23 жовтня Генпрокурор Руслан Рябошапка звільнив начальника Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергія Горбатюка, а з ним і ще ряд прокурорів, усунення яких домагалися Андрій Портнов, тітушковод Крисін, і їм подібні. Розмова кореспондента «ОРД» з Сергієм Горбатюком відбулася трьома днями раніше.
Керівник управління, яке займалося розслідуванням «справ Майдану», був запеклим опонентом вже колишнього Генпрокурора Юрія Луценка. Його називали зрадофілом та «мочили» через недостатню результативність. Хоча перед появою на високій посаді пана Луценка потерпілі, які є родичами героїв Небесної сотні, клопотали про призначення керівником ГПУ саме Горбатюка. За роки роботи в ГПУ (з 2004го) він «пережив» дев’ять Генпрокурорів, не рахуючи Руслана Рябошапки, і при кожному залишався, незважаючи на зміну політичного порядку. Бо завжди, як то кажуть — комусь треба тягнути на собі візок та працювати «за ідею». Однак, зараз, коли «зелена» влада ініціює реформу прокуратури, Сергій Горбатюк ризикує опинитися «за бортом». Адже разом з підлеглими відмовився проходити переатестацію, яку започаткувала «Слуга народу». Горбатюк вважає, що прокурорська реформа, яку очолив новий Генпрокурор, є профанацією: нібито не дає справжнього очищення лав та може повернути до ГПУ недоброчесних, звільнених у попередні роки.
Сайт «ОРД» розпитав Сергія Горбатюка про розбіжності з новою владою та про причини невдач в розслідуванні найбільш гучних злочинів, які продовжують обурювати суспільство.
— Який стан вашого управління зараз, та яка подальша доля?
— Найгірше те, що як був стан невизначеності при колишньому Генпрокурорі, так він і залишився. Я не побачив за останні 1,5 місяці ніяких практичних кроків, щоб ці розслідування продовжувати розслідувати тими ж слідчими, до яких немає претензій щодо якості. В чому проблема: по-перше, повноваження слідчих Генпрокуратури діятимуть до 20 листопада, потім «майданівські справи» будуть підслідні ДБР. Наші слідчі не приймали в конкурсах до ДБР участі, зміни про спрощений перехід до ДБР не прийняті. Ми піднімали це питання, але Луценко рік тягнув, а в липні, перед завершенням каденції, створив управління процесуального керівництва, в керівництво якого призначив людей Кізя, які ніколи не працювали з цими справами. На мою думку – щоб контролювати всіх прокурорів, щоб без погодження не приймались рішення. По-друге, прийшло нове керівництво ГПУ, якому з перших днів кажу про існуючі перешкоди, але… Всю проблематику доповідав, та чув, що буде створено підрозділ, до якого ми маємо перейти, проте — на цей час такий підрозділ не створений.
Від редакції: За 2 дні після цієї бесіди Генеральний прокурор Руслан Рябошапка підписав наказ про створення в Генеральній прокуратурі Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013 — 2014 роках. Діяльність Департаменту буде зосереджена на процесуальному керівництві у провадженнях щодо злочинів, скоєних під час Революції Гідності.
— Тобто — може бути, що менше ніж за місяць ваш підрозділ залишиться безробітним?
— Є у справах, про які ми говоримо, і слідчі, і прокурори. Закон не дозволяє нашим слідчим йти на конкурси, та й місця в ДБР вже заповнені. Якщо законодавець не продовжує повноважень слідчих, і ми не можемо перейти до ДБР, то повстало питання: слідчих перевести в прокурори — щоб фактично зробити з нашого слідчого підрозділу підрозділ прокурорський, який має повноваження. Бо якщо наші справи (з «майданівського» підрозділу) просто передати до ДБР, і нові люди почнуть знайомитися з цими справами, це може привести до блокування справ на тривалий строк (в кращому випадку). Хоча нашим прокурорам кодекс надає можливості проводити слідчі дії. І якщо завтра – скажімо — 20 листопада, то ми безробітні всім своїм управлінням. А ще в нас наразі ситуація з атестацією: все управління сидить за вивченням тестів, а справами нема часу займатися.
