Як слідує з тексту експертного висновку, з урахуванням наявних у справі даних про умови місця знаходження трупа, характеру, ступеня розвитку та локалізації трупних змін, наявності початкових ознак жировоску, смерть потерпілого могла настати 16 вересня 2000 року. Також, за твердженням експертів, при вивченні довгих трубчастих кісток встановлено, що в місцях прикріплення м’язів і сухожилків є виражена груба гористість, що характерно для значного розвитку мускулатури (міцної статури); стосовно діагностики зросту небіжчика, проведеної за остеометричними ознаками довгих трубчастих кісток з отриманням результату 177-184 см або в середньому 180 см, то його необхідно сприймати з урахуванням величини похибки +/- 10 см від середньої величини; дійсний зріст за кістковим матеріалом діагностувати неможливо; для визначення розміру взуття, що носив загиблий, використано результати виміру довжини ступнів на рентгенівських знімках у бічній проекції, яка складала приблизно 30 см, таким чином за штихмасовою системою вимірів розмір взуття загиблого відповідав 45-у (+/-1). Крім того, експертами зазначено, що рентгенограма правої кисті і нижньої частини правого передпліччя, зроблені в Таращанській лікарні та при дослідженні трупа в Київському морзі 16.11.2000 року, є ідентичними, тобто представляють зображення одного і того ж об’єкта; на електрорентгенограмі, наданій Гонгадзе О.Т., зображена частина тієї ж руки (правої кисті і передпліччя), що і на рентгенограмах, зроблених у Київському морзі і Таращанській лікарні; при цьому на всіх трьох вказаних рентгенограмах у проекції нижнього епіфізу променевої кістки, в зоні променево-зап’ясного суглобу виявлено численні тіні металевої щільності (типу осколків): приблизна форма і величина семи осколків збігаються між собою на всіх трьох знімках; видну на електрорентгенограмі дещо більшу кількість дрібних осколків можна пояснити тим, що частина з них могла бути видалена раніш, а деякі розбіжності в локалізації осколків пов’язані із дещо різними ракурсами рентгенограм; на рентгенограмі 5-го пальця лівої кисті трупа, зробленій 26.04.2001 року в Київському бюро СМЕ, у порівнянні із зображенням цієї ж кістки на рентгенограмі, наданій Гонгадзе О.Т., видно, що за своєю формою, величиною, будовою — це один і той же анатомічний об’єкт; на основній фаланзі мізинця на прижиттєвій рентгенограмі помітно навскісний осколковий перелом діалізу з початковими ознаками зростання, а на посмертному рентгенозображенні видна консолідація кісткової тканини на місці старого перелому цієї фаланги.
Зважаючи на збіг змін на рентгенограмах, наданих Гонгадзе О, Т., із змінами на рентгензнімках, зроблених у Таращанському та Київському судово-медичних моргах, результати проведених по справі медико-криміналістичних досліджень кісток трупа та виконаних у лабораторіях Головного бюро СМЕ МОЗ України, ФБР США, ДУ «Російський центр судово-медичної експертизи МЗ Російської Федерації» ДНК досліджень, з урахуванням встановлених часу прийому їжі та давності настання смерті, комісія експертів одностайно дійшла до висновку, що виявлене 02.11.2000 року в Улашівському лісництві Таращанського району Київської області тіло належить саме Гонгадзе Георгію Руслановичу (т. 15 а. с. 257-301).
З експертного висновку № 193-а від 01.10.2002 року слідує, що при судово-гістологічному дослідженні із застосуванням спеціальних методів фарбування в ділянці ран спини та по краю розділення стравоходу і трахеї виявлені вогнищеві зміни забарвлення тканин. При цьому змін забарвлення шкіри по краю лінії відділення голови не спостерігалось. В шкірі калитки знайдені зміни, що можуть спостерігатись при дії високої температури. При повторному судово-гістологічному дослідженні виявлено, що жировіск знаходиться у товщі шкіри. При судово-гістологічному дослідженні кісткової тканини трупа, знайденого в Улашівському лісництві Таращанського району Київської області, виявлені антигени А та Н ізосерологічної системи АВО (т. 15 а.с. 316-327).
