Человек не терпит насилия!

Приговор по делу Гонгадзе (5)

Також Притула О.Ю.
показала суду, що в ході досудового слідства вона надавала слідчим органам для
порівняльних досліджень свій кулон. Пред’явлені слідчими органами, в
числі аналогічних прикрас, перстень, браслет, ланцюжок і кулон свідок впізнала, як такі, що були на Гонгадзе Г.Р.
16 вересня 2000 року. При цьому,
оглянувши у судовому засіданні речові докази: перстень, браслет, ланцюжок і кулон, Притула О.Ю. підтвердила їх належність
Гонгадзе Г.Р.

Крім
того, згідно показань свідка в судовому
засіданні, Гонгадзе Г.Р., мав міцну статуру, на зріст був приблизно 1
м. 87 см,
за складом свого характеру у випадку його затримання працівниками міліції
обов’язково б повідомив своє прізвище
і те, що він журналіст. З приводу тілесних ушкоджень Гонгадзе Г.Р, Притула О.Ю зазначала, що крім осколочного
поранення, у нього були й інші прижиттєві
пошкодження. Приблизно у червні-липні 2000 року, під час відпустки у
Туреччині, він травмував ліву руку та, у зв’язку з цим, повернувшись до м. Київ, носив пов’язку приблизно до початку серпня
2000 року.

Розповідаючи про обставини
справи, Притула О.Ю. у своїх показаннях суду вказувала і про звернення до неї у квітні 2003 року колишнього співробітника ГУКП МВС України та повідомлення останнім про те, що
саме співробітники цього спеціального підрозділу
проводили оперативні заходи та здійснювали, у тому числі 16 вересня 2000 року, спостереження за Гонгадзе Г.Р. При цьому він надав їй
документи, копії яких містяться у матеріалах справи (т. 10 а.с. 237-246).
Наведені у протоколі допиту свідка від 27.05.2003 року із зазначеного питання відомості (т.10 а.с.233-236) Притула О.Ю. підтвердила.

Оприлюднення в листопаді
2000 року в газеті «Сегодня» відомостей про виявлення у Таращанському районі Київської області трупа чоловіка, як про це
вказувала Притула О.Ю., розповідаючи про підстави відвідування Таращанського
моргу, підтверджується долученою до справи копією відповідної статті (т. 7 а. с. 66).

Наявність у Гонгадзе Г.Р. у
період інкримінованих підсудним дій відключеного мобільного телефону
«Еріксон» підтверджується також даними, що містяться у т. 6, на а.с. 178,179.

При цьому такі дані узгоджуються з показаннями Протасова М.К., Костенка В.М. і Поповича
О.В., в яких вони, вказуючи про наявність у Гонгадзе Г.Р. при собі мобільного телефону, не зазначали про надходження на нього дзвінків упродовж вчинення підсудними інкримінованих
злочинних дій та їх приховування.

Як слідує з показань свідка Яримбаш А.О., у 2000 році він працював маклером у ТОВ «Авента» у м. Києві. Вранці 15
вересня 2000 року свідок отримав від Гонгадзе Г.Р. замовлення на оренду у центрі міста приміщення для офісу. Увечері, приблизно о 19-й чи 20-й годині 15 вересня 2000 року він,
Яримбаш зустрівся із Гонгадзе Г.Р., Притулою
О.Ю. та Аланія К.Л., з якими дивився запропоновану
для оренди квартиру, розташовану у будинку по вулиці Хрещатик м. Києва. При цьому Гонгадзе Г.Р. був одягнутий у темного
кольору куртку та мав при собі чорного
кольору сумку. Крім того, у Гонгадзе Г.Р. були необхідні для укладення договору оренди кошти у доларах США. Підписання договору через відсутність у замовників паспорту було перенесено
на наступний день. Проте 16 вересня 2000 року і в
подальшому Гонгадзе Г.Р. до ТОВ «Авента» більше не звертався.

