Если сотрудники украинской милиции надеются получать в ближайшее время заработную плату — то это зря. Зарплаты, кажется, не будет. И правоохранителям реально придется переходить на самообслуживание.
Следует отметить, что нынешняя “непонятка” с милицейской зарплатой возникла не сегодня. Она началась 14.11. 2002 года, когда почетного президента ОАО АБ “Укргазбанка” Васю Горбаля включили в состав коллегии МВД. Это назначение было удивительным даже для нашей удивительной страны. Дело в том, что менее чем за месяц до этого события, 28 октября 2002 года в офисах “Укргазбанка” силами милиции и прокуратуры был проведен обыск связи с уголовным делом, связанным с хищением 42 373 000 долларов, которые в 2000 году покинули украинскую казну при расчетах НАК “Нефтегаз Украины” с компанией “Итера”. Получилась этакая футбольно-газовая афера. В операции был задействован не только футбольный клуб “ЦСКА-Киев”, , руководителя которого Андрея Артеменко впоследствии арестовали за кражу нескольких “трансферных” миллионов, но и “Укргазбанк”. Украденые деньги пошли большим милицейским начальникам, братьям Бакаям, Кучме. И пошли не зря. Следователи, занимавшиеся этим делом, были отстранены от работы, а Василий Горбаль через две недели был назначен членом коллегии МВД. И уже мог не бояться каких-то там пустяков в виде уголовных дел. Горбаль видимо так понравился милицейским генералам, что через некоторое время милицейский “общак”, то есть все финансы МВД без какого-либо тендера были переведены… в “Укргазбанк”. Это решение милицейского руководства отнюдь не вызвало восторга у рядовых правоохранителей. Смущала и криминальная репутация банка и ряд практических неудобств. Сеть отделений “Укргазбанка” и его банкоматов невелика. И, соответственно, получать зарплату, хоть и по красивым пластиковым карточкам милицинерам стало весьма затруднительно. Но это мелочи. Более серьезные опасения возникли у правоохранителей после того, как Горбаль был назначен руководителем избирательного штаба Виктора Януковича в Киеве. Как-то само собой возникло опасение, а не пойдут ли милицейские денежки на избирательную кампанию дважды судимого донецкого “брателлы”? Впрочем, украинской милиции к подобным парадоксам не привыкать. Ситуация, однако, заострилась после того, как стало очевидно, что Янукович проиграл, а соответственно, возврата вложенных средств в виде репараций и контрибуций ожидать не приходится. Но, пожалуй, совсем уныло станет отечественным правоохранителям, если они узнают, что за последние две недели “Укргазбанк” произвел ряд крупномасштабных операций по выведению активов банка из Украины. Операции производились тихо и быстро, что дает основания предположить, что речь, вообще-то идет об эвакуации. Популярная в нашем народе пословица гласит о том, что “долги платят только трусы”, соответственно с зарплатой милиции придется подождать. Впрочем за милицейское начальство мы в этом случае спокойны. Они свои денежки получат и “иудины” проценты за предательство своих подчиненных, видимо, тоже. Как рассказывал в одном из своих интервью Василий Горбаль: “Я практически всех своих клиентов знаю, в случае возникновения трудностей в бизнесе они приходят ко мне, мы садимся за стол и ищем возможные варианты. Рабочего времени обычно не хватает для детального изучения вопросов, поэтому на мобильный телефон мне звонят в любое время суток, и в выходные, и в праздники. Это — нормально.” Жаль только, что телефона и домашнего адреса Горбаля нет у рядовых сотрудников милиции, которые, наверняка, хотели бы поближе познакомиться с главным “милицейским банкиром”.
Самое дикое во всей этой истории то, что о криминальной истории “Укргазбанка” и его руководства в свое время писали очень много. Тем не менее, даже этот факт не смутил милицейское начальство, решившее за определенный процент отдать право распоряжаться казной милиции откровенно воровскому банку. Чтобы освежить события тех дней, мы приводим тексты двух депутатских запросов Григория Омельченко и ряд статей, посвященных ”Укргазбанку”.
“ОРД”
НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ
ОМЕЛЬЧЕНКО
Григорій Омелянович
“11” грудня 2002 року
Генеральному прокурору України
Піскуну С.М.
Д Е П У Т А Т С Ь К И Й З А П И Т
Про розслідування обставин розкрадання державними діячами України, посадовими особами НАК “Нафтогаз України” і Акціонерного Банку “Укргазбанк” державних коштів на суму більш як 42 мільйони доларів США, притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності та вжиття заходів для відшкодування збитків, завданих державі
Шановний Святославе Михайловичу!
Мною завершена перевірка інформації (отриманої згідно з ч.5 ст.19 Закону “Про статус народного депутата України”) про викрадення та привласнення державними діячами, посадовими особами НАК “Нафтогаз України” (на той час голова правління Бакай І.М.), АБ “Укргазбанк” (на той час голова правління нинішній народний депутат України Горбаль В.М.) у 2000 році державних валютних коштів в сумі понад 42 373 000 доларів США.
