Адвокат голови Баришівського суду Олександра Лисюка стверджує про провокацію з боку працівників правоохоронних органів. Про це йшлося у підготовчому засіданні у Вищому антикорупційному суді, повідомляє «Судовий репортер». Євген Шкурідін є захисником судді Лисюка у справі про 2500 доларів хабара, а також судді Подільського суду Києва Тетяни Войтенко. Обох звинуватили в корупції за заявами Максима Святненка.
Оперативний супровід справ проти Лисюка і Войтенко здійснював один і той самий співробітник СБУ – Юрій Бельдій.
Адвокат переконує, що заяви Святненка в обох справах мають багато спільного. По-перше, він звертався в СБУ, хоча є юристом і мав розуміти, що отримання неправомірної вигоди суддями є підслідністю НАБУ. В обох справах працюють ті самі прокурори, які знали, що Святненко вже став заявником в іншій справі.
Крім того, Святненко брав участь у конкурсі на посаду в НАБУ – начальника відділу по роботі зі свідками та заявниками.
«Щонайменше з травня 2017 Святненко регулярно відвідував приміщення Головного управління СБУ в Києві та Київській області… в якому працює оперативний працівник Бельдій… Щонайменше з травня 2017 Святненко з номера телефону, який він зазначав, неодноразово з’єднувався з телефоном, яким користується оперативний працівник Бельдій. Тобто ці особи були знайомі щонайменше за декілька місяців до внесення відомостей в ЄРДР. З’єднання відбувалися майже кожного дня та неодноразово», – сказав адвокат Шкурідін.
У справі судді Баришівського суду детектив отримував тимчасовий доступ до трафіку за мобільним телефоном Святненка та судді Лисюка.
5 вересня 2017 Святненко вперше звернувся до Баришівського суду з позовними заявами в інтересах двох своїх клієнтів, після чого випадково зустрів у коридорі суддю Лисюка. Однак, як зазначає адвокат судді, із протоколу огляду вбачається, що Святненко телефонував голові Баришівського суд Лисюку ще напередодні подачі позовів – 4 вересня. Також він зробив п’ять телефонних викликів до судді 5 вересня. Відомості до ЄРДР були внесені через десять днів.
Також Шкурідін аналізував справи, з якими звернувся Святненко.
Шкурідін впевнений, що справи були створені штучно для передачі до Баришівського суду з метою провокації злочину.
Перша – за позовом Білоуса до Зуєва і ТОВ «Лубенське шляхобудівельне управління №9», ТОВ «Юридичне бюро «Юржитло».
Початково «Лубенське шляхобудівельне управління №9» начебто заборгувало 11 млн грн бюро «Юржитло» за юридичні послуги. При цьому офіційно єдиним працівником «Юржитло» є Святненко.
Такий спір між юридичними особами мав би розглядатися в господарському суді. Але «Юржитло» відступило право вимоги коштів своєму співзасновнику Артуру Білоусу, який був народним депутатом у 1998-2002 рр.
Сергій Зуєв на допиті розповів, що особисто знав Святненка і був винен йому 1 тисячу гривень. Далі він нібито уклав із «Лубенським шляхобудівельним управлінням №9» договір поруки на суму 1 тисяча гривень в межах загального боргу 11 мільйонів. Так у справу було введено відповідачем жителя села Лук’янівка Баришівського району Зуєва для визначення територіальної підсудності. Але в сільраді повідомили, що Зуєв у них ніколи не проживав. Захисники судді допитали сільського голову, який розповів, що на початку вересня 2017 до нього звернувся знайомий співробітник правоохоронного органу Пономаренко і деяка Катерина Сухаревська з проханням терміново зареєструвати Зуєва в Баришівському районі. Сільський голова відмовив, тому що Зуєв не приїхав сам і не був знятий з військового обліку і з попереднього місця реєстрації у Подільському районі Києва. Тоді Зуєв знявся з реєстрації і з’явився особисто та був прописаний.
Святненко написав заяву про злочин через десять днів після дзвінків до судді і саме в той день Зуєв отримав реєстрацію в Баришівському районі.
Друга справа – за позовом Семенова до Малюти, в якій Святненко представляв інтереси позивача. Як повідомляє адвокат, після затримання судді Лисюка у сторін одразу зник інтерес до цієї справи: учасники жодного разу в засідання не з’явилися і спір залишили без розгляду.
На допиті Сергій Семенов сказав, що є безробітним. У 2012 він був зареєстрований у Миколаєві по вул.Іванова, 21. Адвокат перевірив адресу вказану Семеновим і з’ясував, що там знаходився Миколаївський обласний центр обліку бездомних громадян. Але, за матеріалами справи, Семенов позичив Тетяні Малюті 1 мільйон 300 грн.
Стосовно Малюти з’ясувалося, що вона була заявником у справі за звинуваченням в одержанні хабара заступником начальника Баришівського відділення поліції майором Павленком. У травні 2017 суддя Лисюк повернув прокурору обвинувальний акт щодо Павленка. Оперативний супровід справи здійснювало ГУ СБУ в Києві та Київській області. Пізніше справу проти Павленка закрили у зв’язку з вбивством підозрюваного. 32-річного заступника начальника місцевого відділення поліції у травні 2019 в нічний час застрелили на терасі кафе за 100 метрів від поліцейського відділку.
Адвокат Шкурідін вважає, що приводом для переслідування судді Лисюка стала його принципова позиція у справі проти покійного замначальника поліції Павленка.
Адвокат Євген Шкурідін у підготовчому засіданні подав скаргу на постанову прокурора Вадима Кохна про проведення НСРД і контроль за вчиненням злочину. захист просив скасувати постанову прокурора і водночас розцінювати це як заяву про провокацію злочину.
Суд, посилаючись на завдання підготовчого судового засідання, у задоволенні скарги відмовив. Скасування постанови призвело б до визнання всіх зібраних доказів недопустимими і вирішення справи у підготовчому засіданні. Тому суд у задоволенні скарги відмовив, але наголосив, що захиснику треба обов’язково звертати увагу на ці обставини під час розгляду справи по суті.
Прокурор Віталій Шкрум вважає, що порушень з їх боку не було і, зокрема, відсутність ознак провокації є обґрунтована в постанові.
«Це намагання сформувати позицію суду і надати оцінку доказам, які судом не досліджувалися», – сказав прокурор Шкрум з приводу скарг захисника Шкурідіна.
Водночас суд задовольнив клопотання адвоката про витребування з Київської місцевої прокуратури №7 копії документів в іншій кримінальній справі.
Шкурідін пояснив, що у 2015 році колишній власник компанії Praktiker (мережі будівельних супермаркетів) Олексій Мечинський звернувся до Подільського управління поліції з заявою про те, що Бельдій і Святненко викрали його та вчиняли до нього насильницькі дії. Точно невідомо, чи працював вже на той час Бельдій в СБУ. Мечинський говорив, що Бельдій схиляв його до співпраці для вирішення судових спорів ТОВ «Практікер Україна» шляхом підкупу суддів та інших осіб. За даними ЗМІ, у 2015 році СБУ видала Praktiker застереження, побачивши в діях компанії, яка виїхала з окупованої Макіївки, ознаки взаємодії з «ДНР» і фінансування тероризму. Мечинський це спростовував.
Додамо, що у серпні 2019 заявник Святненко також став відомий як потерпілий у справі проти заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрія Гримчака.