Свідок Язловецький
В.В. показав суду, що у 2000 році він
працював офіціантом у ресторані «Тадж»,
розташованому по вулиці Літній, 25 в м. Києві. Восени 2000 року відвідувачами
вказаного ресторану були Георгій Гонгадзе та дівчина на ім’я Олена. 16 вересня 2000 року вони прийшли біля 20-ї години та
замовили страви з меню. Серед цих страв був і салат, до складу
якого входила капуста. Також вони їли
принесений Гонгадзе Г.Р. кавун. Приблизно о 21годині 30 хвилин Георгій з Оленою залишили ресторан. З того
часу Гонгадзе Г.Р. свідок більше не
бачив.

Крім того, Язловецький
В.В., оглянувши в судовому засіданні, представлений в матеріалах кримінальної справи (т.5 а. с. 60) рахунок № 364 від 16.09.2000 року підтвердив, що вказаний документ був
виписаний ним для оплати останнього
замовлення Гонгадзе Г.Р.

При цьому з тексту рахунку № 364 від 16.09.2000 року
видно, що до складу замовлених страв
дійсно входили овочі.

Допитаний у судовому засіданні свідок Аланія К.Л. показав суду, що він, прибувши у 1994 році з Грузії до України, познайомився у м. Львів з
Георгієм Гонгадзе, з яким у подальшому
підтримував дружні стосунки. Вони разом працювали у творчому об’єднанні «Центр Європи», робили спільні телевізійні
сюжети. Приблизно з 1996 року Георгій із родиною
став мешкати у м. Києві. Він, Аланія, у 1999 році також переїхав до м. Києва, де співпрацював із Георгієм спочатку на радіо «Континент»,
а потім, у 2000 році, у створеному Інтернет виданні
«Українська правда», офіс якого був розташований по вулиці Володимирській.
Разом із ними працювала Притула О.Ю. Тематика статей Гонгадзе Г.Р. була
політичною, у своїх виступах і публікаціях він критикував різних
політиків і представників влади. Як убачається з
показань свідка, у той період часу Притула О.Ю. проживала по бульвару
Л.Українки, а Георгій з дружиною Мирославою та дітьми мешкав по вулиці Червоноармійській. При цьому
свідок мав ключі від квартири Гонгадзе Г.Р.
Влітку 2000 року за Георгієм Гонгадзе здійснювати спостереження, у тому числі з
використанням транспортних засобів. За твердженням Аланія К.Л., він особисто
бачив, як автомобіль «ВАЗ» під керуванням молодого за віком чоловіка розвернувся посеред дороги, почав рухатись за таксі, в якому знаходився Георгій
Гонгадзе. Крім того, влітку 2000 року керівника
радіостанції «Континент» Шолоха С.В.
відвідав полковник міліції з МВС України. Останній, використовуючи надуманий привід про причетність Гонгадзе Г.Р. до вчинення
злочину у м. Одеса, з’ясовував дані
про особу Георгія. За таких обставин, Георгій Гонгадзе з питань його переслідування, офіційно
звернувся з відкритим листом до
Генерального прокурора України. Після такого звернення та оприлюднення вказаного листа, спостереження за Гонгадзе Г.Р. більше не помічали.

Згідно показань свідка, з подій напередодні зникнення
Гонгадзе Г.Р. він пригадує, що 15 вересня 2000 року разом із Георгієм
ходив дивитись, розташоване
у будинку на вулиці Хрещатик у м. Києві нове приміщення для офісу, а
також факт відвідування ними кафе. 16
вересня 2000 року упродовж дня він,
Аланія, із Гонгадзе Г.Р. виходили з офісу для того, щоб здати у ремонт годинник
Георгія та купити харчі. У цей день
Гонгадзе Г.Р. був одягнутий у чорного
кольору куртку, блакитні джинси та светр, мав при собі ключі, гаманець та непрацюючий, через відсутність на рахунку
коштів, мобільний телефон. Увечері
свідок залишився в офісі, а Георгій Гонгадзе пішов проводжати Олену Притулу. Пізніше свідкові зателефонувала Мирослава Гонгадзе, яка повідомила, що Георгій не прибув додому, а
вона, забувши ключі, не може з дітьми
потрапити до квартири. Тоді він, Аланія, подзвонивши Притулі О.Ю. та дізнавшись, що Гонгадзе Г.Р. за місцем її
мешкання відсутній, приїхав до Мирослави та відчинив двері оселі.
Оскільки пошук ними Гонгадзе Г.Р. не дав
позитивних результатів, 17.09.2000 року Мирослава Гонгадзе звернулась із відповідною заявою до
органів внутрішніх справ.

