У листопаді 2017 року, всім відомий лідер нації пан Порошенко призначив керувати Управлінням СБУ в Чернігівській області такого собі пана Гончарова І.О.
У своєму першому «програмному» інтерв’ю засобам масової інформації, у грудні 2017 року, прибувший з Сумщини полковник з пафосом розповідав про свою душу опера, жовтий рівень терористичної загрози в області, корупцію, контрабанду, нелегальну міграцію, кадрові проблеми і як він планує в найкоротші строки перемогти ці виклики (можна ознайомитись тут: Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №52 (1651), 28 грудня 2017 року. https://m.gorod.cn.ua/news_88487.html).
На жаль, інтерв’юер не поділився досвідом як через тиждень перебування на посаді і річним сукупним доходом родини у сумі біля 300 тис. грн купити преміальний «мерседес», про що вже писали «Наші гроші» (http://nashigroshi.org/2018/01/18/ochilnyk-chernihivskoho-usbu-cherez-tyzhd), але певні відповіді спробуємо віднайти самостійно. Дворічний термін, за всіма параметрами, достатній для того, щоб громадяни мали змогу оцінити результати діяльності пана Гончарова на чолі обласного органу спецслужби у воюючій країні на кордоні з безпосереднім агресором. Тим більше, що результати дійсно вибухові та вбивчі в прямому і переносному сенсі. Віддаючи данину сьогоднішній медійній моді, інакше ніж « Зрада» їх назвати не можна.
Отже, найбільш гучним та відомим всій Україні досягненням у роботі опера полковника Гончарова на Чернігівщині став сумнозвісний підрив бази артозброєння поблизу селища Ічня у 2018 році, який завдав непоправної шкоди як обороні України так і сотням мешканців Ічнянщини, які і до цього часу не оговтались від цієї біди. І як пир під час чуми на фоні цієї події виглядає присвоєння Гончарову звання генерал-майор, а начальнику Прилуцького міськвідділу СБУ Трофімчуку В., на території оперативного обслуговування якого безпосередньо і перебували вказані склади — звання полковник достроково.
До речі, у ситуації з вибухом належної правової оцінки своїм діям, а точніше злочинній бездіяльності, не отримав і начальник Управління військової контррозвідки полковник Сокоринський, для якого оперативне забезпечення працівників арсеналу та охоронні і протидиверсійні заходи на арсеналі під час військових дій в країні мали б становити першочергову турботу. ( Та про цього спеціаліста організовувати катання губернатора Коржа на бойовому винищувачі і саджати військовий гелікоптер на заповненій людьми центральній площі Чернігова поговоримо окремо).
Тож виникає перше резонне запитання, хто вчинив вибухи: ворожа диверсійна група, за завданням Генштабу РФ чи СБУ за вказівкою свого Верховного вождя Петра «Мальдівського» , якщо особи, через халатність яких трапилось таке « вибухове дійство», замість звільнення не тільки зберігають свої посади а ще й стають генералами та полковниками української спецслужби достроково?
Більш того, за 2 роки керування, некомплект особового складу прикордонного з Росією Управління СБУ новоспечений на артскладах генерал довів до понад 40 відсотків. Та ще більш загрозливо виглядає нестача більш ніж 30 відсотків офіцерів оперативного складу, тобто тих людей, які мають безпосередньо реалізовувати покладені сьогоденням на спецслужбу завдання.
За оцінками експертів, доведення кадрового потенціалу Управління до такого критичного стану є одним з елементів того, що на мові спецслужб агресора має цілком конкретне визначення — « сковывание оперативных возможностей и разложение спецслужб противника » та являється жаданим результатом у протиборстві всіх рицарів плаща та кинджала.
То ж тут хочеться поставити ще одне запитання: хто Ви пане Гончаров, на кого працюєте в дійсності та чи не лежить на вашому генеральському погоні рука куратора з Лубянки?