— Скільки маєте справ?
— В нас наразі 35 проваджень, де загалом розслідується понад 4 тисячі епізодів злочинів. І в найгіршому випадку нові люди на невизначений термін зануряться в знайомство з матеріалами проваджень, і допоки нові слідчі не ознайомляться, все зупиниться.
— А термін давності у цих справах який?
— Якщо йдеться про вбивство — 15 років, а там, де про перебільшення службових повноважень — 10. Але ж є 340 стаття КК («Перешкоджання проведенню мітингів»), де вже сплинув термін. Хоча це стосується лише випадків, якщо справа за 340-ю розслідується окремо.
— З вашого боку лунала критика в бік Сергія Кізя – якого Юрій Луценко призначив своїм заступником, і який почав спускати на гальмах гучні справи…
— Його звільнили наприкінці вересня. Після того як набрав сили новий закон про внесення змін до законодавчих актів щодо реформування органів прокуратури звільнено було всіх заступників.
— То це добра звістка? Адже я чула, що ця людина — сірий кардинал та «смотрящий» від пана Андрія Богдана?
— Ні. Якщо говорити про порушення, які допускав Кізь, його звільнення може здатися доброю звісткою, але ні… Бо всі ці люстрації та очищення так прописані, що виглядає, як не індивідуалізоване звільнення. А це означає, що всі порушники, кого звільнили за новим законом, мають шанс відновитися. Нажаль, ніхто не хоче проводити службові розслідування за фактами порушення законодавства та притягувати до дисциплінарної відповідальності. Не хоче звільняти за порушення – так, щоб порушники вже ніколи не мали можливості відновитися на посадах. В законі про реформування, нажаль, вистачає недолугих речей. Ось ще одна з таких: Офіс Генпрокурора, який планують створити, не є правонаступником ГПУ, він є правонаступник лише в питаннях міжнародних договорів, що були укладені ГПУ. Відповідно, всі хто до цього порушував закон, отримають захист. Це теж можливість відновитися за рішенням суду для незаконно звільнених.
Взагалі — те, що наразі відбувається, на мою думку, не є реформою органів прокуратури. Це показуха, яка зупинила рух по справах. Тести, які пропонується проходити, нічого не вирішують та не визначають — з точку зору компетентності та доброчесності. Вони не виявляють працівників, яких потрібно звільняти за статтею. Є в цьому законі безглуздості та грубі порушення. Тому я на це і не пішов: не міг собі дозволити брати участь. Адже сам цей закон про реформування прокуратури порушує Конституцію. Не можна реформувати орган, який наглядає за законом, у спосіб, який є плюванням на Основний Закон.
Мені соромно перед своїми слідчими, які чесно робили роботу, не дивлячись на тиск. Та яким я зазвичай казав: «Хлопці, чесна робота, відстоювання закону — це гарантія того, що будь яке керівництво не буде вас чіпати, і гарантія того, що будете мати кар’єрне зростання». Коли поряд хтось наліво-направо торгував справами, вони мали повагу та впевненість в завтрашньому дні. А зараз прийшли люди, які сказали цим хлопцям: «Ні, це все не має абсолютно ніякого значення, всі йдуть на тести, і тільки ті, хто пройде тести, залишаться (і ті, хто крав, і ті, хто продавав справи, і ті, хто нічого не робив). 23 жовтня мають вже бути ці тести.
Від редакції: за результатами перших тестів вже не пройшли 6 працівників управління, яких Сергій Горбатюк вважає професійними слідчими.
— Але ж, скажімо, є справа Олени Лукаш, яка почала рухатися лише після заміни Луценка на Рябошапку. Адже ви казали, та навіть писали заяви, про те, що люди Луценка незаконно (і є така думка — що не безкоштовно, а з корисливих міркувань) цю справу «заморозили»?
