Руки геть від уламків Леніна! Адже саме в нинішньому, розбито-покоцаному вигляді, пам’ятник вождю світового жлобства справді набуває історичної та культурної цінності.
Попри те, що гігантську кварцитову статуетку було розбито на сувеніри та розтягнуто на друзки вже більш як тиждень тому, київське інтелектуальне середовище не перестає мучити питання: вважати знищення ідола на Бесарабці закономірним завершенням довго відкладуваної справи – чи бездуховним жлобством рагулів, які, скориставшись гостинністю революційних киян, приїхали до столиці нищити чуже майно та плюндрувати чужу історію. Немало людей інтелігентних і молодих, яких важко запідозрити в симпатіях до комуняцької теології, і сьогодні продовжують вибухати ображеними статтями, постами в ФБ та відеомонологами, тема яких – кам’яний Ілліч у світлі снобістського сприйняття дійсності.
Оскільки в бурхливі дні грудня-2013 у нашої країни й так щодня вимальовується достатньо ліній нових світоглядних розламів, то допустити поділ іще й за ознакою толерантності до Леніна буде зайвим подарунком Януковичу та Симоненку. Отже, цей текст – для вас, шановні сноби, в яких міркування революційної доцільності не змогли перемогти когнітивний дисонанс.
У цій статті не буде жодних посилань щодо практики повалення пам’ятників ордою самого Леніна, жодних виправдань афективним діям неконтрольованих радикалів чи переліку всіх злочинів ленінсько-сталінсько-путінського режиму. І не тому, що все це очевидні речі, а тому, що Революції просто нема за що виправдовуватися перед мистецтвом та історією. Більше того – знесенням червоного істукана ми всі маємо повне право пишатися, бо культурна цінність найдрайвовішого перфомансу Європи ХХІ століття значно переважує вартість скульптур усіх членів Політбюро ЦК КПРС та ВКП(б) разом узятих.
Від того, що про знищення символу тоталітаризму не було оголошено заздалегідь, не запрошено на цю презентацію витончених критиків, культурологів, Владіка Яму та Монро, і навіть Дем’єн Херст не зарізав до свята жодної формалінової корови, та й саме дійство виконували не бородачі в джинсових колготах, а зграйка розбишак зі «Свободи», ніяк не применшує, ба навіть збільшує глибинність бессарабського погрому як мистецької акції. Справжність тут – не докір, а комплімент.
Вважаєте таке мистецтво неполіткоректним? Переймаєтеся долею бабусь, які не зможуть пережити наругу над священними символами та зненавидять революцію? Є і такий погляд на події, і він, безумовно, заслуговує на повагу. А ще на детальне дослідження: чому в Україні з її багатопартійною системою навіть у 2013 році існує окрема пільгова політична ідеологія, фактично прирівняна до релігії? Давайте врешті назвемо речі своїми іменами: комунізм – це не особисте бачення способів взаємодії людини з собою, світом та Абсолютом. Це лише одна з багатьох політичних платформ, які об’єднують людей для досягнення влади та реалізації власних методів керування державою. Партії народжуються, розпадаються, зливаються та вмирають – і від того жодна людина ще не вкоротила собі віку та сенс життя не втратила. У Києві ж навіть із партією нічого не сталося: просто з однієї з центральних площ столиці прибрали її безнадійно застарілий агітматеріал.
Не згодні з суто політичним трактуванням кам’яного одоробла? Добре, давайте пошукаємо хоч якусь неполітичну ниточку, яка пов’язує Ілліча з Києвом. Ленін був мислителем, що писав філософські трактати в перерві між грою в шахи з собакою Женькою в парку Шевченка? Ленін із Інесою Арманд переховувалися в шалаші Булгакова на Андріївському від переслідувань із боку жорстоких петлюрівців та ревнивої Крупської? Чи, можливо, саме Володя Ульянов зі своїм братом Сашком у підземеллях майбутнього Майдану вперше сконструювали бімбу? Відтак, жодного зв’язку, окрім безпосереднього – Ленін жорстоко зачистив Україну від протестувальників та поставив на ній велику йолку з рубіновою кремлівською зіркою.
