Человек не терпит насилия!

“Земля і люди”. Економіко-політичний трилер. Перша серія

20641042Перш
ніж перейти до детальних пояснень стосовно всього того бєспрєдєлу, що
відбувається зараз навколо права власності на багатоквартирні будинки
та прибудинкові території, висловлю кілька, можливо, контроверсійних
думок про його глибинні причини.

Давно відомо, що людство спадкує досвід попередніх поколінь в усьому, крім сексу та економіки ;)
Тобто, людина може зачитати “Камасутру” і “Капітал” до дірок, але доки
не спробує сама, як це воно – в ліжку чи з грошима в кишені,
залишатиметься “теоретиком”, повністю відірваним від справжніх реалій.
Є така англійська фраза, яка завжди мене невимовно веселила – “to know
to swim” (“знати плавати”).

Саме такими економічними
“знавцями плавати” і є більшість українців. Розумні батьки знають, що
дітей слід привчати до грошей поступово. Спершу – гривня “на морозиво”,
потім – кошти, вперше зароблені миттям машин чи роздаванням газет,
перша “справжня” зарплатня, перший кредит, перша власність… Це –
нормальний перебіг речей. Безумовно, бувають “щасливі винятки”, коли
людина “від народження” вміє феєрично займатись сексом розпоряджатись величезними сумами, і їй від цього не зносить дах, але значно більше є протилежних прикладів.

karnavalМи збиткуємося над нашими “слугами народними”, які награбували
заробили сумлінною працею мільйони та мільярди, але відрізняються при
цьому винятковим жлобуїнством, якого самі в собі не помічають. Лише
одиниці з них витрачають гроші на щось конструктивне, а не на маєтки в
стилі “українське бидло-барокко” з золотими унітазами і яхти з
літаками. raguli 3Якщо
ж серед них знаходиться хтось, хто здатен дивитись на своїх “звичайних”
співгромадян як на людей, – то це просто диво дивне. Але явище
“нуворішества” досліджене давним-давно, і “міщанин-шляхтич” часів
Мольєра нічим по суті не відрізняється від нардепа, здатного припхатись
на засідання ВР в білих шкарпетках та чорних блискучих штиблетках.

Я ж хочу звернути увагу на звичайних людей, які
раптово стали реальними чи потенційними власниками майна, вартість
якого аж ніяк не відповідає “статусу” цих людей. Психологи проводили
дослідження – підкидали відверто бідним людям величезні, як на них,
кошти в незвичній формі (дорогоцінності, акції, гроші в рідкісній
валюті, наркотики, зброя та т.і.), і дивилися, що з того буде. Меншість
таки орієнтувалася в ситуації та починала “крутитися” з різним ступенем
успіху – знаходили якихось бариг, якось все це реалізовували, інколи –
вдало, частіше – невдало, з купою пригод на філейну частину тіла та,
іноді, з втратою “надбання”. Більшість же – або негайно здихувалася
“несподіваного щастя”, або ховала ті кошти подалі з наміром “десь,
колись, щось” з ними зробити. Дуже нагадує поведінку “радянських людей”
– “щасливих власників” приватизованих квартир та акцій підприємств, чи
не так?

Сутність людей є такою, що дуже багаті з дуже
бідними ніколи не уживуться разом. Рано чи пізно або дуже бідних
витіснять кудись “на периферію” (як це відбувається в усіх столицях
постсоціалістичних країн), або дуже бідні настільки “вб’ють” навколишнє
середовище навколо себе, що багаті самі переселяться в більш привабливі
місцинки (як це сталося в Детройті.
Що стосується класичного прикладу Марвіна Хімайєра,
то він доводить, що навіть пристойного рівня судова система та давні
демократичні традиції поваги до права власності не є гарантією від
цинічного ставлення багатих до бідних.

То що вже казати про Україну – “заповідник
недовласників”, з її наскрізь продажними судами, прокуратурою та
міліцією, майже відсутнім громадянським суспільством та банальною
нездатністю людей об’єднуватися для захисту своїх хоча б економічних –
годі вже казати політичних – прав?

