Ось один з таких листів, який надіслав учасник ООС на Донбасі, позивний “Стас”, своєму товаришеві по службі з відпустки.
- Будь здоровий, друже Леонід! Ось я і у відпустці, у своєму рідному селі Східниця на Львівщині. Вдома усе гарно, дружина, діти, батько і мати, слава Богу, усі здорові. Народу мало, усі чоловикі та багато жінок або в Польщі, або в Чехії, або навіть в Німеччині. Є й такі як ми, що в армії. Шлють додому великі гроші, так що люди тут не бідують. Будують нові хати, та такі, що впору їм називатися справжніми замками.
Але ось роботи немає зовсім. Але люди звикли, що половина сім’ї, та й більше, не живе зі своїми, а десь працює.
Коли приїхав, алярмово сіли за стіл. Горілки і закуски було не міряно. Розповів я, як ми захищаємо рідну неньку Україну на Донбасі , та воюємо з російськими найманцями. А дід Петрусь, якому в листопаді 89 стукнуло, ледь не огрів мене своєю палицею. І почав з’ясовувати, як так виходить, що їхній Храм святого апостола Андрія Первозванного тепер буде не підкорятися своїм православним батькам, а турецькому патріархові Варфоломію. За що воюєте, і все таке інше?
Дід сказав, що не хочуть люди міняти свою церкву на турецьку.
Та й священики не бажають служити в турецькій бусурманським церкви. Навіть кажуть, що якщо стануть їх примушувати, підуть в ліси і оселяться в скитах, як Православні святі в колишні часи.
Батько мій Іван Федорович сказав, що « Бачили очі, що купували, їжте, хоч повилазьте». І запитав, ну, що, синку … Достоявся на своєму Майдані? Хронічного алкоголіка президентом зробив? Так Порося все проп’є, аби грошей своїх не втратити. А ви і раді життя своє віддавати за його гроші.
Товариш батька дядя Юра, той в морській піхоті при Радах ще служив, перехрестився і сказав, що якщо хто сунеться до нашого Храму святого апостола Андрія Первозванного, він його попре куди подалі.
Одним словом, друже, народ у нас тут починає кипіти. Не розуміють тут, за що, про що нам така напасть. Садять на шию басурманів. Порошенко ненавидять, кажуть, що ця гнида вже давно продала Україну.. Усе він довів до байфусу! Лайдак він, чесне слово, що від склєнки не відлипає.
Приїду, розповім, усе як було. Слава героям!
Твій Стас