Як слідує з показань
Аланія К.Л., 15.11.2000 року він разом із Притулою О.Ю., Малазонія
Л.Т. і Добровольською Л.Г., з метою перевірки інформації про
можливу належність виявленого у Таращанському районі трупа Георгію Гонгадзе, їздили до м. Тараща Київської області,
де зустрілись з патологоанатомом Воротинцевим І.М. В
ході розмови Воротинцев І.М. описав знайдені
прикраси, намалювавши перстень і кулон. За описом вказані речі були схожі на прикраси Гонгадзе Г.Р, який мав срібний браслет із
особливим плетінням та ромбовидною защіпкою,
срібний перстень, срібний ланцюжок із кулоном у вигляді півмісяця або ж
розколотої монети. Тоді ж Притула О.Ю. показала
Воротинцеву І.М. свою частину кулона. В ході розмови з Воротинцевим І.М. свідок також дізнався про виявлення у
шлунку небіжчика кісточок кавуна. Крім того, свідок відвідав морг, де побачив обезголовлений у стані гнилісних
змін труп. Будучи обізнаним про наявність
у руці Гонгадзе Г.Р. осколків
внаслідок отриманого приблизно у 1993
році поранення він, Аланія, запропонував Воротинцеву І.М. зробити рентгенограму
кінцівки. Воротинцев погодився та, відтявши руку трупа, поніс її на рентген. На отриманому знімку було видно
наявність у руці осколків. За описом
прикрас, результатами огляду трупа, зокрема форма тіла, даних рентгенограми,
збігу залишків їжі у шлунку трупа та їжі, яку вживав Георгій 16.09.2000 року,
свідок дійшов висновку, що виявлений обезголовлений труп належить Гонгадзе
Г.Р.З огляду на це він, Аланія,
15.11.2000 року написав у Таращанській прокуратурі заяву про впізнання ним зазначеного трупа. У подальшому, після
повернення свідка із журналістами до моргу з наміром перевезти тіло з м. Таращі до м. Києва, з’ясувалось, що його у морзі не має. За
таких обставин, для підтвердження факту існування трупа та його належності Георгію Гонгадзе, Воротинцев
І.М. надав їм лікарське
свідоцтво про смерть Гонгадзе Г.Р.

Крім того, Аланія К.Л. у своїх показаннях про особу
Гонгадзе Г.Р., вказував, що останній
був на зріст, приблизно 1 м
90 см, з
прижиттєвих ушкоджень, крім
осколочного поранення, мав й інші. Влітку 2000 року, перебуваючи
у Туреччині, Георгій Гонгадзе потрапив у дорожньо-транспортну пригоду та травмував ліву руку, а тому, повернувшись
до м. Києва, певний час носив
пов’язку. У побуті Гонгадзе Г.Р. переважно спілкувався українською мовою та мав звичку користуватися послугами
таксі.

У судовому засіданні свідок Аланія К.Л. з
пред’явлених йому речових доказів
— прикрас, впізнав як такі, що належали Гонгадзе Г.Р. — браслет, ланцюжок і кулон. Стосовно персня свідок повідомив,
що йому складно упевнено визначитись у
зв’язку з давністю подій.

Оглянувши представлену в матеріалах справи (т. З а. с.
212) заяву про пізнання трупа, Аланія
К.Л. підтвердив, що саме її він власноручно написав і подав 15.11.2000 року до прокуратури Таращанського району
Київської області.

