Для того, щоб стати сучасним “штірліцем” багато розуму не треба, тим більше, що у вітчизняної спецслужби — “своєрідний” підхід до кадрової політики, який за останніх 10-15 років змінився зовсім в протилежну сторону. Чим менше тим розумієшся на розвідці, чим більше твої рідні “заплямували” себе у різноманітних незаконних оборудках, “засвітившись” із резидентами заокеанської мега-держави, — дорога тобі до СБУ замовлена. Скажімо, не так давно отримав погони офіцера спецслужби 26-річний Сергій Чапек, ставши наймолодшим оперуповноваженим Володимир-Волинського міського відділу УСБУ у Волинській області. Перед тим він закінчив лікувальний факультет Донецького медичного інституту. Кажуть, що діти за батьків “не відповідають”. Може й так, але кадровики СБУ могли б, принаймні, трохи ближче ознайомитися із біографією батька свого молодого колеги — Геннадія Чапека.
Чапек Геннадій Васильович, 1952 року народження, колишній депутат Ковельської міської ради, за освітою — медик, за фахом — уролог, за покликанням — підприємець дуже ризикованих “проектів”. На початку 90-х років він був одним з організаторів створення у Ковелі “космічного вузла зв’язку”, статутний фонд якого мав складати 2,4 мільйона карбованців (в цінах 1992 року). Одночасно пан Геннадій очолив мале підприємство “Пульсар” — філіал фірми “АПВ Інтегро” (Донецьк-Ковель-Маріуполь). Остання разом із польською фірмою “Аквавіта” об’єдналися у спільне українсько-польське підприємство “Квазар”, яке знову таки очолив Чапек. Закордонний офіс “Квазара” знаходився у Варшаві в будинку № 7 по вулиці Спульна Дрога.
Польські інтереси у “Квазарі” представляв Станіслав Возняк (Stanisław Wożniak), інженер за фахом, який на той час уже мав солідний досвід роботи у сфері зовнішньоекономічної та виробничої діяльності, пройшов тривале стажування у США, знав кілька іноземних мов та спілкувався із партнерами без перекладача. У Польщі пан Возняк керував фірмою “BMB — Promotion LTD”, на теренах колишнього СРСР — представляв фірму “DANA-POL” (Warszawa, ul. Gornośląska, 3 — tlx 815289 dana pl), яка мала інтереси у фармацевтичній та хімічній галузі, в Україні — відкрив своє бюро у Києві (Леоніде Макаровичу, привіт!) та митний склад у Ковелі. Такий штрих. Цьому середнього зросту чоловіку, із короткою стрижкою, строгим та завжди сяючим обличчям, вдалося організувати велику презентацію своєї продукції на рівні послів України, Росії, Білорусі та Латвії.
У Ковелі польський бізнесмен-резидент проживав по вулиці Незалежності, 108/29. Він познайомив Геннадія Чапека з директором фірми “AD-EX” (м.Люблін) Яном Онишком, який торгував сумками, гудзиками та жалюзями. У грудні 1993 року Чапек та Онишко навіть організували та провели у Ковелі виставку-продаж “Пограниччя-93” із залученням багатьох польським фірм. Одночасно, не без допомоги своїх ділових партнерів, Чапек налагодив незаконні поставки до України дорогих іномарок.
Виконуючи вимоги Указу Президента України від 21 липня 1994 року “Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю”, ковельський міський прокурор Василь Присяжнюк (нині — прокурор Києва) дав санкцію на арешт Геннадія Чапека. Але останній зник, наче крізь землю провалився. На Чапека було оголошено розшук. Знаючи про його тісні контакти із резидентом Станіславом Возняком (для СБУ тоді це не було секретом) та Яном Онишком, ще не корумповані на той час наші правоохоронні органи хотіли вже звернутися за допомогою до Інтерполу, заявивши у міжнародний розшук. Як раптом із Польщі “заявився” Геннадій Чапек, пробувши у “бігах” два тижні. Василь Присяжнюк у газеті “Вісті Ковельщини” (14.12.1994р.) заявив: “Днями Чапек Г.В. з’явився в прокуратуру з повинною. Ми направили його у відділ по боротьбі з організованою злочинністю. Він заарештований на 30 діб до з’ясування всіх обставин. Є дані і матеріали, які свідчать, що МП “Квазар”, очолюване Г.Чапеком, порушувало закони про валютне регулювання та оподаткування. В даний час проводиться ревізія, після якої буде порушено питання про притягнення Г.Чапека до кримінальної відповідальності”.
Після проведення слідства по даній кримінальній справі матеріали з обвинувальним висновком було передано до суду. Зокрема, стверджувалось, що Геннадієм Чапеком завдано нашій державі збитків в особливо великих розмірах. Справу взяв до розгляду голова ковельського міського суду Олександр Лапін. Чапек мав би “отримати” реальний термін позбавлення волі, однак у справу втрутилась його дружина Алла, яка захистила свого чоловіка тілом, у прямому розумінні цього слова. “Відкупившись” від правосуддя честю дружини, Чапек “зав’язав” із бізнесом і продовжив лікарську практику. Його старший син Сергій відмовився як від бізнесу, так і від медицини, задовольнившись ще кращою, ніж у батька, долею — роботою в СБУ.
