Одним із основних показників національної безпеки є зерновий запас в державі. В цьому році на Україні був неврожай, тим не менше українські зернотрейдери уклали міжнародні торгівельні угоди з поставок зернобобових і повним ходом виконують їх. Такі поставки зерна на експорт проводяться щорічно, починаючи з початку незалежності України. А в кожному слідуючому році до нового урожаю не вистачає зерна на випічку хліба і держава в лиці Державного резерву кожного року закуповує зерно в Канаді і США. Тільки закуповує по ціні не менше як 200 доларів США за тонну, а наші бізнесмени продають дешеве українське зерно за кордон по 130 доларів США за тонну. Купляють же зерно ділки від зернового бізнесу у селян- виробників по 400 – 450 гривень за тонну, що є прямим грабунком. Гарантом національної безпеки є Президент України. То треба запитати в Президента, чи вигідний такий бізнес державі, чи не підриває він такими діями національну безпеку країни? Мало того, Президент своєю бездіяльністю сприяє розкраданню зернового запасу України. Нещодавно стало відомо, що з Державного резерву безслідно вкрали 340 тисяч тонн зерна і відправили на експорт, а 40 тисяч тонн зерна купили в Держрезерві по 129 гривень за тонну і тут же, не вивозячи зі зерносховищ, перепродали за кордон по 800 гривень за тонну. Державний бюджет на утримання правоохоронних органів тратить 6 мільярдів гривень і чисельність правоохоронців сягає більше мільйона чоловік. Що ж вони роблять, коли в них з-під носа крали і крадуть зерно?
В історії України є страшна подія – голодомор. В 1931 році Радянський Союз в зв’язку з неврожаєм зернових не виконував міжнародні торгівельні угоди по поставках зернобобових і з України вивезли всі запаси зерна, що спричинило голодомор 1932,1933 року. Дуже схожа ситуація розвивається в сучасній Україні. Вона вступила в стадію голодомору. Президенту, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді треба врахувати уроки історії. Тим більше в наявності додаткові признаки, що вказують на голодомор в Україні.
Погляньте на таблицю динаміки Державного бюджету України за період 1999 – 2007 років. На приведеній таблиці видно, що видатки на здійснення державою своїх функцій за вказаний період зросли майже у 6 разів. Ми також знаємо, що державний бюджет України це план формування и використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, що здійснюються органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим і органами місцевого самоврядування в продовж бюджетного періоду. В той же час дані Державного комітету статистики України свідчать, що ріст виробництва за період 1999 – 2006 року становить близько 30%, тобто, в середньому 5 – 6% щорічно. Отже, вказаний ріст виробництва не може бути основою для такого колосального росту Державного бюджету і є показником відвертого грабунку державними чиновниками українського народу. Грабунок здійснюється не тільки через велике оподаткування, але й через розкрадання по статтях Державного бюджету. Чим більший бюджет, тим більше можна вкрасти грошей. Ми також знаємо, що показником економіки є показник внутрішнього валового продукту (ВВП). ВВП – це ринкова вартість всіх кінцевих товарів та послуг, спожитих економікою за визначений період. Власне спожитих, куплених, а не вироблених. Показник ВВП відображає їх споживацьку вартість. З показником внутрішнього валового продукту тісно зв’язаний показник експорту товарів та послуг. Згідно зі статистичними даними експорт товарів та послуг з України становить 60% ВВП. Внутрішній валовий продукт України в 2005 році становив 340 мільярдів доларів США, тобто, товарів та послуг було експортовано більше як на 200 мільярдів доларів США. Наведені цифри показують, що споживацький попит на Україні є надзвичайно низьким і має тенденцію до зниження. Держава, в якій споживацький попит має тенденцію до зниження на тлі неймовірного росту державного бюджету не має майбутнього. Державний бюджет, що прийняли депутати Верховної Ради на 2007 рік показує, що держава методично грабує українське населення з цілю його знищення. На зорі незалежності в Україні проживало 52 мільйони людей, — тепер не більше 43 мільйонів. Маємо ПОЛІТИКУ голодомору в виконанні Президента Ющенка і Прем’єр-міністра Януковича.
Орест Надзбручанський
для ”ОРД”