— Блокував цю справу особисто Юрій Луценко разом зі своїми заступниками. Та наразі доля цієї справи позитивна. Після надходження нового Генпрокурора Руслана Рябошапки ми написали документ зі всіма порушеннями Луценка щодо цього кримінального провадження. Він погодився (хоч на це і пішов важкий місяць доведення наявності підстав та доказів), підготували проекти процесуальних документів. А 17 жовтня відбулася зміна повідомлення про підозру, де остаточно написано про те, в чому підозрюють Олену Лукаш. Тобто — фактично розблоковано можливість завершення справи. Водночас справа відразу передана до НАБУ.
— А подробиці справи щодо цієї юристки з клану Януковича які?
— Пані Лукаш разом с працівниками Мінюсту, приватними підприємцями та представниками фірм інкримінується заволодіння коштами Мінюсту, які виділялися на закупівлю наукових робіт з опрацювання європейського та українського законодавства. Це було не передбачено бюджетними асигнуваннями, було проведено з порушенням тендерної процедури, та ще й сама робота виявилася компіляцією рефератів, набором сторінок, за які було сплачено з держбюджету 300 тисяч доларів, та які були підкладені під підроблені документи. Ми допитали науковців і вони дали покази, що ніяких робіт не робили. Гроші пішли кільком ФОПам та одній ТОВці (але остаточне рішення має бути за судом).
— Поговоримо про вертолітний майданчик Януковича. Цією гучною справою якось теж займалося ваше управління. Майданівська влада обіцяла повернути її державі, так як проект реалізований на вкрадені в держави гроші, ще й в місці, де не можна було будувати. Однак, на сьогодні цей майданчик опинився у власності Максима Єфімова, який був нардепом від БПП. Чому так сталося?
— Цю справу ще в 2016му році в нас забрали. Чув, що слідчі іншого підрозділу когось притягли до відповідальності з кола чиновників КМДА, які дозволили будівництво, але… Після цього Юрій Луценко знов змінив підрозділ – віддав справу до прокуратури міста Києва, і що відбулося з цією справою далі мені невідомо.
— Це з тих економічних справ, які стосувалися т.з. великої Сім’ї Януковича? Якщо не помиляюся, всі найрезонансніші економічні справи у вас забрав Юрій Луценко відразу ж після свого призначення Генпрокурором?
— Дивіться, наш підрозділ мав справи про злочини на Майдані та корупційні злочини колишніх високопосадовців Януковича. Ми наголошували, що треба все розслідувати спільно, як злочини загальної злочинної організації, але реакції не було. Вже на початковому етапі ми отримали, умовно кажучи, лише половину справ, іншу ж залишили в Головному слідчому управлінні ГПУ. Далі прийшов Генпрокурором Юрій Луценко та передав нам 8 справ – по Олександру Януковичу, по Конституційному суду, по «вишкам Бойка», по заступнику Олександра Клименка та справу Миколи Злочевського. Але одночасно ж і забрав 2 справи по Клеменку. А далі відбулось таке: вже через 1,5 місяца розслідування в нас забрали Злочевського, а «вишки Бойка» — забрали через три. Наприклад, справа про розкрадання 3,2 млрд. грн. бюджетних коштів під виглядом відшкодування ПДВ (справа колишнього міністра доходів та сборів Олександра Клименка) дісталася підрозділу Анатолія Матіоса та в частині окремих осіб була направлена до суду – саме по тим особам, яким ще ми встигли оголосити підозру. А ось стосовно інших – ще з десяток осіб… Що сталося? Про якісь результати невідомо.
В нас досі лишається справа Олександра Януковича, в якій йдеться про приватизацію збагачувальних комбінатів. Але по ній складно прийняти рішення, адже — або комбінати залишились на окупованій території, або документація про приватизацію залишилась в Донецькому фонді держмайна. Водночас і закривати підстав немає.
