Полная безнаказанность детей высокопоставленных чиновников Украины, убивающих людей из-за вождения автомобилей в нетрезвом виде – лишь один из симптомов нездоровья нашего общества. Закон – не один для всех, это становится очевидным, если вспомнить, что ни один из «мажоров-убийц» не понес заслуженного наказания. И до этого почему-то нет дела ни Президенту Украины, ни Министру внутренних дел. Однако, в конце концов, это может привести к вполне логичному самосуду или же появлению в стране «ворошиловских стрелков» — общество должно защищаться, если государство не способно защитить своих граждан.
Примечательно, что война «мажоров» против обычных граждан уже идет не только в Киеве, но и в регионах страны. О чем, в частности свидетельствует письмо, недавно полученное редакцией из Харьковской области.
Чи буде покараний злочин?
Суддя Харківського районного суду Харківської області Ситбаталова Наталія Ігоревна своєю постановою обрала для злочинця запобіжний захід – підписку про невиїзд, мотивуючи тим, що людина яка скоїла тяжкий злочин хвора і раніше не судима, і проживає з матір’ю пенсіонеркою. А то що завдяки скоєному ним злочину загинуло троє людей і ще стільки знаходяться у тяжкому стані в лікарнях, суддю чомусь це зовсім не турбує. І у загиблих залишились теж батьки-пенсіонери.
24.03.2008 о 00-05 на автошляху Харків-Зміїв, поблизу с.
Безлюдівка, гр-н Лапа Володимир Володимирович, 1984 р.н., мешкає: с. Бабаі, вул. Шлях Леніна, 16, Харківської області, який керував автомобілем „Джип Лендкрузер " д.н.з. АХ9005ВЕ, належить Котовій Альбіні Віталіївні, мешкає: Харків, вул. Г. Сталінграду, 23, кв.20, під час виконання обгону, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем ІЖ 27157, після чого а/м „Джип Лендкрузер" відкинуло вбік, де на нього скоїв наїзд а/м ВАЗ 2109. Внаслідок ДТП Шаповалов А.Ю., 1975 р.н., мешкав по вул. Валер'янівській, 122,в м. Харові та Кануніков С.В., 1983 р.н., мешкав в п. Безлюдівка, пл. Жовтня, 43, від отриманих тілесних ушкоджень загинули на місці, ще четверо людей (Овсюк О.І, 1975 р.н., с. Хорошево, вул. Леніна, 89; Тимошевська О.С., 1991 р.н., пр. Л.Свободи, 40-Б, кв. 55; Ельміна Н.М., 1987 р.н., с. Безлюдівка, пер. Зміївський,5 та Решетняк Н.Г.) доставлені до лікарні. Гр-ка Решетняк Н.Г., 1973 р.н., мешкала: пр. Тракторобудівників, 126-А, кв. 86, від отриманих ушкоджень померла в лікарні.
Після скоєння ДТП гр-н Лапа В.В. з місця події скрився.
Дана інформація 24.03.2008 була зареєстрована у ЖРЗГІЗ Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області за № 1386.
За даним фактом порушено КС № 57080216 за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 286 КК України.
У гр-на Лапи В.В. є рідний брат — Лапа Роман Володимирович,
який працює прикордонником на кордоні Харків-Велгород. За наявною інформацією, після ДТП, він переправив Лапу В.В. до Росії, де той переховувався в с. Октябрьський, Бєлгородського району, Бєлгородської області. Пізніше таким же чином Лапа Р.В. переправив Лапу В.В. до України.
Проведеними заходами встановлено, що гр-н Лапа В.В., за допомогою брата, займався контрабандою (перевозив товар через кордон поза митницею). Також займався незаконною здобиччю та .*реалізацією піску.
Працівниками УКР ГУМВС України в Харківській області гр-на Лапу В.В. затримано та викрито в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка спричинила смерть трьох осіб та, внаслідок якої, ще троє осіб отримали тілесні ушкодження.
Слідчим СУ ГУМВС України в Харківській області Черновол С.О. 3.04.2008 гр-на Латну В.В. було затримано згідно ст. 115 КПК України, відтворено обставини події на місці скоєння злочину, гр-на Лапу В.В. допитано в якості обвинуваченого та йому пред'явлено звинувачення.
У загиблого Шаповалов А.Ю. залишилися пристарілі батьки, втрата єдиного сина дуже тяжко вплинула на їх здоров'я. Мати постійно плаче, знаходиться у важкій депресії. У Шаповалові А.Ю. залишився невиплачений кредит, весь тягар по виплатах лягає па батьків-пенсіонерів.
У пригніченому стані знаходяться батьки загиблого Канунікова С.В., вони також втратили єдиного сина. Батько, колишній воїн-авганець, після трагічного випадку з сином, постійно вживає спиртні напої. У тяжкій депресії знаходяться мати та бабуся загиблого.
У заглиблої Решетняк Н.Г. залишились чоловік та 13-річна донька. Смерть матері — дуже важке та горе для дівчинки.
У тяжкому стані в лікарні залишаються Овсюк О.І., Тимошевська О.С., Ельміна Н.М. їм зроблено хірургічні операції, кожного дня родичі витрачають багато коштів на їх лікування.
_04.04.2008, під час санкції, суддею Харківського районного суду
Харківської області Ситбаталовою Наталією Ігорівною відносно обвинуваченого Лапи В.В. обрано запобіжний захід — підписка про невиїзд, мотивуючи тим, що він хворий, раніше не судимий, проживає з матір'ю-пенсіонеркою, від суду та слідства не скривається. За наявною оперативною інформацією гр-н Лапа В.В., для вирішення питання, зібрав біля 70 тис. доларів СІНА, з яких 15 тис. доларів США. за вказану підписку про невиїзд отримала суддя.
