Згідно показань допитаного у судовому
засіданні свідка І.Є.М. (повні анкетні дані якого містяться у т.35 а.с. 187)
він, будучи співробітником ГУКП МВС України, влітку 2000 року отримав вказівку
про проведення у м. Києві заходів стосовно працюючого раніш на радіостанції
«Континент» журналіста із грузинським прізвищем, що закінчувалось на літери
«дзе», статті якого не подобались вищим посадовим особам. З таким прізвищем,
крім Гонгадзе, інших журналістів встановлено не було. Для проведення заходів
щодо останнього, свідок залучив підлеглих йому працівників структурного
підрозділу, у тому числі свідків по справі К.А.В та Г.В.Л. (повні анкетні дані
містяться у т.35 відповідно а.с. 119, 162). В ході заходів також були з’ясовані
всі дані про особу Гонгадзе Г.Р., його місце мешкання і роботи, зв’язки, місця
відвідування та коло спілкування. Складені по результатам проведеної роботи
звіти свідок, передавав за належністю. Крім того, як слідує з показань свідка,
в липні 2000 року за Гонгадзе Г.Р. здійснювалось спостереження, яке останнім
було виявлено.
Свідок Я.В.А. (повні анкетні дані якого
містяться у т.34 а. с. 185) показав суду, що він, перебуваючи на службі в ГУКП
МВС України, влітку 2000 року був залучений до проведення оперативних заходів
та, керуючи закріпленим за ним автомобілем «ВАЗ», приймав участь у
спостереженні за особою з пов’язкою на руці, якою виявився Гонгадзе Г.Р. Заходи
тоді здійснювались за певними адресами, наряди перебували в місцях можливої
появи фігуранта спостереження, у тому числі на перехресті вулиць Саксаганського
і Володимирської, тобто в районі розташування офісу Гонгадзе Г.Р. При цьому
він, свідок, рухаючись на службовому транспортному засобі за фігурантом
спостереження, намагаючись його не загубити, грубо порушував Правила дорожнього
руху, а тому міг цим привернути до себе увагу. Також свідок вказував, що в ході
спостереження він через відкрите вікно автомобіля намагався сфотографувати
Гонгадзе Г.Р., який у цей момент, можливо побачив його дії. З огляду на вказані
обставини, свідок не виключав, що наведені Гонгадзе Г.Р. у листі Генеральному
прокурору України відомості про автомобіль «Жигулі» з номерним знаком «07-309
КВ» стосуються службового транспортного засобу, яким Я.В.А. керував влітку 2000
року під час здійснення спостереження. Встановлені на цьому автомобілі номерні
знаки пізніше, при звільненні з органів внутрішніх справ, свідок здав за
належністю.
За твердженням свідка Я.В.А. в судовому
засіданні, він упевнений у тому, що заходи з його участю здійснювалось саме
стосовно Гонгадзе Г.Р. Свідок також підтвердив достовірність відомостей,
викладених у протоколі відтворення обстановки та обставин подій від 30.11.2005
року, згідно якого він, перебуваючи на перехресті вулиць Саксаганського і
Володимирської, вказав місця проведення ним спостереження та фотографування
Гонгадзе Г.Р.(т. 21 а.с. 11-28).
Свідок Ц.А.І. (повні анкетні дані
містяться у т. 35 а.с. 74), показав суду, що у 2000 році він працював на посаді
оперуповноваженого в ГУКП МВС України та знає підсудних по службі. З показань
вказаного свідка слідує, що відносно Гонгадзе Г.Р. проводились оперативні
заходи влітку та восени 2000 року за спеціальним завданням із залученням
значної кількості працівників спеціального підрозділу, використанням відповідних
технічних засобів та автомобілів. Ц.А.І. також був залученим до цих заходів і
приймав участь у спостереженні за Гонгадзе Г.Р., керуючи закріпленим за ним
службовим автомобілем «ВАЗ». З адрес, по яких він тоді працював, були і вулиці
Саксаганського та Червоноармійська м. Києва. За твердженням свідка, у фігуранта
спостереження влітку 2000 року була пов’язка на руці. Також свідок у своїх
показаннях не заперечував доставку ним Костенка В.М. у денний час 15 вересня
2000 року на оперативному автомобілі підрозділу на вулицю Мельникова, як про це
вказував підсудний у судовому засіданні.
