:
На протязі 1999 – 2004 років керівництво урядових та неурядових організацій неодноразово зверталося до Президента України, Кабінету Міністрів України, посадових осіб Міністерства Оборони України, Командування Інженерних військ, Міністерства Закордонних Справ, Міністерства Надзвичайних Ситуацій щодо необхідності створення та розбудови в Україні національних програм протимінної діяльності та гуманітарного розмінування, з метою виконання вимог міжнародних зобов’язань України, та забезпечення безпеки місцевого населення та фахівців з розмінування на основі стандартів ООН з протимінної діяльності та розмінування ІМАS.
Але фактично, в результаті корупційних дій та зговору посадових осіб Командування Інженерних Військ та зацікавлених державних посадовців з МО, МНС, УКРСПЕЦЕКСПОРТу, УКРОБОРОНСЕРВІСУ, Кабінету Міністрів України, МЗС України, Міністерства Промислової Політики України фактично було заблоковано будь який рух у приведення національної системи організації та забезпечення координації розмінування та безпеки життєдіяльності у відповідність до міжнародних норм.
Більше того виникла ситуація коли посадові особи Командування Інженерних Військ, на чолі з колишнім начальником НГУІВ ВОРОБЬЙОВИМ вдалися до корупційних дій з метою ослаблення власних спроможностей МО України та власної компанії МО України — Подільськвибухпром щодо розмінування, з метою створення державної монополії з розмінування під дахом державної компанії УКРОБОРОНСЕРВІС, за що ВОРОБЬЙОВ та члени його команди отримали негайно особисто керівні посади в УКРОБОРОНСЕРВІС.
Наслідки такої діяльності першими відчули на собі ветерани ЗС України які були у червні 2002 року залучені Командуванням Інженерних Військ ЗС України для підготовки до участі у місії ООН у Південному Лівані в якості персоналу Окремого Загону Гуманітарного Розмінування у складі 3 окремого інженерного батальйону ЗС України.
Підготовку персоналу Загону було здійснено на базі Центру Розмінування ЗС України у м. Камянец-Подільському, за запрошенням від Командувача Інженерних Військ — Воробьйова, але ДК Укроборонсервис відмовилася компенсувати саперам їх особисті витрати щодо прибуття та перебуванню у Центрі Розмінування, та закупівлю необхідних речей для кожного миротворця, за які УКРОБОРОНСЕРВІС та МО України отримали потім компенсації від ООН.
Загін прибув до Лівану без необхідного обладнання, персональних засобів зв’язку, засобів захисту саперів, та інших необхідних речей, а також без ліцензій та акредитації, що у подальшому призвело до унеможливлення допуску персоналу Загону для виконання довготермінових завдань щодо гуманітарного розмінування у Південному Лівані під егідою ООН, та прискорило остаточну відмову ООН від послуг Загону.
При цьому з боку компанії УКРОБОРОНСЕРВІС були допущенні дії які мають ознаки шахрайства та міжнародному рівні та порушують вимоги національного законодавства України, та підлягають окремому розслідуванню. Так індивідуальні контракти з персоналом Загону компанія УКРОБОРОНСЕРВІС було укладено перед самим вильотом до Лівану, згідно яких персонал загону визнавався як цивільний персонал, але після перетину Державного кордону України та прибуття до Південного Лівану, особовий склад Загону було зареєстровано в відділі кадрів місії ООН як військовий персонал, з наданням до неправдивої інформації до ООН стосовно реального військового звання для кожного миротворця Загону. Ця колізія призвела до виникнення непорозуміння та конфліктів на рівні Загону та ООН та викликала значні протести збоку ветеранів ЗС України які підписували цивільний контракт носити у Лівані “ліві” військові звання та відзнаки, окрім того виникли конфлікти пов’язанні з втручанням особових осіб українського військового контингенту в особі Начальника відділення координації розмінування Хавронюка в діяльність та процес прийняття рішення щодо діяльності Загону та його окремих осіб. Персонал загону не отримав від УКРОБОРОНСЕРВІС необхідних доплат за участь у розмінуванні та за роботу в умовах жаркого клімату як це передбачено Постановами Кабінету Міністрів України та Наказами МО України для миротворців України які перебувають у місії ООН у Південному Лівані.
Наряду з цим, враховуючи порушення вимог стандартів ООН щодо організації безпеки життєдіяльності з боку посадових осіб УКРОБОРОНСЕРВІС та Командування Інженерних Військ, виникла загроза для життя персоналу Загону та груп розмінування 3 Окремого Інженерного Батальону ЗС України у складі Військ ООН у Південному Лівані, які зазнали збройних нападів та сутичок з боку місцевих ісламістських провійськових формувань, у тому числі руху опору “Хезбала”.
У період 2002 – 2003 років було проінформовано Комісію з питань Безпеки та Оборони Верховної Ради України та Народних Депутатів України про це беззаконня з метою проведення розслідування порушень та перегляду законодавства України щодо участі у миротворчій та протимінній діяльності, в тому числі прийняття нових законодавчих актів з метою посилення прав та гарантій миротворчого персоналу.
Окрім того були багаторазові звернення до відповідних державних інституцій щодо необхідності розбудови національної законодавчої бази та системи контролю та координації розмінування, з урахуванням порушень та недоліків які проявилися у Лівані.