Сільська дівчина на танцюльках в клубі села
Задрипанці виглядатиме дивно, якщо з’явиться туди в справжніх діамантах
та сукні від Луї Віттон. Її, швидше за все, або пограбують, або вона
зникне безвісти – якщо, звісно, не прийде туди в супроводі когось, хто
здатен її захистити. Так само недоречно ця сільська дівчина виглядатиме
на балу нобелівських лауреатів у прикиді, звичному для колгоспної
дискотеки. Швидше за все, її просто не пустять – хіба що вона з’явиться
туди з якимось всесвітньо відомим лауреатом, який наполягатиме на її
присутності ;)

Якщо уроджений мешканець хрущоби на околиці
Жмеринки раптом розбагатіє, він негайно, майже зі 100% ймовірністю,
продасть цю квартиру та купить собі помешкання, яке більше
відповідатиме його поточному статусу. Зовсім інакша ситуація – з
мешканцями приватизованих квартир в центрі Києва та обласних центрів,
поточний рівень доходів яких аж ніяк не відповідає вартості майна, яке
вони набули фактично за примхою долі. До цієї ж категорії належать
мешканці “приватного сектора”, бо земля, на якій стоять їхні “курники”,
раптом почала коштувати неймовірні гроші. Бо ТАКІ квартири та будинки
вони не купили б собі зараз за “живі” гроші нізащо на світі, і є цілком
очевидним, що володіння майном такої вартості – на жаль, вже не їх
“економічний рівень”.

Ситуація ускладнюється тим, що одночасно такі люди
часто мають високий освітній рівень, бидлом себе не вважають і
об’єктивно ним не є. Тому вони психологічно нездатні змиритися з тим,
що, по суті, з економічного погляду нічим не відрізняються від
сільської задрипанки на чужому святі життя. Ще раз повторююсь про всяк
випадок – я веду мову ВИКЛЮЧНО про економічні категорії, залишаючи за
дужками “моральний” аспект питання.

Людей, які випадково отримали власність “нє по
чіну”, “нувориші” почали витісняти з їхніх помешкань вже починаючи з
буремних 90-х. Зараз цей процес став ще масштабнішим та набув
централізованих, монопольних рис. Якщо раніше “рейдери від нерухомості”
зазіхали на окремі квартири (на більше у них банально не вистачало
грошей та впливу), то зараз вони намагаються накласти лапу вже на цілі
будинки і навіть квартали. Ще б пак – адже цим бізнесом централізовано
займаються всі без винятку політичні сили, у яких аж ніяк не бракує ані
грошей, ані впливу! А оскільки, як уже зазначалося, ні на що
конструктивне вони не здатні, бо залишилися жлобуїнами та звичайними
грабіжниками та шахраями, – кожен може собі уявити, яка вакханалія
чекає на нас далі. Якщо їх, звісно, не зупинити всенародним спротивом.

Кожен товар має свою ціну, і, як відомо з
безсмертних творів Карла Маркса, немає такого злочину, на який не пішов
би капітал задля 300% прибутку ;( Уявіть собі, що у вашій квартирі
завелися таргани та пацюки, і поки ви їх не позбудетеся, то не зможете
цю квартиру здати в оренду чи продати. Правда ж, ви не дуже
заморочуватиметеся стражданнями тарганів, що помиратимуть у вас на очах
від дихлофосу, і пацюків, що конатимуть від стрихніну? Можливо, мене
звинуватять у цинізмі, але я – всього лише реалістка. Так ось – я
категорично стверджую, що “інвестори-забудовники”, яких кришують
політикани всіх кольорів веселки, а також вищі судові, прокурорські та
міліцейські ієрархи, переймаються стражданнями мешканців будинків –
об’єктів рейдерства не більше, ніж ви переймалися б долею отих тарганів
чи пацюків. Це – економічно обґрунтована об’єктивна реальність.

фото звідси і звідси

Тетяна Монтян

http://infoporn.org.ua/

Нещодавно розмовляла зі старим знайомим – колишнім
військовим, нині – власником досить великого агентства нерухомості. Він
є людиною, не схильною до паніки чи зайвих сантиментів. Ось що він мені
розповів. Останнім часом на ринку нерухомості з’явилися нові тенденції,
які насторожують і трохи лякають навіть його.