Допитаний у судовому засіданні свідок Малазонія
Л.Т. показав, що з журналістом
Георгієм Гонгадзе він познайомився приблизно у 1996 році та з цього часу підтримував з ним дружні стосунки. У
числі їх спільних знайомих були
Притула О.Ю. та Добровольська Л.Г. Саме він, Малазонія, подарував Георгію кулон, що складався з двох половинок, друга
частина якого знаходилась у Притули
О.Ю. Також свідок дарував Гонгадзе Г.Р. перстень. Крім зазначених прикрас Георгій носив срібні браслет і
ланцюжок. За твердженням Малазонія Л.Т.,
влітку 2000 року Георгій йому повідомив про те, що за ним здійснюється спостереження. З вказаного приводу
Гонгадзе Г.Р. звертався з офіційним
листом до Генерального прокурора України. Останній раз він бачив Гонгадзе Г.Р. приблизно на початку вересня
2000 року. Вони планували зустрітись
17.09.2000 року на святкуванні дня народження Добровольської Л.Г. Проте увечері 16.09.2000 року Георгій
зник. Він, Малазонія, про це довідався зранку наступного дня
від Олени Притули. Остання
розповіла, що Гонгадзе Г.Р. вийшовши з її квартири, за місцем свого мешкання не прибув, незважаючи на те, що його чекали дружина з дітьми. У подальшому, 15 листопада 2000 року, з метою
перевірки інформації про можливу
належність виявленого у Таращанському районі Київської області обезголовленого трупа Георгію Гонгадзе, свідок
разом із Притулою О.Ю., Добровольською
Л.Г. та Аланія К.Л. їздили до м. Тараща, де зустрілись із експертом Воротинцевим І.М. В ході розмови з
експертом дізнались, що на трупі та у
місці його поховання знайдені прикраси-браслет, перстень, ланцюжок і кулон. При цьому окремі прикраси
Воротинцев І.М. намалював. За результатами
порівняння виявлених прикрас з кулоном Притули О.Ю. та зображенням прикрас Гонгадзе Г.Р. на фотокартці
з’ясувалось, що ці речі схожі та
збігаються за описом. Також у розмові Воротинцев І.М. запитував у Притули О.Ю. чи їв Гонгадзе Г.Р. у день зникнення
кавун та отримав на це ствердну відповідь. Після цього Воротинцев І.М.
повідомив про знайдення ним у шлунку
небіжчика кісточок кавуна та залишків капусти. Потім свідок разом із Аланія К.Л. та Добровольською Л.Г. відвідали морг,
де побачили обезголовлений, у стані сильних
гнилісних змін, труп. Далі Воротинцев, дізнавшись
від Аланія К.Л. про наявність у Гонгадзе Г.Р у руці осколків, спочатку один з них дістав, а потім відтяв у
трупа руку та, залучивши лікаря -рентгенолога,
зробив її рентгенограму. На виготовленому знімку також було видно осколки. За таких обставин свідок із
Притулою О.Ю., Аланія К.Л. і Добровольською Л.Г. дійшли до висновку про
необхідність перевезення трупа до м. Києва
для встановлення його належності шляхом проведення відповідної експертизи. Далі вони, для вирішення організаційних
питань, залишили територію моргу і місцевої лікарні. Повернувшись
приблизно о 20 годині 30 хвилин, дізнались
від Воротинцева І.М., що труп з моргу зник. Тоді він, Малазонія, з метою
впевнитись у відсутності трупа, знов зайшов у приміщення моргу. Трупа у морзі дійсно не було. Побачивши на
металевому столі шматочки, схожі на
залишки тіла людини, свідок, з дозволу Воротинцева, їх узяв для подальшого дослідження ДНК. Вказані
шматочки у поліетиленовому пакеті він
передав Притулі О.Ю. Крім того у цей день Воротинцев І.М. надав їм лікарське свідоцтво про смерть Гонгадзе Г.Р.

