Двоє жителів Біликів Кобеляцького району, 21-річний Максим Чуб та 20-річний Олександр Орлов, голодують на знак протесту проти свавілля кобеляцької міліції та судді місцевого суду Тетяни Тесленко.
«Беспредел», за їх словами, розпочався 24 червня 2010 року. Максим та Сашко, повертаючись пізно ввечері додому з бару, побачили біля базару в Біликах п’яного закривавленого чоловіка.
Упізнали його, бо у барі він підсідав до їхнього столика. На прохання потерпілого, вони перетягли його до магазину на світло і з його телефону викликали «швидку допомогу». Після цього не кинули, а майже годину чекали «швидкої».
Вона приїхала разом з міліцією. Замість подяки за чуйність до ближнього правоохоронці звинуватили парубків у розбійному нападі з метою заволодіння мобільним телефоном, скоєному групою осіб у нетверезому стані і т.д. і т.п.
Під фізичним і моральним тиском хлопців змусили написати явки з провиною, а на Максима Чуба слідчий «повісив» ще й кілька нерозкритих злочинів 2008 року — підпал ЗІЛа та п’яти сінників у Біликах.
Прокурор району О.Панченко ніби й не побачив, що кримінальну справу “шито білими нитками” й підписав обвинувальний вирок.
М.Чуб уже 7 місяців у Полтавському СІЗО.
До грудня минулого року справу вів суддя Кобеляцького райсуду Володимир Зацеркляний. Так вів, що підсудні збиралися заявити йому відвід. Ось лише один епізод.
Потерпілий Олександр Бурлака, житель Вінниччини, котрий влітку минулого року працював на Білицькому цукровому заводі, розповів у суді, що Чуб і Орлов його не били й не грабували, а що навпаки на його прохання з його телефону викликали «швидку допомогу», а слідчий міліції Богун залякував його й погрожував, що посадить, якщо не напише, що, мовляв, хлопці били його й відібрали телефон та пропуск на завод.
Здавалося б, суддя повинен порадіти свідченням потерпілого й тому, що двоє молодих громадян України не стали на криву кримінальну стежку.
Де там! Суддя Зацеркляний оголошує перерву, йде у райвідділ міліції (він по діагоналі від суду) й увечері міліцейський наряд намагається зловити у гуртожитку Бурлаку. Спіймали вранці. Привезли у суд, де Бурлака пише заяву на ім’я судді Зацеркляного: «…вчора у судовому засіданні я давав неправдиві покази, а треба вірити тому, що я писав слідчому Богуну».
Потерпілі від підпалів ЗІЛа й сіна в один голос стверджують, що вони навіть не підозрюють Чуба й Орлова й відмовляються виставляти до них цивільні позови про відшкодування збитків, адже бачили перед підпалами зовсім інших молодиків, але суддя на те не зважав.
Суддя Зацекляний пішов на пенсію, й отримує більш ніж пристойну винагороду від держави, адже судив іменем України. А як судив, на пенсії, на жаль, не відображається.
З кінця минулого року за справу взялася суддя Тетяна Тесленко. Зрозуміло, що судове слідство розпочалося з початку. Знову допитуються потерпілі, котрі знову кажуть, що не мають ніяких претензій до Максима і Сашка. Знову викликається потерпілий О.Бурлака, і не просто, а примусовим приводом.
Але ж зрозуміло, що потерпілий, певно, знову розповідатиме, що підсудні його не били й не грабували, одно слово, спростовуватиме версію слідчого (затверджену розчерком пера прокурора), за якою хлопці повинні отримати строк, а він — подяку за високий процент розкриття злочинів.
