Торговала частный предприниматель Мария Андреевна, колбасными изделиями с утра до ночи и вдруг 26 ноября 2007 года обнаружила в почтовом ящике уведомление об открытии исполнительного производства Деснянской исполнительной службой. Решение принято по приказу Хозяйственного суда города Киева № 12/231 от 04 сентября 2007 года о взыскании с неё 20351,97 грн. в пользу Волянык Т.М.

Была уверена в отсутствии каких-либо оснований к предъявлению претензий к ней. Ее шокировало известие о судебном решении. Зная, что никаких судов не было, долгов ни перед кем нет, поехала в суд, желая получить ответы на вопросы…

По приезду нашла дело у судьи Прокопенко Л.В., ознакомилась с ним. К удивлению своему и судьи оказалось, что решение принято по ксерокопиям договора и двух накладных. Оригиналы предоставленных копий документов судом не исследовались. Документы, подтверждающие уведомления о подаче искового заявления в суд и днях слушания дела в материалах, на момент ознакомления отсутствовали.

Вспомнила и колбасу, Тернопольского производства, ЧП Волянык, которую в 2005 году ей предложил реализатор по имени Анатолий. Эту колбасу она реализовывала до весны 2007 года. Осенью 2006 года Анатолий познакомил её с Андреем, который был представлен как хозяин колбасы. В её блокноте остались номера мобильных телефонов Анатолия и Андрея.

Очень удивили её подделанные накладные №№ 146 от 14.06.2005 года и 166 от 14.06.2005 года и договор, которые не подписывала, указанные колбасные изделия, которые не получала.

На её вопросы Андрею по телефону 80973884512, по существу судебного решения инициированного им и причиной такого отношения к ней, он только рассмеялся.

Мария Андреевна 04 декабря 2007 года обратилась с заявлением в порядке ст. 97 УПК Украины в Шевченковское РУ ГУМВД Украины в г. Киеве, о подделке документов и мошенничестве, совершённом в отношении неё. А также с кассационной жалобой в Высший хозяйственный суд Украины, через хозяйственный суд города Киева (так как сроки обжалования во вторую инстанцию истекли).

С 04 декабря 2007 года до настоящего времени Шевченковским РУ ГУМВД Украины в городе Киеве, решение по материалам не принято.

28 декабря 2007 года кассационная жалоба поступила в хозяйственный суд города Киева, однако в нарушение требований ст. 109 ХПК Украины, по состоянию на 24 января 2008 года в Высший хозяйственный суд Украины направлена не была.

При подготовке жалобы на имя председателя хозяйственного суда города Киева, вспомнились ей слова Андрея Воляныка, что областная и районная СБУшная крыша решает все его вопросы и не только по Тернополю.

В начале 2007 года Андрей заканчивал отделочные работы в собственном доме на Петропавловской Борщаговке и рассказывал, как тесно жить в киевской квартире на Нивках. Рассказывал о покупке земли по соседству, для строительства дома на продажу.  Сопоставляя разговоры с ним с его действиями, многое понимаешь. С одного «кидка» почти 5000 долларов США… Кто его такому научил, вопрос. Тернопольцы говорят, что семейный бизнес Воляныков — производство колбасных изделий из польского сырья — прибыльное дело. Их цех, около 5 лет выставлен на продажу, скорее всего работает полулегально. Ситуация с «кидками» Андрея Воляныка, не первая и возможно не последняя…

Ну как говорят, — НАДЕЖДА умирает последней…

Сергей Иванов, специально для «ОРД»

Приложение: заявление в Шевченковское РУ ГУМВД Украины в г. Киеве, Высший хозяйственный суд Украины и жалоба председателю хозяйственного суда г. Киева.

Вищий господарський суд України

01011, вул. Копиленка, 6

     через Господарський суд м. Києва

01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-б

Заявник (відповідач):       Приватний підприємець

Мартиненко Марія Андріївна,

юр. адр. , Київ, вул. Марка Вовчка, 21

факт. 02222, пр-т Маяковського, 38-10 кв. 165

ідентиф. номер 2205817323

свідоцтво про держреєстрацію 63038454

від 20.07.1995 року

тел. 80675062795, д.т. 530-1404

Позивач по справі:               Приватний підприємець

СПД ФО Воляник В.М.

