РЕВОЛЮЦІЇ ТВОРЯТЬ РОМАНТИКИ…

Кажуть, що революціїї творять романтики, а їх плодами користуються  пройдисвіти-аферисти. ІМХО? Хтось із «доброзичливців» – Медуз Горгон, перепитає  до кого я відношу себе? І досі належу до романтиків, бо  продовжую вірити, що буде й на нашій вулиці свято. 
 
У липні 2006 року група донбасців  з відкрито кримінальними нахилами і кримінальним минулим  у змові з комуністами і соціалістами, шантажуючи «блек мейлами» Президента Ющенка здійснила по суті в Україні державний заколот і встановила режим комуно-бандитської диктатури. Випробувань не витримав ані Президент, ані його соратники. Дії бандитської хунти розроблялись не без допомоги російських спецслужб. Однозначно. Цього тепер після вояжу в путінському членовозі від Києва до Борисполя Віктора Януковича в Компанії з Володимиром Путіним не розуміє хіба-що ідіот. Причому робилось це нахабно й зухвало на очах усього українського народу (та й не тільки українського), аби ще раз уткнути Ющенка і рештки його команди, як мовиться в народі «пикою в лайно». Невже ж Віктор Ющенко і такі як він радники-зрадники  не розуміють, що вчергове виставили себе на посміховисько? Та такого і в страшному сні не присниться.  
 
Ось і підвердилися слова одного мого знайомого, колишнього полковника ГУР МО РФ у відставці, колишнього заступника місії Російської Федерації при НАТО. Розповім вам історію.  Якось під час одного дипломатичного райту,  вже перед відставкою і виходом на пенсію, екс-полковник добряче набравшись, заговорив зі мною  чистісінькою українською мовою. Від чого я оторопів. З’ясувалось пізніше, що він родом з івано-франківщини, батько – колишній редактор районної газети. «Нормальні ви люди українці, сказав полковник, але вас завжди підводили зрадники, причому, на найвищому рівні і будь де: в адміністрації Президента, кабміні, МЗС, вже не кажучи про ваше СБУ та  розвідку, й рухне ваша незалежність як карточна хатинка, згадаєш мої слова». Тепер згадую й не один раз. Щоправда тоді заяви полковника сприймались… Ну, різне може сказати людина «під мухою». Хіба ж ні? А нині час оголив чимало істини і Бог його зна скільки ще оголить? З якого б то дива, питається, після жовто-гарячої революції чимало керівників СБУ подались хто в Росію шукати притуллку, а луганські сепаратисти, керівництво області, хто дременув у ту ж Росію,  хто у США, а ще інші до Ізраїлю. Як тут не згадати ще один персонаж, про якого вже  мало хто згадує : екс-генерала розвідки Ю. Кравченка. А де і чим нині займаються колишній шеф СБУ  І. Смєшко, його заступник В.Сацюк  і «Ко»?  Не відомо? 
 
Тому нинішні події наштовхують на думку, що в отій фразі російського полковника якраз і знаходився ключ до розгадки поведінки Президента й того, чому Ющенко, володіючи інформацією про плани Януковича, знехтувавши порадами і проханнями БЮТ, не зробив нічого, щоб роспустити парламент, а сховавшись за так-званим «Універсалом єдності» та підпавши під чужий вплив утратив останні рушії керівництва державою.
 
Ростислав ДЕМЧУК,
Агентство Євро-Атлантичного Співробітництва,
Брюссель