І тут я маю сміливість припустити, що правоохоронці «подсуетились», щоб не мати небажаних свідчень. О.Бурлаку викликають у Ладиженський райвідділ міліції, кажуть, щоб у Кобеляки на суд не їхав, а натомість під диктовку наказують писати заяву на ім’я судді Кобеляцького райсуду Тесленко (він же навіть не знав, що суддя змінився) про те, що він просить вважати достовірними даними ті, що давав на досудовому слідстві. І що він не може прибути в судове засідання…»
Цей папір факсом передають у Кобеляки. І суддя Тесленко каже, що все гаразд, заява факсом — це документ і Бурлаці в принципі приїздити не треба. Хоча незадовго до цього, коли батьки підсудних казали, що потерпілий О.Бурлака може надіслати до суду свої письмові свідчення листом, вона заперечила, мовляв, це не документ.
Батьки Максима та Сашка вже достатньо зрозуміли, що мають справу з «найсправедливішими» й «найгуманнішими» у світі судами, міліцією і прокуратурою, які затято фабрикують кримінал проти їхніх синів. Вони з’їздили у Вінницьку область і на суд 23 лютого ц.р. привезли… потерпілого. Коли О.Бурлаку побачила суддя й представник прокуратури, у них мало мову не відібрало.
Півтори години суддя Т.Тесленко «з пристрастю» допитувала потерпілого: чому міняє свідчення. Той все як на духу розказав: що слідчий погрожував, що кобеляцька міліція вже під час судового розгляду ловила й змушувала обмовляти батьків хлопців, мовляв, залякували.
Судді це явно не подобалося. Вона нагадала Бурлаці, що той уже якось відбував тюремний строк, щоб іще раз не сів за неправдиві свідчення. Хоча принагідно могла б пригадати, що і її Вища дисциплінарна комісія суддів теж позбавляла права відправляти правосуддя на тривалий строк…
Далі суддя виголосила щось на зразок палкої промови про те, що якщо хлопці не били й не обкрадали потерпілого, то виходить, що Максим Чуб вісім місяців сидить хтозна за що, а як дорого обходиться державі кожен день утримування в СІЗО кожного підслідного чи підсудного, і хто за це відповість… Відтак вона пішла у нарадчу кімнату.
Оскільки перед цим було заявлено клопотання про заміну Максиму Чубу утримування під вартою підпискою про невиїзд, батьки, рідні, котрі були в залі суду, очікували, що хлопця зараз випустять.
Але суддя повернулася й проголосила зміну запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту… Олександра Орлова.
А потерпілому Бурлаці видали повістку і на наступне судове засідання.
Наступного дня, 24 лютого, батьки підсудних привезли судді Тесленко заяви синів про оголошення ними голодування на знак протесту проти свавілля міліції і судді, у її кабінеті вони застали цілий «консиліум»: суддя, прокурор, що підтримує обвинувачення, слідчий Богун, який формально да-а-авно не має справи до сфабрикованої проти хлопців кримінальної справи, і призначений державою адвокат С.Монастиренко, колишній начальник Кобеляцького РВВС.
З фрагменту розмови, яку вдалося почути, батьки зрозуміли, що готується широкомасштабний удар у відповідь.
Воно й зрозуміло, голова Кобеляцького райсуду Н.Рожкова цього року йде на пенсію, у її крісло хоче сісти Тетяна Тесленко. Якщо вона не співатиме в одну дудку з міліцією і прокуратурою, навряд чи обійме омріяну посаду. І невинно засуджені чиїсь діти (ну не її ж власні, її донька, до речі, навчається у Харкові на юриста і чому б мамі не прилаштувати її потім у райсуді) — це такий мізер для тих, хто іменем України вершить наші долі…
Людмила Кучеренко
20 ответов
Это просто превращается уже в чистый бред. Это уже даже не беспредел называется.
Это один случай из множества. Далеко не редкость когда свидетели или даже сами потерпевшие превращаются в обвиняемых.
Если даже потерпевшие, находясь на свободе, под давлением блюстителей закона и правосудия готовы оговорить любого, в том числе и себя, то какова же цена явкам обвиняемых помещённых в застенки? И все всё знают и понимают, но с честными лицами изображают видимость соблюдения закона. Это вал “правосудия” по-украински. Жертвой может стать любой и гораздо быстрее и легче законопослушный, так как не готов играть с государственной машиной по неизвестным ему правилам, отличным от написанных законов.