Зокрема, нещодавно його
контора взялася за дивне замовлення. Люди з обличчями, на яких великими
літерами було написано, що лише дивом їхні власники в буремні 90-ті не
опинилися на кладовищі у супроводі пісні “Братва, нє стрєляйтє друг в
друга” замість похоронного маршу, – так-от, ці люди надали на вибір з
півдесятка адрес будинків-”хрущовок”, з якими треба було зробити наступне.

Для початку – скласти щось на кшталт повного
“паспорту мешканців”: хто такі, з чого живуть (з приблизною оцінкою
розмірів доходу), чим займаються, чи є власниками квартир – якщо є, то
на якій підставі, якщо не приватизували – то чому (старечий маразм,
алкоголізм, судові суперечки тощо). А головне – чи не бажають вони своє
житло продати, а якщо бажають – то що хочуть зробити з отриманими грішми.

Мій знайомий “підписав” під це завдання (на оплату
якого замовники не поскупилися) ще одного нашого спільного знайомого –
колишнього мента. Останній має щось на кшталт детективного агентства,
яке офіційно займається “консалтингом”.

Отримавши повні звіти по шести “хрущовках”,
розташованих у різних районах Києва, але подібних за ціною, складом
“населення” та розміром потенційної прибудинкової території, незвичайні
замовники вибрали одну з них. Мешканці цього будинку виглядали найбільш
маргінальними. Наступним кроком замовники дали завдання скупити у цій
хрущовці якомога більше квартир. Якщо треба – трохи переплатити під “благовідним прєдлогом”,
або допомогти зі сплатою комунальних боргів та приватизацією, або з
купівлею чогось взамін – чи то будинку в селі, чи то меншої квартири,
чи навіть більшої, допомігши з кредитом. При цьому мій знайомий був
жорстко попереджений про неприпустимість будь-якого розголосу, а тим
більше – навіть дрібних “кидняків” продавців.

Коротше, ну просто “янголи-благодєтєлі”! Квартири
(17 з 80-ти наявних) в підсумку були придбані на абсолютно різних
людей, і навіть “намьотане око” квартирних брокерів нізащо не
розпізнало б “підставу”. Моєму приятелю запропонували і надалі стежити
за “хрущовкою” на випадок, якщо ще хтось з мешканців “дозріє” до продажу.

На оборудку витратили кілька мільйонів доларів,
причому, як неважко здогадатися, ріелтори аж ніяк не залишилися
ображеними. В усіх 17 квартирах провели стандартний “псевдоєвроремонт”.
13 квартир здали в оренду, а в чотирьох – по одній у кожному під’їзді –
живуть нові власники, які активно намагаються дружити з сусідами… Люди,
які продали свої квартири в такому “будинку-жертві” першими, навіть не
здогадуються, ЯК їм неймовірно, нереально пощастило! Але ж вони мають
великі шанси придбати нову квартиру в такому самому “будинку-жертві”…

“Що все це може означати?! – запитав мій знайомий.
– Я б ніколи тобі цього не розповів, бо мене чітко та недвозначно
попередили про необхідність суворо дотримуватися “комерційної
таємниці”, причому в очах замовників виразно читалося: “якщо, звичайно,
ти хочеш жити, мужик!”. Але з обережних розмов з колегами, у тому числі
з інших великих міст, я дізнався, що їм теж доводилося останнім часом
виконувати подібні замовлення, а отже, ця схема потроху стає системою!”.

Задум “оптових покупців” насправді цілком прозорий
– вони таємно скуповують “контрольний пакет” “акцій” в
багатоквартирному будинку, який по суті своїй є звичайним акціонерним
товариством. При цьому правова форма цього товариства немає жодного
значення – ЖСК, ОСББ чи “поки що нічого”, оскільки в потрібний момент,
маючи “контрольний пакет” у цьому товаристві, з будинком можна зробити
все, що завгодно! Створити сусідам-аборигенам нестерпні умови для
проживання, затягати по судах за неіснуюче “створення перешкод у
користуванні спільним неподільним майном”, нарешті – “ненавмисно”
попсувати комунікації або просто влаштувати вибух газу чи масштабну пожежу…

