Український консул в Новосибірську грабує українців

Добре відомо, що на заробітках у Росії, яка є країною-агресором, з тих чи інших причин змушені трудитися кілька мільйонів громадян України.
І не їх вина, а біда України, що в ній у влади виявилися не справжні патріоти, такі як Олег Тягнибок чи Дмитро Корчинський, а все ті ж олігархи, яким доля українців цілком байдужа.
Але все одно в такій ситуації держава не тільки має, але просто зобов’язана піклуватися про своїх діток і докладати всі сили, для того, щоб повернути їх на Батьківщину. І не просто повернути, а зробити так, щоб і сама Україна стала для таких людей більш приваблива, ніж країна-окупант, як не гірко це казати.
Але що відбувається насправді?
За сімейними обставинами, у мене батько й мати інваліди, дружина без роботи, троє малих дітей, я був змушений, хоч і дуже не хотів цього, поїхати на заробітки до Росії.
Сам я кваліфікований зварник, досить швидко влаштувався на роботу. Для оформлення патенту витратив все, що накопичив. Якщо б в Україні я міг би знайти роботу, та хіба б я поїхав у Московію?
Бо, щоб там влаштуватися, треба зібрати купу документів, зіткнутися з бюрократизмом і корупцією.
На території Расиянской федерації українець повинен оформити патент для роботи. Це вже близько 3500 рублів або 1500 грн.
І за період дії патенту українець сплачує фіксовані авансові платежі з ПДФО. Їх розмір для кожного регіону різний, наприклад, для Новосибірської області щомісячна сума платежу становить ще приблизно таку ж суму. Роботодавець також розраховує ПДФО з заробітної плати мігранта і зменшує його розмір на суму авансових платежів, самостійно перераховану громадянином України.
Звичайно, доводиться витрачатися на оренду житла, на їжу та інші неминучі витрати. Тобто, відправляти гроші в Україну доводиться, відмовляючи собі буквально у всьому. І у такій ситуації потрапити в якусь халепу просто не можна!!!
Але саме так і вийшло в мене. Поки працював на будові, злодії проникли в квартиру, де проживав я ще з двома товаришами, та й вкрали в нас усе, включаючи всі документи. Поліція заяву прийняла, але і через 5 місяців злодюг так і не знайшла.
Звичайно, ми пішли в українське консульство в Новосибірську, де консулом Фіногенов Олег Михайлович.
І тут до нас поставилися гірше, ніж до ворогів. Справа в тому, що там треба за все платити. І платити багато.
Наприклад, за виконання якийсь паспортної дії – 1140 рублів. За новий паспорт замість загубленого – цілих 8490 рублів або 3500 гривень!
Саме дике, що від нас вимагали ще й оформити якесь клопотання про поновлення громадянства України, хоча ніде і ніколи від нього не відмовлялися! А це ще по 11 тисяч рублів або 4500 гривень з кожного!!!
Та тільки за одну довідку про належність до громадянства України, яку викликали в нас у поліції, кожному з нас довелося сплатити ще за 1700 рублів!
Так ми ходили в наше консульство і увесь час платили. Вже перестали розбиратися, за що і навіщо платимо. На усі наші запитання у консульстві відповідали, що є тарифи, затверджені державним секретарем МЗС України Зайцем, і всі ці побори офіційні.
Та невже Україна така бідна, що навіть наш МЗС заробляє на таких, як ми?
Ми вже три місяці не відправляємо гроші своїм сім’ям. І все платимо українському консульству. І чекати допомоги не від кого.