Для об’єктивності все ж таки слід зазначити, що обіцяні в першому інтерв’ю нові кадрові призначення дійсно відбулися та принесли зміни, але не на користь безпеки країни а для власного зиску їх ініціатора. Створено дійсно стійкий «керівний костяк», та на жаль з ознаками організованого злочинного угруповання, яке промишляє від банального щомісячного «обілечування» комерсантів та участі в розпилі бюджетних коштів до торгівлі оперативною інформацією, включаючи трафіки телефонних розмов конкретних осіб та кришування нелегальної міграції. Ось лише декілька прикладів:
На сьогодні, за заявою потерпілого «А.», в управлінні підрозділом власної безпеки проводиться перевірка факту незаконного збирання інформації щодо трафіків телефонних розмов приватної особи, першим заступником Гочарова та його безпосереднім ставлеником полковником Малюгою . Для надання вигляду законності своїм діям, Малюга, у змові з начальником відділу «Т», в кращих традиціях цього жанру, безпідставно внесли номер телефону «А.», як телефон об’єкта, до однієї з оперативно-розшукових справ чим скоїли відразу цілу низку посадових злочинів: починаючи від службового підроблення і до зловживання працівником правоохоронного органу владою та перевищення службових повноважень. Але, за вказівкою Гончарова, крайнім у цій ситуації намагаються зробити саме простого опера, який вів зазначену справу та був примушений керівництвом виписати відповідне завдання.
Про специфіку комерційної діяльності іншого заступника Гончарова пана Анашка та про розміри податей для цього ділка дуже добре обізнані, наприклад, підприємці оптової бази торгівлі продуктами харчування, що розташована в м. Чернігові по вулиці Ріпкинській і особливо так звані «спиртові оптовики». За їх словами, на потреби СБУ області вони щомісячно платять по 2 тисячі доларів США. Тим же Анашко створено і ряд підставних комерційних структур які, завдячуючи своєму покровителю, є фаворитами у тендерних процедурах, що проводить обласне Управління капітального будівництва. Одна з них (ФОП Бойко), не маючи на балансі навіть молотка чи тачки, ухитряється перемагати в тендерах по ремонту доріг міста Чернігова та області. Правда, після перемоги в тендерах, звичайно ж за відкат в процентах від суми тендеру, уступає право виконати роботи субпідрядникам. Не менш цікавим виглядає і той факт що вказаний підприємець дуже близький до одного з циганських етнічних угруповань Чернігова, які традиційно займаються розповсюдженням наркотиків у регіоні. А сам Анашко, за інформацією близьких до нього джерел, в буденному житті вже давно надає перевагу амфетаміну замість алкоголю. У зв’язку з цим, він, як вампір сонця, уникає проходження медкомісій, пов’язаних зі здаванням крові та дивитись в очі співрозмовникам через періодично надмірну розширеність своїх зіниць.
Звичайно ж не оминули наші ділки в погонах і роботу Прилуцької табачної фабрики. ЇЇ «куратором» виступає якраз вищезгаданий достроковий полковник Трофімчук. Ним, у змові з працівниками власної безпеки фабрики, регулярно передається в тіньову реалізацію по декілька мікроавтобусів цигарок без акцизних марок. За словами джерел, доля начальника СБУ з цих поставок становить 1 тисячу доларів США з машини. До речі, виконав свою медійну обіцянку Гончаров і щодо контролю за кожною свердловиною та врізкою на Прилуччині. Свою цікавість, в тому скільки нафти та газоконденсату входить в трубу і скільки з неї виходить,він, через того ж таки Трофімчука, задовольнив повністю в грошовому еквіваленті, а тому викритих правопорушень в нафто-газовій сфері області практично не видно. Як чомусь не видно і обіцяних викриттів завербованих ФСБ РФ контрабандистів та поламаних контрабандних схем.
