ORD
25.11.2009 г.
Сенсація! Г.Москаль причетний до купівлі диплому і підробки військового квитка свого похресника

Не пройшло й місяця з моменту гучної сенсації, оприлюдненої народним депутатом України, заступником міністра МВС України Геннадієм Москалем, стосовно законності отримання наявних в заступника голови СБУ Кислинського документів про вищу освіту. Принциповість Г.Москаля, його намагання довести справу до логічного кінця увінчалися успіхом, справедливість перемогла! Однак, завдяки свободі слова в нашій державі, відкритості органів внутрішніх справ, наявності серед їх співробітників справжніх офіцерів, а також проведеному одним із засобів масової інформації журналістському розслідуванню, широкому загалу стали відомі сенсаційні відомості про те, що Г.Москаль не так давно, перебуваючи на високих посадах в МВС України та СБ України сприяв своєму похреснику, співробітнику СБУ підполковнику О.Максимову у забезпеченні його купленим дипломом і підробленим військовим квитком. Інформація, що стала відомою пресі, не викликає сумнівів у її правдивості. У такому випадку виникає питання до самого Г.Москаля: «Як такий принциповий та законопослушний народний депутат, високопосадовець МВС України зміг виявити злочин в діях п’ятнадцяти річної давнини посторонньої особи, не побачивши аналогічне порушення Закону практично під носом, в своїй сім’ї?» Отже, тут наявні ознаки однобічного підходу заступника Ю.Луценка до поняття скоєння злочину, так і самого злочинця. А це в умовах демократичних перетворень правоохоронних органів є неприпустимим! Почалося все ще з часів СРСР. Служба в органах внутрішніх справ на Буковині та Закарпатті звела разом тоді ще молодих та перспективних Геннадія Москаля та Віталія Максимова. Поступово стосунки перетворилися в дружні і, за появи можливості, хлопці документально підтвердили своє товаришування, ставши кумами – Г.Москаль став хресним батьком сина В.Максимова – Олега. З роками, завдяки постійній, не завжди законній, обопільній взаємодопомозі, хлопці перетворилися на потужних міліціонерів, ставши генералами та очоливши відповідні структурні підрозділи та органи МВС України. Прийшла черга подумати і про молодше покоління… Тернопіль. Кінець 90-х років минулого століття. В області, з приходом на посаду начальника УМВС Максимова В.В., починаються кримінальні розборки часів початку розвалу Радянського Союзу, відбувається суттєвий перерозподіл фінансових потоків з урахуванням нової потужної кишені, яку собою представляв В.Максимов та “його команда”. Органи внутрішніх справ поступово перетворилися в найбільш корумповану структуру області. За цих умов В.Максимов звернувся до кума Г.Москаля по допомогу обрати життєвий шлях своєму сину Олегу. У 1995 році батько, використовуючи старі зв’язки Г.Москаля по службі в ОВС в Чернівцях, практично насильно «запхав» сина в Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича на юридичний факультет. Включив хресний батько важелі впливу на керівництво вищого навчального закладу і похресник одразу після 3 курсу переводиться на заочну форму навчання і, незрозуміло яким чином, вже в жовтні того ж 1998 року опиняється серед випускників-заочників, яким, потрібно вчитися аж 6 (!) років. Як О.Максимов зумів за 2 місяці вивчити і здати іспити за 3 роки навчання, залишиться таємницею сім’ї. Таке нехтування законодавством, плюндрування самим поняттями освіти та навчання з боку посадовців такого рівня – ось де першопричини появи в міліції людей, наближено знайомих з кримінальним кодексом. Ну, хіба не викликає сміху такий стан речей – людина, одразу після закінчення юридичного факультету не може розібратися, що таке загальна та особлива частини КК України, і яка між ними відмінність. А інші громадяни, які бачать це відверто брутальне відношення до Закону людей, які повинні цей Закон охороняти і вимагати від інших його дотримання? Будь-які коментарі тут зайві. Хіба що пан Г.Москаль зможе щось придумати на зразок: «Ректорат не продавав, а видавав, значить це – законно». 01 жовтня 1998 року начальник УМВС в Тернопільській області В.Максимов зараховує на службу в цей же орган внутрішніх справ пасинка Олега. Цікаво, що у той же день Олег Віталійович отримує на руки у військкоматі порожній (без відміток) військовий квиток і, водночас, знімається з обліку в МВК у зв’язку із зарахуванням на службу в ОВС. Адже, з самого початку в О.