Багатими і
успішними хочуть бути усі. Тільки одні знають, як ними стати, а інші так усе
життя і нидіють жалюгідними лохами на мінімальну заробітну плату. А поміж тим,
розбагатіти можна легко і без особливих зусиль. Не потрібно тридцять років
працювати вчителем, щоб заробити пенсію у тисячу гривень, не треба в дощ і під
палючим сонцем класти цеглу на будові, не треба в поті чола орати землю і сіяти
зерно. Можна відкрито красти державні мільйони і не боятись покарання. Навчити
вас, як це зробити? Дуже просто.
Спочатку потрібно зареєструвати низку підприємств. Не будьте лінивими,
реєструйте ваші ТзОВ, ПП, МП у різних регіонах України, так вас потім буде
важче впіймати. Назвати свої підприємства, щоб довго не думати, можете ТзОВ
“Волиньцукор-Плюс”, ВКП “Українська нафтогазова компанія”,
ТзОВ “Захід-Груп”, ТзОВ “Техагрозбут”, ТзОВ “Продмаш”,
ТзОВ “Технобуд”. Щоправда, ці підприємства пов’язують з організованим злочинним угрупованням
братів Келестинів, уродженців Рогатина,
але що один раз вже спрацювало, спрацює і знову. Зрештою, неважливо, як
назвати. По суті всі вони – “Рога і копита”, створені для викрадення
і відмивання бюджетних коштів.
Тепер щодо самої схеми. Сядьте у себе на кухні. Назвіться виробником космічних
шатлів. Продайте ваші шатли за десятку тещі, складіть договір купівлі-продажу,
поставте під ним печатку ТзОВ “Продмаш”. Далі нехай теща за ту саму
десятку продасть ваші шатли дружині. Дружина нехай продасть ці шатли назад вам,
ви підпишіться, поставте печатку ТзОВ “Волиньцукор-Плюс”. Тепер сміливо
заявляйте до відшкодування з державного бюджету 10 мільйонів гривень ПДВ.
За цією схемою реальні “Волиньцукор-Плюс”, “Українська
нафтогазова компанія”, ТзОВ “Захід-Груп”, ТзОВ
“Техагрозбут”, ТзОВ “Продмаш”, ТзОВ “Технобуд” у
2007 році провели фіктивны операції на суму 61 100 000 гривень, в результаті
чого ТзОВ “Волиньцукор-Плюс” нарахувало собі ПДВ у сумі 10 180 000,
яка і була виплачена підприємству з державного бюджету. Всього фірмами, які
пов’язують з братами Келестинами, з бюджету подібним чином викрадено вже 35
мільйонів гривень.
Боїтесь податкової? Даремно! Махінації були б неможливими без участі
працівників ДПІ. З добре поінформованих джерел у органах державної влади
відомо, що ці оборудки “кришує” начальник Державної податкової інспекції у Рогатинському
районі Івано-Франківської області Шеремета Марія Іванівна. Одного разу ця дама просто таки шокувала
працівників автосалону, куди з’явилася з мішками “BOSS”, повними
пачок грошей, на які придбала два джипи. Рядові податківці знають, що
призначення перших осіб ДПІ Рогатинщини давно вже не відбувається без участі
братів Келестинів. За добру службу господарі повсякчас ретельно оберігають
своїх ставлеників від законних, так би мовити, “зазіхань” з боку
правоохоронців.
Щоправда, врешті-решт кримінальними мільйонними оборотами “гігантів
промисловості” аграрної Рогатинщини таки зацікавилися відповідні органи. У
березні 2008 року прокуратурою Івано-Франківської області було порушено
кримінальну справу за фактом незаконного заволодіння коштами державного бюджету
(протиправного бюджетного відшкодування податку на додану вартість) в особливо
великих розмірах, що спричинило тяжкі наслідки. З’явилася надія, що злодіїв
притягнуть до відповідальності.
Тяжкі наслідки – це невиплачені заробітні плати і пенсії, недофінансовані
садочки і школи, жалюгідна мінімальна заробітна плата, нестворені робочі місця.
Це – гроші, яких завжди не вистачає у державному бюджеті для інвалідів і сиріт,
і які завжди там є для братів Келестинів. Звісно, бізнесмени не настільки
необачні, щоб власноруч ставити свої підписи під сфальшованими документами. Для
брудної роботи завжди під рукою підставні директори фіктивних структур,
достатньо безсовісні, щоб свідомо грабувати лікарів і вчителів, і достатньо
жадібні, щоб не боятися правоохоронців і суддів.