Тому до тих киян, які вважають, що зальотна жлобська революція відібрала в них щось глибоко особисте, просте питання: ви цього Леніна самі ставили? Громада київських інтелектуалів сама збирала гроші, щоби увічнити пам’ять свого видатного «українського поета» (і чому вона тоді плюється, дивлячись, як те саме зараз у Харкові робить Допа?)? Чи все-таки сиділи й мовчки дивилися, коли прийшли брудні зайди-політики й поставили собі на Бесарабці кварцитового тельця для масових ритуалів? Якщо хтось і поводиться сьогодні як «ліміта понаєхавшая», жлоби та рагулі, то це якраз консервативне київське середовище, яке так і не наважилося подолати стокгольмський синдром за 22 роки Незалежності. Дозволяти стояти в серці столиці пам’ятнику людині, якій просто вдалося те, на що не спромігся Янукович, можуть лише люди, яким начхати і на Київ, і на архітектуру, і на історію.
А от історії, як виявилося, на Леніна не начхати – і врешті вона сама, вийшовши на вулиці, розкидала все по своїх місцях. Просто озирніться на Київ уважніше: історія змінює його больові точки просто на наших очах. За одну-однісіньку ніч в українській столиці нарешті легітимізувалося найбільш сумнівне досягнення скульптурної думки. Стела Незалежності, під якою пролилася кров невинних студентів, зненацька перетворилася на справжній священний символ – хоча десяток років тому лише лінивий не плювався з приводу «баби на фалосі» та явного плагіату зі скульптур Виставкового центру. Навряд у когось тепер язик наважиться запропонувати знести цю бездарну роботу, попри всі її художні вади. А на місці цієї Стели, якщо хтось із нинішніх принципових любителів старовини забув, під готелем «Москва» (нинішня «Україна») теж колись стояв гранітний Ілліч…
Відтак – до найголовнішого: усі наведені вище аргументи аж ніяк не схвалюють знищення пам’ятнику одного з найкривавіших тиранів минулого століття. Швидше – прославляють його створення. Саме так, пам’ятник Леніну на Бесарабці був створений у Києві не 5 грудня 1946 року, а 8 грудня 2013 року. Тримати в серці столиці нічим не виправданий монумент диктатору – це аморально та злочинне. Відбудовувати на його місці статую Шевченка чи кого завгодно – аморально в квадраті, оскільки заохочує всі наступні режими до подальших воєн із кам’яними погруддями. А от залишити на місці постамент з уламками, обладнавши його бронебійним склом і табличкою з короткою історією одіозного ідола, – це і буде справжнім культурним проривом. Ленін – явно не та особа, пам’ять про яку треба випалювати з усіх архівів, площ та мізків. Забувати про наявність у світі настільки небезпечних осіб шкідливо не лише для архітектурного обличчя міста, а й для власного здоров’я.
Натомість самотній постамент, який логічно завершить життєвий шлях і монумента, й доби, що його породила, завжди буде демонструвати Україні та її правителям, що в волелюбному суспільстві, завжди готовому тицьнути свій Майдан будь-якому знахабнілому диктатору, ніколи не прославлятимуть обтяжених владою покидьків – незалежно від того, Віктор Федорович це чи Володимир Ілліч. Унікальний пам’ятник, такий собі «Ленін Шрьодингера», своєю багаторівневою символічністю мусить закарбувати в своєму кварциті крихкий кордон між буттям та небуттям. І, звісно, ж просто нагадати любителям парадоксальних ідеологій, наскільки визначальним у дихотомії життя та смерті є фактор часу.
Юрко КОСМИНА, для «ОРД»
23 ответа
свободовскую быдлоту в тюрьму сегодня. а завтра этот памятник будет стоять на месте, и ничего быдлота поделать с этим не может. потому и бесится, берсеркеры комнатные
Если уничтожение памятника Ленину это цена за отстранение от власти банды, то мы истинные коммунисты ( не симоненковские шавки) готовы к такой жертве.
Если и решат вернуть памятник, ой как не скоро он там появится. Художников по камню попросту нет!