Згідно експертного висновку № 275-а від 21.07.2005 року, при додатковому вивченні гістологічних препаратів із шматочками стравоходу та трахеї по лінії відділення голови від тулубу із застосуваннями спеціальних методик фарбування для виявлення еритроцитів і гемоглобіну виявлено вогнищеве фарбування, яке за кольором відрізняється від фарбування прилеглих тканин, що може свідчити про наявність крововиливів. Наявність таких змін в краях стравоходу і трахеї при відсутності їх в шкірі по лінії відділення голови неможливе при прижиттєвому відділенні голови. Це може мати місце за умови зажиттєвої травми шиї та відділенні голови після настання смерті.
Виникнення крововиливів в стравоході і трахеї свідчить про можливе стиснення шиї зашморгом чи тупим предметом з притисканням трахеї і стравоходу до шийного відділу хребта, що зазвичай спостерігається при странгуляційній механічній асфіксії. Відділення голови після смерті Гонгадзе Г.Р. могло супроводжуватись розділенням тканин шиї поза зоною стиснення, але через рівень крововиливів в глибоких відділах — трахеї і стравоході.
За висновком експертів, смерть Гонгадзе Г.Р. могла настати від механічної странгуляційної асфіксії, а саме «при положенні потерпілого лежачи на землі догори обличчям, із зв’язаними за спиною руками, ногами, та удушенні за допомогою брючного ременя, який початково було зроблено у вигляді петлі, з подальшим накиданням на шию потерпілого ззаду та зашморгуванням вільного кінця ременя у лівий бік спереду (відносно потерпілого) з утриманням останнього коліном в області грудей та плеча при знаходженні особи, яка затягувала петлю спереду (перед обличчям потерпілого) ».
Враховуючи легке зміщення передньої черевної стінки під дією травматичної сили, не можна виключити відсутність ознак тілесних ушкоджень при нанесенні ударів взутою ногою в ділянку живота, як про це вказано у показаннях Поповича О.В.
Виявлені при додатковому гістологічному дослідженні шкіри калитки зміни у вигляді зон обвуглювання та формування пухирів без вмісту в епідермісу, переорієнтації клітин базального шару епідермісу перпендикулярно до поверхні шкіри, нерівномірного забарвлення дерми від еозинофіли до базофілії, свідчать про дію на тіло незабаром після смерті термічного фактору, полум’я. При цьому повне знищення одежі полум’ям, без яскраво виражених ушкоджень шкірних покривів, неможливе.
Формування дефектів шкіри та м’язів передньої черевної стінки без змін внутрішніх органів, оголення ребер справа із збереженням міжреберних м’язів може бути пов’язаним із дією термічного фактору. А їх подальше збільшення — за рахунок механічного травмування при переміщенні тіла, при якому одежа, що обгоріла і прилипла до шкіри, видалялась, а також за рахунок гнильних змін (т.І5а.с,339-355).
Допитані у судовому засіданні, як експерти, Шупик Ю.П., Бурчинський В.Г., Филипчук О.В., роз’яснюючи проведені ними по даній справі судово-медичні дослідження, одностайно підтвердили також і свої висновки про належність виявленого 02.11.2000 року в Улашівському лісництві Таращанського району Київської області обезголовленого трупа саме Гонгадзе Георгію Руслановичу, смерть якого, на їх думку, могла настати в ніч з 16 на 17 листопада 2000 року в результаті механічної странгуляційної асфіксії внаслідок здавлювання шиї ременем при обставинах, викладених у показаннях підсудних. Крім того, згідно показань Шупика Ю.П., Бурчинського В.Г. і Филипчука О.В., вони разом із Свід К.С., будучи всі експертами Головного бюро СМЕ МОЗ України, 08.11.2000 року відвідали морг у м. Тараща, де на підставі відповідної постанови слідчих органів від 06.11.2000 року, у присутності місцевого експерта Воротинцева І.М., розпочали комісійне дослідження зазначеного трупа, яке у подальшому, після доставки цього ж трупа до моргу Київського бюро СМЕ, продовжили у м. Києві, з відображенням отриманих результатів у представлених у матеріалах справи експертних висновках.