Про проведення співробітниками ГУКП МВС
України оперативних заходів щодо Гонгадзе Г.Р. влітку і восени 2000 року,
показав суду також і свідок І.С.В. (повні дані якого містяться у т. 35 а.с.
213). Згідно показань свідка, він здійснював спостереження саме за Гонгадзе
Г.Р., перебуваючи, у тому числі, на перехресті вулиць Саксаганського і
Володимирської та на бульварі Л.Українки, тобто в районі розташування офісу
Гонгадзе Г.Р, і будинку, в якому мешкала Притула О.Ю. В ході заходів
співробітники ГУКП встановили зв’язки та місця відвідування Гонгадзе Г.Р. При
цьому даних про порушення останнім закону отримано не було. Як пам’ятає свідок,
влітку під час спостереження у Гонгадзе Г.Р. була перев’язана рука. 16.09.2000
року свідок упродовж дня перебував на бульварі Л.Українки, неподалік від
будинку № 7, де також знаходився підсудний Костенко В.М.
Показання свідків Я.В.А., Ц.А.І. та
І.С.В. про те, що влітку 2000 року під час здійснення заходів у фігуранта
спостереження — Гонгадзе Г.Р. була пов’язка на руці узгоджуються з показаннями
потерпілих Гонгадзе М.В. і Гонгадзе О.Т., свідків Притули О.Ю., Аланія К.Л.,
Малазонія Л.Т., а також із об’єктивними даними — наявними у т.6 а. с. 220-305
матеріалами, згідно з якими Георгій Гонгадзе 03.07.2000 року, в результаті
дорожньо-транспортної пригоди у Туреччині, отримав ушкодження лівої руки та у
зв’язку з цим, повернувшись 08.07.2000 року до м. Києва, носив на руці
пов’язку, що відображено і на фотокартці у т. 5 на а. с. 216.
Згідно показань свідка Ч.С.О. (повні
анкетні дані якого містяться у т. 34 а. с. 258), влітку 2000 року він, у числі
інших співробітників ГУКП МВС України, був залучений до проведення оперативних
заходів відносно Гонгадзе Г.Р. та здійснював спостереження в районі перехрестя
вулиць Саксаганського і Володимирської, а також на бульварі Л.Українки у м.
Києві. В ході заходів були з’ясовані спосіб життя Гонгадзе Г.Р., встановлені
зв’язки та місця відвідування. Тоді ж встановили, що Гонгадзе Г.Р. відвідував
помешкання Притули О.Ю., розташоване у будинку по бульвару Л. Українки. Крім
того свідок вказував, що під час спостереження один із співробітників ГУКП, а
саме Я.В.А. (повні анкетні дані містяться у т. 34 а. с. 185) грубо порушив
Правила дорожнього руху та привернув цим до себе увагу. Через виявлення
Гонгадзе Г.Р. спостереження, заходи щодо нього влітку 2000 року тимчасово
припинили. Восени 2000 року їх відновили та здійснювали під керівництвом
начальника ГУКП Пукача О.П., у посиленому режимі із залученням більшої
кількості співробітників, у тому числі керівників структурних підрозділів. Як
убачається з показань свідка, він приймав участь у заходах відносно Гонгадзе
Г.Р. 15.09.2000 року разом із співробітником кримінального пошуку — Ц.А.І
(повні анкетні дані містяться у т. 34 а. с. 74) та в цей день з підсудних бачив
Костенка В.М. Крім того на місці проведення заходів на службовому автомобілі
«Хюндай-Соната» знаходився і Пукач О.В. Увечері 15.09.2000 року Гонгадзе Г.Р. випадково
залишився без спостереження у той момент, коли вийшовши з помешкання Притули
О.Ю., зупинив проїжджаючий по бульвару Л.Українки транспортний засіб та поїхав
на ньому до місця свого проживання на вулицю Червоноармійську. За твердженням
свідка у день зникнення Гонгадзе Г.Р, тобто 16.09.2000 року, він участі у
заходах щодо останнього не приймав.
