Уявімо ситуацію: 2003 рік, міжвідомча нарада за участю Президента України Леоніда Кучми, Генерального прокурора Геннадія Васильєва, Голови СБУ Ігоря Смешка, Голови Верховного Суду Василя Маляренка, міністра внутрішніх справ Миколи Білоконя й усіх членів колегії МВС. І ось на цю нараду Кучма приводить Голову Верховної ради Володимира Литвина з тим, щоби спікер парламенту під об’єктивами доброго десятка телекамер з провідних каналів розповів, як два дні тому, коли він, як приватна особа їхав у своїх особистих справах, і йому на дорозі якийсь Кожа показав чи начебто показав середній палець. І як він влаштував на Проспекті Перемоги погоню за тим Кожею … Уявили? – Отож.

За часи Кучми нічого подібного й бути не могло, оскільки людей з нестійкою психікою до влади намагалися не допускати. Натомість всі прилюдні кроки керманичів минулого режиму ретельно продумувалися, а всілякі особисті конфлікти вирішувалися за закритими дверима й без розповідей про верховенство права. Бо перенесення таких конфліктів у публічну площину за умови повного державного беззаконня неминуче перетворювало б керівників держави на клоунів.

Наприклад, у 2000 році начальник якось там райвідділу міліції з Чернігівщини у відповідь на скарги підлеглих щодо маленької зарплатні взяв і ляпнув: «Хай вам президент платить». Ну і що, хіба Кучма влаштував з цього приводу телешоу на розширеній колегії МВС? – Звісно, ні. Бо в такому випадку всю подальшу розправу з балакучим міліціонером довелося б проводити публічно, під регіт журналістів і в’їдливі коментарі правознавців, які б тикали президента носом у власне лайно й розповідали б йому, що закон один для всіх. Натомість все було зроблено по-інакшому, а історія з чернігівським міліціонером збереглася для нащадків лише завдяки невгомонному майору Мельниченку. Слухаємо розмову між Леонідом Кучмою та міністром внутрішніх справ Юрієм Кравченком:

Кравченко: Значить, по-перше, доручення чи будем давати? Не доручення, по цьому начальнику райвідділу…, ну, пам’ятаєте, що в Чернігівській області казав: «Хай вам президент платить».

Кучма: Да-да-да.

Кравченко: Заступника уже опустили, так. На нього порушили кримінальну справу. Значить, по 165-й, це службові порушення, так, 187-а. Так, що я думаю, що десь, на цій неділі ми йому покажемо.

Кучма: Да-да. Хай.

Кравченко: Теж покажемо, кому що говорити.

Кучма на комплекси не страждав, доводити дружині й депутатам парламенту власну «крутизну» потреби не мав, тож тихенько розправився зі своїм кривдником без зайвого шуму й циркової вистави. Але нащадки Данілича, обтяжені проблемами із психікою, рахувати свої дії бодай на два кроки вперед не здатні. І пішов Арсеній Петрович на міжвідомчу нараду керівників правоохоронних органів, щоби всі побачили, як він того Кожу буде рвати. Бо його «підписка» - аж цілий Президент України.

Просто скласти фальшивий протокол про начебто порушення Кожею Правил дорожнього руху й незаконно звільнити підполковника міліції з посади за ніким не встановлене правопорушення Яценюку здалося замало. Він хотів викупатися в променях слави. На очах ошелешених журналістів Голова Верховної Ради, взявши слово зразу ж після Президента, став викладати свою версію пригоди на Проспекті Перемоги. Спочатку Арсеній Петрович розповів, що він полюбляє у вихідний день, як звичайний громадянин, без охоронців і ескорту міліції, поїздити по столиці. Любить, мовляв, покрутити кермо. І ось їхав він 16 лютого, як приватна особа (на цьому Яценюк особливо наголошував), без «мігалок» (Арсеній Петрович це також підкреслював), як його наздогнав якийсь «Порш-Каєн» і став підрізати автомобіль спікера та перетинати подвійну осьову лінію. А водій «Порше» ще й показав Яценюкові середній палець. Тоді Яценюк наказав охоронцям (від яких, голова парламенту, як ми пам’ятаємо, відмовився ще в середині січня) наздогнати нахабу. А охоронці, зупинивши «Порш-Каєн» навіть не відібрали у водія посвідчення!!! Виявляється – потрясав якимсь папірцем головний український законодавець – порушник їхав на автомобілі з донецьким номером АН 2224 і тому співробітники УДО навіть не насмілилися спитати його прізвища!!! І потім той «донецький» два дні ховався від розправи, позаяк служить заступником начальника спецзагіну «Кобра»!!! Ось, як, виявляється колобродять на дорогах працівники міліції – пальці показують пересічним громадянам.