З приходом восени 2004 року на посади в Міністерство Оборони України – Народних депутатів О.КУЗЬМУКА та РУДКОВСЬКОГО коррупційні процеси в ЗС УКРАЇНИ значно посилилися. ДК Укроборонсервис, фактично узурпувало право в державі на виконання завдань з утилізації ОБПР та цивільного розмінування, але при цьому порушило своїми діями вимоги стандартів ООН, якими вимагається для країн ООН при відсутності національних органів координації протимінної діяльності та розмінування, та наявності організацій з розмінування, дій з боку останніх щодо сприяння та забезпечення розгортання національних органів координації протимінної діяльності та розмінування.
Дії ДК УКРОБОРОНСЕРВІС та Керівництва МО України, ГУЇВ ГШ ЗС України, в особах Шмарова, Шарапова, Кузьмука, Воробьйова та бездіяльність відповідних державних посадових осіб колишнього режиму Кучми призвели до блокування розбудови національної системи та національних органів координації утилізації, протимінної діяльності та розмінування та унеможливили адаптацію стандартів ООН з координації протимінної діяльності та розмінування, а також призвели до значних ризиків для життя цивільного населення та саперів,загибелі людей та миротворців, свідченням чого є події у Південному Лівані , Севастополі, Новобогданівці, Іраку.
Аналізуючи випадок підриву групи миротворців в Іраку при виконанні розмінування та знищенні ВНП треба відзначити що МО України дезінформувало громадськість та керівництво країни про обставини загибелі людей, та не провело додаткових розслідувань як це вимагають міжнародні стандарти ООН та національні стандарти з розмінування Іраку стосовно порушення умов безпеки при виконанні робіт, так як були грубо порушені норми присутності сторонніх осіб на майданчиках знищення ВНП, було порушення вимоги щодо безпечного розташування персоналу від місця знищення ВНП при знищенні на відкритих майданчиках методом підриву та відкритої детонації, всі хто загинули та отримали поранення знаходились у 5- 20 метровій зоні, замість того щоб перебувати на відстані 500 — 1500 метрів від місця підриву, як того вимагають норми безпеки.
http://www.mineactionstandards.org/
http://www.mineactionstandards.org/IMAS_archive/Amended/IMAS_1120_1.pdf
також було порушення вимог стандартів щодо вибору місця знищення ВНП яке було вибрано просто неба на відкритому, а не в заглибленому місці.
> http://ukr.for-ua.com/news/2005/01/21/173329.html
> http://for-ua.com/photo/006.jpg
> http://for-ua.com/photo/005.jpg
> http://for-ua.com/photo/004.jpg
> http://for-ua.com/photo/001.jpg
> http://for-ua.com/photo/002.jpg
> http://for-ua.com/photo/003.jpg
Уряд України буде вимушений компенсувати родичам загиблих миротворців в Іраку більш ніж 1.200.000 доларів США, як наслідок злочинної діяльності та умисної шкоди заподіяною діяльністю посадових осіб МО та УКРОРОНСЕРВІСУ.
Після звернення Народних Депутатів України у січні 2005 року, щодо розслідування злочинної діяльності УКРСПЕЦЕКСПОРТУ та її дочірніх компаній ДК УКРОБОРОНСЕРВІС розгорнуло нечувану інформаційно — пропагандистську кампанію у Криму, з метою дезінформації про стан речей щодо виконання програми очищення Криму та Севастополя, від вибухонебезпечних залишків війни, так через провідні телеканали було оприлюдненні факти що щойно розпочалося виконання програми очищення Інкерманських штолень у Севастополі, де як відомо роботи були розпочаті декілька років тому, та були розкрадені УКРОБОРОНСЕРВІСОМ значні гроші під час виконання державної програми очищення Криму на 2000 – 2005 роки.
Висновки:
1. Підлягають негайному відсторененню від посад керівники МО України, УКРОБОРОНСЕРВІСУ, Командування Інженерних Війск, причетні до злочинів та фальсифікацій — Генеральний Директор УКРОБОРОНСЕРВІС Шарапов, його спільник Воробьйов, начальник Камянець Подільського Військово — Інженерного Інституту Хавронюк — засновники оргзлочинної групи.
2. Громадським організаціям , інформаційним агенціям, Уряду, Парламенту треба ініціювати розслідування фактів порушень законодавства та норм ООН збоку відповідних державних органів у тому числі МО України, УКРСПЕЦЕКСПОРТу та ДК УКРОБОРОНСЕРВІС, які призвели до розкрадання та нецільового використання грошей, порушення прав миротворців та фахівців з розмінування, фальсифікацій, економічних збитків для держави, значних людських жертв.
3. Необхідно створення та розбудова національної системи координації протимінної діяльності та розмінування за світовими стандартами та вимогами ООН.
4. Доцільно вивчення питання щодо прийняття Законів України щодо соціального захисту миротворців, та учасників гуманітарних операцій, в тому числі з розмінування.
5. Уряду України, не чекаючи звернень до ООН, необхідно компенсувати недоплачені кошти особовому складу Окремого загону гуманітарного розмінування за виконання миротворчих завдань на період перебування у червні — липні 2002 року у Центрі Розмінування МО України у якості військових миротворців у місії ООН у Південному Лівані за період з липня 2002 до січня 2003 року.
6. Міністерству Оборони України необхідно зарахувати ветеранам -миротворцям строк перебування у складі Окремого загону гуманітарного розмінування як проходження дійсної військової служби день за три відповідно до вимог чинного законодавства України про участь у миротворчих операціях….
Прохаємо оприлюднити інформацію та надати підтримку щодо інціціації громадського розслідування злочинів які призвели до небезпеки як цивільному населенню так і військовим України.
Як що є питання звертайтеся, надомо Вам більш змістовну інформацію.
Олексій Гріценко
[email protected]
Важное
18 ноября, 2024
28 августа, 2024
18 августа, 2024
14 марта, 2024