Свідок Д.В.І. (повні анкетні дані
містяться у т. 34 а. с. 227) показав суду, що оперативні заходи відносно
Гонгадзе Г.Р. співробітниками ГУКП МВС України проводились влітку та восени
2000 року. Свідок, приймаючи участь у заходах 16 вересня 2000 року, керував
закріпленим за ним службовим автомобілем, у якому також знаходився співробітник
П.О.І. (повні дані містяться у т. 34 а.с.143). Увечері, вони супроводили
Гонгадзе Г.Р. приблизно до будинку № 5 по бульвару Л.Українки, де свідок бачив
і підсудного Костенка В.М. Крім того, як убачається з показань свідка, на
бульварі Л.Українки знаходився керівник ГУКП Пукач О.П., та був розташований
його службовий автомобіль «Хюндай-Соната». Далі свідок, перебуваючи в
автомобілі, у дворі будинків №№ 3-5, почув повідомлення про те, що Гонгадзе
Г.Р. вийшовши з будинку, відвідав магазин, а потім повернувся на попередню
адресу. Він спостерігав постать останнього, коли той перебігав двір. У цей
період часу співробітник П.О.І. був на вулиці. Потім надійшла інформація, що
Гонгадзе Г.Р. зупиняє транспортний засіб на бульварі Л.Українки. Згодом до
автомобіля свідка повернувся співробітник П.О.І. і вони разом із співробітником
П.В.М. (повні анкетні дані містяться у т.34 а.с.68), який тоді приєднався до
них, поїхали у напрямку Одеської площі та, наздогнавши по дорозі службовий
автомобіль Пукача О.П., яким керував Попович О.П., зупинились за ним на трасі
«Київ-Одеса», в районі розташування КПП. У зазначеному місці співробітник
П.О.І. вийшов з автомобілю та зустрівся з Пукачем О.П., який наказав
повертатись за місцем розташування підрозділу. З розмов співробітників ГУКП
свідок дізнався, що Гонгадзе Г.Р. був у службовому автомобілі Пукача О.П.
З досліджених, у порядку ст. 306 КПК
України, представлених у справі показань свідка Шевченка А.І., допитаного на
досудовому слідстві під наведеним вигаданим прізвищем, у зв’язку із
застосуванням положень ст.ст. 52 , 52-1 КПК України, слідує, що зовнішнє
спостереження за журналістом Гонгадзе Г.Р. здійснювалось співробітниками ГУКП
МВС України у липні та вересні 2000 року за спеціальним завданням, яке
знаходилось на постійному контролі керівництва ГУКП. При цьому Шевченко А.І.
також періодично у денний час приймав участь у вказаних заходах. За твердженням
свідка, через виявлення Гонгадзе Г.Р. у липні 2000 року здійснення за ним
спостереження з автомобіля «ВАЗ», за кермом якого був співробітник Я.В.А.
(повні анкетні дані містяться у т. 34 а.с.122), та оприлюдненням цих подій, із
зазначенням встановленого на оперативному автомобілі номерного знаку,
спостереження тимчасово припинили. Крім того, були прийняті додаткові заходи
для приховування належності задіяних у спостереженні транспортних засобів. Як
убачається з показань свідка, у подальшому, при відновленні у вересні 2000 року
спостереження за Гонгадзе Г.Р., була збільшена кількість оперативних
автомобілів, на яких почали встановлювати також і транзитні номерні знаки,
зняті з автомобілів, привезених із-за кордону. Згідно показань Шевченка А.І.,
обставини зникнення Гонгадзе Г.Р. обговорювались між співробітниками ГУКП. З
розмов останніх свідку стало відомо, що увечері в день зникнення Гонгадзе Г.Р.
до будинку, в якому мешкала Притула О.Ю., на службовому автомобілі
«Хюндай-Соната», за кермом якого був співробітник на ім’я Саша, прибув керівник
ГУКП Пукач О.П. разом із своїм кумом — працівником чергової частини Протасовим
М.К. У момент виходу Гонгадзе Г.Р. від Притули О.Ю. на вулицю до нього під’їхав
вказаний службовий автомобіль в який Гонгадзе Г.Р. сів, після чого проведення
заходів припинили (т. 12 а.с. 196-200, т. 18 а.с. 25).
З показань, допитаного у судовому
засіданні свідка Г.В.М. (повні анкетні дані містяться у т. 35 а.с.249)
убачається, що 15.09.2000 р. він разом з іншими співробітниками ГУКП МВС
України був залучений до проведення оперативних заходів відносно Гонгадзе Г.Р.
