Не можу віднести себе до фанатів футболу, але чемпіонати намагаюсь не пропускати. Чемпіонати з футболу неначе додають адреналіну в життя європейського суспільства. О! А для власників кав’ярень, барів, пабів – це рясні «жнива». Не встигають бочки з пивом замінювати. Відвідувачі видудлюють все до дна. Той хто не зумів вчасно встановити великі телемонітори в своїх кав’ярнях, на клієнтів може не розраховувати.
Здавалося б причому тут кав’ярні та паби, адже ж можна в себе вдома вмикнути телевізор і галасувати: «го-о-о-л !!!, от , чорт — маззила…» Ні, не те. В кав’ярнях та пабах, в гурті вболівальників тебе наче переносить на місце події. І тоді наперебій, відсьорбнувши пива волаєш: «нну, дааввай-давай, обходь його, давай паса , тьху ти!!!!…» Під час трансляції матчів в пабах людей охоплює якась незрозуміла футбольна ейфорія. А що відбувається на трибунах стадіонів де проводяться матчі? Після забитого голу люди обіймаються, цілуються, розмахують прапорами своїх країн, навіть розмальовують свої мармизи в національні кольори прапорів, сурмлять в ріжки, співають «Оле-оле-ола…»… Ну, для тих, хто бував на чемпіонатах з футболу картина знайома.
У 2012 свято футболу прийде в Україну. Що буде відбуватись в Україні у 2012 році і як пройде сам чемпіонат «Євро-2012» казати ще рано. Хоча його підготовку слід би було розпочати відразу після того, як Україна виграла тендер. Адже кожен розуміє, що «Євро-2012» для України — це супершанс для підйому Української економіки, розвитку готельної інфраструктури, ремонтів автодоріг , залізничної мережі, облагородження вулиць і будинків у містах де будуть проводитись матчі та багато чого іншого. Іншими словами – роботи непочатий край. А край з якого б слід починати і не виставляти Україну на сміх – це громадські туалети. Вам доводилось бувати в туалетах на прикордонних переходах? Отож-бо. Коли ми з сім’єю автом їдемо закордон і на кордоні на контрольному посту стоячи в черзі для митної перевірки та паспорного контролю дружина питає дочку:
— Поки є час може, зходиш в туалет?
Донька корчить гримасу!
-Ти що мамо, мене там знудить, давай вже на польську частину доберемось, я портерплю.
Не можу сказати, що дочка розбещена. Кізяки в стайні за конем прибирає справно, як і вичищає котячий туалет. Але ті дерев*яні, часом, металічні будки, що по при дорогах назвати туалетами не повертається язик. Вже не кажучи про відсутність води (як холодної, так і гарячої) , серветок, належного туалетного паперу, дзеркалець перед умивальниками… Ось саме з цього починається пізнання України іноземцем.
Можна собі уявити реакцію розгнузданого гурту німецьких, або британських футболфанів-хуліганів на побачене й понюхане. Хто знайомий з цією публікою, той знає, шчо цим бритоголовим, обтатуєрованим хлопцям море по коліна. А низка фотографій закладаів, де справляється природна потреба, однозначно прикрасить фотовиставки в їхніх клубах. Вони люблять такий сюр-ріал.
Гаразд, митниця і прикордонники позаду, але ж перед виїздом на автотрасу в львівському напрямку треба ж обміняти гроші євро на українські гривні. Рахуємо. В одному автобусі близько півсотні футбольних вболівальників, в банку, чи обмінному пункті одне, максимум два віконечка в якому сидять касири, які ні по-німецьки, ні по-англійськи ніц не торопають. Не тяжко собі уявити довжину черги до касирів і наростаюче обурення гостей. Ще раз наголошу. Йдеться не про звичайних і чемних туристів, ідеться про футбольних фанів. А це вельми специфічні юнаки і юначки.
Прогнозуємо далі. Скільки грошової маси гривень може бути в у прикодонному відділку банку? Після пасажирів з першого автобусу гривні закінчуються. У відповідь касирам лунаюь матюки, пальці «факи», биті вікна (дарма, що загратовані). Конфлікти розпочнуться відразу з прикордонних переходів. Звісно, якщо ці проблеми до початку «Євро-2012) не будуть розв’язані.
