Сьогодні майже щодня з високих трибун, з екранів телевізорів ми чуємо нарікання як високопосадовців, так і пересічних громадян, на численні проблеми
нашої армії. Основний аргумент усіх бід і невдач українського війська – нестача коштів. Саме через це наші „повітряні соколи” з тугою дивляться в небо, бо полетіти туди через брак грошей їм зась. Не злітають в небо військові літаки і гелікоптери, стоять на прив’язі танки та БТР-и. Натомість, вже котрий рік поспіль, не тільки Україна, а й усі сусідні держави здригаються від вибухів у Новобогданівці. Десятки, сотні мільйонів гривень народних грошей перетворюються на попіл. Та найгіршим у цій ситуації є те, що винних у цьому не знайдеш днем з вогнем. Зате „плач армійської Ярославни” все сильнішає. Але чи завжди можна вірити цим „крокодилячим сльозам”?
Як переконалися громадські контролери – ні, бо народні гроші перетворюються в ніщо не лише в Новобогданівці, а й у самому Міністерстві оборони нерідко розбазарюються направо й наліво.
Результати проведеного Тендерною палатою України дослідження засвідчили, що в головному оборонному відомстві держави не вельми переймаються тим, як і на що належить витрачати народні гроші. Вивчення тендерної документації та підсумків проведених торгів показало, що тендерними комітетами Міноборони допускалися грубі порушення законодавства при використанні державних коштів, передбачених на ремонт транспортних засобів, нерухомості, придбання інвентарю.
Наприклад, протягом листопада – грудня 2005 р. (09.11.2005 – 05.12.2005) було проведено торги по закупівлі послуг з поточного ремонту автомобілів.
Потрібно було відремонтувати 63 транспортні засоби (легкові та вантажні автомобілі, автобуси). Для цього державою було витрачено 1 147 875 грн. Як бачимо, сума чималенька. Чи не хотіли генерали афішувати своє багатство, чи з якихось інших причин, але відкриті торги по закупівлі зазначених послуг не відбулися. Порушивши не одну статтю Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, військові чиновники безпідставно вирішили
скористатись послугами одного виконавця. Мабуть через це звіт про результати здійснення процедури закупівлі вони теж „забули” оприлюднити у мережі Інтернет. А навіщо? Тихенько собі зібралися, домовилися – для чого всім і вся розпатякувати куди і кому народні гроші пішли. Тим більше, що серед тендерної документації не було жодних документів (експертних, нормативних, технічних тощо), що свідчать про наявність вагомих підстав закупівлі у одного учасника. На певні думки наводять й інші факти. Договір, який було укладено на надання послуг з ремонту автомобілів, не відповідає предмету закупівлі. Простіше кажучи, оголошуючи тендер, планувалося відремонтувати одні автомобілі, а в Договорі на надання послуг з’явилися зовсім інші, причому не ВАЗи і ГАЗи, а „Шкода Октавія”, Опель Омега”, „Тойота”, „Фольксваген”… Це ще добре, що не космічні кораблі чи орбітальні станції. А то довелося б державі розкошелитись на значно більшу суму. Хоча, як зазначили фахівці Тендерної палати, і вищеназвана сума витрачена Міноборони з грубим порушенням вимог чинного законодавства.
Та чи тільки на ремонт автомобілів так безвідповідально витрачають державні кошти міністерські мужі? Виявляється, що ні.
Є ще один ласий шматочок, за рахунок якого можна поживитися. Ви, мабуть, здогадалися, що це. Так, ремонт будівель. Ось де можна розгулятися! І масштаби більші, і суми солідніші.
Досліджені тендерної палатою України матеріали торгів, проведених у травні – червні 2005 р. (30.05.2005 – 07.06.2005), з капітального ремонту військових будівель спеціального призначення у Сімферополі та Феодосії засвідчили, що їх теж було проведено з грубим порушенням чинного законодавства. Як і в попередніх прикладах, тендерний комітет Міноборони не обтяжував себе пошуком кількох замовників. Куди простіше провести торги із застосуванням процедури закупівлі в одного виконавця. Ми ж Міністерство оборони, то чи до відкритості нам, – мабуть вирішили генерали. А раз так, то й звіт про результати здійснення процедури закупівлі в одного постачальника у мережі Інтернет нічого оприлюднювати. Боронь Боже, іноземні розвідки довідаються про відремонтовані об’єкти. Мабуть з цієї ж причини в глибокій таємниці тримають військові й будь-які експертні, нормативні, технічні та інші документи, які б засвідчили про наявність підстав закупівлі послуг в одного учасника – Державного підприємства Міноборони „Кримвійськбуд”. Інакше чим можна пояснити те, що їх не було надано фахівцям Тендерної палати.
А суму на ремонтні роботи перелічених об’єктів виділено дуже велику – 5 444 288 грн. Тільки от використало її оборонне відомство з грубим порушенням вимог чинного законодавства.
Якщо Ви, шановні читачі, гадаєте, що цим і закінчується марнотратство українських генералів, то глибоко помиляєтесь. Бо цей перелік можна продовжувати безкінечно.
З такими самими порушеннями в січні – лютому 2005 р. (14.01.2005 – 09.02.2005) Міністерство оборони провело тендери по закупівлі послуг з переробки та виготовлення матраців ватяних одинарних (63 234 грн) та з індивідуального пошиття предметів військового форменого обмундирування (200 076 грн). Даремно було шукати звіт про результати торгів у мережі Інтернет. Його просто не оприлюднили. Чи то через те, що закупівлю послуг в обох випадках було здійснено знову-таки у одного виконавця, чи з якихось інших причин. Швидше за все, тут не обійшлося без військової таємниці. А ну як довідаються ворожі армії, що наші солдати сплять на матрацах ватяних одинарних? Це ж якої непоправної шкоди буде завдано обороноздатності нашої держави!
Смішно чи не так? А мені, відверто кажучи, боляче. Боляче за те, що при всіх негараздах і проблемах як в нашій армії, так і в державі в цілому, так безвідповідально поводяться з народними коштами.
Панове генерали! Може досить плакатись в жилетку і нарікати на нестачу коштів. Пора відповідальніше ставитися до витрачання грошей, які надає вам держава. Дивись, і з’являться копійки на керосин для тих небагатьох літаків, пілоти яких ще сподіваються піднятися у небо.