Перевіркою встановлено, що ці кошти були викрадені у держави при здійсненні розрахунків між НАК “Нафтогаз України” та компанією “ITERA International Energy L.L.C” за поставлений природний газ за таких обставин.
20 червня 2000 року у банку Ogres Komercbanka (м.Рига, Латвія) невідома особа незаконно відкрила на паспорт громадянина України Єрьоміна Олега Валерійовича валютний рахунок №3204030680 фірми “Fahr European Ltd” (США).
У період з 20 по 26 червня 2000 року між компанією “ITERA International Energy L.L.C” (в особі Макарова І.В.) та компанією “Fahr European Ltd” (в особі Пауля Гранта (Paul Grant) було укладено Договір уступки вимоги (№3/2000, фіктивно датований 15 червня 2000 року). Згідно з Договором “ITERA International Energy L.L.C” (цедент) уступила “Fahr European Ltd” (цесіонарій) за 19 240 000 доларів США вимогу боргу НАК “Нафтогаз України” (боржник), який виник між боржником та цедентом за поставку природного газу згідно з Контрактом №03-524/98 від 25 грудня 1998 року на суму 61 613 089 доларів США.
З 20 по 26 червня 2000 року між компанією “Fahr European Ltd” (в особі Пауля Гранта) та компанією НАК “Нафтогаз України” (в особі Діденка І.М.) була підписана Угода (фіктивно датована 16 червня 2000 року) про реструктуризацію заборгованості НАК “Нафтогаз України” за наданий природний газ за Контрактом №03-524/98 від 25 грудня 1998 року.
У період з 20 по 26 червня 2000 між “Fahr European Ltd” (в особі Пауля Гранта — кредитор), НАК “Нафтогаз України” (в особі Діденка І.М. — боржник) та ДП МО України “Футбольний клуб “ЦСКА-Київ” (в особі Артеменка А.В. — поручитель) був укладений Договір поручительства (без номера, фіктивно датований 16 червня 2000 року). Згідно з Договором поручитель зобов’язався перед кредитором відповідати за належне виконання боржником зобов’язань за Угодою від 16 червня 2000 року, підписаною між кредитором та боржником про реструктуризацію заборгованості останнього за поставлений природний газ за Контрактом №03-524/98 від 25 грудня 1998 року на суму 61 613 089 доларів США в частині суми, яка становить 27 000 000 доларів США.
На виконання цього Договору ДП МО України “Футбольний клуб “ЦСКА-Київ” в липні-серпні 2000 року перерахувало на рахунок №3204030680 фірми “Fahr European Ltd” (банк Ogres Komercbanka, м.Рига, Латвія) 15 594 600 доларів США.
У період з 20 по 26 червня 2000 року між “Fahr European Ltd” (в особі Пауля Гранта — кредитор), НАК “Нафтогаз України” (в особі Діденка І.М. — боржник) та НЕК “Енергетика та паливо України” (в особі Єрьоміна В.В. (прим. — не має відношення до особи, на паспорт якої було відкрито рахунок № 3204030680 і є лише однофамільцем Єрьоміна О.В.) — поручитель) було укладено Договір поручительства (без номеру, фіктивно датований 16 червня 2000 року), згідно з яким поручитель зобов’язався перед кредитором відповідати за належне виконання боржником зобов’язань за Угодою від 16 червня 2000 року, підписаною кредитором та боржником про реструктуризацію заборгованості останнього за поставлений природний газ за Контрактом №03-524/98 від 25 грудня 1998 року в частині суми, яка складає 21 100 000 доларів США.
25 липня 2000 року між “Fahr European Ltd” (в особі Пауля Гранта — кредитор), НАК “Нафтогаз України” (в особі Діденка І.М. — боржник) та НЕК “Енергетика та паливо України” (в особі Пилипенка Є.А. — поручитель) укладено Договір про поручительство (без номеру), згідно з яким поручитель зобов’язався перед кредитором відповідати за належне виконання боржником зобов’язань за Угодою від 16 червня 2000 року, підписаною кредитором та боржником про реструктуризацію заборгованості останнього за поставлений природний газ за Контрактом № 03-524/98 від 25 грудня 1998 року в частині, яка становить 24 918 489 доларів США.
На виконання зазначених договорів НЕК “Енергетика та паливо України” у період з 26 червня по 29 серпня 2000 року перерахувало на рахунок №3204030680 фірми “Fahr European LTD” (банк Ogres Komercbanka, м.Рига, Латвія) 46 018 489 доларів США.