Як слідує з протоколу додаткового огляду трупа від 25.02.2005 року (т. 25 а.с.126-131) та переглянутого у судовому засіданні відеозапису, в ході вказаної слідчої дії, проведеної у присутності потерпілої Гонгадзе О.Т. та її представника Федура А.А., з виявленого у Таращанському районі 02.11.2000 року обезголовленого трупа для подальшого експертного дослідження були відібрані зразки: п’яточна кістка, фрагменти правої променевої кістки та права ліктьова кістка. При цьому потерпіла Гонгадзе О.Т. заявила про відсутність потреби вилучати будь-які інші зразки.
За результатами судово-медичної експертизи від 02.09.2005 року, проведеної фахівцями інституту правової медицини Мюнхенського університету, в ході якої шляхом аналізу мтДНК досліджувались, у тому числі вилучені з обезголовленого трупа ліктьова, променева та п’яткова кістки, праве передпліччя, проби крові та слини Гонгадзе О.Т., а також надане останньою волосся, пасма волосся її сина Гонгадзе Г.Р. у віці сім місяців, експерти дійшли до Наступних висновків:
— зразки волосся, зокрема волосини № 7,9,10 та пасмо волосся «волосся 7 місяців» є придатними для дослідження мітохондріальної ДНК. Під час проведення дослідження вказаних зразків одержано відповідну послідовність ДНК, яка є повністю ідентичною з послідовністю ДНК висушених проб крові та слини Гонгадзе О.Т. При цьому гіпотеза про те, що це волосся походить від родича за материнською лінією особи, від якої було взято досліджені порівняльні проби слини та крові О.Т. Гонгадзе, є у 304 рази більш ймовірною ніж гіпотеза про випадковість однакової послідовності мтДНК;
— з проб, узятих з ліктьової та променевої кісток, для досліджених ділянок першого та другого гіперваріабельних регіонів мтДНК було одержано відповідні послідовності, які повністю збігаються з послідовностями порівняльних проб крові та слини Гонгадзе О.Т. При цьому гіпотеза про те, що досліджені проби ліктьової та променевої кісток походять від родича за материнською лінією особи, у якої було взято порівняльні проби слини та крові «О.Т. Гонгадзе» є у 304 рази більш ймовірною ніж гіпотеза про випадковість такої однакової послідовності мтДНК;
— при дослідженні зразків пасма волосся «волосся 7 місяців» було одержано відповідну послідовність ДНК, яка є повністю ідентичною послідовності ДНК проб ліктьової та променевої кісток. При цьому гіпотеза, що «волосся 7 місяців» та досліджені проби ліктьової і променевої кісток походять від єдиної, тієї самої особи є у 304 рази більш ймовірною, ніж гіпотеза про їх походження від двох осіб, які не є родичами за материнською лінією з випадково однаковою послідовністю мтДНК (т. 25 а.с. 143-184).
За висновками долученої до справи в ході судового слідства медичної ідентифікаційної експертизи № 05-ГЖА-5939 від 25.01.2006 року, виконаної інститутом судової медицини Мюнхенського університету, гіпотеза про те, що п’яткова кістка походить від особи, яка є кревним родичем по жіночій лінії, від якої узято досліджувану порівняльну пробу крові «О. Т. Гонгадзе», у 300 разів вірогідніша гіпотези про походження вказаної кістки від іншої особи та випадковість збігу послідовності мтДНК (т.29 а.с. 12-15).
