Вітаю екіпаж і гостей на борту одеського Тітаніка. Погода якбе натякає на те, що не врятується ніхто, тож наостаннє порозважаємось і поговоримо про Галантерника, а вірніш, про його родичів.
Галантерник разом зі своєю дружиною Наталєю Зінько
Сьогодні ми розпочинаємо цикл захоплюючих історій про те, як одна одеська родина трошечки попиляла провінційне південне місто. Не рівень Френка Каупервуда, авжеж, але теж достатньо цікаво.
Для того, щоб познайомитись із усіма дійовими особами, про яких йтиметься у подальших розповідях, і полюбити їх ніжною любов`ю, приправленою стокгольмським синдромом, щиро раджу спершу ознайомитись із списком засновників Соцкомбанку (проіснував з 2003го по 2010й рік) — вони часто зустрічатимуться та переплітатимуться у наших історіях.
Сьогодні нас цікавитимуть три особи — Зінько Олег Феліксович, Зінько Маргарита Петрівна і Галантерник Володимир Ілліч, улюблений зять перших двох і наш старий друг.
Одружившись із Наталею Олегівною Зінько, Галантерник отримав не тільки особисте щастя, а і гарну родинну підтримку у бізнесі.
Батьки дружини Галантерника
Тепер до істоків.
Справи Соцкомбанку йдуть по-різному, і вже у 2010-му році акції банку, що на той момент визнається банкрутом, перекупає нідерландська компанія Hertensteegh B.V., представником якої в Одесі є — о диво – Олег Зінько.
Сама ж компанія є донькою кіпрської Lezor Investments Limited, очолюваною Андрієм Чекригіним (його ми теж бачимо у списку засновників Соцкому).
Трохи раніше, у 2008-му, Hertensteegh через Black Sea Investment Group (в засновниках — та сама Лезор Інвестмент) отримує 9,5 мільйонів $ позики від ВТБ, російського державного банку, передаючи в іпотеку будівлю на Грецькій, 5 (хто пам`ятає, саме там знаходився сам Соцкомбанк). Банк збанкручено, гроші виведено, всі задоволені.
Тоді ж Олег із Маргаритою починають потрошечку перебиратись у Майамі (про це — у наступних серіях), але у 2012 Олег Феліксович, сумуючи по малій батьківщині, отримує від міськради шматочок землі та Таїрова (п. 6.10), де влаштовує автомобільний салон AutoBoutique.
Наразі, Олег із Маргаритою мешкають у Флориді і, за старою емігрантською звичкою, від своїх далеко не відходять — з останного скріну ми бачимо, що їхнім сусідом є Олег Райвіч, теперішній власник одеського ТК “Первый городской”.
За замовченням, коли ми говоримо про забудову Одеси (Київ, ви на черзі — Совські Ставки вам дістались від нас:), ми згадуємо тільки Лампочку, але дійових осіб там насправді набагато більше.
Далі буде.
*Давайте шарити будемо, щоб оце от.
Хто насправді керує Одесою: Лампочка Ілліча світить у пеклі. Частина ІІ
У попередній частині ми згадували, яким чином банкрутили одеський СоцКом банк, і яке відношення до цього мала родина головного “смотрящєго” по місту Володимира Галантерника (“Лампочки”).
Продовжимо відстежувати зв`язки у лавах одеських забудовників і шукати документальні підтвердження впливу на місцеві розклади, а для цього перенесемось у Флоріду слідом за родиною Галантерника-Зінько.
У 2009-му Олег Зінько, тесть і бізнес-партнер Володимира Галантерника, замовляє автівку зі своєї адреси в Майамі, чим привертає увагу до будівлі 5150 N Bay Rd, Miami, Florida, 33140.
Американські реєстри власності відкривають багато цікавого — виявляється, що ця ж адреса закріплена за ще одним партнером Лампочки — Віталієм Кошеланом, одним з керівників Чорноморської Інвестиційної групи, Укрздравниці, Одестрансбуду, безпосереднім учасником приватизації майна Чорноморського пароплавства.
Більш того, Кошелан значиться у засновниках 1945 South Ocean Drive 2312, LLC разом із сумно відомим в Одесі підприємцем-забудовником Віталієм Тамарцевим (http://dumskaya.net/news/gorsovet-otdal-biznesmenam-esche-polgektara-lang-047422/)
А тепер — уважно, бо вже про місцеве. У засновниках Укрздравіци і Одестрансбуда вказані Стенфорд-інвест і FINGROUP HOLDING & FINANCE B.V., а далі адреси і прізвища починають повторюватись по колу: Катерининська площа 4, Пастера 60 і Єлісаветинська 21. Все це знадобиться нам дещо пізніше, а поки що ми запам`ятаємо вводні.
Ну і бонусом — одна з цікавих зв`язкок Курочки і Лампочки (так, мені теж здається, що я описую дитячу казку). У переліку засновників “Творчого об*єднання “Дюк” у 2004-му і 2008-му році (а тут звертаю вашу увагу на розмір внеску у статутний фонд) поруч із прізвищем Курочки ми бачимо Безсчастнову Тетяну Олександрівну.
А потім зустрічаємо її ж, прописану за однією адресою із самим головним героєм розповіді. Ох вже ці одеські мами!
Нижче — схематичне зображення зв`язків одеської діаспори у Сполучених Штатах.
А про свою улюблену і найцікавішу лондонську частину, що починається з компанії Дісплей В.А. і має безпосереднє відношення до низки одеських забудов, про роль Музею культурною спадщини у житті міста і про те, чому не варто реєструвати всі компанії за однією адресою, я розповім вам у наступній частині.
Вікторія Сибір, enigma.club
