В редакцию «ОРД» из прес-службы народного депутата Григория Омельченко поступил текст депутатского обращения на имя Виктора Ющенко. В обращении идет речь о незаконной торговле оружием некоторыми украинскими чиновниками-силовиками. Мы всегда с большим вниманием относились к депутатским запросам Григория Омельченко, однако в этот раз нас насторожили два момента. Во-первых – тот факт, что недели две назад действующий сотрудник СБУ уже предлагал нам опубликовать материалы описываемого дела. А во-вторых – две ниже приведенные цитаты из этого документа:

«Лише після призначення Головою Служби безпеки України І. Смешка, була належним чином організована робота по контролю за торгівлею зброї й виявлені факти її незаконного продажу.», «ведуться інтенсивні переговори з окремими представниками фракцій Верховної Ради України “Наша Україна”, “БЮТ” про можливе призначення керівниками Служби безпеки України колишніх її керівників, які скомпрометували себе, зокрема, В. Радченка й П. Шатковського та залишення на посаді генерального директора ДК “Укрспецекспорт” В. Шмарова.»

Нам показалось странным столь откровенное лоббирование Григорием Омельченко интересов Игоря Смешко и столь же откровенное «опускание» возможных кандидатур на пост Председателя СБУ – Владимира Радченко и Петра Шатковского. «ОРД» не занимается «продвижением» кого-либо на пост главы СБУ. Поэтому мы публикуем текст этого обращения. Правдиво оно или нет – решит суд. Мы же со своей стороны еще раз повторим, руководить спецслужбой в новой Украине должен человек, чья репутация чиста. Будет ли это кадровый военный или гражданский – неважно. Однако, нынешнее руководство СБУ на наш взгляд должно уйти со своих должностей. Слишком много «мутных» пятен в биографиях этих людей. Слишком много нечистоплотной коммерции вокруг них (одно ООО “Бизнес консалтинг центр”, объединившее в себе родню высшего руководства ГУР-СБУ чего стоит).

На фоне смирившихся со своей участью Белоконя и Кузьмука довольно забавно наблюдать, как Игорь Смешко всеми четырьмя лапками цепляется за кресло Председателя. Тут и публикации в «Нью-Йорк таймс» и в отечественной прессе, тут и депутатские обращения и «мочилово» конкурентов. И тут же – слежка и «прослушивание» наших журналистов, вызовы на допросы и прочие методы из арсенала времен Георгия Гонгадзе. Уже одно это говорит о том, что Игорь Смешко в качестве Председателя СБУ представляет серьезную опасность для реформирования нашего государства.

Ниже мы публикуем текст депутатского обращения без купюр и правок.

Народний Депутат України

28 січня 2005 року

Особисто

Депутатське звернення

Про вжиття невідкладних заходів для забезпечення об’єктивного розслідування кримінальних справ щодо незаконного продажу за кордон військового майна та зброї посадовими особами ДК “Укрспецекспорт”, Служби безпеки України, притягнення винних осіб до відповідальності, відшкодування завданих державі збитків та унеможливлення фактів незаконної торгівлі зброєю в майбутньому

Шановний пане Президенте!

Впродовж 1999-2002 років я неодноразово направляв Президенту України Л. Кучмі, Секретарю Ради Національної безпеки і оборони України    Є. Марчуку, Голові Служби безпеки України В. Радченку, Генеральному прокурору України М. Потебеньку депутатські запити й звернення про перевірку інформації щодо фактів незаконного продажу за кордон військового майна й зброї посадовими особами ДК “Укрспецекспорт” та Служби безпеки України.

Однак, викладена у запитах і зверненнях інформація про незаконну торгівлю зброєю не була належним чином перевірена зазначеними вище державними діячами, що сприяло посадовим особам органів державної влади та управління тривалий час безкарно займатися злочинною діяльністю, яка спричинила значної шкоди національній безпеці України. Відповіді, які я отримував на депутатські запити й звернення були відписками. В них зазначалося, що наведена мною інформація не знайшла свого підтвердження.

Лише після призначення Головою Служби безпеки України І. Смешка, була належним чином організована робота по контролю за торгівлею зброї й виявлені факти її незаконного продажу.

12 січня 2005 року на сесії Верховної Ради України був проголошений і направлений для розгляду мій депутатський запит “Про надання Верховній Раді України повної інформації щодо обставин незаконного продажу за кордон військового майна та крилатих ракет в 1999-2001 роках посадовими особами Державної компанії “Укрспецекспорт” та Служби безпеки України”.

