста групи Харківського національного університету внутрішніх справ, у якій “навчався” студент Добкін М., працює у міськвиконкомі.
Зараз правоохоронці ретельно вивчають матеріали особової справи студента. Під сумнівом законність зарахування на навчання. Під сумнівом законність навчання. Під сумнівом законність видачі дипломів.
Дати відповіді на ці питання мають Міністерство освіти та науки України, а також керівництвом Харківського національного університету внутрішніх справ МВС України та Харківського національного економічного університету, куди направили свої запити представники правоохоронних органів. Та чи візьмуть ВУЗи на себе сміливість, щоб “винести, як-то кажуть, “мусор из избы”?
Назар Стодоля для «ОРД»