За твердженням свідка, приймаючи участь у спостереженні, він, зокрема, бачив,
як високий на зріст і трохи сутулий чоловік, одягнутий у джинси, светр, куртку,
вийшов у денний час з офісу, розташованого у будинку по вулиці Володимирській
та прослідував на таксі на вулицю Мельникова, де відвідав прес-центр посольства
США. Пізніше цей самий чоловік разом із жінкою також відвідали кафе «Спорт
Тайм» на вулиці Б.Хмельницького. Увечері, залишивши свій офіс, останні заходили
до будинку, розташованому на бульварі Л.Українки, звідки вказаний чоловік
поїхав на таксі до місця свого мешкання. Проте в офіційному звіті, складеному
за результатами роботи, всі ці дані відображення не знайшли. Згідно показань
свідка, у наведеному документі він зазначив лише про не виявлення порушень
громадського порядку. В ході заходів 15.09.2000 р. з підсудних свідок бачив
Костенка В.М. У подальшому, після оприлюднення на телебаченні фотокартки
зниклого журналіста Гонгадзе Г.Р., свідок упізнав у ньому чоловіка, за яким
15.09.2000 року здійснював спостереження. При цьому свідок наполягав на тому,
що фігурантом заходів був саме Гонгадзе Г.Р. та уважав, що спостереження
проводилось з метою отримання інформації, необхідної для його захоплення. Крім
того, у судовому засіданні свідок показав, що працівники ГУКП при виконанні
службових обов’язків практикували методи, не передбачені законодавством та
відповідними наказами, зокрема особі, за якою здійснювалось спостереження,
підставляли під виглядом таксі службовий автомобіль.
3 показань допитаного у судовому
засіданні в якості свідка, засудженого вироком Апеляційного суду м. Києва від
08.05.2007 року за ч.2 ст.365 КК України, колишнього керівника структурного
підрозділу ГУКП МВС України Наумця М.П. слідує, що приблизно у липні 2000 року
на території м. Києва, у тому числі в районі вулиць Саксаганського і
Володимирської проводились негласні оперативні заходи відносно Гонгадзе Г.Р.
Відпрацювання завдання знаходилось на контролі керівника ГУКП МВС України
Пукача О.П. Упродовж заходів даних, які б свідчили про скоєння Гонгадзе Г.Р.
правопорушення, злочину чи його причетність до злочину отримано не було. За
твердженням свідка, зі слів співробітника кримінального пошуку Я.В.А. (повні
анкетні дані містяться у т. 34 а.с. 22) він обізнаний, що останній в ході
здійснення спостереження, керуючи службовим транспортним засобом, перетнув
подвійну смугу дорожньої розмітки та зупинився одразу за автомобілем, до якого
сідав Гонгадзе Г.Р., і таким чином виявив себе. Крім того, свідок Наумець М.П.
фактично підтвердив показання підсудного Протасова М.К. про те, що і раніш, до
подій з Гонгадзе Г.Р., працівники ГУКП затримували та вивозили на службовому
автомобілі громадян за межі м. Києва. Зокрема, згідно показань Наумця М.П., у
червні 2000 року він разом із Пукачем О.П. та водієм останнього,
оперуповноваженим Мариняком О.Ф. (на даний час засуджений вироком Апеляційного
суду м. Києва від 08.05.2007 року), в ході проведення заходів в аналогічний із
затриманням Гонгадзе Г.Р. спосіб, захопили громадянина Подольського та вивезли
його на службовому автомобілі Пукача О.П. у Чернігівську область. При цьому до
Подольського також застосовувалось насильство, наносились удари гумовим кийком,
на шию потерпілого накидався його ж ремінь, висловлювались погрози з
демонстрацією каністри та лопати.
Наведені Наумцем М.П. відомості про
спосіб затримання співробітниками ГУКП громадянина Подольського, використані як
знаряддя злочину: службовий автомобіль, гумовий кийок, ремінь потерпілого;
знаряддя погроз — каністра та лопата; характер застосованого до потерпілого
насильства, зокрема накидання ременя на шию, підтверджуються долученим до
справи вироком Апеляційного суду м. Києва від 08.05.2007 року (т. 39
а.с.88-109).