Розглянувши депутатський запит, Служба безпеки України повідомила, що нею в 2004 році в ході виконання заходів щодо контролю за нерозповсюдженням зброї масового знищення й засобів її доставки виявлено та припинено діяльність міжнародної злочинної групи торгівців зброєю, які намагалися незаконно вивезти за межі України 20 крилатих ракет повітряного базування (КРПБ) типів Х-55, X-55СМ виробництва колишнього СРСР, здатних нести ядерну зброю, та інші товари військового призначення. Крилаті ракети були сховані на військових складах Міністерства оборони України (міністр Кузьмук О. І.), хоча за документами, підписаними високопосадовими особами Міністерства, значилися знищеними.

17 лютого 2004 року Службою безпеки України була порушена кримінальна справа за фактами контрабанди крилатих ракет та іншого озброєння за межі України.

Проведеним досудовим слідством встановлено, що в січні 2000 року громадяни Російської Федерації — Орлов О. Г. (керівник низки комерційних структур) та Шиленко Є. В. (представник Орлова О. Г. в Україні) незаконно вивезли з України до Еритреї радіолокаційну станцію (РЛС) П-14Ф. Для цього вони надали Державній компанії “Укрспецекспорт” та Державній службі експортного контролю України (ДСЕКУ) від імені кіпрської компанії “Е.М.М. Arab Systems Limited”, яка в жовтні 1999 року уклала відповідний контракт з ДК “Укрспецекспорт”, підроблені документи на експорт РЛС нібито для потреб Міністерства оборони Румунії.

Контрабанді радіолокаційної станції П-14Ф сприяло надання заступником Голови Служби безпеки України Шатковським П. М. (її головою на той час був Л. Деркач, першим його заступником — Ю. Землянський) висновку про відсутність у Служби безпеки України інформації, яка б перешкоджала реалізації контракту на експорт РЛС для Міністерства оборони Румунії між ДК “Укрспецекспорт” та зазначеною кіпрською компанією. В дійсності ж Службою безпеки України на той час було виявлено наміри представників даної компанії з використанням підроблених документів поставити зазначену військову техніку в іншу країну, ніж це зазначалось в попередніх документах.

Так, ця кіпрська фірма надала ДК “Укрспецекспорт” та ДСЕКУ сертифікат кінцевого користувача, нібито виданий Комітетом оборонної промисловості Міністерства оборони Казахстану. Проведеною за вказівкою Шатковського П. М. перевіркою встановлено, що Міністерство оборони Казахстану та його підрозділи контракту з цією фірмою на постачання РЛС П-14Ф не укладали, а наданий сертифікат кінцевого користувача є фіктивним. При повторному наданні кіпрською фірмою вже сертифікату кінцевого користувача від Державного підприємства “R. A. Romtechnica” Міністерства оборони Румунії, Служба безпеки України, маючи дані про незаконні наміри її представників щодо вивозу РЛС П-14Ф з України, не перевірила справжності представлених документів. Листом (вих. № 2/2/2-18478 від 27 грудня 1999 р.) на адресу ДК “Укрспецекспорт” за підписом Шатковського П. М. був наданий позитивний висновок щодо можливості дачі дозволу на реалізацію РЛС фірмі “Е.М.М. Arab Systems Limited” для потреб Міністерства оборони Румунії.

Після вивезення цієї військової техніки з України, у червні 2000 року з Румунії надійшли офіційні дані, що Міністерство оборони Румунії зазначеної РЛС не отримувало, а сертифікат кінцевого користувача й сертифікат доставки, які представниками кіпрської фірми “Е.М.М. Arab Systems Limited” були надані ДК “Укрспецекспорт” та ДСЕКУ як підтвердження поставки спецвиробу в Румунію, є підробленими.

Встановлено, що на підставі висновку, наданого заступником Голови Служби безпеки України Шатковським П. М., кіпрською фірмою “Е.М.М. Arab Systems Limited” було отримано дозвіл ДСЕКУ на експорт РЛС П-14Ф, і в січні 2000 року зазначена військова техніка була вивезена авіаційним транспортом не в Румунію, а в Еритрею.

Фірма “Е.М.М. Arab Systems Limited” за радіолокаційну станцію           5 жовтня 1999 року перерахувала на рахунок ДК “Укрспецекспорт” 400 000 доларів США.