Таким чином, на рахунок №3204030680 фірми “Fahr European Ltd” (банк Ogres Komercbanka, м.Рига, Латвія) було перераховано валютних коштів на загальну суму 61 613 089 доларів США (в тому числі 15 594 600 доларів США — ДП МО України “Футбольний клуб “ЦСКА-Київ”, 46 018 489 доларів США — “Енергетика та паливо України”). З цих коштів 19 240 000 доларів США було перераховано на рахунок компанії “ITERA International Energy L.L.C” за виконання зобов’язань згідно з Угодою уступки вимоги №3/2000, фіктивно датований 15 червня 2000 року. Залишок коштів в сумі 42 373 089 доларів США було привласнено невідомою особою, яка відкрила рахунок №3204030680 фірми “Fahr European Ltd” у банку Ogres Komercbanka (м.Рига, Латвія) на ім’я вищезазначеного Єрьоміна О.В. Після надходження цих коштів на зазначений рахунок невідома особа розпорядилася ними.
Зокрема, частина цих коштів в сумі 22 871 089 доларів США та 2 481 567 EURO була викрадена шляхом перерахування коштів з рахунку №3204030680 фірми “Fahr European Ltd” на банківські рахунки офшорних компаній, відкритих у комерційних банках Латвії з подальшим їх привласненням.
Ще частина з цих коштів в сумі 8 707 575 доларів США була викрадена шляхом перерахування з зазначеного рахунку фірми “Fahr European Ltd” на рахунки клієнтів АБ “Укргазбанк” (у тому числі понад 2 000 000 доларів США — на рахунки фізичних осіб, серед яких є державні діячі України).
Наприклад, 3 404 155 доларів США були перераховані ТОВ “Агроконсорціум”, 913 611 доларів — ПП “Астрая”, 582 602 доларів — ТОВ фірма SEAL-S Ltd, 485 992 доларів — корпорації “Енергоімпекс-Україна”, 390 000 доларів — СП “Елтронікс”, 310 000 доларів — ТОВ “Агрос Нова”, 200 669 доларів — ПП “Санта”, 160 000 доларів — ЗАТ “Вісла”, 118 000 доларів — ТОВ ГзП “Нафтогаз-Постаченерго” (засновниками якого є народний депутат України Акопян В.Г. та рідний брат Бакая І.М. — Бакай О.М.), 100 000 доларів — ТОВ “Pharma start”.
Викрадені валютні кошти були перераховані громадянам України, зокрема, Котіку О.В. (1979 року народження) — 1 546 060 доларів, Корнейчуку П.І. — 200 600 доларів, Кіржнеру Е.Г. — 165 495 доларів та громадянину Ізраїлю Лєбєдєву В.О. — 130 390 доларів США.
Отримана у січні 2001 року Котіком О.В. зазначена сума коштів була призначена для передачі одному із колишніх керівників МВС України (прізвище мені відоме, воно буде назване після дачі свідчень Котіком О.В. і забезпечення його особистої безпеки). У даний час місце знаходження Котіка О.В. не відоме і його життю загрожує небезпека.
16 червня і 18 жовтня 1998 року Бакай І.М. купив у АБ “Укргазбанк” цінні папери на суму відповідно 900 000 гривень і 45 000 гривень, заплативши за них готівкою. 27 серпня 2000 року Бакай І.М. отримав у “Укргазбанку” готівкою 50 252 долари США.
Встановлено, що заступник голови правління “Укргазбанку” Федотов С.В. розпоряджався незаконно відкритим на ім’я Єрьоміна О.В. валютним рахунком №3204030680 у банку Ogres Komercbanka (м.Рига, Латвія) та вчиняв праворозпорядчі дії, направлені на викрадення державних валютних коштів у вищезазначених сумах, які надійшли на цей рахунок.
На ім’я Федотова С.В. Бакай І.М. видав довіреність на представництво інтересів у різних державних установах.
Службові особи АБ “Укргазбанк” контролювали також діяльність ряду офшорних компаній, у тому числі Bakwell та F.B.G., на рахунки яких, відкриті у латвійських банках, перераховувались викрадені державні валютні кошти з рахунку №3204030680 компанії “Fahr European Ltd”.
Решта викрадених коштів в сумі близько 8 300 000 доларів США була викрадена шляхом перерахування цих коштів з вказаного рахунку фірми “Fahr European Ltd” на банківські рахунки офшорних компаній, відкритих у банках Великобританії, США, Канади, Швейцарії, Ізраїлю, Угорщини, Туреччини, Словаччини, Іспанії, Росії, Литви, Естонії, Вірменії та інших країн світу.
У ході перевірки мною отримані документальні докази (ксерокопії документів), які підтверджують обставини розкрадання зазначеними державними діячами та службовими особами АБ “Укргазбанк” і НАК “Нафтогаз України” державних коштів на суму більше як 42 373 000 доларів США та ведення цими особами господарської діяльності від імені компанії “Fahr European Ltd” і офшорних компаній.
Викладене дає підстави зробити висновок: в діях вищезазначених осіб є ознаки злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України (привласнення або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах організованою групою).
28 жовтня 2002 року у службових приміщеннях АБ “Укргазбанк” (за адресами м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4; вул. Єреванська, 1) працівники прокуратури і міліції міста Києва провели обшуки і вилучили документи та предмети, які повністю підтвердили вищезазначені обставини розкрадання державних коштів.