можливо це й вандалізм, але в сьогоденні це актуально…а кому охота глянути на леніна, то в донбасс, луганськ — вперед, їх там багато..ну а на крайняк — москва — мавзолей — ленін…
Свободівці скинули пам’ятник Леніна (по їхньому супостата) для того щоб молодь не знала комуністичного пекла 1930 – 1953 для того щоб розпочати таке пекло.
если этим хотели обидеть власть, так я вам скажу, что им наср.ать. таким дебильным поступком только оскорбили чувства простых граждан, потому что далеко не все в украине ненавидят советский союз, — величайшую империю за всю историю человечества, в которой бесплатные медицина и образование, да и многое другое были не на словах. геноцид украинского народа был не тогда, а сейчас, и это ясно понимаешь, когда получаешь пенсию и заходишь в магазин, когда подъезжая на жигуле к перекрестку боишься что тебя зацепит какой-то мерс, и тебе придется продать квартиру, чтобы оплатить судебные издержки и ремонт чудотехники, потому что в нашей стране бедный не может выиграть в суде. да мало ли еще, — тут куда ни кинь, — везде беда. а насчет памятника Ленину, — боюсь, что теперь оскорбленные граждане поедут на западенщину сносить их памятники. это был поступок сродни ящику пандорры.
На всякий случай я из Крыма-этнический украинец.Мои предки жили здесь еще во времена Крымского Ханства.Жить в Европе на халяву не хочу.Хочу жить в этой стране и строить самому эту страну.Я думаю да и знаю, что мы Вас с легкостью отпустим В Европу. Да и где Вам с Вашим халявным мышлением жить-только свободной и демократичной Европе.Вы больше похожи на коммунистов и большевиков-мышление зашорено ..
Единственное светлое деяние свободовцев — снос истукана кровавому упырю ульянову. Их галычанские упыри (хорошо согласуется звучание — УПА)в миллион раз мельче большевисткого упыря, но и их истуканы уйдут в небытие. А киевский идол, не имея никакой культурной ценности, нес огромную сакральную нагрузку, даже сделан был из того же кварцита, что и проклятый зиккурат на КРплощади, поколениям нормальных людей засирал мозги, что демонстрирует сейчас вселенская киевская скорбь
Увековечить память о зверствах комунистов, нужно в другой
форме, что бы все последующие поколения знали и не допускали ничего подобного.
Моральное уродство, в виде памятников вождям кровавого режима, должно навсегда уйти в прошлое!
Бандитский режим — заодно с комуняками, это сегодняшние реалии.
Европа – так! Европа – так! Европа – так!.
Стоп. Дежавью. Ведь я это уже где-то слышал. А, вспомнил! Это было «Ющенко – так! Ющенко – так! Ющенко – так!». И что в итоге? Что в сухом остатке? Главное в другом – кто ставил в 2004 всю Украину раком за «Ющенко – так»? В результате Украина провалилась в жо…пу, ну очень глубокую и вонючеую. Теперь, они же, те же самые, опять тянут Украину еще глубже – в евро… пу. Не путать с подавляющим большинством стоящих на площадях и улицах, которых просто используют в темную, так как они не обладают достаточным объемом информации о последствиях и главных целях тех, кто дергает за ниточки. Поманили красивой обверточкой, а внутри-то там своего говна на целый вагон и маленькую тележку. Это напоминает тех, кто уверен (подчеркиваю – оголтело и тупо уверен), что у турка персики слаще, у соседа толще, у соседки не вдоль, а поперек и т.д. и в том же духе. А что, самим, у себя построить Европу – слабо, мозгов нет, рук, усердия, устремленности, напора нет? Или весь запас пороха вместе с термином «мозги» хватает только на то, чтобы свалить памятник, который не может дать сдачи. Прежде чем делать революцию, надо было попросить людей, которые обучены грамоте, чтобы они почитали Ленина «революционерам», как надо делать революцию. Короче, хорош пи…ть и сачковать, пора работать – зима на дворе.