Разом з тим з рахунку зазначеної кіпрської фірми з травня 1999 року по травень 2000 року перераховано на рахунок в АТ “ВАБанк” (м. Київ), відкритий громадянином Казахстану Неустроєвим В. В., понад 700 000 доларів США, які той та Шиленко Є. В. отримали готівкою в зазначеному банку.

На даний час Службою безпеки України встановлюються обставини використання цієї готівкової суми, перевіряється можлива умисна участь в організації контрабанди РЛС працівників Державної служби експортного контролю України, ДК “Укрспецекспорт” та Служби безпеки України.

Досудовим слідством також встановлено, що на початку 2000 року Орлов О. Г. і Шиленко Є. В. надали через ДК “Укрспецекспорт” її дочірньому підприємству — спеціалізованій зовнішньоторговельній фірмі (СЗТФ) “Прогрес” підроблені контракт від імені Федерального державного унітарного підприємства Державної компанії (ДК) “Росвооружение” і сертифікат кінцевого користувача нібито від Міністерства оборони Російської Федерації на поставку в цю країну 20-ти крилатих ракет Х-55. Вказаний контракт, підписаний директором СЗТФ “Прогрес” Самойленком С. М., використаний як “прикриття” для подальшого вивезення цих ракет до третіх країн в порушення вимог міжнародного Режиму Контролю за Ракетними Технологіями (РКРТ), членом якого Україна є з 1998 року.

У квітні 2000 року Орлов О. Г. і Шиленко Є. В. за допомогою громадянина України Євдокимова В. В. (колишній працівник Головного управління розвідки Служби безпеки України, генеральний директор ТОВ “УкрАвіаЗаказ”, м. Київ), вивезли авіаційним транспортом за підробленими документами 6 крилатих ракет Х-55СМ не в Росію, а в Китай.

За ці ракети у квітні-травні 2000 року на рахунок СЗТФ “Прогрес” з рахунку американської фірми “Technocality INC” (контролювався Євдокимовим В. В.) у Центральному Європейському Міжнародному банку (Угорщина) було перераховано 600 000 доларів США.

На зазначений рахунок фірми “Technocality INC” кошти за вивезену контрабандним шляхом зброю були перераховані у квітні 2000 року фірмою “INVESTWORLD LTD” (Кіпр) — 500 000 доларів США, фірмою “EMM ARAB SYSTEMS LTD” — 200 000 доларів США.

У травні-червні 2001 року Євдокимов В. В. аналогічним способом незаконно вивіз ще 6 крилатих ракет Х-55 та комплект обладнання для її перевірки типу КНО-120 за підробленими документами не в Росію, а в Іран.

За ці ракети у травні 2001 року на рахунок СЗТФ “Прогрес” з рахунку фірми “Technocality INC” перераховано — 600 000 доларів США.

За комплект наземного обладнання КНО-120 у травні-червні 2001 року на рахунок СЗТФ «Прогрес» з рахунку фірми “Technocality INC” було перераховано 200 000 доларів США.

Крім цього, у 2001-2003 роках Євдокимов В. В. організував за участю іноземних учасників злочинної групи через кіпрську компанію “Volgen Trading Ltd.” (засновником і директором якої є громадянин Росії Шкіньов Г. К.), поїздки українських спеціалістів до Ірану для технічного обслуговування зазначених ракет.

Досудовим слідством встановлено, що в міжнародній злочинній групі, яка здійснила вказані незаконні операції з контрабанди за межі України крилатих ракет повітряного базування, діяли громадяни Росії Орлов О. Г., Шиленко Є. В., Шкіньов Г. К., громадянин Австралії Хайдер Сарфраз, громадянин України Євдокимов В. В.

За свідченнями Євдокимова В. В., генеральному директору ДК “Укрспецекспорт” Малєву В. І. (загинув у ДТП у 2002 році) було відомо, що крилаті ракети вивозились не в Росію, а в інші країни й що для цього використовувались фіктивні документи.

Встановлено причетність до контрабандного вивезення озброєнь за межі України співробітника Служби безпеки України Самойленка С. М., який, виконуючи впродовж 2000-2001 років обов’язки директора СЗТФ “Прогрес” та, будучи одночасно офіцером діючого резерву Головного управління розвідки Служби безпеки України, особисто підписував фіктивні документи, що в подальшому слугували “прикриттям” для здійснення контрабанди ракет, і активно сприяв їх вивезенню за кордон, а також його заступника Сеніна В. П., спеціаліста фірми Бурковського О. М. Щодо цих осіб Службою безпеки України порушена й розслідується кримінальна справа про пособництво Євдокимову В. В. та іншим особам у вчиненні контрабанди.