На співробітників слідчо-оперативної групи, які проводили обшук, чиниться постійний тиск, спрямований на перешкоджання виконання ними своїх службових обов’язків.
Так, під час обшуку у приміщенні “Укргазбанку” (вул. Пушкінська, 42/4) з’явилися народні депутати України Горбаль Василь Михайлович та Акопян Валерій Григорович (фракція “Регіони України”). Їхні дії були несумісними із статусу народного депутата України і порушували вимоги ст. 1, 8 Закону “Про статусом народного депутата України”. Зокрема, Горбаль В.М. у присутності учасників слідчої дії (у тому числі понятих, спеціалістів, співробітників банку) голосно висловлював на адресу працівників слідчо-оперативної групи погрози, що вони не будуть працювати в правоохоронних органах. Зловживаючи статусом народного депутата України, Горбаль В.М. грубо порушував порядок проведення обшуку, встановлений згідно зі ст. 183 КПК України — демонстративно використовував засоби мобільного зв’язку для спілкування з особами, що знаходилися поза межами банку. У телефонних розмовах він коментував хід та результати обшуку, обговорював, які заходи, на його думку, мають бути вжиті для унеможливлення подальшого проведення слідчої дії. Горбаль В.М. спекулював на політичній ситуації, яка склалася у Верховній Раді України, заявляючи учасникам обшуку про намір вийти разом з усією фракцією “Регіони України” з парламентської “більшості” та скласти з себе депутатські повноваження у разі продовження слідства.
Горбаль В.М., зловживаючи статусом народного депутата, технічно заблокував доступ до внутрішньобанківської комп’ютерної мережі, що не дозволило завершити огляд електронного документа про фінансову діяльність компанії “Fahr European Ltd”.
Народний депутат України Акопян В.Г. також погрожував вийти з депутатської “більшості”, як це зробив свого часу депутат В.Сивкович після застосування до нього фізичного насильства і затримання К.Григоришина, у зневажливій формі ставив запитання, хто “замовив” “Укргазбанк” та обговорював з Горбалем В.М., чи вистачить у прокуратури міста Києва грошей для відшкодування банку збитків, завданих обшуком.
Обшук проводився із застосуванням відеозапису, на якому зафіксовані вилучені документи і поведінка осіб, які були присутні під час обшуку.
Службові особи “Укргазбанку” використали так зване “телефонне право”. В результаті керівництво прокуратури м. Києва дало “рекомендацію” слідчо-оперативній групі якомога швидше закінчити обшук.
Такі дії народних депутатів України Горбаля В.М. і Акопяна В.Г., на мою думку, мають ознаки злочину, передбаченого ст.343 КК України (втручання у діяльність правоохоронних органів).
Про хід і результати обшуку та поведінку народних депутатів Горбаля В.М. і Акопян В.П. в цей же день (28 жовтня) були письмово поінформовані Ви (на Вашу вимогу), а також Голова Верховної Ради України Литвин В.М. та глава Адміністрації Президента України Медведчук В.В. Жодних нарікань з Вашого боку як Генерального прокурора України на дії слідчо-оперативної групи не було.
Незважаючи на правомірність дій працівників прокуратури і міліції, погрози народних депутатів Горбаля В.М. та Акопяна В.Г. почали здійснюватися. На сьогодні члени слідчо-оперативної групи, які проводили обшук, відсторонені від розслідування справи. Заблоковано проведення Державною податковою адміністрації перевірки (ревізії) фінансово-господарської діяльності НАК “Нафтогаз Україна”, АБ “Укргазбанк” та інших комерційних структур, які були використані при розкраданні державних коштів.
Мною згідно зі ч.5 ст.19 Закону “Про статус народного депутата України” отримана інформація (яка перевіряється) про те, що значна частина із викрадених валютних коштів була також перерахована на закордонні рахунки, які належать “сім’ї” Президента України Кучми Л.Д. або на рахунки, контрольовані ним через його “довірених” осіб (колишнього помічника і радника Президента України, нині народного депутата Волкова О.М. та колишнього керівника НАК “Нафтогаз України” Бакая І.М.) та вручена особисто Кучмі Л.Д. готівкою. Для перерахування цих коштів використовувався АБ “Укргазбанк” та офшорні компанії, валютні рахунки яких відкриті у закордонних банках.
Ця інформація частково підтверджується свідченнями М.Мельниченка та зробленими ним аудіозаписами розмов Президента України Л.Кучми з Бакаєм І.М., Волковим О.М. та Азаровим М.Я.
Так, 15 травня 2002 року на прес-конференції в Брюсселі (Бельгія) М.Мельниченко заявив, що він “володіє достатньою інформацією і може надати суду докази привласнення Л.Кучмою суми, еквівалентної 2 мільярдів доларів США” і надав журналістам розшифровку аудіозапису розмови Кучми Л.Д. і Волкова О.М., де йдеться про отримання Кучмою Л.Д. 7 млн. дол. США готівкою.