Правда шалених результатів досяг Гончаров на ниві боротьби з нелегальною міграцією. Нещодавно, ще один його заступник, який опікувався питаннями контррозвідки «Д.» (назвемо його так про всяк випадок бо все таки контррозвідка і війна на дворі) був викритий власною безпекою на легалізації незаконних мігрантів в Україні. Цей геній не придумав нічого іншого як прописати на одній з незвичайних квартир у м Чернігові біля 50 мігрантів, злупивши з них по 500 долярів, які звичайно пішли на благо «Д.» та його патрона Гончарова. Викривальні покази дала ціла група затриманих іноземців. Та якщо читач думає, що ці матеріали передані для порушення кримінальної справи до НАБУ чи ДБР ( а тут є де розгулятись Феміді: від зловживань співробітників правоохоронного органу і до розголошення державної таємниці, пов’язаної з зазначеною квартирою), то він глибоко помиляється. Генія контррозвідки «Д.» просто вивели в розпорядження і зараз Гончаров намагається призначити його керівником одного з прикордонних підрозділів Управління. Бо дійсно, досвід такого «кадра» та його контакти по той бік українського кордону мають використовуватись повністю . Правда хочеться все ж таки нагадати генералу, що ФСБ використовує не тільки контрабандистів а й активно працює на каналах нелегальної міграції.
Але, не дивлячись на зайнятість справами контррозвідки, не обділені увагою пана Гончарова залишаються і найбільші будівельні фірми області а також будівельні компанії мера міста В. Атрошенка та ключові представники лісової галузі регіону. Отримувана оперативниками інформація стосовно цієї категорії практично не реалізовується. А щомісячні податі від керівників цих фірм, зі слів останніх, за лояльне ставлення безстрашний Гончаров отримує, здебільшого, прямо в службовому кабінеті. До речі, на сьогодні НАЗК вже виявило в В. Атрошенка незадекларованого майна і грошей на 2,8 мільйона гривень. Але, це окрема тема.
У вищевикладених прикладах фігурує тільки керівний склад Управління. То ж можемо собі уявити, які думки живуть у головах простих оперів, які бачать всі неподобства цих горе — керівників та який моральний клімат панує в управлінні на кордоні з ворогом.
У читача може виникнути резонне запитання: Як же могло так трапитись, що такому «крученому» пану присвоїли генеральське звання? З джерел, які заслуговують на довіру, відомо, що відбулося це як то кажуть « по-п’яні» в одному з кафе м. Батурин, куди Гончаров втік разом зі свитою Петра «Мальдівського» після всім пам’ятної акції добровольчих батальонів у ході березневої передвиборчої поїздки бувшого гаранта в Чернігів. Знімаючи стрес від спілкування з добробатівцями оковитою, Петру так сподобалась філігранна техніка Гончарова в наливанні чарок, та його красномовність в виголошенні здравниць на честь Верховного, що той і віддав розпорядження всім відомому Березенку підготувати документи. Підтримуючи ініціативу свого патрона, Брезенко навіть додатково нагородив Гончарова своїм довгим, міцним чоловічим поцілунком прямо перед присутніми. На тому і порішили.
Перелік подібних ратних справ Гончарова та його колег-поплічників можна продовжувати ще на декілька сторінок, але ми сподіваємось, що це буде виглядати більш достойно в фоліантах кримінальних справ.
А поки слід зазначити, що на сьогодні, в передчутті неминучого звільнення, всіма силами намагаючись побути при погонах щонайдовше, Гончаров, як картковий шулер, намагається розіграти «карту Гримчака». Для цього ним робляться всілякі спроби довести до нового Голови СБУ та Офісу Президента інформацію про свій виключний вплив на обстановку в регіоні та на судові органи області, та що тільки його потуги дозволили обрати вказаному хабарнику запобіжний захід, пов’язаний саме з триманням під вартою. І за його словами, при допомозі своїх товаришів — заступників голови СБУ Пояркова В. та Бухарева В., він вже чи то виторгував, чи то викупив для себе шестимісячну індульгенцію на недоторканість від нової влади.
Шановні панове Президент України Зеленський та Голова СБУ Баканов! У Вашій владі підключити інспекцію, власну безпеку СБУ та пана Р. Трубу з його ДБР для очищення Управління СБУ в Чернігівській області від цього сорому. Зробіть це невідкладно задля нашої загальної безпеки та справедливості.
Наталя Сумська, Чернігів — Київ