Службою безпеки України отримано документи щодо банківських рахунків та операцій кіпрських компаній, задіяних у злочинній схемі. Документально підтверджено, що для “прикриття” розрахунків за контрабандно вивезені до Ірану ракети було використано фіктивно укладений між іранською компанією “SATAK Co. Ltd. of NIOC” та кіпрською компанією “S. H. Heritage Holding Limited” (генеральний директор Хайдер Сарфраз) контракт від  7 листопада 2001 року на поставку до Ірану газотурбінного обладнання для нафтопереробних заводів на суму 49 500 000 доларів США.

Інший фіктивний контракт від 15 листопада 2001 року на поставку цього обладнання було укладено відповідно між “S. H. Heritage Holding Limited” та американською фірмою “SP-Trade Inc.”.

Під виглядом розрахунків за цими контрактами, а фактично за контрабандно поставлене озброєння, іранською компанією “SATAK Co. Ltd. of NIOC” перераховано Хайдеру Сарфразу на рахунок його компанії “S. H. Heritage Holding Limited” в кіпрському банку “Arab Bank Ріс” у квітні-травні 2002 року 12 000 000 доларів США та від Міністерства оборони Ірану в жовтні 2003 року — 1 500 000 доларів США.

З цих коштів 7 000 000 доларів США у квітні-травні 2002 року перераховано в Центральний Європейський міжнародний банк (м. Будапешт) на рахунок американської фірми “SP-Trade Inc.”, розпорядником якого є громадянка України Барановська Л. Л. (дружина підлеглого Євдокимову В. В. працівника ТОВ “УкрАвіаЗаказ”). В подальшому з цього угорського банку в 2002 році перераховано 2 250 000 доларів США в латвійський банк “Aizkraukles Banka” (м. Рига) на рахунок американської фірми “INTERWORKS LLC” (розпорядником його є підставна особа), з якого надалі перераховано на рахунок, відкритий також на ім’я підставної особи в АКБ “Імексбанк” (м. Одеса), — 750 000 доларів США, що були зняті готівкою протягом 2002 року.

Крім того, з рахунку фірми “INTERWORKS LLC” також було перераховано близько 1 500 000 доларів США на інші рахунки в різних банках, у тому числі на рахунки фірм “SKAY HOLDING LLC” в латвійському банку “OGRES KOMERCBANKA”, “ALFA STAR” в банку “Aizkraukles Banka”, відкриті на підставних осіб — громадян України. Подальший рух цих коштів буде встановлений в ході досудового слідства.

В даний час Службою безпеки України проводяться слідчі та оперативно-розшукові дії по встановленню осіб, які відкрили й використовували зазначені рахунки та отримали через них кошти за контрабанду крилатих ракет в Іран. Вживаються заходи для прискорення екстрадиції з Чехії Орлова О. Г. та розшуку Шиленка Є. В.

З цією метою Службою безпеки України направлено 21 клопотання про міжнародну правову допомогу на Кіпр, в Угорську, Латвійську, Чеську Республіки, Канаду, Російську Федерацію, інші країни, значну частину, з яких ще не виконано.

В ході досудового слідства Службою безпеки України також отримані дані про розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах при виконанні контракту від 23 серпня 2002 року між ДК “Укрспецекспорт” та Міністерством Сухопутних військ США щодо поставки останньому танків Т-80УД. Встановлено, що за отримані американською стороною танки на рахунок ДК “Укрспецекспорт” в період 2003-2004 роках надійшло 12 млн. 910 тис. 500 доларів США, з яких за вказівкою генерального директора ДК “Укрспецекспорт” Шмарова В. М. в той же період перераховано 3 млн. 098 тис. 510 доларів США на рахунок американської компанії “Technical Industrial Corporation” в Центральному Європейському міжнародному банку (м. Будапешт) за нібито надані компанією маркетингові послуги при реалізації контракту від 23 серпня 2002 року. Підставою для перерахування коштів були використані фіктивно оформлені агентська угода від 20 серпня 2000 року між ДК “Укрспецекспорт” і компанією “Technical Industrial Corporation” та акти виконаних нею робіт, підписані від української сторони Шмаровим В. М., а також іншими керівниками компанії “Укрспецекспорт”. В дійсності зазначені роботи компанією не виконувались, а перераховані ДК “Укрспецекспорт” кошти незаконно привласнені особами, причетними до цієї незаконної фінансової операції.