А представители власти на “Свободе слова” ратуют за смертную казнь.
Та завалили б суддю, наступний би думав як йому судити. Шо втрачати?
Кто-то из великих людей сказал, что страшнее всего равнодушные. Это с их молчаливого согласия совершаются самые страшные преступления. А следователи, прокуроры, судьи не просто равнодушные, а равнодушные преступники, наделённые властью. Они не боятся ни Бога ни людей. Нет им оправдания и не будет прощения! Они не могут сказать, что не ведают, что творят. Они ведают и сознательно творят!
По законам справедливости следовало бы именно завалить, как Вы выразились. Только те, кому они с лёгкостью и сладострастным садизмом навешивают ярлык кровожадных преступников, в отличие от них не могут и не хотят брать грех на душу и вынуждены отбывать за чужие грехи чужие сроки. И нет пока в стране ни одной структуры, которая смогла бы их защитить от эпидемии бешенства Украинского ”правосудия”.
Так что, граждане, считающие себя законопослушными, которые на счастье не столкнулись с нашей карательной системой, не спешите бросать камень в тех, кто находится за решёткой. В 30% Вы можете бросить его в невиновного.
к сожалению -это уже система
Так, це система. Потрібно не владу міняти а систему. Тоді в нашій державі буде правосуддя.
Для цього потрібна воля влади — існуючої чи наступної. А хіба вона є чи буде, якщо ми будемо тільки балакати на форумах як раніше наші діди на кухні? Треба не тільки голосно казати нашій владі чого ми бажаємо, а й вимогати, щоб вона наші бажання зробила дійсностю.
Вот ещё одно доказательство того, что для нормального человека духовные ценности важнее ценностей материальных. Сами эти мальчики, да и их родственники раньше наверняка считали, что уж они-то никогда не станут ЗЭКами и что просто так у нас не садят. А сидят только те, кто этого заслужил. Тема милиции, прокуратуры, судоустройства и тюрем их никогда не интересовала наравне с информацией об урожае пшеницы на Марсе. Если у них спросить теперь что для них главное, то они скажут – ЭТО. Когда отняли свободу, то это лишение нематериального блага затмило для них все материальные проблемы: с пенсиями, зарплатами, повышением ЖКХ, гречкой, мукой и т.д. Неужели только таким способом (прочувствовать на своей шкуре) можно людей заставить понять насколько важно и страшно отсутствие настоящей правоохранительной системы и диктатуры закона?
Вчера на «Свободе слова» обсуждалась тема отмены моратория на смертную казнь. Представлены были все кроме тех, кого это коснулось напрямую – родственников казнённых по так называемым «судебным ошибкам». А им наверняка было что сказать и не меньше чем родственникам жертв преступлений. Почему их не было на передаче? Ведь они тоже потерпевшие, но только не от руки одного убийцы, а от целой системы или точнее от очень большой группы убийц которые за это преступление на земле никогда не ответят.
Подумал о родственниках убитых с той и другой стороны и вот что получается. У родственников с обеих сторон – горе невосполнимой утраты близкого человека. В этом они равны. На этом равенство заканчивается. Родственники потерпевших живут с горем + сочувствием, жалостью со стороны окружающих и вопросом без ответа : «Почему мы?». Родственники «судебных ошибок» живут с таким же горем + презрение и ненависть со стороны окружающих и вопросом без ответа: «За что нас?». Мне страшно.
Это что, новый прикол с введением смертной казни? Лозинский что ли пролоббировал, чтобы к нему претензий не было? И что, зайчики, вставим в закон слова из песенки «вдруг охотник выбегает прямо в зайчика стреляет …?»
