Писать о современной украинской армии есть чистый буддизм. Потому что это значит писать о Пустоте. Армии давно нет, если неожиданно ей приходится принимать участие в каких-либо учениях, это несет прямую угрозу мирному населению. А само ее существование в силу отсутствия у государства национальной идеи и членораздельной политики является избыточным, как пятая нога у собаки. Однако, пятая нога приносит гораздо меньше ущерба собачьему бюджету чем наша армия украинскому бюджету. В русле буддизма идеалом украинской армии должен стать мальчик по имени Рама Бахадур Банджан. Тот самый, что вот уже полгода медитирует в Непале и по слухам является очередной реинкарнацией Будды. Наиболее полезным качеством Бахадура является то, что он вот уже полгода ничего не ест. И не собирается. Еще лет десять. Нестыковочка правда получается с тем, что украинский Бахадур есть хочет, а также желает жить не в тени фикуса, а в нормальной квартире. Хотя тысячи бесквартирных офицеров украинской армии уже достаточно прониклись миролюбивым буддийским мировоззрением, исповедуют ахимсу, в смысле воздержания от насилия и до сих пор не перевешали на столбах свой воровитый генералитет. А стоило бы. Потому что все возможности «оквартирить» офицеров у армии есть. И если это до сих пор не сделано, то по одной простой причине. Украинский генералитет порабощен демоном жадности и помочь ему может лишь правильно организованное аутодафе.
Но ближе к делу. Если бы украинский Бахадур вышел из тени фикуса и задумался о том, где же он будет жить дальше, то он с удивлением бы увидел огромное число пустых военных городков и другого имущества, которое запросто можно было бы продать или обменять на жилье. Однако, по некой неизвестной причине, вместо этого военные городки и имущество сдают в аренду. Причем, что интересно, как правило, на весьма невыгодных для Минобороны условиях. Причина проста – наш фикус здорово поеден коррупцией и вот-вот может обвалиться. Коррупция, как известно, в своей основе имеет какой-нибудь с виду безобидный документ, который и дает старт дальнейшему взяткособирательству. В нашем случае, одним из таких документов является некая телеграмма со сложным, демонически запутанным номером 303/1/6/1361 от 28 марта 2005 года. Этой телеграммой, некий полковник с буддийской фамилией Затуливитер, ответственный за реализацию ненужного Минобороны имущества военные городки надо сдавать в аренду не на основании Постановления Кабинета Министров Украины, а добиваться максимальной арендной платы «в интересах Минобороны». Эта телеграмма фактически ставит крест на надеждах украинских офицеров получить жилье еще в этой реинкарнации. По той причине, что вместо простой операции продажи или обмена ненужного имущества на нужное жилье, чиновники Минобороны затягивают очередную коррупционную волынку, позволяющую им еще долгие годы брать «подарки», или прямые взятки и получать жалование и очередные звания за очередное затягивание решения «квартирного вопроса». Примечательно также, что годы «сидения под фикусом» крайне отрицательно сказались на состоянии имущества МО. Разворовали его еще в первую пятилетку независимости. Сейчас оно уже просто разрушается и стремительно теряет свою рыночную стоимость. Уже сейчас это имущество стоит ровно столько, сколько стоит земля на которой оно стоит. В качестве подтверждения приводим текст перечня воееных городков и объектов МО, которые требуют «первоочередного решения». Хотя, тут речь скорее идет уже о скорейшем «окончательном решении вопроса». Каждый пункт этого перечня – это по идее и целый набор уголовных дел, которые почему-то никто не возбуждает. Хотя приговорами ворам в погонах с конфискацией их имущества также вполне можно было бы решить хотя бы часть жилищных проблем честных офицеров. Однако, этого почему-то не происходит. Вместо этого, уволенные Гриценко воры в погонах проводят пресс-конференции и будут судиться. Интеллигентность – хорошая вещь, но вор все-таки должен сидеть в тюрьме, а не на генеральской пенсии.
Итак, перечень.
Перелік
Військових містечок та об’єктів Міністерства оборони України, які потребують першочергового вирішення
АР Крим
1. Військове містечко колишньої в/ч А2370 (смт Чорноморське Чорноморського району).
2 грудня 2003 року було прийнято в управління Чорноморського райдержадміністрацією. На протязі року військове містечко не використовується, будівлі та комунікації розкрадено та руйнуються. На території містечка розташовано 3 будинки 47 квартир), у яких проживають сім’ївійськовослужбовців. Значений житловий фонд не опалюється, органами місцевого самоврядування не приймається.