В багатьох провадженнях, що мають відношення до колишньої кліки Віктора Януковича, виявляється переплетення. Чи то — щодо будівництва Межигір’я, чи то щодо бурових вишок Бойка, чи то щодо вертолітного майданчика — всі ці справи мали розслідуватися разом — тільки тоді ми отримали б справжній результат. Бо вони всі пов’язані між собою. Але їх розділили і це істотно відбилося на розслідуванні. Хоча… Там де всеж-таки слідчим вдавалося підібратися до пред’явлення підозри відразу ж — «намальовувався» Юрій Луценко та забирав справу. Передавав до іншого підрозділу, де вона закривалася, або просто припадала пилом. Це стосується і справи про вертолітний майданчик, і справи Олени Лукаш.
— А чим закінчилося з «вишками Бойка»?..
— В вересні 2016го ми доповіли Генпрокурору, що, хоча зараз ще не маємо підстав пред’являти підозри Юрію Бойку, слідчі бачать перспективу притягнення перших осіб, включно з колишнім керівництвом міністерства. Після цього відразу – постанова Луценка: «Розслідується неефективно, передати до іншого підрозділу». Так само було зі справою стосовно голови апеляційного суду про заволодіння комунальним майном Черкаської міськради. Вже підготували підозру, а її півроку не підписували. Ми оскаржували бездіяльність. Після цього Юрій Віталійович прийняв рішення передати до Головного слідчого управління, де справу було закрито. Судді господарського суду повідомили про підозру, після цього виявляється, що вона є дочкою знайомого Юрія Луценка… І знов те саме — справу закрито.
— Вибачте, але боляче чути про такі результати. Після того як переміг Майдан, був мільйон сенсаційних заяв і величезна надія на інші стандарти. Була купа обіцянок, і в тому числі з боку «затятого майданівця», який «постраждав від режиму Януковича» Юрія Луценка. Обіцянок покарати «злочинну владу», яка розстріляла Небесну сотню та сприяла агресії. І що ж в результаті? Як сталося, що навіть відвертий українофоб Бойко не відповів за крадіжку 150-300 млн. доларів на вишках, які, в решті решт, дісталися країні агресору, а Бойко взагалі зник зі справи?
— Якщо виходити з назви «Революція Гідності», Юрій Луценко жодним чином не пов’язаний з цим терміном. Бо під час своєї каденції неодноразово втручався в розслідування кримінальних проваджень саме з тим, щоб не були притягнуті до відповідальності високопосадовці режиму Януковича, які в першу чергу проходять за корупційними справами. Вже на шостий день перебування на посаді Генпрокурора, фальсифікувавши протокол наради, він визначив, що нібито розслідування справи за підозрою Олександрові Клименку здійснюється неефективно, хоча слідчі рухали справу до оголошення підозри більш ніж 50 особам. І далі це повторювалося неодноразово. І зі справою Бойка, і зі всіма іншими. Були й такі справи, що не передавались нам, хоча належали до нашого управління – це, наприклад справа щодо узурпації влади Януковичем з використанням рішень Конституційного суду, з введенням в дію Конституції 1996 року – ця справа розслідувалася іншим підрозділом 3 роки, а потім лише дісталася до нашого управління і після цього було повідомлене про підозру Януковичу, міністру юстиції, його заступнику, та справу щодо екс-міністра було направлено до суду.
Випадків незаконного втручання маємо більше 70. З урахуванням відсутності підстав для зміни органу розслідування, з урахуванням внесення неправдивих даних в кожному випадку можна припустити, що це було зроблене на чиєсь прохання. В цьому втручанні є ознаки неправомірної вигоди, але це знов таки ж треба розслідувати. Я за кожним фактом писав скарги та заяви про злочин, але лише в трьох вдалося зобов’язати НАБУ зареєструвати провадження саме за фактами втручання Юрія Луценка в розслідування слідчого прокурора. І на мою думку, є ознаки отримання неправомірної вигоди Луценком, які мають бути встановлені шляхом розслідування. Тобто – всі ті голосні заяви Луценка про його шалені успіхи в боротьбі з корупцією… Вони є неправдиві. Насправді — або результати були досягнуті в спосіб, який дозволить в решті-решт обвинуваченому уникнути покарання. Або саме під його впливом справи були закриті.