В этой истории большой большой молодец Людмила Кучеренко! Несмотря на то что у меня с ней отношения почему то не сложились, а я ее знаю давно, не могу скрыть восхищения ее позицией.Это не какая то заказуха о местных олигархах или функционерах, она реально пишет о простых сельских парнях, простых настолько что милиция, прокуратура и суд просто плюют на них,на их семьи. И благодаря этой статье, я уверен что то изменится. Если выложите здесь адрес суда, милиции и прокуратуры Полтавы ОБЕЩАЮ выслать заказным письмом жалобы, согласно этой статьи. Если повторят еще несколько человек, со всей страны прокуратура и су зачешутся, ведь надо отвечать. Давайте не будем проходить мимо. Людмила спасибо!
Спасибо, Виктор!
Беликов не Киев и дело завела не ГПУ. У мальчиков есть надежда, что получится доказать невиновность, если им помогут. Это очень тяжело — система своих оберегает и сбоев не допускает. Но надо бороться. Больше бы такмх неравнодушных журналистов и юристов и изменения не могут не начаться. К сожалению, мало чем могу помочь ребятам — не юрист и не журналист. Могу только поддержать. Боритесь, мальчики — не дайте упырям поломать ваши жизни!
Можно тему смертной казни рассматривать под углом фиолософии, религии. Пусть на благополучном западе так рассматривают этот вопрос. У нас совсем по-другому-сколько заплатить ментам за подставу взятки и сколько судье -за вынесение высшей меры. Потом прикинуть что дешевле: киллер или по-закону. Скоро могут принять. Коммунистические бабушки этот шаг поддержат. Может еще и на митинг соберутся. А еще было бы не плохо у нас эвтаназию узаконить. Попал человек в больничку и все…
Судова система в Україні це реально придаток до ментівсько-прокурорської банди, і не лише в кримінальному процесі, а навіть в інших (цивільному, адміністративному). І ніякою незалежною гілкою влади наші суди не є: подонки в мантіях незалежні лише від описаних в статті підсудних та потерпілих, тобто від народу. В абсолютній більшості кримінальних справ судді фактично вирішують лише питання про міру покарання, а питання про наявність складу злочину та вину особи у вчиненні злочину віддано на відкуп мусорам і прокурворам. Звідси і сумна статистика: кількість виправдувальних вироків від загальної кількості вироків складає менше одного відсотка. Тому тюрми та СІЗО переповнені засудженими та арештованими. Судді навіть під тиском незаперечних доказів відсутності вини підсудного чи складу злочину намагаються відшукати будь-який спосіб не постановляти виправдувального вироку, а закрити справу за якоюсь нереабілітуючою підставою (амністія, зміна обстановки) чи засудити без реального позбавлення волі. Адже, як логічно зметикувала згадана в матеріалі суддя Тесленко, а хто відповість за проведені під арештом вісім, чи навіть більше, місяців, за порушені права обвинуваченого, адже санкцію на арешт давав теж якийсь суддя. До слова сказати, санкції на арешт наші судді теж ліплять наче пиріжки і критерієм обрання такого запобіжного заходу як взяття під варту зазвичай є лише тяжкість злочину в якому підозрюється (обвинувачується) особа, а все інше як-то стан здоров’я, наявність роботи, сім’ї, житла і т.д. для суду не суттєве. А ще не дай Боже обвинувачений не визнає вини та ще й брикається, пише там якісь скарги, заяви – пряма дорога в СІЗО а потім і на зону.
А народ наш в основній масі тупий як валянок: доки це не стосується когось особисто то вважається, що прокурор та суд розберуться, що від наданої на досудовому слідстві явки з повинною можна в будь-який час відмовитись та бути виправданим судом. Як би не так, відмова від явки з повинною буде розцінена нашим гуманним судом як позиція захисту спрямована на ухилення від відповідальності і ніяк інакше. Тож голову треба вмикати одразу як тільки на горизонті замаячіла ментівська морда.