Як слідує з показань свідка Малазонія Л.Т.
15.11.2000 року він також бачив
начальника Таращанського відділку міліції Велієва В.В., який говорив про отримання наказу перевезти труп з
Таращанського моргу до м. Києва.

Розповідаючи у судовому засіданні про особу Гонгадзе
Г.Р., Малазонія Л.Т. зазначав, що Георгій
був фізично розвинутою людиною, на зріст приблизно 1 м
80см – 1 м
90см. Влітку 2000 року Георгій, перебуваючи у Туреччині, у дорожньо-транспортній пригоді травмував ліву
руку та, повернувшись у м. Київ,
певний час носив пов’язку. Крім прикрас, з речей Гонгадзе Г.Р., свідок також вказав сумку, що носять через
плече.

Допитана у судовому засіданні свідок Добровольська
Л.Г. з приводу обставин справи,
поїздки 15.11.2000 року до м. Тараща Київської області дала показання по суті аналогічні показанням
свідка Малазонія Л.Т. При цьому Добровольська Л.Г. також підтвердила відвідування працівником міліції
Велієвим В.В. службового кабінету
Воротинцева І.М. та повідомлення про отримання
наказу вивезти обезголовлений труп з моргу. Крім того, Добровольська Л.Г., оглянувши
долучений до матеріалів справи за клопотанням
представника потерпілої Гонгадзе М.В. — Теличенко В.В. — рентгенівський знімок, показала, що на її думку,
це той самий знімок, який 15.11.2000
року було зроблено у Таращанській лікарні при рентгенографії відтятої кінцівки обезголовленого трупа та який
Воротинцев І.М. віддав журналістам.
За твердженням свідка, вказаний знімок вона впізнала з огляду на наявні в області кисті округлі білі плями,
визначені у розмові з Воротинцевим І.М. як осколки. Також свідок, оглянувши у судовому засіданні представлені речові докази, зокрема кулон і ланцюжок, упізнала
ці прикраси, як такі, що належали
Гонгадзе Г.Р.