Тернопільська область, Тернопільський район,

с. Чистилів вул. Дружби, 1  

код 21809000101

р/р 26005000519001 Надра

м. Тернопіль, вул. Медова, 2 МФО 338705

Ціна позову: 20351,97 грн.

КАСАЦІЙНА СКАРГА

на рішення Господарського суду м. Києва  від 04.07.07 року

по справі № 12/231

21.08.07 року Воляник Т.М., нотаріально уповноважила Воляника А.І. на представництво її інтересів у всіх органах з правом передовіри.

22.05.07 року Воляник А.І. нотаріально уповноважив Філоненко В.В. представляти інтереси Воляник Т.В..

23.04.2005 року Представник позивача Воляник А.І. звернувся в інтересах ПП СПД ФО Воляник В.М., з позовом до ПП Мартиненко до Київського міського господарського суду, щодо нерозрахування за поставлені відповідно договору № 38 від 01.06.2005 року, ковбасні вироби по накладних №№ 146 від 14.06.2005 року на суму 8390,40 грн. та 186 від 18.06.2005 року на суму 4146,96 грн..

В позовній заяві зазначений порядок поставки товару та розрахунків, відповідно умовам договору та діючому законодавству України, проведений розрахунок заборгованості, з врахуванням інфляції та індексації, яка на думку представника відповідача склала — 20351,97 грн.

До позовної заяви додані в ксерокопіях, зазначений договір та накладні.

В матеріалах справи наявні квитанція про сплату поштового відправлення за місцем роботи відповідача та опис поштового відправлення позовної заяви датовані 21.04.2007 року.

Рішення Господарського суду м. Києва  від 04.07.07 року по справі № 12/231 вступило в силу 04.09.2007 року.

23.11.2007 року начальником ДВС Деснянського РУЮ у м. Києві, за місцем мого проживання – Київ, пр-т Маяковського, 38/10 кв. 165, надіслано лист з постановою про відкриття виконавчого провадження по справі 12/231, яке отримала ввечорі 26.11.2007 року.

27.11.2007 року ознайомилася з матеріалами справи в кабінеті судді.

Вважаємо, що рішення господарського суду міста Києва від 04.07.07 року по справі № 12/231 прийнято з порушенням норм процесуального права оскільки справа була розглянута за відсутністю відповідача, якого не було, належним чином повідомлено про час і місце засідання суду. Докази, про нібито своєчасне неодноразове повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, що міститься в  справі є недостовірним, оскільки відповідач (ПП Мартиненко) не отримувала ні позовної заяви, ні жодної повістки до  суду.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява та запрошення надсилалось за адресою вул.. Марка Вовчка, 21 в м. Києві, за місцем роботи (ТОВ «Оптова компанія»), але жодного разу ні товариством, ні відповідачкою не отримувалося.

Представник позивача Воляник А.І. повідомив адресу ПП Мартиненко тільки відділу ДВС Деснянського РУ у м. Києві, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого впровадження ВП № 5390633 від 15.11.07 р. та супровідним листом № 556/13 від 15.11.07р. (відповідно штемпеля на конверті) відправлене 23.11.07р.

Прошу суд звернути увагу на відсутність в справі повідомлень про вручення поштових відправлень.

Таким чином справа № 12/231 розглянута у відсутності ПП Мартиненко, що призвело до винесення господарським судом м. Києва необ’єктивного рішення, що не відповідає фактичним обставинам справи.

При ознайомлені з матеріалами справи виявлено, що наявні в матеріалах справи копії накладних а можливо і договору № 38 підробленні та підписані від імені відповідача іншою особою. Печатка ПП Мартиненко на накладних відсутня. У вказані дні ковбасні вироби від ПП Воляник на зазначені суми не отримувалися.

В зв’язку з чим, відповідач вимушений був звернутися до правоохоронних органів з заявою в порядку ст. 97 КПК України.

Вивченням справи з’ясовано, що не зважаючи на вимогу суду викладену в пункті 3.2 ухвали від 27.04.2007 року позивачем не надано суду для огляду оригінали доданих до позовної заяви копій документів та акту звірки з відповідачем, копію якої він повинен був надати суду.