“…Президент України Кучма систематично брав хабарі, займався поборами. Кучма створив “дах” для захисту олігархів і бізнесменів, які змушені були перераховувати мільйони доларів на контрольовані Президентом рахунки через його банкіра і довірену особу Олександра Волкова. Кожен, хто працює на нас, повинен платити за свій “дах”, — цитує М.Мельниченко записані ним висловлювання Л.Кучми. “Найбільше зло, скоєне Л.Кучмою, — це те, що вся країна перетворилася на його приватний рекет. В Україні не має більшого злочинця, ніж Л.Кучма”, — робить висновок майор Мельниченко.
У Генеральній прокуратурі України упродовж декількох років знаходяться матеріали і документальні докази, які підтверджують фінансування Волковим О.М. і Бакаєм І.М. президентських виборів Кучми Л.Д. та відмивання ними іноземної валюти в закордонних банках і в офшорних зонах.
Правоохоронними органами Бельгії проти Волкова О.М. висунуто офіційне звинувачення у відмиванні грошей. Аналогічне розслідування проводиться в США і щодо Бакая І.М. Маючи достатні докази про їхню злочинну діяльність, попередні керівники Генеральної прокуратури України не порушили кримінальних справ щодо Волкова О.М. і Бакая І.М., не притягли їх до кримінальної відповідальності та не вжили заходів для повернення валютних коштів, відмитих ними за кордоном, в Україну.
Ви як Генеральний прокурор України також цього не робите.
Президент України Кучма Л.Д., достовірно знаючи ще з 1997 року про відмивання за кордоном валютних коштів його помічником Волковим О.М. нагородив його двома орденами “За заслуги” ІІ і ІІІ ступенів, а Бакая І.М. призначив головою правління НАК “Нафтогаз України”.
За отриманою мною інформацією (яка може бути спростована чи підтверджена лише Вами), Вам як Генеральному прокурору Президент України Кучма Л.Д. чи керівництво його Адміністрації дали вказівку: не допустити об’єктивного розслідування всіх обставин справи і притягнення винних високопосадових осіб до кримінальної відповідальності, “нейтралізувати” результати обшуку, знищити документальні докази, “загальмувати” хід слідства, після чого справу закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 86 Конституції України, ст. 15, 17 Закону “Про статус народного депутата України” як представник Українського народу в парламенті та державної влади вимагаю:
— порушити кримінальну справу щодо вищезазначених державних діячів, посадових осіб НАК “Нафтогаз України” та АБ “Укргазбанк”, які розікрали і привласнили державні валютні кошти в сумі понад 42 373 000 доларів США, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України;
— забезпечити повне, всебічне, об’єктивне дослідження всіх обставин справи, вжити передбачених законом заходів для встановлення всіх осіб (незалежно від займаних посад), винних у вчиненні злочину, їх покарання та відшкодування збитків, завданих державі;
— дати правову оцінку діям народних депутатів України Горбаля В.М. і Акопяна В.Г.;
— порушити кримінальну справу щодо народного депутата України Волкова О.М. та Бакая І.М. за наявними у Генеральній прокуратурі України матеріалами і притягнути їх до кримінальної відповідальності та вжити заходи для повернення в Україну валютних коштів, відмитих ними за кордоном;
— оголосити в розшук громадянина України Котіка Олексія Віталійовича, 8 березня 1979 року народження, та вжити заходи для забезпечення його особистої безпеки.
Про результати розгляду депутатського запиту та прийняті рішення прошу Вас поінформувати мене особисто.
З повагою
народний депутат України,
заступник голови Комітету з
питань боротьби з організованою
злочинністю та корупцією Григорій Омельченко
УКРАЇНСЬКИЙ СЛІД “АЛЬ-КАІДИ” ТА ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ 11 ВЕРЕСНЯ 2001 РОКУ У США…
“9” вересня 2003 року
Генеральному прокурору України Піскуну С.М.
ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАПИТ
Про притягнення до кримінальної відповідальності окремих посадових осіб і державних діячів України за викрадення державних коштів на суму більш як 42 мільйони доларів США та перерахування 600 тисяч доларів арабській компанії “ІМА”, що фінансувала членів міжнародної терористичної організації “Аль-Каіда”, які 11 вересня 2001 року вчинили терористичні акти на території Сполучених Штатів Америки
Мною завершена перевірка інформації про перерахування посадовими особами України у лютому і квітні 2001 року 600 000 доларів США арабській компанії “ІМА” S.p.A. (INSTITUT DU MONDE ARAB), яка, за повідомленнями закордонних ЗМІ, фінансувала підготовку льотчиків-смертників, членів терористичної організації “Аль-Каіда”, що 11 вересня 2001 року з використанням пасажирських літаків вчинили терористичні акти на території США.