Також показання Наумця М.П. щодо
використаного способу затримання узгоджуються з показаннями свідка Г.В.М.(повні
анкетні дані містяться у т. 355 а.с. 249) в яких останній вказував, що раніш
працівники ГУКП під час заходів неодноразово підставляли фігуранту
спостереження службовий автомобіль під виглядом таксі.
Ці обставини свідчать про те, що
підсудні, плануючи вчинення відносно Гонгадзе Г.Р. інкримінованих злочинів, для
їх реалізації обрали спосіб і знаряддя, аналогічні тим, що раніш вже
застосовувались співробітниками ГУКП МВС України.
Свідок Г.Д.В. (повні анкетні дані
містяться у т. 35 а. с. 95) показав суду, що він перебував на службі в ГУКП МВС
України та займався матеріально-технічним забезпеченням роботи оперативного
транспорту. Згідно показань свідка, у 2000 році автомобіль «Хюндай-Соната» був
закріплений за підсудним Поповичем О.В., який, обіймаючи посаду
оперуповноваженого, був допущений до оперативної роботи та отримував на
автомобіль відповідні засоби. Також свідок у своїх показаннях зазначав про те,
що в ГУКП були старі транзитні іноземні номерні знаки, проте офіційно вони не
обліковувались. Крім того, свідок показав, що знищення державних номерних
знаків не відноситься до компетенції працівників технічної частини підрозділу,
цим займались органи ДАІ. У випадку неможливості з певних причин використання в
оперативній роботі співробітниками ГУКП номерних знаків, їх повинні були повертати
за належністю до органів ДАІ. Долю номерного знаку «07-309 КВ» свідок не
пам’ятає. Оглянувши у судовому засіданні висновок службового розслідування про
втрату номерного знаку та акт від 26.04.2000 року про знищення номерних знаків,
у тому числі «07-309 КВ», свідок Г.Д.В. уважав ці документи скорегованими
штучно та не виключав фактичне виготовлення акту значно пізніше зазначеної в
ньому дати.
З показань допитаних у судовому засіданні
свідків Ч.М.П., Т.О.О. (повні анкетні дані містяться у т. 35 відповідно а.с.
37, 2) убачається, що встановлені на автомобілі в ході спостереження за
Гонгадзе Г.Р. номерні знаки «07-309 КВ», наведені останнім у відкритому листі
від 14.07.2000 року на ім’я Генерального прокурора України, у 2000 році
знаходилися у розпорядженні ГУКП МВС України та використовувались його
співробітниками. В той же час свідки у своїх показаннях також зазначали про
втрату у лютому — грудні 2000 року одного з наведених знаків та знищення
другого наприкінці квітня 2000 року. При цьому свідок Т.О.О. вказував, що при
підписанні долученого до справи акту від 26.04.2000 року на дату документу він
уваги не звертав, дійсного часу знищення номерного знаку «07-309 КВ» не
пам’ятає, можливість його фактичного використання співробітником ГУКП — оперуповноваженим
Я.В.А. (повні анкетні дані містяться у т. 34 а.с.185) влітку 2000 року не
виключав. Крім того, згідно показань свідка Т.О.О. розпаровані та інші номерні
знаки, якими з певних причин не могли користуватись, підлягали поверненню за
належністю до органів ДАІ. Права самостійно знищувати номерні знаки
співробітники ГУКП не мали.
Оцінюючи показання свідків Ч.М.П., Т.О.О.
(повні анкетні дані містяться у т. 35 а.с.2, 37) та досліджені в ході судового
слідства документи, які містяться у т. 34 а.с.301-307), колегія суддів уважає,
що наведеш в них відомості про втрату у лютому 2000 року та знищення у квітні
2000 року номерного знаку «07-309 КВ», тобто раніш ніж розпочались заходи
стосовно Гонгадзе Г.Р., є хибними, оскільки вони суперечать фактичним
обставинам справи, спростовуються конкретним даними, викладеними у листі
Гонгадзе Г.Р. від 14.07.2000 року, показаннями інших допитаних свідків —
співробітників ГУКП. При цьому колегія суддів приймає до уваги і те, що
представники органів МВС України, як видно із досліджених в ході судового
слідства матеріалів справи, тривалий час у різний спосіб приховували
причетність співробітників Головного управління кримінального пошуку до
проведення оперативних заходів стосовно Гонгадзе Г.Р.