Музичне вітання киян Майдану:
http://www.youtube.com/watch?v=Lp6FWsbw4UI
🙂
думаю ленін, як революціонер, був би задоволений таким вчинком людей, народу, що бореться за справедливість і свою свободу. ця дія є виявом вільного українського духу і несе лише користь для українців.
шо туд? мразота бандеривська всё гавномётит?
Дурне діло, не хитре, як казали наші діди. Поламати, портощити, розібрати багато розуму не треба. До таких дій можуть вдатися люди, які більше ні нащо не здатні. Базікати можна все що завгодно, але такі дії не об’єднують людей. Більша частина суспільства засудила такі дії. От вам результат.
О КАКОМ ВОЛЬНОМ ДУХЕ МОЖНО ГОВОРИТЬ?
ВОЛЬНОСТИ ДЕМОНСТРИРУЮТСЯ ПОКА америка ПОЗВОЛЯЕТ.ЧТО помаранчевое МРАКОБЕСИЕ, ЧТО НЫНЕШНЯЯ ДУРЬ — ВСЕ ПО ЗАЯВКЕ ЗАОКЕАНСКИХ ХОЗЯЕВ.галицийские униаты — ВРАГИ УКРАИНЫ,АКТИВНО ЭКСПЛУАТИРУЮТ УКРАИНСКУЮ ИДЕЮ, НАШИ ТРУДНОСТИ И ПРОБЛЕМЫ.
ЧТО ПОМЕНЯЛОСЬ ПОСЛЕ помаранчевого майдана? ПРИШЕЛ МУДАК ПРОКАЖЕННЫЙ, ПОКАЗАЛ КАК НАДО ГАДИТЬ В СТРАНЕ, НАУЧИЛ КАК РУЛИТЬ ДЕРЖАВОЙ В СВОЮ ПОЛЬЗУ. ГДЕ БОЛЬНИЦА? ГДЕ КУЛЬТУРНЫЕ ИСТОРИЧЕСКИЕ ЦЕННОСТИ? СЕМЕЙКА ПОГАННАЯ РАСТАЩИЛА.
А ВОТ НОВЫЕ ФЮРЕРЫ НАРИСОВАЛИСЬ И АМЕРИКА ОПЯТЬ ХЛОПОЧЕТ.
ДА КОГДА ЖЕ УКРАИНЦЫ ДУМАТЬ-ТО СТАНУТ СВОЕЙ ГОЛОВОЙ?
Харашо сказано!
А шо на цьому сайті роблять недобитки комуністи? Та вам же час пакувати валізи, щоб встигнути втекти до запаморочливої імперії недобитка педофіла путькіна! Бо потім буде пізно… панове-бандити, що у любовному п”ятикутнику з рецидивістами януковича зл… змагаються.
что за питекантроп написал эту статейку?
Ачего-то все забыли,как “ленинцы”сносили кресты на куполах храмов,памятники царям и царицам,взорвали храм Христа Спасителя в Москве….
Статейка правильная а тот который алекс — типа альокс)))
мудак старый пидер
Чудова стаття Юрка Космини! Безумовно, тема широка і сам факт знесення пам’ятників злочинним диктаторам минулого в їх правовому, морально-етичному, історичному, філософському аспекті в одній статі розглянути неможливо. Проте і в такому вигляді, як це подано Ю.Косминою, вже достатньо, щоб мати загальне об’єктивне бачення проблеми і шляхів її вирішення. Тому, з дозволу редакції ОРД і автора Космини, зроблю декотрі доповнення по даній тематиці. Тим більше , що маю на це особисту мотивацію, бо в 1990р., ще за півтора роки до розвалу СРСР, мене — майора ЗС СРСР за наказом Міністра Оборони СРСР Язова було звільнено з лав ЗС СРСР з формулюванням «допускал публичную критику политики КПСС и вождя мирового пролетариата В.И.Ленина».