Згідно висновку експерта № 21/1-05-1 від 06.01.2006 року, результати аналізу мтДНК, виділеної з наданої на дослідження п’яткової кістки правої стопи, відібраної від залишків трупа, виявленого у Таращанському районі Київської області, збігаються в межах проведеного дослідження з даними аналізу мтДНК, виділеної із зразків крові та слини Гонгадзе О.Т. Таким чином, ці кістки можуть походити від будь-якого родича за материнською лінією Гонгадзе О.Т., у тому числі і від її сина, оскільки всі родичі за материнською лінією мають однакові послідовності мтДНК. Можливість походження дослідженої кістки від будь-якої іншої особи, яка не є родичем Гонгадзе О.Т., нижче від можливості походження їх від родича за материнською лінією Гонгадзе О.Т. в 300 разів. Таким чином, особа, труп якої було виявлено 02.11.2000 року у лісництві Таращанського району Київської області, може бути біологічним сином Гонгадзе О.Т. (т. 29 а.с. 19-28, т. 37 а.с. 172).
Згідно висновків додаткової судово-медичної імунологічної експертизи за № 21/05-і, проведеної експертом Головного бюро СМЕ МОЗ України у період 11.07.- 07.09.2005 року, результати аналізу мтДНК, виділеної з наданих на дослідження правої ліктьової та фрагменту правої променевої кісток, відібраних від трупу, виявленого у Таращанському районі Київської області, збігаються в межах проведеного дослідження з даними аналізу мтДНК, виділеної із зразків крові та слини Гонгадзе О.Т. Таким чином, ці кістки можуть походити від родича за материнською лінією Гонгадзе О.Т., у т.ч. і від її сина, а тому особа, труп якої було знайдено 02.11.2000 року у лісництві Таращанського району Київської області може бути біологічним сином Гонгадзе О.Т.
Результати аналізу мтДНК, виділеної з волосся, наданого Гонгадзе О.Т., як зрізане в 7-ми місячному віці у її сина, та з волосин № 7, 9 і 10, зібраних Гонгадзе О.Т. із светра Г.Гонгадзе (надані Гонгадзе О.Т., як волосся сина в 30-ти річному віці), в межах проведеного в м. Мюнхені дослідження співпадають з результатами аналізу мтДНК, виділеної з ліктьової та променевої кісток особи, труп якої було виявлено 02.11.2000 року у лісництві Таращанського району Київської області та результатами аналізу мтДНК, виділеної із зразків крові та слини Гонгадзе О.Т. Таким чином, це волосся може походити від родича за материнською лінією Гонгадзе О.Т., у т.ч. і від її сина, а також походити від особи, труп якої було виявлено 02.11.2000 року у лісництві Таращанського району Київської області.
Результати аналізу мтДНК, виділеної з наданих на дослідження ліктьової та променевої кісток, збігаються в межах проведеного дослідження з даними аналізу мтДНК, виділеної із зразків крові та слини Гонгадзе О.Т., а також із даними аналізу мтДНК, виділеної з волосся, яке зрізане Гонгадзе О.Т. в 7-ми місячному віці у її сина та даними аналізу мтДНК, виділеної з волосин № 7, 9, 10, знятих Гонгадзе О.Т. із светра Гонгадзе Г.Р. Таким чином, ці кістки можуть походити від родича за материнською лінією Гонгадзе О.Т., у тому числі від її сина. Особа, труп якої було знайдено 02.11.2000 року у лісництві Таращанського району Київської області може бути біологічним сином Гонгадзе О.Т. (т.25 а.с. 186-204).
Згідно висновку № 5136 від 21.12.2000 року криміналістичної експертизи металів і сплавів, вилучені з променево-зап’ясного суглобу правої руки, виявленого 02.11.2000 року у Таращанському районі трупа, та представлені на дослідження три шматочки металу, виготовлені із сплаву на основі заліза з високим вмістом вуглецю та мають спільну родову належність (т. 16 а.с. 199 — 202).
За висновками № 5138 від 22.12.2000 року, № 3585/3817 від 30.09.2002 року судової вибухотехнічної експертизи, вилучені з променево-зап’ясного суглобу правої руки трупа чоловіка без голови, знайденого в Улашівському лісництві Таращанського району Київської області, три металевих шматочка є осколками виготовленого заводським способом корпусу (корпусів) вибухового пристрою (пристроїв) — бойового припасу (боєприпасів) осколкової дії. Ці три осколки є осколками корпусу, вірогідніше всього, міни осколкової дії до батальйонного міномета калібру 82 мм або до полкового міномета калібру 120 мм. Вказані міномети можуть бути на озброєнні Збройних Сил колишніх радянських республік (т. 16 а.с. 219 — 222, 236-241).