Винність Протасова М.К., Поповича О.В. і
Костенка М.В. у вчиненні умисного вбивства Гонгадзе Г.Р. та належність трупа,
виявленого 02.11.2000 року на території Улашівського лісництва Таращанського
району Київської області, Гонгадзе Георгію Руслановичу підтверджується також
висновками проведених по справі судових експертиз, які узгоджуються між собою.
Зокрема, з висновку експертизи № 208,
проведеної у період часу з 08.11-25.12.2000 року з участю експертів Головного
бюро СМЕ МОЗ України на підставі постанов начальника відділу криміналістики
прокуратури Київської області від 06.11. та 06.12.2000 року, слідує, що
викопаний 03.11.2000 року в лісовому масиві Улашівського лісництва
Таращанського району Київської області обезголовлений труп належить особі чоловічої
статі у віці приблизно від 30 до 39 років, на зріст приблизно 184 см, з номером
розміру взуття приблизно 44-46. З ушкоджень визначених у висновку, як
прижиттєві, на трупі виявлені осколкові поранення в області правого
передпліччя, правої кисті, правого плечового суглобу, які виникли не виключно
за кілька років до часу настання смерті та є характерними для вибухової травми
з ураженням металевими осколками; на основній фаланзі лівого мізинця з боку
долонної поверхні правої кисті виявлено старий (зарощений) неповний перелом або
старе ушкодження осколком вибухового пристрою з наступним видаленням осколку.
Крім того, експерти, виходячи з кількісного та якісного характеру шлункового
вмісту трупа, дійшли до висновку, що чоловік приблизно за дві години до настання
смерті приймав їжу до складу якої входила, у тому числі, капуста. 3 огляду на
не виявлення при дослідженні внутрішніх органів спиртів, сполук важких металів,
наркотичних, лікарських та отруйних речовин, експертами також зазначено про
відсутність судово-медичних даних, які б свідчили про можливість настання
смерті від отруєння алкоголем, його сурогатами чи іншою отрутою.
Як убачається з висновку, причина смерті
особи в ході цього дослідження встановлена не була. В той же час експерти,
звернувши увагу на неоднаковий розвиток трупних явищ, зазначили, що давність
розвитку процесів розкладу тіла є в межах до 3 місяців. Констатуючи відсутність
у трупа голови, експерти вказали, що її відокремлення спричинено предметом типу
сокири.
Також у висновку відображено і те, що
дослідження вказаного трупу було розпочато експертами Головного бюро
судово-медичної експертизи МОЗ України 08 листопада 2000 року у приміщенні
моргу Таращанської ЦРЛ. (т. 15 а. с. 10-18).
З експертного висновку № 33-мк убачається,
що в період часу 09.11-19.12.2000 року експертом Головного бюро СМЕ МОЗ України
Филипчуком О.В. досліджувався матеріал, вилучений, у тому числі, з його участю
08.11.2000 року у приміщенні моргу Таращанської ЦРЛ з трупа чоловіка віком
приблизно 30-39 років, міцної статури та добре розвинутою мускулатурою, на
зріст приблизно 184 см. При цьому щодо прижиттєвих ушкоджень зазначено, що на
трупі знайдені осколкові поранення, локалізовані в області правого передпліччя,
правої кисті та в області правого плечового суглобу, які виникли не виключно за
декілька років до часу настання смерті та є характерними для вибухової травми з
ураженням металевими осколками; на основній фаланзі лівого мізинця з боку
долонної поверхні виявлено старий (зарощений) перелом або старе ушкодження
осколком вибухового пристрою з наступним видаленням осколку (т. 15 а.с. 23-28).
Згідно висновку експерта №40-мк. від
19.12.2000 року, розмір взуття загиблого чоловіка, якому належить наведений
труп, відповідає приблизно 44-46 (т. 15 а.с. 32-33).
За висновком експерта № 99 від 29.11.2000
року, у наданих на дослідження з обезголовленого трупу невідомого чоловіка
гістологічних препаратах, зокрема клаптиках шкіри з двома лінійними рубленими
ранами, наявні гнилісні зміни, жировіск, крововиливів у ранах не виявлено (т.
15 а.с. 37-38).