Всі родичі загиблих та потерпілих наполягають на встановленні справедливості та на позбавленні гр-на Лапи П.В. можливості уникнути від відповідальності за скоєний злочин.»
Продолжают убивать мажоры и в Киве.
«Лист-звернення!
Звертаюся до Вас, з надією, що зможете мені допомогти. Мене звати Ольга Олександрівна Лисенко.
3 квітня 2008 року, о 23.15 на перехресті Столичного шосе та проспекту Наука (Голосіївський район) сталася страшна аварія, в якій загинула моя єдина 28-річна донька Людмила Лисенко.
За кермом дорогого "Лексусу-GS-350", який врізався на великій швидкості у два автомобілі – "Шевроле Лачетті" та "ЗАЗ-Дэу", був 23-річний Савицький Валентин Валентинович, син народного депутата IV скликання, а нині глави Центру Державного земельного кадастру Савицького Валентина Вікторовича.
Савицький В.В. порушив правила дорожнього руху, проігнорувавши інспектора ДАЇ (регулювальника), який показав жест, що дозволив водіям з проспекту Науки починати рух. В цей час, коли два автомобілі виїхали вже на перехрестя, яке дуже добре освітлено, їх раптом наздогнав сильний боковий удар. Від отриманих тілесних пошкоджень Людмила Лисенко загинула на місці пригоди, водія "Шевроле" було госпіталізовано у тяжкому стані до лікарні (у нього черепно-мозкова травма, струс головного мозку, закрита травма грудної клітини), а пасажира "ЗАЗ-ДЕУ" – госпіталізовано з травмою челюсті.
В. В. Савицький був у нетверезому стані, без водійських прав, після аварії залишив місце трагедії.
Така страшна біда! Але той жах, який я побачила, коли приїхала забирати свою донечку, не бажаю пережити нікому. Її голівонька була розбита, все тіло було поламане…
Мені 62 роки, я все життя пропрацювала у сільській школі вчителем англійської мови (40 років), виховувала дітей – порядних, чесних, як моя донечка. Живу за законами людськими і Божими. Займаюся домашнім господарством у Черкаській області, в селі Пальчик. Виховала і викохала донечку, дала їй дві вищі освіти – філологічну та юридичну, вона працювала головним спеціалістом ДП "Український інститут промислової власності" м. Києва, була перспективним фахівцем, у колективі її любили, поважали і шанували, але ж це не головне, вона була Золотою ДИТИНОЮ і ЛЮДИНОЮ – доброю, чесною, порядною, відповідальною, раділа кожному дню, поважала людей і допомагала батькам. Вона мріяла стати гарною дружиною, зразковою матір’ю, висококваліфікованим юристом… Це була наша надія, допомога у старості, а тепер ми залишились самі, через те, що в одну мить син народного депутата її вбив, проігнорувавши всі правила і всі рухи регулювальника, маючи впевненість – батько його врятує і його не покарають! У нас немає зв’язків у вищих інстанціях, але ж має бути СПРАВЕДЛИВІСТЬ! І так писати у мене є всі підстави.
Вкотре син високопоставленого чиновника залишиться невинним і непокараним. На наступний день після трагедії В. В. Савицького положили до приватної лікарні "Борис" задля приховування його від проведення слідчих дій з послідуючим арештом, а на сьогодні його взагалі вивезли за кордон.
Мені від цих людей нічого не потрібно, хоча вони і прощення не попросили, не подзвонили, зате роблять все можливе, щоб вплинути на хід слідства.
На сьогодні я залишилась сам на сам зі своїм горем, дитини мені ніхто не поверне, але ж МАЄ БУТИ СПРАВЕДЛИВІСТЬ ПО ЗАКОНУ. Я пишу цього листа від безнадійності, мене спонукають близькі до таких кроків, тому що, як виявляється, справа може бути просто закрита, а черговий син колишнього нардепа залишиться невинним.
Нам, простим людям, до яких, як виявляється, ставляться, наче до речей, вище поставлені чиновники, залишається сподіватися тільки на засоби масової інформації, які допомагають розібратися і спонукають нашу владу до законних дій!
Я не втрачаю надії, знаю, читала неодноразово у вашій газеті, що ВИ не байдужі до біди людей, особливо, коли це стосується беззаконня і несправедливості, звертаюся до вас, як мати, серце якої розривається від горя — втрати ДИТИНИ! ДОПОМОЖІТЬ через сторінки своєї газети звернутися до Прем’єр-міністра України пані Юлії Тимошенко та Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка допомогти добитися справедливості і законних дій щодо В.В. Савицького.
Благаю ВАШУ ГАЗЕТУ не залишитися байдужою до моєї біди.
З повагою та надією мати загиблої Ольга Олександрівна.»
А тем временем в Украину в ближайшее время собирается вернуться мажор-мокрушник Сергей Калиновский. Вроде бы все уже оплачено-схвачено и не сегодня-завтра его карточку снимут из фото-галереи интерпола. Учитывая что 19.03 прокурор Киева Евгений Блажнивский сделал официальное заявление (злые языки говорят о каком-то поощрении в размере 1.000.000$ и это только задаток, справедливый прокурор потребовал 5млн$) что мол это рядовое ДТП, добавив при этом что пострадавшие ПРЕТЕНЗИЙ НЕ ИМЕЮТ!!!
Не имеют претензий, видимо, и высокие милицейские чины, получившие, по слухам, 3 миллиона долларов за то, чтобы карточку Калиновского убрали из картотеки Интерпола.
Может действительно, имеет смысл «скинуться» и «заказать» какого-нибудь мажора-мокрушника? Не только для того, чтобы не ездили пьяными, но чтобы понимали, что откупаться от правосудия – вещь небезопасная.
«ОРД»