Згідно висновку судово-біологічної експертизи № 6052 від 23.09.2002 року, до складу вмісту тонкої і товстої кишок, вилученого при додатковому розтині трупа, виявленого 02.11.2000 року в Улашівському лісництві Таращанського району Київської області, входять об’єкти рослинного походження, у тому числі, зокрема, насіння та м’якоть плоду рослини роду кавуна, фрагменти листя рослини капусти (т. 16 а. с. 7-8).
Згідно висновку №5103 від 18.12.2000 року криміналістичної експертизи металів і сплавів, надані на дослідження речові докази по справі — браслет, перстень, дві частини ланцюжка та кулон, виготовлені із срібно-мідних сплавів (т.17а.с.78-82).
За висновком криміналістичної експертизи матеріалів і речовин № 5104 від 19.12.2000 року, представлені на дослідження слідчими органами браслет, перстень, два фрагменти ланцюжка і кулон вірогідно піддавались дії помірно-високих температур, які достатні для деструкції органічної речовини і не перевищують температуру плавлення металу виробів (961° С). Також на досліджуваних предметах знайдені нашарування речовини чорного кольору, яка була утворена внаслідок термоокисної деструкції органічної речовини, у склад якої входить сечовина (т. 17 а.с. 87-91).
Згідно експертному висновку № 3584 від 23.09.2002 року температура впливу на вказані досліджувані предмети (речові докази по справі) не перевищувала 200°С. Точний час впливу температури встановити металографічними методами не виявляється можливим, але враховуючи наявність на металі ланки ланцюжку речовини чорного кольору, можна припустити, що час дії температури становив від години і більше. Умови температурного впливу встановити не уявляється можливим через відсутність ознак, за якими можна було б зробити такий висновок (т. 17 а.с. 123-127).
Згідно висновку № 5105 від 21.12.2000 року криміналістичної експертизи, перстень, два фрагменти ланцюжка, кулон і браслет виготовлені кустарним способом зі срібно-мідних сплавів. При цьому браслет виготовлений у Грузії після 07.05.1958 року зі срібно-мідного сплаву, який містить 91,6% срібла і 8,4%, що відповідає позначенню «916» у пробірному клеймі. Два фрагменти ланцюжка були відокремлені від цілого внаслідок прикладення до нього короткочасного механічного навантаження, що привело до розділення елементів ланки чи ланок на ділянці відокремлення. Для розділення ланцюжка, імовірно, був застосований твердий предмет, що мав відносно чітко виражений край (кромку, ребро, лезо). Наданий на дослідження кулон раніше був частиною виробу, який складався з двох, виготовлених одночасно, частин, сполучених перемичками. Друга частина виробу (другий кулон) має шість зубців та імовірніше за все такі ж стилізовані зображення, що й на даній частині (т. 17 а.с. 96-105).
Згідно висновку № 157 від 14.02.2001 року криміналістичної експертизи металів і сплавів, кулон вилучений у гр. Притули, виготовлений з срібно-мідного сплаву. За ознаками — хімічним умістом, розмірами, середньої товщини, способу виготовлення, однакової дендритної структури поверхні та мікроструктури — кулон, вилучений у гр. Притули та кулон, знайдений на місці виявлення трупа в Таращанському районі Київської області, мають спільну групову належність (т. 16 а.с. 89-98).
Згідно висновку № 156 відіб.02.2001 року криміналістичної експертизи, стилізовані зображення на кулонах, відповідно знайденому на місці виявлення трупа у Таращанському районі Київської області і вилученому у гр. Притули, складають єдине композиційне ціле та виготовлені у одній і тій самій кустарній майстерні. Вказані кулони були відокремлені від виготовленого шляхом відливки диску (дисків) у однаковий спосіб — шляхом розлому. Кулони подібного типу виготовлялись як один виріб, сполучними елементами яких були крайні ділянки зигзагоподібних країв (т. 16 а.с. 104-116).