Допитаний, як
свідок, судово-медичний експерт Таращанського міжрайонного відділення СМЕ Воротинцев І.М. показав суду, що 3 листопада 2000 року він, разом із слідчо-оперативною групою,
приймав участь в огляді місця
пригоди та трупа, виявленого на території Улашівського лісництва Таращанського району Київської області. Вказана
процесуальна дія проводилась слідчим прокуратури Бєлінським
С.І. у присутності прокурора Обозового С.П.
При цьому, у числі інших працівників міліції, також був залучений експерт-криміналіст Усманов О.Х., який
здійснював фотографування. Згідно
показань Воротинцева І.М., прибувши вранці на місце подій, він побачив, що на
невеличкій галявині, в ямці з під старого окопу, з-під листя стирчить кисть
руки і проглядається фрагмент грудної клітини людини. Зверху прикопаного тіла знаходилась стара дерев’яна
колода. Після викопування та огляду
трупа з’ясувалось, що він без одягу, у стані гнилісних змін, обезголовлений і належить особі чоловічої
статі. На думку свідка, отримані в
ході слідчої дії дані свідчили про те, ще смерть особі було заподіяно не в місці виявлення трупа. Описавши стан трупа
слідчому, який відобразив ці відомості
у протоколі, свідок поїхав до моргу виконувати іншу роботу, співпрацюючи з медсестрою Чумаченко В.І.
Приблизно о 12-й годині вказаний труп
був доставлений до моргу. Біля 15-ї години він, Воротинцев, готуючись до
проведення розтину зазначеного трупа, почав його відчищати від землі. При цьому виявив прикраси із світлого металу, зокрема
на зап’ястку руки — браслет, а на
пальці — перстень, які увечері 03.11.2000 року приніс до відділку міліції та у пачці з під цигарок віддав працівнику карного
розшуку Давидчуку В.І. За твердженням
Воротинцева І.М., провівши медичне дослідження трупа та виявивши на задній поверхні шиї рублені рани, він
дійшов до висновку, що смерть особи,
якій належить труп є насильницькою. Проте причину смерті не встановив через
відсутність у трупа голови та гнилісний стан. В той же час, при розтині він звернув увагу на наявність в окремих
місцях неушкоджених гнилісними змінами м’язів, ділянок шкіри, а також
знайшов у шлунку насіння кавуна та залишки
неперетравленої капусти. Це свідчило, що давність смерті особи, якій належав вказаний труп була значно
менша, ніж рік. Згідно показань свідка,
у зв’язку з розтином обезголовленого трупа ним був складений акт судово-медичного дослідження № 200, у якому він,
у числі іншого, відобразив дані про
вміст шлунку небіжчика, виявлення браслета і персня та передачу цих прикрас слідчим органам. Крім того, як убачається з
показань Воротинцева І.М., приблизно 07
листопада 2000 року, перебуваючи у прокуратурі м. Тараща, він від слідчого Бєлінського С.І. дізнався про
знайдення у місці поховання трупа
ланцюжка із кулоном. Тоді ж, за твердженням свідка, він бачив
фотокартку із зображенням кулона у вигляді півмісяця, який запам’ятав. 8 листопада 2000 року до м. Тараща прибули
прокурор Київської області та експерти Головного бюро судово-медичних
експертиз. Вказані експерти, оглянувши у
приміщенні моргу обезголовлений труп, відібрали з нього необхідні зразки
для проведення експертизи у м. Києві. При цьому невпізнане тіло було залишено у морзі м. Тараща без
визначення його долі правоохоронними органами. Також з показань свідка
слідує, що 15 листопада 2000 року до його
службового кабінету прибули журналісти Притула О.Ю., Добровольська Л.Г., Малазонія Л.Т. та Аланія К.Л.
Останні відрекомендувавшись знайомими
зниклого Георгія Гонгадзе, почали цікавитись виявленим на території
Улашівського лісництва трупом. У цей час у кабінеті свідка знаходився начальник
відділку міліції Велієв В.В., який повідомив про отримання ним від керівництва наказу доставити зазначений труп до м.
Києва. У подальшому він, Воротинцев, продовжив спілкуватися із
журналістами. Показавши фотокартку Гонгадзе
Г.Р. із браслетом на руці, журналісти запитали чи не знайдено такий
браслет на трупі. Тоді свідок розповів їм про знайдені прикраси, намалювавши перстень і кулон. Крім того розповів, що знайшов
у шлунку трупа насіння кавуна і
залишки неперетравленої капусти. В ході розмови з’ясувалось, що виявлені
прикраси за описом збігаються з прикрасами Гонгадзе
Г.Р., а вміст шлунку небіжчика відповідає даним про вжиту Гонгадзе Г.Р. їжу.
Потім журналісти, відвідавши морг і побачивши обезголовлений труп, висловили міркування про його належність Гонгадзе
Г.Р. З огляду на дані орієнтировки
про наявність у зниклого у вересні 2000 року Гонгадзе Г.Р. поранення руки та надані журналістами відомості
про отримання Гонгадзе Г.Р. осколочного
поранення в області кисті та передпліччя правої руки, він, Воротинцев, вирішив додатково дослідити кінцівки
трупа. В результаті, з допомогою
магніту, вилучив з правої руки частинку металу.

<span

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также

Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Ирина Долозина -- чемпион по "скруткам". При всех начальниках
НЕНУЖНОСТЬ ГОСУДАРСТВА

НЕНУЖНОСТЬ ГОСУДАРСТВА

Последние российские новости впечатляют. Бывший журналист «Новой газеты» Сергей Канев пишет, что под Питером была обнаружена частная тюрьма с крематорием.…
Большая фармацевтическая афера: «фуфло» и ценовой сговор

Большая фармацевтическая афера: «фуфло» и ценовой сговор

  Почему крупные дистрибьюторы лекарств и торговцы «самопальными» медпрепаратами попали в одно уголовное дело. Весной этого года, 25 марта, федеральный суд…
НОВОСТИ