Втім, як з’ясувалося, суддів їм і справді боятися немає чого. Адже схоже на те,
що деякі служителі Феміди, як і деякі податківці, знаходяться на утриманні у
регіональних князьків. На підтвердження цього говорить такий факт. Наприкінці
березня директор одного з вищеназваних підприємств, ВКП “Українська нафтогазова
компанія”, Гупало З.І. звернувся до Івано-Франківського
міського суду з позовом про те, що стосовно його структури прокуратурою області
незаконно порушено кримінальну справу. Гадаєте, суддя призначив розгляд справи
на травень, щоб ретельно розібратися у її суті? Чи, можливо, переніс розгляд
справи на три місяці, як це буває, коли йдеться про нагальні проблеми простих
смертних? Ні. Вже через три дні суддя Островський Л.Є. своїм рішенням зупинив
слідчі дії. Чому ж суддю Івано-Франківського міського суду Островського не
хвилює викрадення 10 мільйонів бюджетних грошей? Напевне тому, що та частка
його доходів, , яка виплачується з держбюджету у вигляді заробітної плати, не є
для судді основною.
Судді Островському байдуже, що у Івано-Франківській області нараховується
півтори тисячі дітей-сиріт. У третини з них немає житла, і після закінчення
інтернатів вони йдуть на вулицю. На Прикарпатті бракує дитячих садочків, школи
не мають грошей на підручники, у лікарнях не вистачає ліків, пенсіонери
знаходяться за межею бідності. У той самий час чесні підприємці придушені
непосильними податками, які сплачують до держбюджету на підтримку соціальної
сфери. І усі ці гроші з благословення нечистих на руку аморальних суддів йдуть
на розкішне життя кримінальних авторитетів.
Тим більшим було обурення громадськості Прикарпаття, коли 22 квітня суддя
Островський взагалі скасував постанову прокуратури про порушення кримінальної
справи. Браком доказів, зібраних у справі, пояснити даний факт неможливо,
оскільки зібрано їх більше ніж достатньо. Сам собою напрошується висновок про
наявність потужної матеріальної стимуляції, яка у кримінальному кодексі описана
у статті 368, і називається одержанням хабара. Не беремося стверджувати, що
суддя Островський отримав його, як кажуть, з рук у руки. Усім відомо, що
судочинством у Івано-Франківській області заправляє голова Апеляційного суду області, Гвоздик
П.О., без якого на судовій
кухні нічого не вариться. Можна припустити, що і тут матеріальна стимуляція не
була прямою, “у конверті”. Оскільки фігуранти справи небезпідставно вважаються
птахами високого польоту з явно вираженим кримінальним нахилом, судочинству
могли бути запропоновані альтернативні види заохочення. Валерій Васильович
Келестин, до слова, сумлінно лобіював сімейний капітал у парламенті скликання
2002 та 2006 років, а на перевиборах фігурував під непрохідним 184 номером від
Партії Регіонів. Його брат Юрій Васильович Келестин тим часом боронив нажите
непосильною працею майно, не користуючись депутатською недоторканістю, оскільки
1993 року був судимий за ч.3 ст.101 КК України, і засуджений до 7 років
позбавлення волі. Хоча його судимість згідно закону вважається погашеною,
смерть людини з його вини залишається невиправною.
Про Україну кажуть, що у в’язниці у нас сидять ті, хто вкрав мішок картоплі. Ті
ж, хто краде мільйони, сидять у владних кріслах. І не дають запроторити їх за
призначенням саме корумповані судді.
На 26 травня призначено засідання Апеляційного суду у справі про незаконне
відшкодування ПДВ. Рішення суду, на чию б користь воно не було, не стане
остаточним, оскільки на кону стоять мільйони гривень і можливість тривалого
тюремного ув’язнення. Попри підозрілу поведінку окремих суддів, хочеться
сподіватися, що не усе на світі продається, і рішення Апеляційного суду буде
законним.
Ціна питання – не лише вже відшкодовані 35 мільйонів. На даний час
підприємствами братів Келестинів до відшкодування заявлено ще 40 мільйонів
гривень кримінального ПДВ. Безпосередньо від міських суддів залежить, чи підуть
вони знову у бездонні кишені ненажерливої “еліти”, чи нарешті за
призначенням.
Член «ОРД»,
«Безпартійний»