Згідно експертного висновку № 3594 від 26.08.2003 року, мікроструктура матеріалу кулона Притули відповідає структурі, яка формується під час його виготовлення. В матеріалі цього кулону спостерігається зона рівновісних дезорієнтованих зерен полігональної форми, які могли утворитись в умовах малої швидкості охолодження і малого ступеня переохолодження за відсутності спрямованого відведення тепла. В матеріалі кулону, знайденому на місці виявлення трупа у Тарагцанському районі Київської області, зона рівновісних дезорієнтованих зерен відсутня, що можна пояснити додатковим температурним впливом на матеріал виробу (т. 16 а.с. 174-176).
Як слідує з висновку № 5102 від 25.12.2000 року ґрунтознавчої експертизи, на браслеті та ланцюжку, вилучених з місця виявленого захоронення трупа чоловіка в лісовому масиві Улашівського лісництва, знайдені незначні нашарування грунтово-мінерального походження, світло забарвлені компоненти в яких складають нижні, а сіруваті — верхні зони нашарування. При цьому світло забарвлені складові, тобто нижні зони нашарування на браслеті за кольором, зовнішнім виглядом та відносним вмістом розмірних фракцій не відповідають складовим компонентам зразків ґрунту, відібраних із зазначеного місця захоронення трупа (т. 17 а.с. 64-71).
Таким чином, наведені дані про зональність нашарувань свідчать про переміщення трупа та підтверджують, що у місці його виявлення в лісовому масиві Улашівського лісництва, він був перепохований.
Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 558 від 13.05.2005 року, підсудний Костенко В.М. на період, до якого відносяться інкриміновані йому дії та на час проведення дослідження, ознак якого-небудь психічного захворювання, тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру Костенко В.М. не потребує. Не виявлено у Костенка В.М. і психічних вад, через які він був би нездатний правильно сприймати факти, що мають значення для справи, і давати по них правильні показання.
Також, як видно з акту, у бесіді з експертами, Костенко В.М. вказував, що він, перебуваючи у лісі на місці подій, усвідомлював злочинний характер дій та їх спрямованість саме на вбивство Гонгадзе Г.Р. (т. 19 а.с. 188-191).
Як слідує з акту № 1178 від 03.10.2007 року судово-психологічної експертизи, Костенко В.М. виявляє нормативні показники протікання когнітивних процесів (пам’яті, уваги, мислення), його запас загальноосвітніх знань та автоматизованих розумових навичок відповідає отриманій освіті. Також він виявляє раціональну спрямованість інтелектуальної діяльності, достатні аналітичні здібності, присутність пізнавальної активності; має високі показники протікання слухо-мовної та зорової пам’яті. В особистісній сфері підсудного з притаманних йому рис визначаються: активність, вибіркова комунікабельність, емоційна стабільність, врівноваженість, розвинений вольовий контроль поведінки, дисциплінованість, обов’язковість, відповідальність, ретельність, схильність до соціально-регламентованих форм діяльності, наявність лідерських якостей при одночасній характерній особистісній схильності цінувати керівний авторитет, довіряти визнаному лідеру, при достатній самостійності поведінки. Мотиваційна сфера особистості Костенка В.М. на період досліджуваних по справі подій в першу чергу характеризувалась професійними інтересами, прагненням до особистісної реалізації з домінуючою фіксованістю на службовій діяльності. При цьому у Костенка В.М. не виявлено ознак підвищеної схильності до фантазування, не визначаються у нього і ознак навіювання. З урахуванням наявного рівня психічного розвитку та індивідуально-психологічних особливостей, підсудний здатний правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, та може давати щодо них відповідні показання. В період інкримінованого діяння Костенко В.М. не знаходився в такому емоційному стані, який суттєво вплинув на його свідомість та діяльність. На даний час він також не виявляє ознак таких виражених емоційних змін, які впливають на можливість давати показання (т. 39 а.с. 28-35).
Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 532 від 12.05.2005 року, підсудний Попович О.В. на період, до якого відносяться інкриміновані йому діяння та на час проведення досліджень, ознак якого-небудь психічного захворювання, тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру Попович О.В. не потребує. Психічних вад, через які Попович О.В. не міг би правильно сприймати факти, що мають значення для справи і давати про них правильні показання, в ході експертного дослідження не виявлено.
Крім того, як видно з даного акту, Попович О.В. розповідаючи експертам про здушування Гонгадзе Г.Р. руками та ременем, вказував і те, що він у процесі здушування вдарив Гонгадзе Г.Р. ногою в живіт, оскільки останній набрав повітря у легені (т. 18 а.с. 275-278).
За висновками судово-психологічної експертизи № 1153 від 27 вересня 2007 року, рівень інтелектуального розвитку Поповича О.В. відповідає нормативним стандартам. В особистісній сфері у числі притаманних підсудному особливостей визначаються: активність, врівноваженість, достатній вольовий контроль поведінки, певна емоційна поверховість, легковажність, невиразність лідерських якостей, невисокий рівень соціальних домагань, обережність, практичний характер інтересів і настанов. Мотиваційна сфера особистості Поповича О.В. на період інкримінованих злочинів характеризується домінуючою фіксованістю на службовій діяльності. У зазначений період підсудний не знаходився в такому емоційному стані, який би суттєво вплинув на його свідомість і діяльність. На даний час підсудний не виявляє ознак таких виражених змін, що впливають на можливість давати показання. З урахуванням наявного рівня психічного розвитку та індивідуально-психологічних особливостей, Попович О.В. здатний правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, та може давати щодо них відповідні показання. Також підсудний не виявляє ознак підвищеної схильності до фантазування, не визначаються у нього і ознак навіювання.
Крім того, експерти, аналізуючи з психологічної точки зору поведінку Поповича О.В., зазначили в акті, що в період інкримінованих злочинів дії підсудного, незважаючи на його посилання в показаннях на острах, шок, нервову напругу, фактично мали достатньо цілеспрямований, активний, поетапний, диференційований характер, супроводжувались переключенням уваги, адекватним сприйняттям з подальшим змістовним, згідно матеріалам справи, відтворенням обставин подій. При цьому ознак, характерних для виражених емоційних станів, в поведінці Поповича О.В. не спостерігалось. На думку експертів, в ході досудового і судового слідства Попович О.В. давав логічні, змістовні, диференційовані показання та поводив себе у відповідності з вимогами ситуації з дотриманням своїх інтересів (т. 39 а с. 36-42).
Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 559 від 13.05.2005 року (т. 20 а. с. 159-163), у підсудного Протасов М.К. виявлені ознаки органічного ураження головного мозку, проте за своїм психічним станом у період, до якого відносяться інкриміновані йому дії та на час проведення досліджень, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. При цьому психічних вад, які заважали б йому правильно сприймати факти, що мають значення для справи і давати по ним правильні свідчення, у Протасова М.К. не виявлено. Застосування примусових заходів медичного характеру він не потребує.
Також, як видно з дослідницької частини акту, Протасов М.К., розповідаючи експертам про свою участь у затриманні та вбивстві Гонгадзе Г.Р., твердив і те, що смерть останнього настала внаслідок здушування шиї ременем (т. 20 а.с. 159-163).