Відповідно до висновку експерта № 68-і
від 29.11.2000 року, при молекулярно-генетичному дослідженні з фрагментів
кісток трупа невстановленої особи без голови була виділена ДНК, придатна для
подальшого аналізу за індивідуалізуючими системами (т. 14 а.с. 6-7).
3 експертних висновків № 20 від
03.12.2000 року та №21-а від 18.12.2000 року видно, що при досліджені частини
шкіри та судово-токсикологічному аналізі внутрішніх органів обезголовленого трупа,
знайденого 02.11.2000 року на території Улашівського лісництва, відповідно
кислот, луг, їх солей, інших речовин, спиртів, сполук важких металів,
наркотичних, лікарських та отруйних речовин не виявлено (т. 15 а.с. 52-58,
87-89).
Згідно висновку № 75-и від 05.01.2001
року, в ході проведення додаткової судово-медичної експертизи, експерти
Головного бюро СМЕ МОЗ України та Російського центру СМЕ МОЗ РФ встановили, що
профіль хромосомної ДНК із наданих біологічних зразків з трупа чоловіка,
виявленого у Таращанському районі Київської області за дослідженими генетичними
системами, відповідає профілю ДНК, який може бути присутнім у біологічного сина
Гонгадзе О.Т. Профіль контрольної ділянки мтДНК із наданих біологічних зразків
зазначеного трупа також співпадає з профілем мтДНК Гонгадзе О.Т., який
характеризує матрилінійну гілку її родоводу та у нормі повинен бути присутнім у
її біологічної дитини. Крім того, у підсумках вказано, що вирішення питань
експертизи ґрунтується на результатах досліджень двох незалежних генетичних
систем — хромосомної і мітохондріальної ДНК. При цьому розрахункова сукупна
(умовна) імовірність того, що Гонгадзе О.Т. є матір чоловіка, фрагментарні
останки якого досліджувались, складає не менш ніж 99,60% (т. 14 а.с. 22-35).
Згідно акту від 14.02.2001 року, за
результатами додаткового дослідження експерти Російського центру
судово-медичної експертизи МОЗ РФ дійшли до висновку, що сукупна імовірність
належності кісткових фрагментів з трупа чоловіка, виявленого у Таращанському районі
Київської області саме Георгію Гонгадзе, складає не менш ніж 99,90%. (т. 14
а.с.39-43).
Як слідує з висновку № 11-і від
04.05.2001 року додаткової судово-медичної експертизи, проведеної з участю
судового експерта ФБР США, експерти на підставі даних, отриманих при
молекулярно-генетичному аналізі ДНК, виділеної з фрагментів кісток трупа,
виявленого 02.11.2000 року у Таращанському районі Київської області, та із
зразка крові Гонгадзе О.Т. визначили, що особа, якій належить вказаний труп, є
потенційним біологічним сином Гонгадзе Олександри Теодорівни. Також оскільки,
крім крові Гонгадзе О.Т., дослідженню піддавались і зразки слини Гонгадзе
Мирослави та її доньок Гонгадзе Нани і Саломе, то на підставі даних
молекулярно-генетичного аналізу ДНК, виділеної з цих зразків, і ДНК, виділеної
із фрагментів кісток трупу, знайденого 02.11.2000 року у Таращанському районі
Київської області, експерти дійшли до висновку, що чоловік, якому належить цей
труп є потенційним біологічним батьком Гонгадзе Нани та Гонгадзе Саломе (т. 14
а.с. 68-74).
Батьківство Гонгадзе Г.Р. щодо Нани і
Саломе, у яких були відібрані, за згодою Мирослави Гонгадзе, біологічні зразки,
які досліджувались в ході медичних експертиз з використанням ДНК аналізу,
підтверджується також завіреними копіями свідоцтв про їх народження, долученими
до справи судом за клопотанням представника Гонгадзе М.В.- Теличенко В.В.
3 додаткової комісійної судово-медичної
експертизи за №80/18-мк від 28.04.2001 року, проведеної експертами Головного
бюро СМЕ МОЗ України та Київського міського бюро СМЕ з участю першого
заступника Головного медичного експерта Інституту Патології Збройних Сил США —
В.Родрігеса, слідує, що на основній фаланзі мізинця правої кисті трупа,
виявленого 02.11.2000 року у Таращанському районі Київської області, знайдено
спіралеподібний перелом без ознак заживлення (очевидно посмертний), а на
основній фаланзі лівого мізинця з боку долонної поверхні — старий (зарошений)
перелом з різними термінами заживлення. На наданій потерпілою Гонгадзе О.Т.