Максимова виникла оскома до занять на військовій кафедрі. Не любить він дисципліни і порядку, тут нікуди не подінешся. Звичайно, за постійні прогули та неуспішність Олега Віталійовича вигнали з військової кафедри. За офіційною інформацією МО України, Максимов Олег Віталійович на військовому обліку у військових комісаріатах ніколи не перебував і військовий квиток серії МО № 172210 йому не видавався, відомості щодо проходження ним строкової служби у ЗС України та відповідна облікова справа відсутні. Цілком природно виникає ряд питань, зокрема, до хресного батька Г.Москаля. 1. На підставі чого Вашому похреснику О.Максимову було видано цей військовий квиток? 2. Як могло відбуватися вивчення та перевірки кандидата на службу О.Максимова без документів (військового квитка) про проходження військової служби? 3. Скільки планували вивчати того ж О.Максимова як майбутнього співробітника ОВС, знаючи, що він лише третій рік навчається у ВНЗ? 4. Наше антикорупційне законодавство у будь-якій редакції забороняє проходження державної чи спеціальної служби особою у прямому підпорядкуванні начальника, який перебуває з нею в родинних зв’язках. Хіба про це В.Максимову було невідомо? 5. Коли, де і за яких, передбачених чинним законодавством та Статутом ЗС України, обставин О.Максимов склав Присягу на вірність українському народові (не плутати з присягою співробітника міліції)? 6. Чому за викладеним фактом стосовно В.Максимова не порушено кримінальну справу за ознаками вчинення посадового злочину, передбаченого ст. 364 КК України («зловживання владою або службовим становищем»)? 7. Чому до сьогодні за цим же фактом не притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 358 КК України («використання завідомо підробленого документа») самого О.Максимова. 8. Чи відомо Вам про цей весь бардак в Тернопільській міліції, пов’язаний з працевлаштуванням Вашого похресника? Описаний механізм «вирішення» питання по проходженню військової служби є в В.Максимова його своєрідним заробітком. З 2007 року генерал Максимов незрозумілими маніпуляціями отримує порожні військові квитки і за відповідну оплату таких послуг «оформляє» проходження строкової військової служби дітям своїх підлеглих, або майбутнім співробітникам. Загалом, на даний момент в УМВСУ в області таких «військовозобов’язаних» близько 20-ти чоловік. Ще стільки ж, купивши «армію», пішли на вільні хліба на «гражданку». Повернімося до похресника нашого відомого правозахисника Г.Москаля. 02 жовтня тато присвоює О.Максимову спеціальне звання «молодший лейтенант міліції» і на другий день, 03.10.1998 р., Олег виїжджає здавати сесію в університет. І, як вже згадувалося раніше, 30.10.1998 року він отримує на руки диплом спеціаліста, фахівця-юриста. Після цього, О.Максимов, знову ж таки, з батькових рук, 03.11.1998 року отримує звання і погони «лейтенанта міліції» (через місяць після присвоєння попереднього спеціального звання). Кому, як не Г.Москалю відомо, що до «лейтенанта» по Положенню потрібно служити мінімум 1 рік, незалежно від того, коли особа здобула вищу освіту. Однак, виходить, що це Положення написане саме для «осіб», а не для похресників і дітей керівників ОВС. За аналогією, 28.10.2001 року О.Максимов отримав спецзвання «капітан міліції» менше, ніж через рік (!) з моменту (31.10.2000 р.) присвоєння йому попереднього – «старшого лейтенанта міліції». «Майора міліції» йому було присвоєно також з порушеннями термінів, передбачених Положенням – 25.06.2003 року. Не менш комічною виглядає ситуація з переведенням у лютому 1999 року О.Максимова на службу в податкову міліцію в Чернівецькій області. Відсутність професійного рівня, як такого, низька фахова підготовка сприяли тому, що О.Максимов за період проходження служби в податковій міліції змінив 9 посад. Як то кажуть, постійно виходили з принципу «де він може менше нашкодити». Невдовзі батько не залишився осторонь – за допомогою свого товариша, тодішнього начальника податкової міліції області О.Барчука, перевів сина у тернопільську податкову одразу на посаду 1-го заступника начальника податкової міліції ДПА в області!!! На сьогодні О.Максимов в Чернівцях очолює підрозділ СБУ по боротьбі з такими, як його духовний і фізичний батьки – корупціонерами та організованими злочинцями.

Наостанок хочеться задати питання народному обранцю, Прометею української справедливості і принциповості Геннадію Москалю. Як поступите Ви на цей раз, — переведете «стрілки» на свого кума, чи, взагалі, на інший правоохоронний орган, військкомат, вищий навчальний заклад тощо? До яких пір в народних депутатів України бажання торжества Закону буде починатися і закінчуватися лише з політичної доцільності чи матеріальної зацікавленості?
Використано матеріали Інтернет-видання “Хайвей” (http://h.ua/story/240086/)


Fix address: http://ord-ua.com/2009/11/25/sensatsiya-gmoskal-prichetnij-do-kupivli-diplomu-i-pidrobki-vijskovogo-kvitka-svogo-pohresnika/