Пригадую чемпіонат «Євро – 2000) в Бельгії. Жителі міста Шалервуа згадують проведення матчу в їх місті, як страшний сон. В одному з кафе, який окупували бритоголові «брити» (британські фани) офіціант не встигав вчасно обслужити «клієнтів». Хтось із бритів запустив в офіціанта порожній кухоль. І почалось. Прибула поліція для наведення порядку. Та де там? В хід пішли стільці, лавки… Наступного дня центр міста виглядав наче розбомблена Варшава після Другої світової війни. А що з хуліганами? Без суду і слідства найбільш агресивну частину, понад триста чоловік, повантажили у військовий літак і відправили на Туманний Альбіон. Тут не той випадок, коли зчепляться німці з бритами в один із моментів, їхні пристрасті доведекться гасити водяними гарматами-брансбойтами. «Беркут» зі своїми кийками най відпочиває. То не малолітню дівчинку фанатку дубинкою віддубасити до пів-смерті. Категорії різні.
У Льєжі вчинили мудріше. Пиво – неодмінний атрибут фанів – продавалось лише у пластикових пляшках і подавалось у пластикових стаканчиках. Хоча без сутичок між німецькими і британськими фанамии не обійшлось. Причина знайдеться. Хтось комусь не поступився місцем в душі готелю. І знову поліція.
Але запізно. Готель треба було ремонтувати майже з нуля. Готель «Формула – 1», це мережа одних з найдешевших готелів у Європі, де як–правило й зупиняються футбольні вбоілвальники. В Україні, поки-що, мережі дешевих готелів і юсхостелсів відсутні. Дати відповідь скільки часу для розбудови такої мережі знадобиться українським будівельникам не може дати ніхто. Хіба-що для фанів студентські гутожитки віддати на поталу.
Особливий контингент футбольних вболівальників – це голандці: канабіс, марихуана, футбол, секс. Вони, як правило містятьться в юсхостелсах великими групами, в кімнатах по-чоловік з десять. Проте вони собі раду дадуть в Україні і без юсхостелсів. Запрсто розіб’ють намети на дитячих майданчиках і в дворах поміж будинками. Люди дуже комунікабельні, соціальні і геть не агресивні, на відміну німців, британців та італійців.
Але ще раз повернемось до технічних проблем. Автозаправки по дорозі до міст проведення чемпіонату. В Європі такі автозаправки комбінують в собі окрім забезпечення пальним, обмінні валютні пункти, ресторани, кафе і … туалети. Чи хтось може нарахувати скільки таких є на тих напрямках де будуть проводитись матчі «Євро-2012».
Тепер інша каста учасників «Євро-2012» — футбольні коментатори, фоторепортери, телерепортери, футбольні оглядачі. А тут почнеться. Скільки каналів виходу водночас з повними картинками і трансляцією коментарів на різних мовах світу з будок для коментаторів для глядачів їх країн. За нашими даними до EBU (European Broadcasting Union) з українського боку ще ніхто не звертався. До того ще й принтери, ксерокси, система безпровідного під’єднання до інтернету через «Вай-Фай», тобто «Wireless MAXg USB Adapter» , в народі «Hot Spot». Чи зможе український уряд забезпечити спортивних журналістів оцим усім та створити для них відповідні прес-центри? Крім того – це мінімум 500 додаткових телефонних каналів для зворотнього зв’язку. Це цифра не зі стелі, а з досвіду нашої роботи на різноманітних міжнародних форумах.
Далі! Команди, коучі, лікарі, масажисти, устаткування, форми, медикаменти, і власні харчі чартерними рейсами. А це ж додаткова навігація, місця приземлення і парковки літаків. Добрий автотранспорт: автобуси-коучі, резервний шатл-автотранспорт… Чи може вони маршрутками їздитимуть та метро?
А це лише – вершина айсбергу.
При нагоді проодвжу про підводну його частину.
Ростислав Демчук,
Агентство Євро-Атлантичного Співробітництва (АЕАС) для ОРД , INFOPORN