Вже будучи підполковником ЗС України, повернутим на службу в 1992р. після розвалу СРСР, на тлі цепного ланцюга масового повалення пам’ятників Леніну і іншим комуно-більшовицьким злочинцям в республіках колишнього СРСР, мною особисто було знято ДВА(!) монументи Леніну в Києві. Розповім читачам про однин такий випадок, з комічним відтінком, демонтаж пам’ятника Леніну, що стояв на території нинішньої РНБО, де знаходились за часів СРСР курси підвищення кваліфікації замполітів ЗС СРСР (вул.Каменєва, біля Військового Ліцею ім.І.Богуна). Мною неодноразово робилося зауваження командуванню курсів про необхідність вжити заходів, щоб прибрати з території військової установи пам’ятник кату українського народу, маніяку і садисту Леніну. Проте цей процес затягувався. Тому в один з пізніх літніх вечорів, прийшовши на територію курсів з перевіркою нічної служби військ, звернув увагу на погруддя Леніну, що величаво височіло на трьохметровій гранітній стелі прямо посеред двору військової установи. Скориставшись тим, що вартовий солдат з автоматом пройшов в інший бік двору для огляду території і, що була вже майже ніч, мною до стели з погруддям Леніна була підкочена таця, в яку солдати вдень збирали сміття и впале листя з дерев. Забрався по таці наверх і вдів на голову Леніна … СМІТНИКОВУ УРНУ, яку попередньо прихопив на дворі. Вийшло просто чудово і дуже комічно! Ленін і урна були пофарбовані однією фарбою – сріблястою. Тобто, по кольору повне співпадіння! Але з урною на голові Ленін виглядав, як Чингизхан в шоломі! Тільки-но відкотив тацю від постаменту Леніну, вже з урною на голові, як з-за рогу вийшов вартовий солдат з автоматом, що робив нічний обхід території частини. Приклавши руку до козирка, віддавши честь вартовому, пішов по своїм справам перевірки.
Зранку вирішив перевірити, як командування курсів відреагувало на зміни в зовнішньому вигляді пам’ятника Леніну. Приїхав на територію курсів, а там гуркіт машин, підйомного крану і вантажівки з причепом. Щось загрузили і кудись поїхали. Мені доповідає черговий офіцер, капітан: «Пане підполковнику, таке вночі було! Таке було!» З напускною строгістю питаю: «Що сталося?» Черговий доповідає: «Хтось вночі пам’ятнику Леніна на голову урну вдів!» Ледь стримуючи сміх, перепитую: «Так зняли чи ні?», маючи на увазі зняти урну з голови Леніну. Черговий доповідає: «Так точно! Зняли!» і веде до місця, де мав стояти пам’ятник Леніну. А там – нічого!!! Виявляється, мої кмітливі підлеглі проявили розумну ініціативу, зняли не урну з голови Леніна, а весь пам’ятник Леніну!!!!! Для цього привезли кран і вантажівку з причепом, загрузили Леніна на причеп вантажівки і вивезли за Київ на територію складських приміщень. Ледь стримуючи регіт, з напускною строгістю «мордою лиця ретивого начальника», пригрозив, що знайду жартівника і покараю всією строгість наданої військовими статутами влади. До сих пір не знайшли. Тому можна вважати цю замітку явкою з провиною. От тільки до кого зявлятися з провиною? Вкажіть адресу. Тільки не посилайте мене до Мавзолея Леніну на Красну площу у Москві! Краще вже пошліть відразу на Соловки або наХ. Хоч посміємося!
Читаєш і дивуєшся від глибокого змісту коментів. Коментаторам раджу переглянути фільм “Казнокради” (знятий до слова росіянами), який доволі чітко відкриває очі на міговую геволюцію і геволюціонегів. Перегляньте не пожалкуєте!
Тупі ідіоти зі свободи повалив шли Леніна виконали 80% своєї передвиборчої компанії, і при цьому їх абсолютно не хвилює думка інших людей. Насправді мало хто в захваті від Леніна, але це наша історія, і є ті, кому цей пам’ятник дорогий. При цьому, це категорія людей похилого віку в більшій частині, але тягнибика та його відморозків мало хвилюють проблеми інших. Не подобається пам’ятник — не ходи до нього, хай ті кому подобається ходять, так ні, треба по бидлячому зібрати стадо відморозків та піти трощити і ламати. Ну звичайно, як кажуть “лапать не строить”. Цивілізовані люди які хочуть в Європу так не роблять