Допитаний у судовому засіданні експерт психіатр Хоменко О.В. показав суду, що виявлені у Протасова М.К. ознаки органічного ураження головного мозку є не психічною хворобою, а психічним розладом, при якому основні підвалини психіки залишаються непорушеними, структура особистості зберігається у нормі, дезорієнтування не наступає та критика збережена. За твердженням експерта, підсудний Протасов М.К. за своїм психічним станом здатний у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
За результатами проведеної в ході судового слідства комплексної судової психолого-медико-психіатричної експертизи, Протасов М.К. визнаний осудним. Так, як слідує з акту № 13676/ 563 від 15.11.2007 року, Протасов М.К. під час інкримінованих йому злочинів будь-яким психічним захворюванням не страждав і за своїм психічним станом тоді міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; в той час підсудний страждав цереброваскулярною хворобою у вигляді гіпертонічної енцефалопатії, що не супроводжувалось наявністю у нього яких-небудь психічних порушень; в період інкримінованих йому діянь Протасов М.К. не знаходився в стані фізіологічного афекту, а також іншому емоційному стані, який суттєво вплинув на його свідомість і діяльність. На даний час Протасов М.К. страждає психічним розладом у вигляді органічного ураження головного мозку судинного ґенезу з церебрастенічним синдромом, який не позбавляє його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; застосування будь-яких примусових заходів медичного характеру Протасов М.К. не потребує. Крім того, в ході дослідження підсудного не виявлено психологічних особливостей (інтелектуальних, особистісних, емоційно-вольових), які б перешкоджали його здатності керувати своїми діями або ж суттєво вплинули на його поведінку в період інкримінованих злочинів. Також у Протасова М.К. не виявлено ознак підвищеного навіювання, підвищеної схильності до фантазування; останній здатний правильно сприймати, запам’ятовувати, осмислювати обставини, що мають значення для справи, і давати про них свідчення. Порушень пам’яті у підсудного не встановлено, продуктивність його мнестичної діяльності вкладається в межі норми, логічна форма запам’ятовування переважає над механічною, вище показники зорової пам’яті. В числі психологічних особливостей Протасова М.К, зокрема в особистісній сфері, експертами відмічені активність поведінки, наполегливість в досягненні наміченого, розвинутий вольовий радикал, дисциплінованість, практична спрямованість. При цьому мотиваційна сфера на період досліджуваних подій в першу чергу характеризується спрямованістю на службову діяльність. Як убачається з тексту акту, в ситуаціях психологічного тиску Протасов М.К. здатен йому протистояти, спроможний активно та наполегливо відстоювати свою думку та сперечатись, доводити докази на свій захист. Крім того, підсудний проявляє в поведінці ознаки агравації, тобто тенденцію умисно перевищувати тяжкість проявів наявних у нього захворювань, що обумовлено його особистісно-захисною позицією (т. 39 а.с. 43-59).
Як видно з долучених до справи у вигляді окремого додатку та досліджених у судовому засіданні особових справ підсудних, останні у період вчинення інкримінованих злочинів були працівниками міліції. При цьому Протасов М.К., згідно наказу МВС України № 0024 о/с від 03.08. 2000 року, з 03.08. 2000 року обіймав посаду помічника начальника чергової частини в Управлінні організації боротьби з небезпечними злочинами та організованою злочинністю Головного управління кримінального пошуку МВС України та мав спеціальне звання підполковник міліції; Костенко В.М., згідно наказу МВС України № 0021 о/с від 15.07.2000 року з 15.07.2000 року, обіймав посаду начальника відділення в Управлінні організації боротьби з небезпечними злочинами та організованою злочинністю Головного управління кримінального пошуку МВС України та мав спеціальне звання старший лейтенант міліції; Попович О.В., згідно наказу МВС України № 0013 о/с від 11.05.2000 року, з 11.05.2000 року обіймав посаду оперативного уповноваженого в Управлінні організації боротьби з небезпечними злочинами та організованою злочинністю Головного управління кримінального пошуку МВС України та мав спеціальне звання старший лейтенант міліції.
В силу ст.1 Закону України «Про міліцію», міліція в Україні є державним збройним органом виконавчої влади. Виходячи із положень Закону, співробітники всіх структурних, у тому числі спеціальних підрозділів, Міністерства внутрішніх справ України є представниками влади, у своїй діяльності здійснюють відповідні владні функції, а тому мають статус посадової (службової) особи. З огляду на викладене підсудні, будучи у період вчинення інкримінованих злочинів співробітниками ГУКП МВС України, також мали статус посадової (службової) особи.
(продолжение следует)