Встановлено, що перерахування цих коштів дійсно були зроблені громадянами України в процесі викрадення ними державних коштів в сумі 42 373 000 доларів США. Це викрадення було здійснено посадовими особами НАК “Нафтогаз України” і АБ “Укргазбанк” при розрахунках між НАК “Нафтогаз України” та компанією “ITERA International Energy L.L.C” за поставлений природний газ в Україну за таких обставин.
“Кухня” злочину під високим владним патронатом
20 червня 2000 року заступник голови правління АБ “Укргазбанк” Федотов С.В. (головою правління банку на той час був нинішній його почесний президент, народний депутат України Горбаль В.М.) незаконно відкрив (на паспорт громадянина України Єрьоміна О.В.) у банку “Ogres Komercbankа” (м.Рига, Латвія) мультивалютний корпоративний рахунок №3204030680 корпорації “Fahr European Ltd” (зареєстрованої 29 березня 2000 року в США за адресою: Oregon is c/o Willamette Law School, 245 Winter Street S.E., Salem, Oregon, 97301). Федотов С.В. розпоряджався цим рахунком та вчиняв праворозпорядчі дії, направлені на викрадення державних коштів, які надходили на цей рахунок.
У період з 20 по 26 червня 2000 року між компанією “ITERA International Energy L.L.C” (в особі Макарова І.В.) та корпорацією “Fahr European Ltd” (в особі Пауля Гранта (Paul Grant)) було укладено договір уступки вимоги (№3/2000, фіктивно датований 15 червня 2000 року). Згідно з договором “ITERA International Energy L.L.C” (цедент) уступила “Fahr European Ltd” (цесіонарій) за 19 240 000 доларів США вимогу боргу НАК “Нафтогаз України” (боржник), який виник між боржником та цедентом за поставку природного газу згідно з контрактом №03-524/98 від 25 грудня 1998 року на суму 61 613 089 доларів.
З 20 по 26 червня 2000 року між корпорацією “Fahr European Ltd” (в особі Пауля Гранта) та НАК “Нафтогаз України” (в особі Діденка І.М. — голови НАК) була підписана угода (фіктивно датована 16 червня 2000 року) про реструктуризацію заборгованості НАК “Нафтогаз України” за наданий природний газ за контрактом №03-524/98 від 25 грудня 1998 року.
У період з 20 по 26 червня 2000 року між корпорацією “Fahr European Ltd” (в особі Пауля Гранта — кредитор), НАК “Нафтогаз України” (в особі Діденка І.М. — боржник) та ДП МО України “Футбольний клуб “ЦСКА-Київ” (в особі Артеменка А.В. — поручитель) був укладений договір поручительства (без номера, фіктивно датований 16 червня 2000 року). Згідно з договором поручитель зобов’язався перед кредитором відповідати за належне виконання боржником зобов’язань за угодою від 16 червня 2000 року, підписаною між кредитором та боржником, про реструктуризацію заборгованості останнього за поставлений природний газ за контрактом №03-524/98 від 25 грудня 1998 року на суму 61 613 089 доларів США в частині суми, яка становить 27 000 000 доларів.
На виконання цього договору ДП МО України “Футбольний клуб “ЦСКА-Київ” в липні-серпні 2000 року перерахувало 15 594 600 доларів США на рахунок №3204030680 корпорації “Fahr European Ltd”.
У період з 20 по 26 червня 2000 року між корпорацією “Fahr European Ltd” (в особі Пауля Гранта — кредитор), НАК “Нафтогаз України” (в особі Діденка І.М. — боржник) та НЕК “Енергетика та паливо України” (в особі Єрьоміна В.В. — поручитель; прим. — не має відношення до особи, на паспорт якої було відкрито рахунок № 3204030680 і є лише однофамільцем Єрьоміна О.В.) було укладено договір поручительства (без номера, фіктивно датований 16 червня 2000 року), згідно з яким поручитель зобов’язався перед кредитором відповідати за належне виконання боржником зобов’язань за угодою від 16 червня 2000 року, підписаною кредитором та боржником, про реструктуризацію заборгованості останнього за поставлений природний газ за контрактом №03-524/98 від 25 грудня 1998 року в частині суми, яка становить 21 100 000 доларів США.
25 липня 2000 року між корпорацією “Fahr European Ltd” (в особі Пауля Гранта — кредитор), НАК “Нафтогаз України” (в особі Діденка І.М. — боржник) та НЕК “Енергетика та паливо України” (в особі Пилипенка Є.А. — поручитель) укладено договір про поручительство (без номера), згідно з яким поручитель зобов’язався перед кредитором відповідати за належне виконання боржником зобов’язань за угодою від 16 червня 2000 року, підписаною кредитором та боржником, про реструктуризацію заборгованості останнього за поставлений природний газ за контрактом № 03-524/98 від 25 грудня 1998 року в частині, яка становить 24 918 489 доларів США.
На виконання зазначених договорів НЕК “Енергетика та паливо України” у період з 26 червня по 29 серпня 2000 року перерахувала на рахунок №3204030680 корпорації “Fahr European LTD” 46 018 489 доларів США.