2. Військовий аеродром „Джанкой” (Джанкойський район).
Використовується спільно с ТОВ „Ветеран”, ВПС ЗС України майже не використовується (розташована лише авіа комендатура). Доцільно вилучити із сфери управління Міноборони.
Вінницька область
3. В/ч А2981, розформована 30.10.03 (Смт Вапняркап Томашпільського району). У порушення вимог ст. 124 Земельного Кодексу України без відповідного рішення органів місцевого самоврядування та без укладання договорів оренди, що передбачено мт. 12 Закону України „Про оренду землі”, фізичними особами самовільно зайнято під садово-городні ділянки,
земельні сільгоспугіддя площею 25.1 га.
4. Смт Вапнярка Томашпільського району. Томашпільська райдержадміністрація прийняла рішення про прийняття колишнього військового аеродрому площею 106,3 га в управління Кислицької сільської ради , але без об’єктів службової зони в зв’язку з відсутністю потреби в їх використанні.
Волинська область
5. Військові містечка № 2,5 (м. Володимир-Волинський Володимир-Волинського району). Сесією Володимир-Волинської міської ради прийнято рішення щодо прийняття військових містечок у комунальну власність, як цілісних майнових комплексів. Міністерством оборони України та Кабінетом Міністрів України відповідних рішень щодо цих об’єктів не прийнято.
Дніпропетровська область
6. Військова частина А3826 (м. Дніпродзержинськ Дніпродзержинський район). Дніпродзержинською міською радою в жовтні 2003 року прийнято рішення щодо прийому зазначеного військового містечка в комунальному власність з метою розміщення на його фондах батальйону внутрішніх військ МВС України, але Кабінетом Міністрів України відповідних рішень не прийнято.
7. Військове містечко № 76 ( м. Підгородне Дніпровського району). Неузгодженість дій Міноборони, НКЦ та Підгородненської міської ради призвела до розпорошення фондів військової частини та відмови міської влади від прийняття житлового фонду в комунальну власність.
Донецька область
8. Військове містечко № 7 (м. Краматорськ Краматорського району); військове містечко № 10 (м. Слов’янськ Слов’янського району). На протязі тривалого часу при наявності згоди органів місцевого самоврядування на прийняття земельних ділянок окремих звільнених військових місточок відсутнє рішення про проведення такої передачі з боку Міністерства оборони та Кабінету Міністрів про передачу об’єктів : з липня 2001 року — військового містечка № 7 (м. Краматорськ) на території площею 40,2 га розміщено 14 об’єктів; з серпня 2002 року – військового містечка № 10 (м. Слов’янськ) на території площею 0.48 га розташовано 4 об’єкта.
9. Військові містечка № 19, 21, 22, 23, 24 (м. Жданівка Артемівського району). Майно 5 військових містечок № 9, 21, 22, 23, 24 (м. Жданівка) при розформуванні в/ч А0791 передано під охорону правонаступнику в/ч А 0621 (м. Артемівськ). На звернення командира частини Жданівська міська рада та Донецька облдержадміністрація відмовили у прийнятті майна зазначених містечок, через належність м. Жданівки до категорії депресивних міст у зв’язку із закриттям вугільних шахт.
Житомирська область
10. Військове містечко(мтН овобілокоровичі Олівського району) . На протязі майже 10 років Міноборони утримується житловий фонд в/ч Новобілокоровичі (28 житлових будинків, 1239 квартир). Не визначено адміністративного органу, на який покласти завдання щодо утримання фонду військового містечка.
Закарпатська область
11. Військові містечка № 66 (м.Мукачево Мукачівського району), 71, 72, 73, 74 (с. Вонігово Тячівського району), № 8, 11 (м. Виноградів Виноградівського району), № 77 (с. Дерцен Мукачівського району). Звільнені в 2001-2003 роках, але що цього часу до органів місцевого самоврядування чи інших структур непередані з причин відсутності рішень Міністерства оборони України, та Кабінету Міністрів України.
Запорізька область
12. Військові містечка № 68 (с. Балабіно Запорізького району), № 77 (с. Юльївка Запорізького району). Списання будівель, та споруд здійснюється з порушенням чинного законодавства без погодження з органам управління майном, що призводить до не оприбутковування матеріальних засобів після розбирання, та відсутності їх обліку.