Що було далі – бачила вся країна. Ющенко заявив, що мають бути негайно звільнені начальник Департаменту ДАІ, начальник «Кобри» і його заступник Кожа, виставив з залу головного ДАІшника Коломійця – «Ідіть у приймальню міністра та пишіть рапорт про відставку» - та прочитав довгу проводіть про те, що кожний начальник обласного управління міліції повинен стояти на дорозі біля кожного сержанта ДАІ й слідкувати за дорожньою обстановкою. При цьому, ясна річ, ніхто не наважився шепнути Гарантові на вухо, що порядок звільнення громадян з роботи регулюється не панськими забаганками, а законами.

Зрозуміло, що ті закони писані не для Ющенка й Яценюка. І, тим більш, не для Луценка. Але тепер журналістів з’явився привід роздобути папери про звільнення Кожі, порівняти їх текст з виступом Яценюка й переконатися, що на чолі держави перебувають лицемірні брехуни. Бо, з одного боку, Яценюк з пафосом розповідає, що він їхав як приватна особа без ескорту, «мігалок» і охорони, а з іншого – вимагає звільнити Кожу, оскільки, як записано в наказі, того дня працівники «Кобри» «забезпечували безпечний і безперешкодний проїзд під час супроводження автомобілів з особами, стосовно яких здійснюється державна охорона. Під час здійснення заходів водій автомобіля «Порш-Каєн» (номерний знак АН 2224 СМ) створив аварійну ситуацію автомобілю, у якій знаходилась особа, яка користується державною охороною, не надав переваги в русі, на проблискові маячки синього кольору та спеціальний звуковий сигнал не відреагував».

Цікаво, яким місцем Арсеній Петрович подавав спеціальний звуковий сигнал, якщо пересувався він Проспектом Перемоги, з його ж слів, як приватна особа без будь-якого супроводу? І де на тому Проспекті, розділеному по середині відбійником, намальована подвійна осьова лінія? І до чого взагалі все це театральне дійство, якщо протокол про начебто порушення Кожею Правил дорожнього руху суд ще навіть і не розглядав, отже ні в якому правопорушенні Кожа винним доки не визнаний?

Якби не феєрія Яценюка під час міжвідомчої наради, фальшивий протокол про начебто порушення підполковником Кожею Правил дорожнього руху без зайвого галасу протягнули б через суд, після чого самого Кожу тихенько б звільнили (після постанови суду!). Але бажання Арсенія Петровича розповісти про свою крутизну призвело до того, що 29 лютого 2008 року в Святошинський районний суд Києва прибуло не менше п’яти десятка журналістів та десь біля двадцяти знімальних груп з різних телеканалів. Бо суд на підставі складного на вимогу Яценюка протоколу мав встановити, чи вчиняв Кожа адміністративне правопорушення, за яке його було авансом звільнено.

Не виключено, що Арсеній Петрович, вимагаючи скласти протокол на Кожу, думав тим самим місцем, яким подавав звукові сигнали.  Принаймні, якщо він вже вирішив влаштувати бучу з приводу своїх дорожніх пригод, у протокол треба було писати правду. Натомість 18 лютого в конференц-залі, що біля кабіну начальника «Кобри» по Проспекту Перемоги 10-а, було зліплено фальшивку, на якій зазначено, що начебто цей протокол складений о 17 годині 20 хвилин 16 лютого 2008 року на вулиці Прилужній, 8. Одного цього достатньо, щоби суд закрив адміністративне провадження.

Ні про якого потерпілого Яценюка в протоколі – ані пари з уст. Натомість сказано, що «16.02.2008 в 17-10 в м.Києві на Проспекті Перемоги, 192, керуючи автомобілем «Порш-Кайєн», водій Кожа О.М. при перестроюванні не надав перевагу автомобілю «Тойота Лендкрузер», держномер АІ 2025 АС, який рухався в суміжній смузі, вимушивши при цьому його різко гальмувати та змінювати напрямок руху, чим створив аварійну ситуацію». Виникає цілком природнє запитання – а в який спосіб капітан Гуриненко, що склав цей протокол, встановив склад правопорушення? Може він був присутнім під час двобою між Кожею та Яценюком? Виявляється – ні. До протоколу долучено рапорт Гуриненка, яким той повідомляє свого начальника Цімаховича, що: «16.02.2008 при несенні служби по вл. Прилужна, 8 приблизно в 17-10 до мене звернувся громадянин Шуть Я.А. про те, що автомобіль «Порш-Коєн» д.н. АН 2224 СН створював аварійну ситуацію автомобілю «Тойота Лендкрузер» д.н. АІ 2025 АС та попрохав вжити заходів згідно чинного законодавства».