Таким чином, на рахунок №3204030680 корпорації “Fahr European Ltd” було перераховано валютних коштів на загальну суму 61 613 089 доларів США (в тому числі 15 594 600 доларів — ДП МО України “Футбольний клуб “ЦСКА-Київ”, 46 018 489 доларів — НЕК “Енергетика та паливо України”). З цих коштів 19 240 000 доларів було перераховано на рахунок компанії “ITERA International Energy L.L.C” за виконання зобов’язань згідно з угодою уступки вимоги (№3/2000, фіктивно датованою 15 червня 2000 року). Залишок державних коштів у сумі 42 373 089 доларів на рахунку корпорації “Fahr European Ltd” (яким розпоряджався Федотов С.В.) був привласнений різними фізичними і юридичними особами України, зокрема, таким чином.
Хто там про державу та її міжнарожний імідж думав: крали “по-чорному”
Частина з цих коштів в сумі 22 871 089 доларів та 2 481 567 EURO була перерахована на рахунки офшорних компаній, відкритих у комерційних банках Латвії з подальшим їх привласненням посадовими особами України.
Ще частина з цих коштів в сумі 8 707 575 доларів США була викрадена шляхом перерахування на рахунки клієнтів АБ “Укргазбанк”, у тому числі понад 2 000 000 доларів — на рахунки фізичних осіб, серед яких є високі посадовці та державні діячі України (список цих осіб знаходиться у Генеральній прокуратурі).
Наприклад, 27 серпня 2000 року Бакай І.М. отримав готівкою 50 252 долари США, 118 000 доларів були перераховані ТОВ ГзП “Нафтогаз-Постаченерго” (засновниками якого є народний депутат України Акопян В.Г. та рідний брат Бакая І.М. — Бакай О.М.), 1 546 060 доларів — 22-річному Котіку О.В. та іншим.
Отримана у січні 2001 року Котіком О.В. зазначена сума коштів була призначена для передачі одному із колишніх керівників МВС України. До цього часу Генеральна прокуратура не встановила місце знаходження Котіка О.В. і чи дійсно є така особа. Слідчі отримали докази про те, що співучасниками викрадення коштів були колишні керівники НАК “Нафтогаз України” Бакай І.М. і Діденко І.М., а також відомі кримінальні “авторитети” “Рибка” і “Кисіль”. Службові особи АБ “Укргазбанк” контролювали також діяльність ряду офшорних компаній, у тому числі Bakwell та F.B.G., на рахунки яких (відкритих у латвійських банках) перераховувались викрадені державні кошти з рахунку №3204030680 корпорації “Fahr European Ltd”. Решта коштів в сумі близько 8 300 000 доларів США була викрадена шляхом перерахування на банківські рахунки офшорних компаній, відкритих посадовими особами НАК “Нафтогаз України” і АБ “Укргазбанк” у банках Великобританії, США, Канади, Швейцарії, Ізраїлю, Угорщини, Туреччини, Словаччини, Іспанії, Росії, Литви, Естонії, Вірменії та інших країн світу.
…Накраденого вистачило й на фінансування навчання терористів “Аль-Каїди”…
Саме з цих коштів було перераховано 600 000 доларів арабській компанії “ІМА” S.p.A., яка, як уже зазначалося, фінансувала підготовку льотчиків-смертників, членів терористичної організації “Аль-Каіда”, які 11 вересня 2001 року з використанням пасажирських літаків вчинили терористичні акти на території США. Так, згідно з платіжними дорученнями на переказ від 26 лютого і 17 квітня 2001 року з рахунку №3204030680 корпорації “Fahr European Ltd” (яким розпоряджався Федотов С.В.) було перераховано відповідно 450 000 і 150 000 доларів на рахунок № 80004 компанії “ІМА” S.p.A. у “Deutsche Bank” (за адресою: Bologna Head Office, via Marconi 13-Bologna-Italy). За наявною інформацією, Міжнародна організація FATF встановила осіб, які перерахували кошти на цей рахунок, і дослідила їх рух. 28 жовтня 2002 року у службових приміщеннях АБ “Укргазбанк” працівники прокуратури і міліції міста Києва провели обшуки і вилучили документи та інші докази, які повністю підтвердили вищезазначені обставини розкрадання державних коштів та перерахування 600 000 доларів арабській компанії “ІМА” S.p.A.
На співробітників слідчо-оперативної групи, які проводили обшук, чинився постійний тиск, спрямований на перешкоджання виконання ними своїх службових обов’язків. Так, під час обшуку у приміщенні “Укргазбанку” з’явилися народні депутати Горбаль В.М. і Акопян В.Г. (фракція “Регіони України”) та генерал-лейтенант міліції, які діяли несумісно з їхнім посадовим статусом. Зокрема, депутати висловлювали погрози на адресу працівників слідчо-оперативної групи, інформували про хід обшуку по телефону, заблокували доступ до внутрішньої комп’ютерної мережі, а також заявляли про намір вийти з депутатської більшості парламенту у разі продовження слідства. Генерал-лейтенант міліції, не маючи повноважень для проведення обшуку, рекомендував слідчим “особливо не старатися” при обшуку. Зрештою слідчий отримав телефонну вказівку керівництва прокуратури м. Києва якомога швидше завершити обшук.