Ніхто і нікому нічого у подібних випадках
не компенсуватиме. Це – аксіома. Ніякі голодування ні до чого не
призведуть. Відшкодування не буде. Хіба що ви самі подбали про
те, аби застрахувати вашу квартиру. Але на те, щоб “вибити”
відшкодування з українських страхових компаній на суттєву суму теж
особливо можна не сподіватись – вони краще “інвестують” у продажних
суддів, але “людішкам” нічого не платитимуть! Бо де ж ви бачили, щоб
хтось щось компенсував тарганам та пацюкам?

zastroj1 (фото звідси)
Найстрашніше те, що “вирахувати” небезпеку в подібній ситуації
практично неможливо! Бо ж квартири скуповуються “звичайними людьми”, і
лише самі замовники та виконавці замовлення знають, що насправді цей
будинок централізовано контролюється “чужими”. Плани “чужинців” можуть
бути якими завгодно, і почати реалізуватись вони можуть у найбільш
несподіваний момент!

Безумовно, справжньою метою “чужих” є аж ніяк не
самі “хрущовки”, а дорогоцінна земля, на якій вони стоять. Швидше за
все за оборудками стоять фінансові угрупування. Вони мають достатньо
грошей для виходу на сучасний український будівельний ринок, але не
мають достатнього політичного впливу, щоб безкарно діяти так, як ті,
хто вже зруйнував будинки на Жилянській… та готується руйнувати – на Гордієнка та купі інших “гарячих точок”.

Але у цих “нових” угрупувань – великі перспективи.
Принаймні, на це вони сподіваються, і мають усі підстави. Адже люди,
яких вони щиро вважають “тарганами” та “пацюками”, здебільшого поки що
навіть не підозрюють про масштаби біди, яка на них насувається. А може
статися щось подібне до знаменитих англійських “огороджувань”, коли, як
образно висловився Томас Мор, “вівці, зазвичай такі мирні вівці, –
поїдають людей”. Так само будівельники – одна з наймирніших професій –
вже перетворилася в Україні в “забудовників”, які знищують все навколо
– зелені зони, дитячі та спортивні майданчики, пам’ятки архітектури,
звичайні будинки, ба навіть людей, перетворюючи їх на жебраків та
пауперів, безперешкодно відбираючи у них майно.

Вам здається, що такого просто не може бути в
“демократичній” Україні, мешканці якої спромоглися вийти на Майдан?!
Прокиньтеся, нарешті! Новітні “огороджування” ВЖЕ йдуть повним ходом!
Але “забудовники” та їхні покровителі – різнокольорові політикани,
судді, прокурори та менти – роблять геть усе, аби “замовчати” масштаби
трагедії, жертвами якої вже стала суттєва кількість громадян! ЗМІ
(контрольовані офіційно або неофіційно, суть від цього не змінюється)
інколи пишуть на теми забудови, але як про епізодичні історії, уникаючи
будь-яких згадок про СИСТЕМНІСТЬ явища. Тим часом це явище вже пустило
метастази у всіх великих і навіть середніх містах України.

Пам’ятайте! Вважати “забудовників” людьми – велика
помилка. Бо вони людьми не є, хоча й виглядають як люди і навіть
настільки зовнішньо привабливі, що лохторат голосує за них мільйонами і
насмерть ламає віртуальні списи на форумах та на кухнях, сперечаючись,
хто з них кращий, а хто гірший!

Насправді ВСІ вони – чудовиська, біороботи, в
головах у яких навіть думки не виникає про те, що мешканці – це ЛЮДИ, а
не таргани чи пацюки.

Далі буде…

Тетяна Монтян

http://infoporn.org.ua

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также

Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Ирина Долозина -- чемпион по "скруткам". При всех начальниках
НЕНУЖНОСТЬ ГОСУДАРСТВА

НЕНУЖНОСТЬ ГОСУДАРСТВА

Последние российские новости впечатляют. Бывший журналист «Новой газеты» Сергей Канев пишет, что под Питером была обнаружена частная тюрьма с крематорием.…
Большая фармацевтическая афера: «фуфло» и ценовой сговор

Большая фармацевтическая афера: «фуфло» и ценовой сговор

  Почему крупные дистрибьюторы лекарств и торговцы «самопальными» медпрепаратами попали в одно уголовное дело. Весной этого года, 25 марта, федеральный суд…
НОВОСТИ