Воляник Т.М. та її представники з метою заволодіння шляхом шахрайства, надали до суду підробленні документи, вжили заходів щодо розгляду справи без участі відповідача. Вимоги суду, викладені в ухвалі від 27.04.07 року, щодо надання оригіналів документів, доданих в копіях до позовної заяви не надали, заходів щодо складання акту звірки документів не вжили.

Жодного разу накладні на ковбасні вироби не оформлювалися. Документи відповідачці як приватному підприємцю не потрібні. Облік вівся тільки в зошитах для можливості взаємної перевірки.

Перша поставка ковбаси була весною або літом 2004 року.

Остання поставка була на весні, приблизно в березні 2007 року, ніяких заборгованостей перед ПП СПД ФО Воляник В.М. в відповідачки не було.

Вважаємо, що рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2007 року прийнято з порушенням норм процесуального права, оскільки справа була розглянута за відсутності відповідача (ПП Мартиненко), якого не було належним чином повідомлено про день і місце розгляду справи. Жодного разу повістки в суд по данній справі відповідачка не отримувала. У такий спосіб позбавлено можливості своєчасно оскаржити рішення суду.

В порушення вимог ст. 81-1 ГПК України, суд надані позивачем ксерокопії документів, не перевірив, оригінали документів не оглянув та не дослідив.

В наслідок навмисних дій позивача та його представників, порушені права відповідача, яка не була належним чином проінформована про звернення позивача до суду, розгляд справи в судовому засіданні, щодо рівності сторін, ознайомлення з матеріалами справи,  надання зауважень до них, зняття копій, прийняття участі  в  господарських засіданнях, подавання доказів, приймання участі у їх дослідженнях, заявлення  клопотань,  даванні усних та письмових пояснень господарському суду, наведенні своїх доводів і міркуванні з усіх питань, що виникли у ході судового процесу, надання клопотань і доводів позивачу та суду, оскарження судового рішення  господарського  суду в установленому господарсько-процесуальним Кодексом порядку, а також  користуванні  іншими  процесуальними правами, наданими ст. 22 господарсько-процесуального Кодексу.

Вважаю, що позивач та його представники не добросовісно скористалися належними їм процесуальними  правами, виявили неповагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, що призвело до однобічного, не повного та не об’єктивного  дослідження  всіх  обставин справи.

Тому відповідач не може визнати заявлений позивачем позов повністю.

Так, відповідно положень ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

ГПК дані встановлюються такими засобами:

—         письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

—         поясненнями представників сторін та інших  осіб,  які  беруть участь  в  судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення  представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Надані позивачем копії документів, не можна визнати належними та допустимими.

Згідно ст. 34 Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Прийняті судом копії документів не досліджувалися. Крім того самі по собі договір про сумісну діяльність та накладні ніякого значення не мають.

За ст. 35 Обставини,  визнані  господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти,   встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу,  який  вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи,  не  доводяться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Приватним підприємцям, які сплачують єдиний податок дозволено працювати за спрощеною системою оподаткування, тобто без ведення бухгалтерського обліку.

Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов’язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться  при  розгляді  справи.  Таке  припущення  може  бути спростовано в загальному порядку.

Позивач звернувся до ОВС з заявою про порушення кримінальної справи за ознаками ст. ст. 190 ч. 2, 358 ч. 3 КК України.

Стаття 36 вказує на те, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або  в  належним  чином засвідченій копії. Якщо для  вирішення  спору  має  значення  лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Нажаль відповідно протоколу судового засідання від 04.07.07 року по справі № 12/231, оригінали документів не досліджувалися.

В порушення вимог ст. 37, 38 ГПК України судом не витребувано ні оригіналів документів а ні акту звірки взаєморозрахунків відповідно до ухвали від 27.04.07 року.

В порушення вимог ст. ст. 39, 40 ГПК України огляд оригіналів документів договору, накладних та акту звірки взаєморозрахунків не провів, протокол огляду не склав. Обставини про можливість та необхідність експертних досліджень не з’ясував.

За Статтею 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі  докази  не  мають  для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних  і  обставин,  якими інша  сторона  обґрунтовує свої  вимоги  або  заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.

Статтею 81-1 ГПК встановлено, що у судовому  засіданні,  а  також  про  огляд  і дослідження письмових  або  речових доказів у місці їх знаходження складається протокол.

