Секретарю Ради національної безпеки і оборони України
_________________________
01133, Україна, м. Київ
вул. Командарма Каменева, 8
Голові служби безпеки України
___________________________
01034, м. Київ, вул. Володимирська, 35
До Севастопольської міської Спілки офіцерів України із скаргою на неправомірні дії оперативної групи СБУ в м. Севастополі звернувся Ветеран Збройних Сил України підполковник запасу Бондарев Анатолій Іванович.
Як вбачається із його заяви, котру ми прийняли до розгляду, 20 жовтня 2006 року до нього було застосовано раптове фізичне захоплення і насилля, що призвело до різкого, після двох перенесених інфарктів, погіршення стану здоров`я. Черговому СБУ в м. Севастополі навіть довелось викликати для Бондарева швидку медичну допомогу на місце події.
Але замість того, щоб госпіталізувати останнього, група оперативників у кількості біля шести осіб, звинувативши його в отриманні хабара, примусово доставила ветерана в його помешкання, де без санкції прокурора і судді здійснила обшук та вилучення документів і печатки садівничого товариства „Бастіон”, котре очолює Бондарев. За тим його доставили в СБУ і вчинили там допит, а згодом переправили до Севастопольської міської прокуратури. Там допит був продовжений до пізнього вечора. Переконавшись у тому, що стан затриманого Бондарева погіршується, слідчий прокуратури відпустив його, замовивши таксі, аби той добрався самостійно до свого помешкання. Та через декілька годин швидка медична допомога відвезла підполковника запасу Бондарева у тяжкому стані в реанімаційне відділення госпіталю ВМС України.
Немаючи доказів щодо отримання Бондаревим хабара, прокуратура слідство призупинила, але печатку товариства йому ніхто не повертає. СБУ твердить, що передала її до прокуратури. Остання заявляє, що не отримувала.
Розглядаючи письмове звернення Бондарева, виконком СОУ звернувся до керівництва СБУ в м. Севастополі з інформаційним запитом стосовно дій, пов’язаних із захопленням голови СТ „Бастіон”, опергрупою.
Така необхідність була обумовлена і тим, що за інформацією Бондарева, до нього звертались невідомі особи і пропонували залагодити справу за дві земельні ділянки в його садівничому товаристві, яке, до речі, розташоване біля самого морського узбережжя і є ласим шматком для багатьох можновладців.
Проте замість повного та обгрунтованого повідомлення на свій запит ми отримали банальну відписку з вимогою направити заяву Бондарева до міської прокуратури. При цьому автор відписки замісник начальника СБУ в м. Севастополі В.М. Стрельченко посилається на ст. 7 ЗУ „Про звернення громадян”. Проте ця норма – навпаки зобов’язує нас прийняти і розглянути звернення Бондарева. Більше того, вона забороняє спрямовувати скарги для розгляду тим органам, дії котрих оскаржуються. А оскільки в бесідах заявник повідомив про те, що в групі по його захопленню, вилученню документів і печатки товариства „Бастіон” могли приймати участь і працівники прокуратури, то вимога керівника СБУ є такою, що суперечить законодавству.
Окрім того ст. 20 Цивільного кодексу України дає право кожному громадянинові власний захист здійснювати на свій розсуд. Тобто кожен має право звертатись у ті інстанції, котрим довіряє. А обов’язок останніх діяти у відповідності до закону. Проте складається враження, що окремі посадовці СБУ, як і в радянські роки бачать себе над Законом.
Їх небажання розібратись з подіями довкола захоплення офіцера запасу Бондарева і повідомити про результати розгляду запиту з виконкому Севастопольської міської СОУ може засвідчувати лише про одне: опергрупа СБУ в даному випадку діяла з відома і дозволу керівництва, а зневажливе ставлення до нашого звернення доводить, що ця служба вже вийшла за межі закону і діє за „понятиями”, що є небезпечним для суспільства. Бо вчора оперативники СБУ порушили конституційні права і свободи громадянина Бондарева, сьогодні проігнорували інформаційний запит Севастопольської СОУ, а що чекати завтра? Тільки свавілля.
На жаль, це не перший випадок, коли керівництво СБУ в м. Севастополі „відфутболює” наші звернення. Одне з них, наприклад, стосувалось знайдених на дні морського узбережжя Криму та Севастополя хімічних боєприпасів. Деякі з них перебувають на глибині менше 10 метрів, а через те існує загроза, що „чорні шукачі” їх зможуть не лише підняти, але і використати. Отруєння води в севастопольському сховищі є попередженням. Ми надіслали в СБУ акт, де вказано в яких районах і скільки контейнерів зафіксовано (а їх сотні) пояснили де можна взяти карту з нанесеними похованнями. Але ця проблема не викликала інтересу у керівництва СБУ в м. Севастополі. Наше звернення відправили в прокуратуру Криму. На цьому справа і заглохла.
Викликає занепокоєння і подив та обставина, що Севастополь зараз перетворився в центр та розсадник сепаратизму, шовінізму і антиукраїнської діяльності. Тут безперешкодно функціонують ціла низка проросійські налаштованих і фінансованих Москвою організацій, рухів, фронтів, партій та угрупувань. Нічим не обмежений простір для здійснення різних акцій управлінням розвідки, відділом спецпропаганди Чорноморського флоту Росії. Ці сили з їхніми мобільними загонами причетні до політичної провокації в Феодосії. Російські морські піхотинці, озброївшись до зубів, здійснили марш із Севастополя до Запоріжської області і силою захопили там навігаційний об’єкт. Російські державники такі як Костянтин Затулін постійно проводять у Севастополі антиукраїнські маніфестації міжнародні семінари, конференції.
Сьогодні на поліграфічній базі газети Чорноморського флоту РФ „Флаг Родины” друкуються десятки антиукраїнських періодичних видань з багатотисячними накладами. Їх публікації своїм змістом розпалюють міжнаціональну ворожнечу, поширюють зневагу до України, висувають територіальні претензії до неї, відкрито закликають до третьої оборони Севастополя…
Можна навести безліч подібних прикладів, за якими криється національна небезпека для України. Тільки ми щось не помічаємо тут активної та результативної роботи працівників севастопольської служби, покликаної захищати безпеку саме нашої держави. Свої зусилля вони чомусь спрямували на садові товариства, що перебувають в приморській зоні і ними опікуються.
Такий стан речей наводить на висновок про необхідність поглибленого вивчення стилю та методів роботи севастопольської СБУ і здійснення в ній кадрових змін.
Саме ці обставини змушують виконком Севастопольської міської Спілки офіцерів України, керуючись ст. 35 ЗУ „Про інформацію” направити до керівництва Служби безпеки і РНБО України це звернення.
Найперше ми просимо Вас зобов’язати працівників СБУ в м. Севастополі провести перевірку по нашому інформаційному запиту і за наслідками у відповідності до ст. 19 „Про звернення громадян” і ст. 32 ЗУ „Про інформацію” надати повну та обгрунтовану відповідь.
Принагідно просимо унеможливити помсту офіцеру запасу Бондареву А.І. з боку працівників СБУ в м. Севастополі за те, що останній оскаржив їхні дії.
Прикладка в копіях:
Інформаційний запит № 154 від 19.12.06 на одному аркуші.
Відповідь СБУ м. Севастополя № 77/6/т-9/7 від 21.12.06.
Всього в прикладці 2 аркуші формату А-4.
З пошаною
Голова Севастопольської міської Спілки офіцерів України
капітан I рангу запасу
ТИМОЩУК Юрій
Антонович
м. Севастополь
04.01.07