Хто такий Шуть Я.А., коли й за яких обставин він став очевидцем «створення аварійної ситуації», у чому та ситуацію полягала – ані слова. Адресу пана Шутя навіть ніхто не записав. І це називається – «закон один для всіх». А тепер замислимося – чи знайдеться в Україні суддя, який у присутності десятків журналістів визнає Кожу винуватим у «створенні аварійної ситуації»? Без журналістів – скільки завгодно. І якби Яценюк не оповів про свої страждання молодого Вертера, так би, напевно, і сталося. Але під телекамери жоден суддя оцю фількіну грамоту навіть розглядати не стане – він її просто відправить назад у ДАІ, де той протокол згине в архівній пилюці.

Навіщо, питається, було влаштовувати спектакль під час міжвідомчої наради, якщо Яценюк розповідає одне, у протоколі написано друге, а в наказі про звільнення Кожі – третє? Не кажучи вже про те, що будинку з адресою Проспект Перемоги, 192, біля якого Кожа начебто заважав Яценюку, в природі не існує – ця вулиця закінчується значно раніше. Тож не дивно, що суддя на клопотання адвокатів Кожі Тетяни Монтян і Світлани Самсоненко долучив до адміністративної справи наказ за підписом Луценка від 18.02.2008 №75, у якому міністр стверджує, що Кожа скоїв адміністративне правопорушення (вкотре кажемо – факт порушення Правил дорожнього руху може бути встановлений лише постановою суду), відеозапис з легендарним вже виступом Яценюка та задовольнив клопотання про виклик до суду автора протоколу Гуриненка (він підлягає допиту в якості свідка). Але найголовніше – суддя постановив витребувати з ДАІ інформацію щодо автомобіля АІ 2025 АС, водієві якого Кожа начебто перешкоджав. Бо Арсеній Петрович категорично стверджує, що за кермом цього автомобіля був саме він. А Кожа стверджує – що ні. І навіть продемонстрував фотографію, зроблену під час блокування його «Поршака» працівниками УДО. Так ось, блокував саме автомобіль з номером державної реєстрації АІ 2025 АС. Тобто, особисто Арсеній Петрович?.. Чи його охоронець Шуть Ярослав Анатолійович?

Навіть важко уявити, яку ж довідку до суду щодо автомобіля потерпілого нададуть працівники ДАІ. Оскільки державний номерний знак АІ 2025 АС був виданий зовсім іншій людині – мешканцю Броварів Дядюку Роману Вікторовичу. І на зовсім інший автомобіль – «Опель Астра» зеленого кольору, свідоцтво про реєстрацію АІС 013616.  Рік тому цей «Опель» Роман Вікторович фактично продав, але залишається формальним власником і автомобіля, і вказаного номерного знаку, позаяк під час продажу не оформлював відповідну угоду, автомобіль з реєстрації не знімав, а лише видав покупцеві генеральну довіреність. А це означає, що «Тойта Лендкрузер», якому начебто перешкоджав Кожа, є «двійником», а номерний знак на ньому - фальшивий.

Вся ж родзинка полягає якраз у тому, що про свою баталію на Проспекті Перемоги Яценюк оповів українській громаді під час міжвідомчої наради, присвяченій боротьбі з контрабандою автомобілів, де Арсеній Петрович лише хитав головою, коли пан Президент з обуренням розповідав про оті самі «двійники». Виявляється, в Україні бігає понад 133 тисячі автомобілів іноземного виробництва, які не пройшли розмитнення й отримали номерні знаки або по фальшивих документах, або взагалі прикрашені липовими держномерами, як отой «Лендкрузер» АІ 2025 АС. Внаслідок цього, сказав Президента, до бюджету не надійшло п’ять мільярдів гривень. Браво, Арсенію Петровичу! Біс!

(далі буде)

Володимир Бойко, спеціально для «ОРД»

Початок статті http://www.ord-ua.com/categ_1/article_52496.html