У протоколі судового засідання зазначаються:

1) рік, місяць, число і місце судового засідання;

2) найменування суду, що розглядає справу, та склад суду;

3) номер справи і найменування сторін;

4) відомості  про  явку  в  судове  засідання   представників сторін,  інших  учасників  судового  процесу  або  про  причини їх неявки;

5) відомості про роз’яснення господарським судом сторонам  та іншим особам,  які беруть участь у справі, їх процесуальних прав і обов’язків,  зокрема,  права  заявляти  відводи,  та  попередження перекладача   про   відповідальність   за   завідомо  неправильний переклад,  судового експерта  —  за  дачу  завідомо  неправильного висновку або відмові від дачі висновку;

6) усні  заяви і клопотання сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі;

7) усні роз’яснення судовими  експертами  своїх  висновків  і відповіді на поставлені їм додаткові запитання.

Протокол веде секретар судового засідання.

Протокол у триденний строк підписують  суддя  (суддя  — головуючий у колегії суддів) і секретар судового засідання.

Сторони та інші особи,  які беруть  участь  у  справі,  мають право  знайомитися  з  протоколами  і протягом п’яти днів після їх підписання подавати письмові  зауваження  з  приводу  допущених  у протоколах неправильностей або неповноти протоколу.  Зауваження на протоколи у всіх випадках долучаються до матеріалів справи.

Господарський суд розглядає зауваження на  протокол  протягом п’яти  днів  з  дня  подання зауваження і за результатами розгляду виносить ухвалу,  якою приймає зауваження або мотивовано  відхиляє їх.

Господарський суд  може  здійснювати стенографічний,  а також аудіо — чи відеозапис судового засідання.

Протокол судового засідання від 04.07.07 року не містить факту дослідження оригіналів документів, копії яких наявні в справі та акту звірки. Але суд не зважаючи на вимоги ст. 81 п. 5 ГПК України, справу без розгляду не залишив.

Враховуючи вищенаведене у відповідності зі ст.ст. 107, 109, 111, 111-3,  (п.5), 111-111-10, 121-1 Господарсько процесуального кодексу України, —

ПРОСИМО:

1. Відновити пропущений строк для поданя касаційної скарги через наявність поважних причин його пропуску.

2. Рішення Господарського суду м. Києва № 12/231 від 04.07.07 року, про стягнення в сумі – 20351,97 грн. скасувати.

3. Зупинити виконання рішення рішення Господарського суду м. Києва  від 04.07.07 року, по справі № 12/231 та наказу від 04.09.2007 року, до закінчення перегляду у порядку касації.

ДОДАТОК:

1.      Касаційна скарга від _______ 2007 року та докази відправлення позовної заяви позивачеві ПП Воляник;

2.      Копія свідоцтва про державну реєстрацію ПП Мартиненко;

3.      Копія свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ПП Мартиненко;

4.      Докази сплати державного мита (квитанція, опис вкладення);

ПП Мартиненко М.А.

“___”  __________ 2007 року

Голові господарського суду м. Києва

Таранюку І.І.

01030, м. Київ,

вул. Б. Хмельницького, 44-б

Приватний підприємець

Мартиненко Марія Андріївна,

юр. адр., Київ, вул. Марка Вовчка, 21.

факт. 02222, пр-т Маяковського, 38-10 кв. 165,

м.т. 8067-5062795

Щодо грубого порушення

вимог ст. 109 ГПК України

СКАРГА

25 грудня 2007 року, мною направлена касаційна скарга на рішення Господарського суду м. Києва  від 04.07.07 року по справі № 12/231, позивач по справі СПД Воляник В.М..

В касаційній скарзі, яка надійшла до суду 28.12.2007 року, оскаржено рішення Київського господарського суду м. Києва (суддя Прокопенко Л.В.), з підстав грубого порушення норм матеріального та процесуального права.

Мною, 24 січня 2008 року в канцелярії господарського суду м. Києва зясовано, що до Вищого господарського суду України скарга до цього часу не направлена.

Прошу Вас призначити по викладеним фактам службову перевірку. Про вжиті заходи прошу інформувати мене у встановленні законом строки.

                               &nbs