Івано-Франківська область
13. Військове містечко № 6 (с. Корніч Коломийського району). Територіальною громадою с. Корніч надано пропозицію щодо передачі військового містечка до комунальної власності. Незважаючи на це військові будівлі розбираються , а будівельні матеріали вивозяться до військової частини (м. Бережан Тернопільської області). За цих умов територіальною громадою військове містечко прийматися не буде.
Київська область
14. Військове містечко (Макарів-1 Махарівського району). Розташовано на території двох областей (380 га) та Житомирської (1526 га). Головою Київського облдержадміністрації прийнято рішення щодо прийому даного військового містечка, як цілісного майнового комплексу за умов зміни меж між зазначеними областями . Передати до Київської області 1032 га земель, на яких розташовано споруди військового містечка.
15. Військове містечко „Аеродром Біла Церква”, с. Фурси, Білоцерківського району. Вивільнені землі після розформування аеродрому тривалий час не використовується, незважаючи на неодноразові звернення Фурсівської сільської ради щодо передачі їх до земель цієї сільради, рішення до цього часу не прийнято в зв’язку з відсутністю потреби в їх використанні.
16. Військовий радгосп „Вінницький” (с. Петрик Латинського району Вінницької області). Землі сільської ради „Велика Вулига” -147,8 га та сільської ради „Мала Вулига”- 32,0 га були виділені під запасний аеродром і складають 179,8 га. Споруди на даній ділянці відсутні, землі пустують і використовуються не за призначенням.
Кіровоградська область
17. Військове містечко №13 в/ч 0425 (Кіровоградський район). Є попередня згода Кіровоградської облдержадміністрації щодо прийому військового містечка площею 337,5 га з 59 будівлями та спорудами, але рішення Кабінетом Міністрів України про його передачу не прийнято.
18. Військове містечко №72 в/ч А0680 (м. Кіровоград). В наявності є згода ГУ МНС України по Кіровоградській області про прийняття до сфери його управління, але рішення Кабінетом Міністрів України про його передачу не прийнято.
19. Військове містечко №81 (м. Кіровоград, вул. Сухумська, 8); військові містечка №76, 77, 79, 82, 83 (Світловодський район). В 2003 році спільно з Олександрівською районною державною адміністрацією та Кіровоградською КЕЧ району було відпрацьовано передаточно-фінансовий план для фінансування витрат пов’язаних з передачею на суму 5 млн. 727 тис. грн. У зв’язку з повною відсутністю фінансуванню питання щодо передачі об’єктів за їх фактичним станом на теперішній час залишається не вирішеним.
Луганська область
20. Військові містечка №35 (с. Ювілейне Словянського району) та №38 (с. Жовте, Словянського району). Міноборони, незважаючи на прийняте в 2002 році рішення, відповідних документів щодо передачі цих містечок місцевим органам влади до цього часу не підготовлено.
Львівська область
21. Відчуження об’єктів. Починаючи з 2002 року командуванням Західного оперативного командування подано до Міноборони відповідні документи щодо відчуження 1669 об’єктів. До цього жодного рішення не прийнято.
22. Військове містечко №51 (м. Яворів Яворівського району). Незважаючи на прийняте Кабінетом Міністрів України у 2000 році рішення щодо передачі цього містечка, Міноборони зволікає з виконанням постанови Уряду. Внаслідок такого ставлення Міноборони об’єкти розграбовано.
23. Військові містечка №160 (Самбірський гарнізон Самбірський район), №33, 59 (Дрогобицький гарнізон Дрогобицький район). Залишені Міноборони без охорони, грабуються та пустують. Рішень щодо їх відчуження не приймається.
Миколаївська область
24. Використання земель не за цільовим призначенням: військовий радгосп „Таврійський” та військовий радгосп „Гвардійський”, в/ч А1571 (Веселинівський район). Міноборони використовується понад 15,7 тис. га земель цієї області не за цільовим призначенням та безпідставно (терміни дії договорів оренди закінчилися).
25. Військові об’єкти колишньої 43 РА. З 1999 року до цього часу Міноборони після проведення рекультивації об’єктів розформованої ракетної армії не підготовлено акти прийому-передачі земель.
Одеська область
26. Військові полігони. На території Одеської області розташовано два військові полігони, які використовуються з недостатньою інтенсивністю, кошти на їх утримання розпорошуються. Більше 10 років у цій області Міноборони не використовуються біля 350 га земельних угідь (смт Чорноморське), але рішення щодо її передачі до місцевих органів не прийнято.
<SPAN lang=UK style=”FONT-SIZE: 14pt; FONT-FAMILY: Arial; mso-ansi-language:
