Відгули новорічні свята, обертів набирають свята різдв’яні і кілька тижнів рясного застілля промайнуть миттю. І знову час повертатись до реальної буденщини. Проте не можна не згадати про те, що через кілька тижнів після тривалого загальнонародного загулу відбудуться роковини від Дня народження людини, яка склала на плаху свободи України усе своє життя. Вирок смерті винесли Комуністична партія і КГБ СРСР. Виконавець вироку — наш земляк, етнічний українець, уродженець львівщини Богдан Сташинський. Подаємо фрагменти стенограми СУДОВОГО ПРОЦЕСУ ПРОТИ БОГДАГНА СТАШИНСЬКОГО ФЕДЕРАЛЬНОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ В КАРЛЬСРЮГЕ (ФРН) У ЗВ’ЯЗКУ З УБИВСТВОМ СТЕПАНА БАНДЕРИ).
(Жовтень 1962р.)
***
Б. Сташинський: «…Я поступово переконувався в правильності радянської політичної системи і щоразу самоусвідомлював, що усе що запропонує мені КГБ я виконаю на благо радянському народові. З іншого боку в мене виникали сумління совісті і співчуття до родини вбитого, проте коли йшла мова про ворогів радянського народу, моє комуністичне виховання брало гору»… « По скоєнню вбивства Степана Бандери мені у Східному Берліні показали фільм, як Степан Бандера лежав у відкритій домовині. Коло домовини були його рідні. І тоді в моїй душі наче щось перевернулось. Я тоді сам для себе усвідомив, що я звичайний вбивця. Після цього в мою свідомість прийшли сумніви стосовно правильності боротьби радянської влади й КГБ по відношенні до їх ідеологічних противників».
Голова Судової Комісії Генріх Ягуш: « … Що Вам було відомо про діяльність Степана Бандери, як Вам вдалось встановити його ідентичність, відшукати місцепроживання?»
Підсудний Б.Сташинський: «До того, як мене було делеговано в Берлін, а далі до Мюнхену там вже готував мені платформу агент КГБ Іван Бисага-Надійчин. Він встановив точне місцепроживаня у Мюнхені одного із ідеологів ОУН, редактора газети «Самостійник» професора Льва Ребета. Але це окрема тема. Стосовно ж Степана Бандери, то Бесага-Надійчин висловив лише припущення, що Степан Бандера приховується під прізвищем Попель. Отже дійшли висновку, що Степан Попель і є Степаном Бандерою, котрий проживає по вулиці Крайтмайн, будинок 7, третій поверх. Їздить темно-синім автом «Опель- Капітан». Додаткові ввідні дані невдовзі прийшли з Москви дипломатичною поштою через офіцера КГБ Сергія Богдановича (це вже була третя особа, що займалась розробкою ліквідації Степана Бандери на території Німеччини. Прим.авт.): в тому числі документальний кінофільм учасників урочистої панахиди коло могили полковника УПА Євгена Коновальця в Ротердамі. Там Степан Попель виступав у ролі головного доповідача. Отже сумнівів вже не залишалось, що Попель то і є голова руху ОУН за кордоном Степан Бандера. (Після цього Богдан Сташинський також бував на інших заходах з нагоди вшанування покійного Євгена Коновальця в Ротердамі для глибшого вивчення особистості Степана Бандери і його оточення. Прим.авт.) Саме цього стосувались мої перші звіти в КГБ стосовно моїх досліджень про Степана Бандеру. Невдовзі я через Сергея Богдановича одержав наказ негайно повернутися до Москви. Сергей передав мені паспорт на прізвище Крилов і залізничний квиток до Москви. В Москві мене зустріли люди КГБ , відвезли до готелю, а через день в мене вже відбулась зустріч із начальником КГБ СРСР Генералом Олександром Шелєпіним, який і повідомив мені, що «вирішено ліквідувати Степана Бандеру».
Голова Судової Комісії Генріх Ягуш: «Генерал Шелєпін висловився саме так як Ви щойно сказали, чи він уточнив, який саме орган СРСР ухвалив постанову про вбивство Степана Бандери?»
Підсудний Б.Сташинський: «Ні, Шелєпін нічого не конкретизував, хоча з мого досвіду відомо, що цю постанову могла ухвалити виключно «найвища установа» — ЦК Комуністичної Партії СРСР, одна людина, навіть така, як Шелєпін самостійно без обговорення такого питання з найвищим керівництвом компартії і уряду не міг ухвалювати рішень про ліквідацію таких осіб, як Степан Бандера, чи професор Ребет».
Голова Судової Комісії Генріх Ягуш: «Що було після Вашої зустрічі з шефом КГБ Олександром Шелєпіним?»
Підсудний Б.Сташинський: «Розпочалась ретельна підготовка до ліквідації Степана Бандери. Мене ознайомили з отруйним пристроєм за допомогою якого я мав отруїти Степана Бандеру. Це вже була більш модернізована зброя ніж та, якою я ліквідував професора Ребета. Я також одержав інструкції як вживати запобіжні антиотруйні таблетки, їх я мусив уживати перед здійсненням операції. … Підготовка операції з ліквідації Степана Бандери розпочалась урочисто. Мій куратор Сергей наказав свому підлеглому Георгію принести шампанського. Після цього ми випили за успіх справи.»
Голова Судової Комісії Генріх Ягуш: «В чому суть модернізації пристрою, що призначався для вбивства Бандери?»
Підсудний Б.Сташинський: «На вівдміну від того пристрою, яким було ліквідовано професора Ребета, цей новий пристрій уже мав два дула в які були вмонтовані сіточки. Це для того, щоб осколки від ампул з отрутою не вистрілили назовні разом з ядом і не залишили ран на обличчі жертви. Окрім того, Сергей нагадав мені, що Степан Бандера здебільшого перебуває з охоронцем, тому друге дуло могло при нагоді бути використане проти охоронця Бандери».
(Далі буде).
Агентство Євро-Атлантичного Співробітництва,
Ростислав ДЕМЧУК,
Карлсрюге-Мюнхен- Брюссель.