Народ живе тими турботами, які йому нав’язує корумпована зверху до низу державна влада, як то різного роду вибори, пенсійні, податкові, житлові і т.п. реформи. За це люди час від часу виходять на вулиці та щось там вигукують. Але чомусь нікому не приходить в голову вийти на вулицю з вимогою прийняття людського кримінально-процесуального кодексу, введення суду присяжних, чітке визначення критеріїв допустимості доказів в кримінальному процесі і т.д. От і виходить, що до цього часу діє КПК 1960року, який ще Вишинським пахне, а судді розсаджують людей по тюрмах на основі свого внутрішнього переконання, яке чомусь завжди переконане у доведеності того, що мусора з прокурворами нашили.
Смертна кара? О чем Вы говорите? В нинішній судовій системі можна засудити будь-кого за будь-що. Саме тому нинішня влада і не поспішає приймати новий КПК доки не закінчені кримінальні справи щодо Луценків, Тимошенків і т.д. і доки всіх проти кого кримінальні справи ще не порушені можна тримати за одне місце страхом їх порушення. Ідея смертної кари в цій країні може прийти в голову лише такому імбіцилу як Петро Симоненко або ще якомусь комуністичному динозавру.
Журналисты и адвокаты показали себя настоящими ЧЕЛОВЕКАМИ. Отозвались и показали, что им не безразлична судьба обычных незнакомых людей и сделали они это не за деньги. А вот что-то не слышно слов поддержки и желания помочь от работников МВД, прокуратуры и судей, которые частенько в комментах пишут о немалом количестве порядочных людей в их структурах. Где вы, порядочные правоохранители? Отзовитесь, сделайте хоть что-то когда-то просто так для рядовых людей. Или Вы можете быть честными только наедине с компом в тёмной комнате, а ЗАКОННЫЕ действия против явного БЕЗЗАКОНИЯ сделать просто так слабо? Система не простит работы по закону?
А где представители всех партий, которые без остановки языком трещат, что готовы спасти весь Украинский народ? Да не надо сразу весь — спасите хотя бы этих двух. Докажите, что Вы хоть что-то можете кроме словоблудия.
И где же наконец-то реакция Генеральной прокуратуры и лично Генерального прокурора? Судя по отзывам к статьям о нём, то добрее, честнее, душевнее и справедливее человека нет в ГПУ. Те, кто так хорошо его знают — расскажите же ему об этом беспределе. Пусть покажет стране, что он за всемерное укрепление закона.
Чернівецька область, Заставнівський р-н, с.Хрещатик. Років зо три тому у одного із сільських депутатів знайшли в машині (старенькі “жигулі”) та вдома на горищі дві одиниці стрілецької зброї. Одна з них несерійного виробництва. А хлопець навіть в армії не служив, зате став розігришньою картою у деяких серйозних людей. Обшуки проводили з відеозйомкою, знали на 100% де шукати. Відразу після обшуку в Чернівецьке СІЗО. Наступного дня — все село (а воно маленьке, дворів 200)! вийшло на дорогу і перекрило трасу міжнародного значення М19. Хлопця випустили, справу закрили. Така історія.
МОЛОДЦЫ!!! Мы, городские, считаем себя продвинутыми, забившись в квартирках и стукая по клаве, рассуждая и обсуждая… А жители села взяли и показали как нужно противостоять беспределу правозахоронителей и кто в доме хозяин. Все бы так и всегда отстаивали друг друга и революций бы не понадобилось.
если верить каждому отморозку который вас ограбил и его адвокату который пишет подобные статейки — что мол Рафик невиновен, тогда не пишите завтра заявления что вас кто-то ограбил, а щадите всех отморозков которым адвокат придумал версию о том что он помогал кому — то. Правда всегда одна. и поверьте, что не один судья не возьмет на себя ответственность осудить явно невиновного человека. Прошли те времена. а всяким правозащитникам могу сказать одно — делайте свою работу таким образом чтобы вам не было мучительно больно за то что всякий отморозок выйдет на свободу, иначе завтра он может оказаться завтра с рядом с Вами и вашими близкими и он Вас не пощадит за то что Вы пишите подобные статейки.