Такими діями В. Шмаров вчинив злочин, передбачений ст. 191 КК України (привласнення державних коштів в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем). Таким чином, у слідства є передбачені законом достатні підстави для порушення проти В. Шмарова кримінальної справи й взяття його під варту.

Встановлено, що розпорядником рахунку компанії “Technical Industrial Corporation” у Центральному Європейському міжнародному банку (м. Будапешт) є колишній працівник (до 2000 року) Головного управління розвідки Служби безпеки України Зінченко К. П., який в даний час знаходиться за межами України.

Аналогічні схеми проплати коштів ДК “Укрспецекспорт” за агентськими угодами іноземним компаніям виявлені й в інших випадках.

22 жовтня 2004 року Службою безпеки України на цій підставі порушено кримінальну справу за фактами заволодіння шляхом зловживання службовим становищем державними коштами на суму понад 13 млн. дол. США службовими особами ДК “Укрспецекспорт”.

В ході слідства в справі встановлюються особи, які приймали участь у злочинному заволодінні зазначеним способом державними коштами, для чого провадяться слідчі дії в Україні та інших країнах, відслідковується рух вказаних коштів в іноземних банках.

Службою безпеки України вживаються заходи для притягнення всіх причетних до злочинних дій посадових та інших осіб до передбаченої чинним законодавством відповідальності.

Так, у червні 2004 року Службою безпеки України оголошено розшук російських громадян Орлова О. Г. і Шиленка Є. В. 13 липня 2004 року за дорученням Служби безпеки України Орлов О. Г. затриманий у Чехії, де вирішується питання про його екстрадицію в Україну. Зацікавленими особами була здійснена спроба фізичного знищення Орлова О. Г. у Чеській в’язниці.  Розшук Шиленка Є. В. триває.

Євдокимов В. В. затриманий Службою безпеки України та заарештований у квітні 2004 року. Після проведення досудового слідства справа за його обвинуваченням виділена в окреме провадження та направлена в серпні 2004 року до Апеляційного суду Київської області.

За клопотанням Служби безпеки України діяльність російського громадянина Шкіньова Г. К., який проживає на Кіпрі, розслідується правоохоронними органами цієї країни.

Відносно посадових осіб СЗТФ “Прогрес” — директора фірми Самойленка С. М., його заступника Сеніна В. П., спеціаліста Бурковського О. М. Службою безпеки України порушена та розслідується кримінальна справа за ознаками пособництва в контрабанді. Розслідування стосовно них не завершено в зв’язку з тяжким захворюванням Самойленка С. М. (з червня по листопад 2004 року знаходився на стаціонарному лікуванні) та необхідністю збору доказів.

Колишній генеральний директор ДК “Укрспецекспорт” Малєв В. І. та громадянин Австралії Хайдер Сарфраз загинули в ДТП відповідно в березні 2002 й січні 2004 роках.

Контрабанда РЛС П-14Ф в Еритрею стала можливою внаслідок неналежної організації контррозвідувальної роботи в Службі безпеки України, відповідальним за яку, як керівник Департаменту контррозвідки, згідно наказу Голови Служби безпеки України генерал-лейтенанта Деркача Л. В. від 18 червня 1998 р. № 459-ОС, був заступник Голови Служби безпеки України генерал-майор Шатковський П. М., та в результаті його особистої службової недбалості.

За таких обставин в діях Шатковського П. М. є ознаки злочину, передбаченого ст. 425 КК України (недбале ставлення до військової служби, яке спричинило тяжкі наслідки) й достатньо підстав для порушення проти нього кримінальної справи.

11 травня 2004 року Служба безпеки України проінформувала Президента України Кучму Л. Д. про ці та інші порушення, допущені Шатковським П. М. на посаді заступника та першого заступника Голови Служби безпеки України. Указом Президента України від 27 травня 2004 року № 588 Шатковський П. М. звільнений з посади заступника Секретаря Ради національної безпеки та оборони України. Матеріали відносно Шатковського П. М. щодо службової недбалості направлено за підслідністю до Генеральної прокуратури України для розгляду питання про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 425 КК України.

       Про продаж зброї керівництво ДК “Укрспецекспорт” та Служби безпеки України інформували Президента У