прижиттєвій рентгенограмі мізинця лівої кисті виявлено навскісний перелом
основної фаланги з початковими ознаками консолідації. При цьому у порівнянні з
рентгенограмою цієї ж кістки, зробленої 26.04.2001 року в рентгенкабінеті
Київського бюро СМЕ, видно, що локалізація, напрямок їх збігаються, тобто
виявлено наявність на обох рентгенограмах одного і того ж перелому. На наданій
Гонгадзе О.Т. електрорентгенограмі правої руки видно, що в проекції нижнього
епіфізу променевої кістки в зоні променево-зап’ясного суглобу є численні тіні
металевої щільності (типу осколків). У порівнянні з рентгенограмами цієї ж
кисті, зробленими у Таращанській лікарні і Київському бюро СМЕ 16.11.2000 року,
видно, що локалізація, приблизна форма і величина осколків збігаються між
собою, за винятком того, що на прижиттєвому зображенні є значно більша
кількість в основному дрібних осколків. При цьому, на думку експертів, вказаний
факт можна пояснити тим, що з перебігом часу після поранення частина осколків
окислилась і розсмокталась (т. 15 а,с. 136-148).
За висновком додаткової судово-медичної
експертизи № 11/1—І від 25.06.2001 року, результати молекулярно-генетичного
експертного дослідження дозволяють стверджувати, що розрахункова імовірність
того, що Гонгадзе Олександра Теодорівна є біологічною матір’ю чоловіка, труп
якого знайдено 02.11.2000 року у Таращанському районі Київської області,
складає не менш 99,99313%; розрахункова імовірність того, що чоловік, труп
якого було знайдено 02.11.2000 року у Таращанському районі Київської області, є
біологічним батьком Гонгадзе Нани та Гонгадзе Саломе, складає не менш 99,99998%
(т. 14 а.с.90-97).
Як видно з протоколу додаткового огляду
трупа, 03.10.2002 року у приміщенні моргу Київського міського бюро СМЕ у
присутності Генерального секретаря організації «Репортери без кордонів»
Р.Менара, потерпілої Гонгадзе О.Т. та її законного представника Федура А.А.,
слідчими з участю експертів, у тому числі судово-медичного експерта з Франції —
Ж. Револе, з виявленого 02.11.2000 року у Таращанському районі Київської
області трупа чоловіка були відібрані фрагменти тканин, фрагменти
великоберцової кістки, діофіза лівої стегнової кістки, крила в області гребня
лівої підвздошної кістки та фрагменти четвертого правого ребра. Також у
відповідному приміщенні експертної установи були відібрані зразки крові та
слини у потерпілої Гонгадзе О.Т. Крім того, остання в ході слідчої дії надала
волосся, яке за її твердженням належало Георгію Гонгадзе. На вимогу потерпілої
Гонгадзе О.Т., відібраний матеріал для подальшого експертного дослідження був
переданий Ж. Револе (т. 14а.с. 114-121).
Згідно висновку від 14.02.2003 року, за
результатами проведеного із залученням фахівців інституту судової медицини м.
Лозанна Швейцарської Конфедерації дослідження на предмет ідентифікації
відібраного Ж. Револе біологічного матеріалу, можливість материнства Гонгадзе
О.Т. по відношенню до ідентифікованого тіла складає 99,991% . При цьому у
висновку експертами зазначено, що враховуючи цей результат, материнство О.Т.
Гонгадзе по відношенню до ідентифікованого тіла практично доведено (т. 14 а.с.
153-170).
Згідно
підсумків проведеної по матеріалах справи комплексної судово-медичної
генотипоскопічної та криміналістичної експертизи № 193 від 01.09.2002 року,
визначення складу їжі у непошкодженому шлунку, в тому числі їжі, виявленої у
шлунку чоловіка, труп якого було знайдено в Улашівському лісництві, можливо на
протязі декілька років. При цьому, на думку експертів, з часу останнього
прийому вказаним чоловіком їжі до настання його смерті пройшла приблизно одна
година.
(продолжение следует)