— Сподіваюсь, можна хоча б притягнути до кримінальної відповідальності Юрія Луценка?
— Перспектива однозначно є. Неправомірний вплив, спрямований на перешкоджання діяльності та не притягнення до відповідальності осіб, стосовно яких зібрані докази про причетність до злочинів, були. Одна справа в поліції, одна в ДБР, та ще одна в НАБУ. Там все прозоро і зрозуміло, втручання Луценка у справи доводиться документально. Тому — було б бажання притягнути…
Дивіться наше відео:
— Вже є чутки, що і Віктор Янукович хоче повернутися, бо ніби всі претензії до нього поховані. Як думаєте, є в нього така можливість?
— Повернутися у нього можливість є. Вирок у його справі ще не вступив в законну силу. Але щодо нього є ухвала суду щодо його затримання та доставки — щонайменше в 8 кримінальних провадженнях. Про це повідомлена прикордонна служба, і як тільки він з’явиться, він буде затриманий і доставлений до суду для обрання запобіжного заходу. Тому – чекаємо. Нехай повертається.
— Проте важливій фігурі, яка уособлювала клан Януковича — Ренату Кузьміну вдалося фактично «вийти сухим з води» та відвоювати свій палац, який було ним побудовано в державному комплексі Пуща-Водиця…
— Це була не наша справа, а ГСУ ГПУ під керівництвом пана Кізя. Кузьмін був в розшуку, судами обирався запобіжний захід про його тримання під вартою, були 2 кримінальні провадження та були підозри. Тож — відповідно: тепер треба вирішувати питання про притягнення слідчого прокурора. Адже – якщо справи закриті в законний спосіб, це може означати, що не було підстав для підозр. Чи все ж таки чимось обґрунтовувалась підозра? Якщо обґрунтовувалась, тоді справи закриті в незаконний спосіб. Тут потрібна службова перевірка. Мають відповідати: або хто примусив закрити незаконно, або хто примушував притягувати.
— Тетяна Чорновол публічно принесла директору ДБР Роману Трубі заяву щодо злочину, вчиненого Андрієм Богданом і Андрієм Портновим у 2012 році. Згадувала при цьому вас. За її словами, тодішній представник Кабміну Азарова Богдан надав суду фальшиві документи, які дали можливість прийняти рішення на користь РФ. І це при тому, що Богдан представляв Україну. Нібито тоді відбулося втручання в єдину систему розподілу справ і Портнов призначив суддю, який прийняв рішення на користь Росії. Прокоментуєте?
— Так, з цього приводу було журналістське розслідування «Наші гроші»… А в нас ще розслідується кримінальне провадження за фактом розкрадання державних коштів – здається, 32 мільйонів гривень, які були сплачені реальними грошима, а загалом за цим позовом Міноборони РФ до нашої країни Росії були відшкодовані мільярди… За результатом розслідування нами зібрані докази та ще в 2018 році підготовлено проект повідомлення про підозру суддям, що приймали це рішення. Та з того часу наше розслідування так само блокувалося паном Луценком. Чому це досі лишається проектом? Тому, що не підписано підозру. Щоб були результати, розслідування має тривати.
— Президент на своєму прес-марафоні згадував про зустріч з вами. Про що ви говорили з Володимиром Зеленським та яке враження він справив?
— Зеленський на початку розмови був скептично налаштований по відношенню до нашої результативності та об’єктивності. Але я розповів про розслідування, про проблематику. Розповів, що повідомили про підозру 448 особам, що до суду пішли обвинувальні акти стосовно 298 осіб. І конкретно по вбивствам на Майдані Зеленський цікавився – ми повідомили про підозру 69 особам, до суду скерували 16 справ про вбивства. На всі питання я відповів. А завершилася ця зустріч його словами — щирими, як мені здається: «Я зрозумів, що вашу роботу по цих справах треба продовжити і вам потрібна допомога». Але з 20 серпня, коли, здається, ми зустрічалися, поки допомоги не отримали.
Розмову записала Тетяна Заровна, «ОРД».