Про хід і результати обшуку, поведінку народних депутатів Горбаля В.М. і Акопяна В.П. та генерала міліції того ж дня (28 жовтня 2002 року) були письмово поінформовані Генеральний прокурор Піскун С.М. (на його вимогу), а також Голова Верховної Ради України Литвин В.М. та глава Адміністрації Президента України Медведчук В.В. Жодних нарікань з боку Генерального прокурора на дії слідчо-оперативної групи не було, оскільки вони були правомірними. Незважаючи на законність цих дій, погрози Горбаля В.М. та Акопяна В.Г. були здійснені. На сьогодні члени слідчо-оперативної групи відсторонені від розслідування справи. Керівництвом Генеральної прокуратури і Державної податкової адміністрації заблоковано проведення перевірки і документальної ревізії фінансово-господарської діяльності АБ “Укргазбанк” та інших комерційних структур, які були використані при розкраданні державних коштів.
Розслідування блокується: злодії поділилися з президентом Л.Кучмою…
Це було зроблено тому, що згідно з отриманою інформацією частина з викрадених валютних коштів була перерахована на закордонні рахунки “сім’ї” Президента України Кучми Л.Д. або на рахунки, контрольовані ним через його “довірених” осіб (колишнього помічника і радника Президента України, нині народного депутата Волкова О.М. та колишнього керівника НАК “Нафтогаз України”, народного депутата Бакая І.М., якого після звільнення з цієї посади Кучма Л.Д. призначив головою Державного комітету України по водному господарству), та вручена готівкою особисто Кучмі Л.Д. Для перерахування цих коштів використовувалися АБ “Укргазбанк” та офшорні компанії, валютні рахунки яких посадові особи відкрили у закордонних банках. Окрім того, через АБ “Укргазбанк” відмивалися викрадені колишніми керівниками НАК “Нафтогаз України” Бакаєм І.М. і Діденком І.М. державні кошти, які йшли на фінансування президентських виборів Кучми Л.Д. у 1999 році. Кошти були викрадені при розрахунках за поставлений природний газ в Україну і незаконний його відбір.
Записи майора Мельниченка “не горять” — свідчать правду!
Ця інформація підтверджується, зокрема, свідченнями Мельниченка М.І. та зробленими ним у 1999 — 2000 роках аудіозаписами розмов Президента України Кучми Л.Д. з Бакаєм І.М., Волковим О.М. та Азаровим М.Я., які обговорювали схеми фінансування виборів Кучми Л.Д. за рахунок викрадених державних коштів та привласнення Бакаєм І.М. “не менше ста мільйонів доларів США”.
15 травня 2002 року на прес-конференції в Брюсселі (Бельгія) Мельниченко М.І., зокрема, заявив, що він “володіє достатньою інформацією і може надати суду докази привласнення Л.Кучмою суми, еквівалентної 2 мільярдам доларів США” і надав журналістам розшифровку аудіозапису розмови Кучми Л.Д. і Волкова О.М., де йдеться про отримання Кучмою Л.Д. готівкою 7 000 000 доларів США.
“…Президент України Кучма, — стверджує Мельниченко М.І., — систематично брав хабарі, займався поборами, створив “дах” для захисту олігархів і бізнесменів, які змушені були перераховувати мільйони доларів на контрольовані Президентом рахунки через його банкіра і довірену особу Олександра Волкова…”. “Кожен, хто працює на нас, повинен платити за свій “дах” (висловлювання Кучми Л.Д., записані Мельниченком М.І.).
Запити народних депутатів Омельченка та Єрмака Генпрокурор лишає без відповіді: відповісти — дати оцінку злочинам Л.Кучми, О.Волкова, І.Бакая…
Нагадаю, що у Генеральній прокуратурі України уже декілька років знаходяться мої і Анатолія Єрмака депутатські запити і звернення з документальними доказами, які підтверджують фінансування Волковим О.М. і Бакаєм І.М. президентських виборів Кучми Л.Д. та відмивання ними “брудних” коштів на сотні мільйонів доларів в закордонних банках і в офшорних зонах. Правоохоронними органами Бельгії висунуто проти Волкова О.М. офіційне звинувачення у відмиванні грошей. Аналогічне розслідування проводиться в США і щодо Бакая І.М. Президент України Кучма Л.Д., достовірно знаючи про це, нагородив Волкова О.М. орденом “За заслуги” ІІ і ІІІ ступенів, а Бакая І.М. призначив головою правління НАК “Нафтогаз України”, а потім — головою Державного комітету України по водному господарству.
Маюч
